≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥

ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥

√оловн≥ завданн¤ перех≥дного процесу. ≈коном≥ка ”крањни в умовах незалежност≥. ѕро≠блеми еколог≥њ.

√оловн≥ завданн¤ перех≥дного пер≥оду

Ќаприк≥нц≥ жовтн¤ 1991 р. ¬ерховна –ада ”крањни розгл¤нула "ќсновн≥ напр¤ми економ≥чноњ пол≥тики в умовах незалежност≥". ¬ документ≥ пе≠редбачалась структурна перебудова господарства ”крањни. ” програм≥ велике значенн¤ надавалось конверс≥њ оборонноњ промисловост≥, ¤ка в минулому пос≥дала ч≥льне м≥сце в народногосподарському ком≠плекс≥ ”крањни, перерозпод≥лу матер≥альних ≥ тру≠дових ресурс≥в на користь виробництв, ¤к≥ забезпе≠чують населенн¤ споживчими товарами. ѕередба≠чалос¤ закритт¤ нерентабельн≥ п≥дприЇмства, а ма≠шинобудуванн¤ переор≥Їнтувати на задоволенн¤ по≠треб агропромислового сектору, легкоњ та харчовоњ промисловост≥. ¬ажливе м≥сце в документ≥ в≥дво≠дилос¤ рег≥ональн≥й господарськ≥й пол≥тиц≥. ¬пер≠ше в ≥стор≥њ ”крањни передбачалось зд≥йсненн¤ ур¤≠дом контролю за формуванн¤м економ≥чноњ струк≠тури, прийн¤тт¤ р≥шень щодо розм≥щенн¤ нових ви≠робничих потужностей, реконструкц≥њ та переосна≠щенн¤ д≥ючих п≥дприЇмств ус≥х галузей промисло≠вост≥.

” березн≥ 1992 р. ¬ерховна –ада ”крањни розгл¤нула > "ќснови нац≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики ”крањни", в ¤ких зазначалос¤, що ”крањна залишаЇтьс¤ в —Ќƒ, але по≠вн≥стю виходить з рубльового простору. “аким чином, було покладено початок виходу ≥з господарського механ≥зму ко≠лишнього –ад¤нського —оюзу ≥ розбудови власноњ економ≥≠чноњ системи. ќсновними аспектами економ≥чноњ пол≥тики ”крањни мала стати ≥нтеграц≥¤ в Ївропейську ≥ св≥тову еко≠ном≥ку. ƒл¤ того, щоб реал≥зувати це завданн¤, ”крањна повинна була пройти шл¤х в≥д командно-адм≥н≥стративноњ до ринковоњ економ≥ки. ¬ зв'¤зку з цим в ”крањн≥ було прийн¤то «акон "ѕро приватизац≥ю майна державних п≥дприЇмств", зг≥дно з ¤ким створено 300 асоц≥ац≥й, 75 кон≠церн≥в, корпорац≥й ≥ консорц≥ум≥в, 18 акц≥онерних товариств. “акож було зареЇстровано понад 30 тис. малих п≥дприЇмств ≥ майже ст≥льки кооператив≥в ≥з загальною к≥льк≥стю пра≠цюючих 670 тис. чол.

—л≥д п≥дкреслити, що крањни колишнього –ад¤нського —оюзу, в тому числ≥ ≥ ”крањна, розпочали процес реформ в умо≠вах специф≥чних ≥ в певному в≥дношенн≥ г≥рших, н≥ж ≥нш≥ крањни ÷ентральноњ ™вропи. ƒо них, зокрема, в≥днос¤тьс¤:

- нерац≥ональне територ≥альне розм≥щенн¤ промислових п≥дприЇмств без урахуванн¤ витрат на транспорт ≥ енерг≥ю на територ≥њ, що складала майже шосту частину поверхн≥ земл≥;

- б≥льша монопол≥зац≥¤ господарських структур, б≥льш т≥сн≥ економ≥чн≥ взаЇмозв'¤зки колишн≥х республ≥к —–—–, майже повна в≥дсутн≥сть приватного сектора, недостатн≥й досв≥д в питанн¤х управл≥нн¤ ¤к≥стю, ф≥нансами ≥ збутом пор≥вн¤нне з крањнами центральноњ ™вропи;

- дом≥нуванн¤ галузей в≥йськово-промислового комплексу;

- в≥дсутн≥сть самост≥йного ≥сторичного розвитку нац≥ональ≠них господарств ≥ власного досв≥ду використанн¤ нац≥ональ≠ноњ валюти;

- недостатн≥сть або повна в≥дсутн≥сть ринкових традиц≥й, неприйн¤тт¤ категор≥й ринковоњ економ≥ки, в≥дмова в≥д прак≠тичного застосуванн¤ таких пон¤ть, ¤к приватна власн≥сть, прибуток, ≥ндив≥дуальна ≥н≥ц≥атива, самореал≥зац≥¤, конструк≠тивне мисленн¤.

