≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕатр≥архальне господарство сх≥дних слов'¤н. ≈коном≥ка  ињвськоњ –ус≥ (≤’-’ѕ от.)

¬≥льне рем≥сниче населенн¤ не було однор≥дним за своњм складом. ≤з загальноњ маси рем≥сник≥в вид≥л¤лис¤ б≥льш заможн≥ майстри, в ¤ких були залежн≥ в≥д них п≥дмайстри або учн≥.

–емесло почало зароджуватись в патр≥архальних с≥м'¤х ¤к домашн≥ промисли, з метою забезпеченн¤ себе ≥ своњх родич≥в в найпрост≥ших виробах повс¤кденного вжитку: в тканинах з льону, шк≥р≥, посуду, взутт¤ тощо. ÷≥ вироби не виходили за меж≥ с≥м'њ ≥ не поступали в продаж. ¬ процес≥ подальшого сусп≥льного под≥лу прац≥ домашн≥ промисли вид≥л¤ютьс¤ в окрему галузь народного господарства - рем≥сниче виробництво. –ем≥сники поступово починають виготовл¤ти продукц≥ю не т≥льки дл¤ внутр≥шнього споживанн¤ патр≥архальноњ с≥м'њ, але ≥ дл¤ обм≥ну. ¬они вже менше прид≥л¤ють уваги землеробству, ≥з часом втрачають зв'¤зок з с≥льським господарством, переход¤чи в м≥ське населенн¤.

ћайстри с≥м'¤ми селились в м≥стах окремими посадами, слободами, вулиц¤ми за зазначеним галузевим принципом: слободи Ч гончар≥в, ковал≥в, збро¤р≥в ≥ т. ≥н.

—вого розвитку рем≥сниче виробництво дос¤гло в ’≤-’≤≤ ст., коли на –ус≥ нараховувалось дек≥лька дес¤тк≥в спец≥альностей. «а на¤вност≥ високого попиту на вироби ≥з зал≥за (знар¤дд¤ прац≥ дл¤ с≥льського господарства, збро¤ дл¤ воњн≥в) перше м≥сце в рем≥сничому виробництв≥ займала г≥рнича металург≥¤, ¤ка в т≥ часи часто об'Їднувалась з металообробкою. јсортимент вироб≥в ≥з зал≥за нал≥чував близько 150 назв, а давньоруськ≥ ковал≥ опанували вс≥ма в≥домими тод≥ техн≥чними ≥ технолог≥чними прийомами його обробки: куванн¤м, зварюванн¤м, гартуванн¤м, ≥нкрустац≥Їю кольоровими металами.

“орг≥вл¤ ≥ грошовий об≥г

—тан с≥льського господарства ≥ рем≥сничого виробництва визначав р≥вень розвитку торг≥вл≥ ¤к внутр≥шньоњ, так ≥ зовн≥шньоњ. Ќайб≥льшими торговельними комун≥кац≥¤ми були шл¤хи "от √рек", або "√рецький", ¤кий зв'¤зував –усь з балт≥йськими ≥ чорноморськими ринками, "—ол¤ний" ≥ "«лазний", котр≥ вели в √аличину ≥ на  авказ. Ўл¤х  ињв Ч √алич Ч ѕрага - –егенсбург сполучав  ињвську –усь з крањнами ÷ентральноњ та «ах≥дноњ ™вропи.

“радиц≥йно торг≥вл¤ називалась "гостьба", сам≥ торговц≥, або купц≥, "гост≥", а м≥сц¤ торг≥вл≥ - "погости". ѕ≥зн≥ше, п≥сл¤ прийн¤тт¤ христи¤нства, при погостах почали будувати храми, б≥л¤ них влаштовували цвинтар≥.

 упц≥-гост≥ традиц≥йно поважались, населенн¤ ≥ держава високо оц≥нювали њх працю. ¬ ≤’-’ѕ ст. за вбивство купц¤ необх≥дно було заплатити штраф в 12 гривень ср≥блом, тобто в два рази б≥льше, н≥ж за простого смерда.

Ќа м≥жнародн≥ ринки –усь поставл¤ла хутро, мед, в≥ск, шк≥ри, де¤к≥ види рем≥сничих вироб≥в, продукц≥ю с≥льського господарства, раб≥в. «авозила ж золото, ср≥бло, коштовн≥ тканини, вина, посуд, предмети христи¤нського культу, зброю. ќсновними торговельним партнерами ƒавньоруськоњ держави були ¬≥зант≥¤, ¬олзько- амська Ѕулгар≥¤, ’озар≥¤, крањни јрабського —ходу, сканд≥навськ≥, центральне- та зах≥дноЇвропейськ≥ крањни.

¬ –ус≥ ≥снували купецьк≥ об'Їднанн¤, що спец≥ал≥зувалис¤ на торг≥вл≥ з певними крањнами або певними видами товар≥в.  упецьк≥ корпорац≥њ "гречник≥в", "залозник≥в" торгували з ¬≥зант≥Їю ≥ крањнами  авказу. ¬  иЇв≥, Ќовгород≥, —моленську, ¬олодимир≥ та ≥нших м≥стах розташовувалис¤ торговельн≥ двори ≥ноземних купц≥в.

