≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕоширенн¤ кейнс≥анства в р≥зних крањнах

ѕоширенн¤ кейнс≥анства в р≥зних крањнах

ѕо¤ва концепц≥њ  ейнса законом≥рно породила великий резонанс у кап≥тал≥стичному св≥т≥ та справила значний вплив на дальший роз≠виток економ≥чноњ теор≥њ ≥ економ≥чноњ пол≥тики. Ќайб≥льш активн≥ њњ прихильники зв'¤зують цю модель з початком нового етапу в роз≠витку економ≥чноњ науки.

 ейнс≥анство зайн¤ло пров≥дне м≥сце в пол≥теконом≥њ в багатьох крањнах розвинутого кап≥тал≥зму, особливо у —Ўј та јнгл≥њ, ≥ три≠валий час збер≥гало своњ позиц≥њ. ѕосл≥довники  ейнса висунули три проблеми, ¤к≥ мають в≥дносно самост≥йний характер: проблему ди≠нам≥чноњ р≥вноваги, проблему тривалих в≥дхилень в≥д стану динам≥≠чноњ р≥вноваги та проблему короткотривалих в≥дхилень, або цикл≥ч≠них коливань. “еор≥њ, що виникли ¤к результат дальшого розвитку теор≥њ  ейнса, називають неокейнс≥анством.

” —Ўј ≥дењ  ейнса розвивали ще у 30-т≥ pp. його американськ≥ посл≥довники ≥ передовс≥м економ≥сти √арвардського ун≥верситету ≈.’ансен та —. ’арр≥с. ≈лв≥н ’ансен (1887Ч1976) в≥в у √арвард≠ському ун≥верситет≥ спец≥альний сем≥нар, ¤кий в≥дв≥дували визначн≥ ур¤дов≥ чиновники та б≥знесмени. ÷ей сем≥нар в≥д≥грав важливу роль у поширенн≥ кейнс≥анських ≥дей у —Ўј.

’арактерною рисою економ≥чних теор≥й п≥сл¤кейнс≥анського пе≠р≥оду Ї те, що у по¤сненн≥ найважлив≥ших економ≥чних проблем ч≥≠льне м≥сце надаЇтьс¤ ≥нвестиц≥¤м. ѕосл≥довники  ейнса виход¤ть з того, що причина цикл≥чност≥, а водночас ≥ причина пер≥одичних криз та безроб≥тт¤ пол¤гаЇ у Ђколиванн¤х динам≥ки ≥нвестиц≥йї. Ђѕриватн≥ ≥нвестиц≥њ та державн≥ витрати Ч ось т≥ сфери, де сл≥д переважно шукати по¤сненн¤ зм≥н зайн¤тост≥ та доход≥вї, Ч указу≠вав ’ансен. «ах≥дн≥ теоретики надають кап≥таловкладенн¤м власти≠в≥сть своЇр≥дноњ незалежноњ зм≥нноњ, в≥д ¤коњ залежать ≥нш≥ зм≥нн≥.

–озвиток неокейнс≥анськоњ теор≥њ циклу зв'¤зують з ≥менами та≠ких в≥домих економ≥ст≥в, ¤к –. ’аррод, ѕ. —амуельсон, ƒ. ’≥кс. ” прац≥ самого  ейнса Ђ«агальна теор≥¤ зайн¤тост≥, процента та грошейї проблема циклу в≥дсутн¤. ” книжц≥ Ї лише певн≥ вказ≥в≠ки на причину криз Ч зниженн¤ норми прибутку, посилене пси≠холог≥чними обставинами. Ќеокейнс≥анц≥ не заперечували цикл≥ч≠ност≥ кап≥тал≥стичноњ економ≥ки, але розгл¤дали њњ ¤к власти≠в≥сть, притаманну будь-¤к≥й динам≥чн≥й систем≥. ¬они прагну≠ли знайти причини коливальних рух≥в економ≥ки та встановити характер д≥њ механ≥зму переходу одн≥Їњ фази в ≥ншу на п≥дстав≥ ендогенних фактор≥в, використовуючи при цьому кейнс≥анськ≥ категор≥њ Ђграничноњ ефективност≥ кап≥талуї, Ђфункц≥њ споживан≠н¤ї, ЂпоЇднанн¤ мультипл≥катора та акселератораї. ¬заЇмод≥¤ цих ендогенних фактор≥в спричин¤Ї спади ≥ створюЇ можливост≥ дл¤ п≥днесенн¤. —пов≥льненн¤ приросту споживанн¤ впливаЇ на дох≥д, а це, у свою чергу, призводить до зменшенн¤ приросту ≥н≠вестиц≥й ≥ т. д.

