≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥

¬иникла необх≥дн≥сть корекц≥њ курсу економ≥чних реформ. ¬перше про це було зазначено у допов≥д≥ ѕрезидента ”крањни

Ћеон≥да  учми з нагоди першоњ р≥чниц≥  онституц≥њ незалеж≠ноњ ”крањни. ¬ н≥й сформульовано так≥ найважлив≥ш≥ елемен≠ти антикризовоњ програми: зд≥йсненн¤ принципових заход≥в щодо л≥берал≥зац≥њ економ≥чного режиму в ”крањн≥, ≥стотне прискоренн¤ приватизац≥йного процесу, легал≥зац≥¤ т≥ньовоњ економ≥ки насамперед за рахунок л≥берал≥зац≥њ податковоњ пол≥тики, актив≥зац≥¤ ≥нвестиц≥йного процесу, "економ≥зац≥¤" зовн≥шньоњ пол≥тики держави, прискоренн¤ та посл≥довне зд≥йсненн¤ аграрноњ реформи, впор¤дкуванн¤ економ≥ки енер≠гетичного сектору, виведенн¤ соц≥альноњ сфери на пр≥оритет≠ний р≥вень економ≥чноњ пол≥тики.

 орекц≥¤ економ≥чноњ пол≥тики не торкаЇтьс¤ њњ стратег≥ч≠них напр¤м≥в. Ќезм≥нними залишаютьс¤ њњ базов≥ позиц≥њ: трансформац≥¤ економ≥ки ≥ зд≥йсненн¤ цього процесу приско≠реними темпами попри вс≥ протид≥њ консервативних сил.

ѕеред молодою ”крањнською державою сто¤ть надзвичай≠но складн≥ та важлив≥ завданн¤ в сфер≥ економ≥ки. ¬≥д њх роз≠в'¤занн¤ у значн≥й м≥р≥ залежить наш поступ до цив≥л≥зовано≠го житт¤. “ому реал≥зац≥¤ економ≥чноњ програми нов≥тньоњ украњнськоњ держави повинна стати кровною справою кожно≠го њњ громад¤нина.

ѕроблеми еколог≥њ

ѕроцес сусп≥льного виробництва неможливо у¤вити без участ≥ в ньому природних сил - природних ресурс≥в ≥ природ≠них умов. ¬ промисловост≥ природн≥ чинники виступають, в основному, ¤к предмети прац≥, часто у вигл¤д≥ природноњ сиро≠вини, в с≥льському (л≥сному) господарств≥ природн≥ чинники виконують значну, а в багатьох випадках Ч пров≥дну роль, ви≠ступаючи, ≥ ¤к предмети, ≥ ¤к засоби прац≥. —≥льськогосподарське виробництво повн≥стю базуЇтьс¤ на використанн≥ природних ресурс≥в ≥ умов, а його виробничо-техн≥чн≥ процеси одночасно Ї ≥ б≥олог≥чними.

“≥сний зв'¤зок с≥льськогосподарського виробництва з при≠родою, в умовах ≥ндустр≥ал≥зац≥њ агросфери зумовив в к≥нце≠вому п≥дсумку негативн≥ зм≥ни природного середовища. —≥льське господарство, ¤ке в попередн≥ часи повсюдно спри¤≠ло покращанню природного середовища, при переход≥ на ≥нтен≠сивний шл¤х розвитку стало його знищувати. јгроеконом≥чн≥ проблеми, що виникли, зумовлен≥ тим, що значна частина екосистем, в ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ с≥льськогосподарське вироб≠ництво, втратила здатн≥сть до саморегул¤ц≥њ внасл≥док свого антропогенного походженн¤. –азом з тим с≥льське господар≠ство маЇ ключове значенн¤ при дос¤гненн≥ ст≥йкого розвитку, оск≥льки тут зосереджено до 40% всього зайн¤того в матер≥≠альному виробництв≥ населенн¤ ≥ 50% св≥тових багатств.