¬ результат≥ розвитку торг≥вл≥ на –ус≥ з'¤вл¤ютьс¤ грош≥. як зас≥б обм≥ну, грош≥ у сх≥дних слов'¤н ≥снували досить давно, задовго до утворенн¤ ƒавньоруськоњ держави. ¬ давнину п≥вденн≥ слов'¤ни при обм≥н≥ зам≥сть грошей використовували тварин, тому п≥зн≥ше металев≥ грош≥ також називались "скот", а кн¤з≥вська казна "котниц¤". ¬ п≥вн≥чних рег≥онах, де населенн¤ займалось мисливством, за грош≥ слугувало хутро ц≥нних тварин, зокрема куниц≥ Ч "куна". « часом ц¤ назва перейшла ≥ на металев≥ грош≥.

¬  ињвськ≥й –ус≥ карбуванн¤м грошей майже не займались, а використовували арабськ≥ ≥ в≥зант≥йськ≥ монети ≥з золота ≥ ср≥бла, в основному дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. «начно б≥льшого поширенн¤ всередин≥ крањни мали ср≥бн≥ ≥ м≥дн≥ злитки. “ак, з XI ст. в≥дома одиниц¤ "гривна", - злиток ср≥бла вагою в один фунт, або приблизно 400 г. √ривну розрубували на половину ≥ кожна половина гривни мала назву "рубль", або "рубле-ва" гривенька. Ќа злитку ставилось кн¤з≥вське тавро, де вказувалась вага. ƒал≥ "рубль" д≥лили на дв≥ частини - дв≥ полти-ни, ≥ пот≥м ≥ще на дв≥ половини - два четвертаки. ¬ назвах др≥бних грошових одиниць довго збер≥гавс¤ в≥дголос так званих "хутрових грошей": р≥зана, скора (шкура), бела (б≥лка), ушки, мордки ≥ т. д.

Ќе можна не згадати й практику кредитних операц≥й, в≥дбиту в законодавств≥. ¬ текст≥ "–уськоњ ѕравди" зустр≥чаютьс¤ так≥ пон¤тт¤, ¤к "позичка по дружб≥", "в≥ддаванн¤ грошей на р≥ст", "процент", "торг≥вл¤ в кредит", "довгостроковий й короткостроковий кредит", "бариш", визначавс¤ пор¤док поверненн¤ борг≥в.

¬важалось не по-христи¤нськи брати висок≥ проценти за кредит.  оли на початку XII ст. кредитори почали брати 50% р≥чних, населенн¤  иЇва виступило проти таких умов договору, ≥ великий кн¤зь ¬олодимир ћономах був змушений втрутитись. ¬≥н прийн¤в "”став о резах" (процентах), зг≥дно з ¤ким борговий в≥дсоток повинен був становити не б≥льше 20%. «аборон¤лось перетворювати на раб≥в нап≥взалежних людей, що в≥дпрацьовували св≥й борг у позикодавц¤. ÷им же ”ставом заборон¤лось займатись паразитичним лихварством. ”став ¬олодимира ћономаха законодавче завершив створенн¤ феодальноњ системи ƒавньоруськоњ держави.

ѕ≥дведемо де¤к≥ п≥дсумки. ѕисьмов≥ джерела ≤ тис¤чол≥тт¤ ф≥ксують слов'¤н на поруб≥жж≥ Ћ≥су ≥ Ћ≥состепу в межир≥чч≥ ƒн≥пра ≥ ¬ерхньоњ ¬олги. ÷е п≥дтверджують ≥ нов≥ археолог≥чн≥ матер≥али, ¤к≥ засв≥дчують спадкоЇмн≥сть матер≥альних пам'¤ток у вказаному рег≥он≥, а також дан≥ л≥нгв≥стики, зокрема г≥дрон≥м≥њ. «а археолог≥чними матер≥алами, починаючи з середини ≤ тис., слов'¤ни под≥л¤ютьс¤ на сх≥дних ≥ зах≥дних. “од≥ ж формуЇтьс¤ ≥ п≥вденна група слов'¤н.

” процес≥ поступального соц≥ально-економ≥чного розвитку - в≥д перв≥сноњ общини до великих плем≥нних союз≥в ≥ зародженн¤ феодальних в≥дносин - сх≥дн≥ слов'¤ни дос¤гли своЇњ державност≥.

« IX ст. до середини XII ст.  ињвська –усь пройшла складний шл¤х, багатий р≥зноман≥тними под≥¤ми ≥ процесами. ¬ ход≥ формуванн¤ державност≥ сх≥днослов'¤нськ≥ племена склалис¤ в Їдину давньоруську народн≥сть. –усь в≥дкрила новий феодальний пер≥од в ≥стор≥њ народ≥в —х≥дноњ ™вропи. ѕроте невпинний поступ –ус≥ по шл¤ху сусп≥льного прогресу в середин≥ XIII ст. перервала монголо-татарська навала.

1	2	3

Ќазва: ѕатр≥архальне господарство сх≥дних слов'¤н. ≈коном≥ка  ињвськоњ –ус≥ (≤’-’ѕ от.)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2343 прочитано)