ƒо економ≥чних умов сл≥д додати низку пол≥тичних чин≠ник≥в, ¤к≥ стримували ≥ продовжують стримувати процес ре≠форм. ”крањн≥ доводитьс¤ не лише зм≥нювати економ≥чну систему, але й вир≥шувати проблеми, пов'¤зан≥ з трьома сер≠йозними перех≥дними процесами, а саме:

1) створювати нац≥ональну державу;

2) зд≥йснювати перех≥д в≥д тотал≥тарноњ пол≥тичноњ систе≠ми п≥знього стал≥н≥зму до демократ≥њ;

3) зд≥йснювати перех≥д в≥д соц≥альноњ системи, ¤ка повн≥стю спиралась на державу, до плюрал≥стичних структур.

ƒо згаданих груп чинник≥в, що визначають зм≥ст перетво≠рень в ”крањн≥, необх≥дно додати ще один: майже повна в≥дсутн≥сть генеруючих ≥дей у представник≥в пров≥дного еко≠ном≥чного державного персоналу. ≈коном≥чними м≥н≥стерства≠ми та окремими п≥дприЇмствами продовжували керувати саме т≥ люди, що довели економ≥ку ”крањни до кризового стану.

ѕри цьому сл≥д пам'¤тати, що зм≥на економ≥чноњ системи не в≥дбуваЇтьс¤ автоматично, дл¤ њњ зд≥йсненн¤ потр≥бна ч≥тко вира≠жена пол≥тична вол¤. «лам плановоњ системи ≥ створенн¤ ринко≠вих структур економ≥ки в≥дбуваютьс¤ одночасно ≥ можуть мати болюч≥ насл≥дки дл¤ значноњ частини населенн¤.  риза, обумов≠лена процесами адаптац≥њ, означаЇ безроб≥тт¤, невпевнен≥сть у зав≠трашньому дн≥. Ќеобх≥дн≥сть переор≥Їнтац≥њ, подоланн¤ депрес≥њ потребуЇ терп≥нн¤ ≥ непопул¤рних р≥шень ур¤ду. —л≥д зазначити, що прагненн¤ розмити реформи (наприклад, за допомогою попу≠л≥стських р≥шень) або зовс≥м њх загальмувати, збер≥гаючи старе, виникають не т≥льки на початков≥й фаз≥ процесу перетворень, а пост≥йно повторюютьс¤. “ак≥й спокус≥ п≥ддаютьс¤ нав≥ть ур¤ди, ¤к≥ мають в своЇму каб≥нет≥ тверде ¤дро ≥з особистостей-реформа-тор≥в, ¤к≥ без сумн≥ву виступають за ринкову економ≥ку.

“ому при переход≥ до ринкових в≥дносин за таких умов ”крањн≥ необх≥дно було розв'¤зати ц≥лу низку проблем. «окре≠ма, реформи сл≥д було починати з л≥берал≥зац≥њ ц≥н ≥ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ. ÷≥ни повинн≥ були в≥дображати попит ≥ пропозиц≥ю ≥ таким чином сигнал≥зувати про на¤вний деф≥≠цит. ∆орстка грошова пол≥тика повинна лише забезпечувати позитивн≥ реальн≥ процентн≥ внески ≥ зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

Ќа початку реформ сл≥д л≥берал≥зувати торг≥влю, дл¤ ко≠мерц≥йних операц≥й ввести обмеженн¤ внутр≥шньоњ конверто≠ваноњ валюти. ¬≥дм≥на монопол≥њ на зовн≥шню торг≥влю фактично в≥дкриваЇ можливост≥ дл¤ контакт≥в з крањнами св≥товоњ сп≥вдружност≥. ѕор¤д з макроеконом≥чними реформами сл≥д розпочати реформи структурн≥. ѕроведенн¤ великоњ, що триваЇ в≥дносно довго, та малоњ приватизац≥њ дасть можлив≥сть ство≠рити довол≥ чисельний приватний сектор.

« метою усп≥шного проведенн¤ структурних реформ необ≠х≥дно створити ≥нститути ринковоњ економ≥ки - над≥йн≥, ор≥Їн≠тован≥ на правов≥ норми, включаючи догов≥рне право, банк≥всь≠ку систему з незалежним ÷ентральним банком ≥ новими ко≠мерц≥йними банками, податкову систему, припиненн¤ втручан≠н¤ держави ≥ њњ м≥н≥стерств в економ≥ку, створенн¤ системи соц≥ального захисту.

ƒл¤ усп≥шного проведенн¤ реформ важливо мати ф≥нансо≠ву п≥дтримку м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й (особливо ћ≥жнародного валютного фонду) ≥ зах≥дних ур¤д≥в. « метою покращанн¤ м≥жнародноњ кредитоспроможност≥, при висок≥й зовн≥шн≥й заборгованост≥, необх≥дно укласти домовленост≥ ≥з зах≥дними ур¤дами про реструктуризац≥ю борг≥в.  р≥м того, важливою умовою усп≥шного проведенн¤ реформ Ї створенн¤ виг≥дних умов дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в.

“аким чином, здобувши незалежн≥сть ≥ проголосивши курс на проведенн¤ економ≥чних реформ, ”крањна стала перед необ≠х≥дн≥стю реал≥зац≥њ надзвичайно складних ≥ важливих заход≥в.