–озроблена  ейнсом концепц≥¤ мультипл≥катора у застосуванн≥ до нац≥онального доходу зв'¤зуЇ прир≥ст нац≥онального доходу з приростом ≥нвестиц≥й.

Ќеокейнс≥анськ≥ теоретики циклу доповнили концепц≥ю мульти≠пл≥катора так званою концепц≥Їю акселератора, ¤кий характеризуЇ зворотний зв'¤зок м≥ж нац≥ональним доходом ≥ ≥нвестиц≥¤ми. јксе≠лератор показуЇ, у ск≥льки раз≥в мають зб≥льшуватис¤ кап≥таловкла≠денн¤ в результат≥ конкретних темп≥в зростанн¤ нац≥онального до≠ходу. якщо умовою розгортанн¤ мультипл≥кац≥йного процесу Ї на¤вн≥сть в≥льноњ робочоњ сили та незайн¤тих виробничих потужно≠стей, то дл¤ акселерац≥йного Ч необх≥дн≥ ≥нш≥ умови. «ростанн¤ нац≥онального доходу потребуватиме зб≥льшенн¤ виробничих поту≠жностей та кап≥таловкладень (за умови, що ≥снуюч≥ виробнич≥ по≠тужност≥ використано повн≥стю або майже повн≥стю). ” свою чергу, зниженн¤ або хоч спов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ нац≥онального до≠ходу призведе до спаданн¤ темп≥в кап≥таловкладень ≥, нав≥ть, до дез≥нвестуванн¤.

¬елике значенн¤ у неокейнс≥анськ≥й теор≥њ циклу маЇ под≥л кап≥≠таловкладень на автономн≥ та пох≥дн≥. ѕох≥дн≥ ≥нвестиц≥њ Ч це так≥, що зв'¤зан≥ з розширенн¤м споживанн¤ внасл≥док зростанн¤ нацюнального доходу. —аме цей тип ≥нвестиц≥й бере участь у модел≥ мультипл≥катор Ч акселератор. ѕроте у процес≥ економ≥чного зрос≠танн¤ Ї ц≥ла низка ≥нших фактор≥в, що зумовлюють кап≥таловкла≠денн¤ незалежно в≥д руху споживанн¤ або нац≥онального доходу, а саме: техн≥чний прогрес та залежн≥ в≥д нього техн≥чн≥ перевороти, зб≥льшенн¤ населенн¤, пол≥тика держави та ≥нш≥ фактори автоном≠ного характеру. —аме з д≥Їю цих фактор≥в ≥ зв'¤зан≥ автономн≥ ≥нвес≠тиц≥њ.  онцепц≥¤ двох тип≥в ≥нвестиц≥й допомагаЇ зрозум≥ти природу в≥дносно незалежного в≥д руху платоспроможного попиту розвитку виробництва засоб≥в виробництва.