≈коном≥ка ”крањни в умовах незалежност≥

“¤жким ≥ довгим був шл¤х ”крањни до незалежност≥, нелегкими Ї становленн¤ ≥ розбудова њњ державност≥, особливо рин≠ковоњ економ≥ки. ” 1991 р. ”крањна одержала лише атрибути суверенноњ держави. јле вона не в≥дразу спромоглас¤ напов≠нити њх реальним зм≥стом. ќсобливо небезпечною стала неза≠вершен≥сть розбудови нац≥ональноњ економ≥ки. ѕерех≥д в≥д ад-м≥н≥стративно-директивноњ до ринковоњ економ≥ки, в≥д загаль≠носоюзного економ≥чного комплексу до власноњ економ≥чноњ системи не м≥г бути безбол≥сним. ÷е п≥дтверджуЇ ≥ досв≥д ≥нших крањн. јле те, що сталос¤ з ”крањною, не маЇ ≥сторичних ана≠лог≥в. « 1990 по 1994 р≥к валовий нац≥ональний продукт ско≠ротивс¤ на 44%, обс¤г промисловоњ продукц≥њ на 41%, нац≥о≠нальний доход - на 54%. ” 1994 р. спад промислового вироб≠ництва ”крањни дос¤г свого максимуму - 27,7%. ” роки вели≠коњ депрес≥њ спад виробництва не перевищував 25%. ¬ —–—– п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни найнижча позначка пад≥нн¤ про≠мислового виробництва складала 30%.  риза охопила ≥ с≥льське господарство ”крањни. ” 1990-1993 рр. обс¤г с≥льськогоспо≠дарськоњ продукц≥њ скоротивс¤ на 1/4. «меншилос¤ стадо ве≠ликоњ рогатоњ худоби, свиней, овець ≥ к≥з, к≥льк≥сть птиц≥.

 ризовий стан у с≥льському господарств≥ зумовили так≥ причини, ¤к безгосподарн≥сть, ≥нфл¤ц≥¤, в≥дсутн≥сть комб≥корм≥в тощо. ” державно-колгоспному сектор≥ склалас¤ парадоксаль≠на ситуац≥¤. « одного боку, державн≥ господарства витрачають м≥льйони долар≥в лише на придбанн¤ ембр≥он≥в ≥ корм≥в, щоб в перспектив≥ створити м'¤сне стадо, а з ≥ншого - украњнськ≥ сел¤ни не можуть продати тис¤ч≥ гол≥в в≥дгодованоњ великоњ рогатоњ худоби, свиней, молока, сиру, масла. –¤д позаеконом≥ч≠них чинник≥в може привести с≥льське господарство до катаст≠роф≥чних насл≥дк≥в. ” 1994 р. площа ероз≥йних орних земель в ”крањн≥ становила 13,6 млн. га (51,8%). ўороку з лан≥в змиваЇтьс¤ водою, здуваЇтьс¤ в≥трами 600 млн. т грунту, в тому числ≥ 40 млн. т гумусу. ¬ останн≥ роки занедбано свинарство, птах≥вництво, сад≥вництво, виноградарство.

«анепад с≥льського господарства може мати дл¤ украњнсь≠коњ держави траг≥чн≥ насл≥дки, адже експорт продукц≥њ ц≥Їњ галуз≥ - це основн≥ валютн≥ надходженн¤ крањни. « кожним роком експорт украњнських с≥льськогосподарських товар≥в скорочуЇтьс¤, отже зменшуютьс¤ валютн≥ резерви державноњ скарбниц≥.

”р¤д, пров≥дн≥ економ≥сти, господарники шукають вих≥д ≥з складноњ ситуац≥њ, що настала в с≥льськогосподарському сек≠тор≥. ќднак вони не зум≥ли реформувати радгоспи ≥ колгоспи. «аснован≥ за стал≥нського тотал≥тарного режиму, вони не мо≠жуть забезпечити елементарн≥ потреби держави, наповнити внутр≥шн≥й ринок с≥льськогосподарською продукц≥Їю.

як альтернатива державному аграрному сектору економ≥ки ”крањни, в 1991-1993 рр. почали поступово створюватис¤ фер≠мерськ≥ господарства. «акон ”крањни "ѕро сел¤нське (фермерсь≠ке) господарство" визначаЇ основи д≥¤льност≥ таких ферм. ” ст. 6 цього «акону зазначено, що площа земельних д≥л¤нок дл¤ господарськоњ д≥¤льност≥ не повинна перевищувати 50 га р≥лл≥ та 100 га вс≥х земельних уг≥дь. ¬ ”крањн≥ Ї ферми р≥зних тип≥в: с≥льськ≥, м≥жс≥льськ≥, мал≥ кооперативи с≥мейних господарств. ’оча њх зростанн¤ в≥дбуваЇтьс¤ дуже пов≥льно, але динам≥ка цього процесу Ї очевидною. якщо на початку 1992 р. в ”крањн≥ нара≠ховувалось 2098, то на 1 жовтн¤ 1993 р. Ч 26048 ферм.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2974 прочитано)