Ќеокейнс≥анську ≥нвестиц≥йну теор≥ю циклу детально викладено у прац≥ ≈. ’ансена Ђ≈коном≥чн≥ цикли та нац≥ональний дох≥дї (1958). ÷¤ теор≥¤ ви¤вилас¤ одним ≥з перших плод≥в п≥сл¤воЇнноњ еволюц≥њ кейнс≥анства. ¬она вв≥брала в себе основн≥ положенн¤ тео≠р≥њ  ейнса, доповнила њх де¤кими новими положенн¤ми, головним з ¤ких Ї механ≥зм акселератора. –уш≥йною силою, першопричиною виробництва, за ’ансеном, Ї техн≥чний прогрес, ¤кий потребуЇ но≠вих кап≥таловкладень, тобто автономних ≥нвестиц≥й. –езультатом кожноњ новоњ порц≥њ автономних ≥нвестиц≥й Ї розгортанн¤ мульти-пл≥кац≥йно-акселерац≥йного процесу. ÷е означаЇ, що ≥нвестиц≥њ по≠роджують доходи, сума ¤ких тим вища, чим б≥льша Ђсхильн≥сть до споживанн¤ї. «ростанн¤ доход≥в веде до пох≥дних ≥нвестиц≥й, ¤к≥ ще зб≥льшують нац≥ональний дох≥д. ” такий спос≥б розгортаЇтьс¤ ку≠мул¤тивне, самоп≥дтримувальне п≥днесенн¤, початковий поштовх ¤кому дали автономн≥ ≥нвестиц≥њ.

Ќа думку ’ансена, техн≥чний прогрес не т≥льки породжуЇ авто≠номн≥ ≥нвестиц≥њ, а й визначаЇ р≥вень кап≥тального коеф≥ц≥Їнта, ак≠селератора. “ому ≥нтенсивн≥сть та тривал≥сть процесу зростанн¤ ви≠значаютьс¤ виключно характером техн≥чного прогресу.

ѕроцес зростанн¤, що породжуЇтьс¤ зовн≥шн≥ми факторами, зо≠крема техн≥чним прогресом та кумул¤тивним процесом, може, на думку ’ансена, ви¤витис¤ достатн≥м або, навпаки, недостатн≥м дл¤ того, щоб використати на¤вн≥ ресурси зростанн¤ зайн¤тост≥. ќстан≠нЇ залежить, у свою чергу, в≥д величини автономних ≥нвестиц≥йних можливостей ≥ граничноњ схильност≥ до споживанн¤, що визначаЇ величину мультипл≥катора, а також в≥д коеф≥ц≥Їнта акселерац≥њ, ¤кий не Ї раз ≥ назавжди заданим ≥ зм≥нюЇтьс¤ разом з≥ зм≥нами в техн≥ц≥.

’ансен називаЇ причини, що можуть припинити процес зростан≠н¤ ≥ призвести до початку пад≥нн¤. ѕерша група причин зв'¤зана з поступовим вичерпанн¤м автономних ≥нвестиц≥й: зниженн¤ оч≥ку≠ваноњ норми прибутку у м≥ру зростанн¤ ≥нвестиц≥й, п≥двищенн¤ ц≥н кап≥тальних товар≥в ≥ позичкового процента. ƒруга група зв'¤зана з послабленн¤м уже описаного Ђнадкумул¤тивного процесуї, що по≠роджуЇтьс¤ д≥Їю мультипл≥катора та акселератора. “ривал≥сть та ≥н≠тенсивн≥сть п≥днесенн¤ визначаютьс¤, головне, обс¤гом та ≥нтенси≠вн≥стю автономних ≥нвестиц≥й. јле Ђ...коли автономн≥ ≥нвестиц≥њ виснажуютьс¤, тод≥ скорочуютьс¤ також стимульоване споживанн¤ та стимульован≥ ≥нвестиц≥њї1. ѕрипиненн¤ або вичерпанн¤ причин, що зумовлюють зростанн¤, призводить до скороченн¤ кап≥таловкла≠день та економ≥чного спаду. ѕочаток нового п≥днесенн¤ буде зумо≠влений також автоматично завд¤ки тому, що споживанн¤ знижуЇтьс¤ пов≥льн≥ше, н≥ж дох≥д у ц≥лому, ≥ настане такий момент, коли споживанн¤ почне перевищувати дох≥д. ÷е, у свою чергу, спричи≠нить значне скороченн¤ запас≥в та кап≥тальних благ, що буде стиму≠лом до зд≥йсненн¤ в≥дновлювальних ≥нвестиц≥й. ”весь процес почне розвиватис¤ у зворотному напр¤мку.

’ансен, натхненний, мабуть, статтею ‘ранко ћод≥ль¤н≥ Ђѕере≠ваги л≥кв≥дност≥, теор≥њ процента ≥ грошейї (1944), став головним попул¤ризатором того вар≥анта кейнс≥анськоњ теор≥њ, що грунтуЇтьс¤ на концепц≥њ доход≥в Ч витрат.

–≥вновага ринковоњ системи, в≥дпов≥дно до теор≥њ  ейнса, перед≠бачаЇ загальну або макроеконом≥чну р≥вновагу ринку товар≥в, гро≠шей, обл≥гац≥й та робочоњ сили. «рештою, макроеконом≥чна р≥внова≠га зводитьс¤ до взаЇмод≥њ двох ринк≥в Ч товар≥в та обл≥гац≥й, або товар≥в ≥ грошей. ќстанн≥й вар≥ант зветьс¤ моделлю ’≥ксаЧ’ансе≠на ≥ Ї найб≥льш поширеною ≥нтерпретац≥Їю теор≥њ ƒ. ’ансена. ’ан-сен, уз¤вши за основу кейнс≥анський вар≥ант, включив до нього зна≠мениту д≥аграму IS-LM, додавши до нењ р≥вн¤нн¤ попиту та пропозиц≥њ на ринку прац≥.

ћодель ’≥ксаЧ’ансена в≥дкриваЇ велик≥ можливост≥ дл¤ досл≥≠дженн¤ взаЇмод≥њ ринк≥в товар≥в та грошей. «окрема, можна дов≥да≠тис¤, наск≥льки ст≥йкою Ї њхн¤ р≥вновага, чи вона збер≥гаЇтьс¤, ¤к на н≥й в≥дбиваютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ вар≥анти державного регулюванн¤, ≥нфл¤ц≥¤ ≥ т. п.

“ак, наприклад, ¤кщо в пер≥од р≥вноваги ринковоњ системи в≥д≠булос¤ пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату, що можливе у добу ма≠сового використанн¤ передових технолог≥й, у результат≥ ц≥леспр¤≠мованих д≥й держави та з ≥нших причин, то п≥дприЇмц≥, опти≠м≥стично оц≥нюючи перспективи виробництва ≥ ор≥Їнтуючись на ≥снуючу норму процента, зб≥льшать кап≥таловкладенн¤, використо≠вуючи з ц≥Їю метою на¤вн≥ заощадженн¤.

«ростанн¤ ≥нвестиц≥й приведе до розширенн¤ виробництва, що, у свою чергу, зб≥льшуватиме обс¤г сукупного доходу. ÷≥ зм≥ни зач≥≠пають грошовий ринок, але оск≥льки пропозиц≥¤ грошей залишаЇть≠с¤ незм≥нною, а частина доходу перетворюЇтьс¤ на додатковий по≠пит на грош≥, то ринок реагуватиме п≥двищенн¤м норми процента. “епер знову запрацюЇ механ≥зм ринку товар≥в: п≥двищенн¤ норми процента ≥ зниженн¤ п≥д њњ тиском оч≥куваноњ норми прибутку змен≠шить ≥нвестиц≥йний попит. ¬≥дбудетьс¤ гальмуванн¤ зростанн¤ ≥н≠вестиц≥й, виробництва ≥ сукупного доходу, у ринков≥й систем≥ вста≠новитьс¤ нова р≥вновага.

–озум≥нн¤ цих процес≥в маЇ велике значенн¤ дл¤ з'¤суванн¤ сут≥ й динам≥ки ринковоњ системи. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що, сприймаючи ≥мпу≠льси ззовн≥, ринкова економ≥ка здатна пересуватис¤ з одного р≥вно≠важного стану в ≥нший. ƒуже суттЇво, що руш≥йний ≥мпульс негайно даЇ сплеск господарськоњ активност≥, а пот≥м взаЇмод≥¤ ринк≥в товар≥в ≥ грошей гасить њњ та стаб≥л≥зуЇ стан.

1	2

Ќазва: ѕоширенн¤ кейнс≥анства в р≥зних крањнах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (1671 прочитано)