¬исок≥ темпи народонаселенн¤ зумовлюють в к≥нцевому п≥дсумку потребу в земельних ресурсах. ѕор¤д з тим ми спос≠тер≥гаЇмо тенденц≥ю до р≥зкого скороченн¤ с≥льськогосподарсь≠ких уг≥дь в розвинутих крањнах св≥ту. “ак, в —Ўј площа зе≠мельних уг≥дь скоротилась з 540 млн. га в 1960 р. до 492 млн. га в 1987 р., в япон≥њ - з 7 до 5,6 млн. га, у ‘ранц≥њ - з 39 до 35 млн. га, в ≤тал≥њ - з 22 до 20 млн. га. ћ≥ськими ≥ с≥льськими населеними пунктами, школами, шахтами, л≥н≥¤ми комун≥кац≥й ≥ трубопровод≥в зайн¤то близько 12-15% територ≥њ суш≥. ÷≥ земл≥ втратили здатн≥сть виробл¤ти б≥омасу, генерувати кисень, зв'¤≠зувати вуглекислоту. ўодо загальноњ структури збитк≥в дл¤ навколишнього середовища, то вони подан≥ на рис. 1.

—кладн≥ еколог≥чн≥ проблеми виникають в результат≥ г≥дро≠мел≥орац≥њ (осушенн¤ ≥ зрошенн¤) земель. Ќайб≥льш суттЇви≠ми еколог≥чними насл≥дками г≥дромел≥орац≥њ Ї: засоленн¤ грунту, посиленн¤ м≥грац≥њ х≥м≥чних елемент≥в.

¬елика шкода навколишньому середовищу завдаЇтьс¤ гло≠бальними забрудненн¤ми атмосфери, викидами промислових п≥дприЇмств ≥ автотранспорту.

Ѕезумовно, галузева структура викид≥в речовин, що забруд≠нюють атмосферу, в р≥зних крањнах маЇ своњ особливост≥. —п≥льною рисою дл¤ вс≥х крањн Ї те, що основним джерелом забрудненн¤ атмосфери Ї промислов≥сть ≥ автотранспорт. «ок≠рема, в —Ўј до 60% сумарних викид≥в даЇ автотранспорт. Ќа рис. 2 в таблиц≥ показана сума збитк≥в ≥ вказано чинники, що впливають на забрудненн¤ довк≥лл¤.

90-т≥ роки в ”крањн≥ характеризуютьс¤ зверненн¤ми досл≥д≠ник≥в до усв≥домленн¤ в повному контекст≥ р≥зних напр¤м≥в ≥стор≥њ еколог≥њ, простеженн¤ не лише њњ "св≥тлих", а й т≥ньових аспект≥в, набутт¤ необх≥дних урок≥в з пройденого та пережито≠го украњнським народом.

¬ ≥сторичн≥й л≥тератур≥ фактично до 90-х рок≥в була в≥дсутн¤ об'Їктивна картина орган≥зац≥њ, плануванн¤, буд≥вництва ƒн≥провського каскаду г≥дроелектростанц≥й, у тому числ≥ спо≠рудженн¤ ц≥лоњ низки водосховищ, њх соц≥ально-еколог≥чних та економ≥чних насл≥дк≥в дл¤ ”крањни. ”вага зосереджувалась на самому факт≥ спорудженн¤ електростанц≥й, гребель; сукупн≥сть вс≥х аспект≥в процесу п≥дготовки водоймищ, пересе≠ленн¤ жител≥в, затопленн¤ тис¤ч гектар≥в родючих чорнозем≥в, т¤жких доль ≥ трагед≥й людей залишалась не вивченою ≥ не осв≥тленою.

≤де¤ комплексного освоЇнн¤ могутньоњ теч≥њ ƒн≥пра ≥ перетворенн¤ його на енергетичний г≥гант виникла ще в 20-х ро≠ках XX ст. ѕоширена серед вчених-енергетик≥в ≥де¤ "¬елико≠го ƒн≥пра" генерувала в соб≥ буд≥вництво великих водоймищ у верхн≥й ≥ середн≥й теч≥¤х ƒн≥пра. ќдним ≥з них було  а≠ховське водосховище.

–озробленим проектом передбачалос¤ створенн¤ водосховища загальною площею 2155 кв. км. ¬сього п≥д водоймище в≥дводилось 921,3 тис. га земель колгосп≥в, радгосп≥в, державно≠го л≥сового фонду. ¬ зон≥ затопленн¤ опинилос¤ б≥льше 100 кол≠госп≥в ≥ радгосп≥в, понад 90 населених пункт≥в, п≥дтоплювались дес¤тки с≥л та два м≥ста - Ќ≥кополь ≥  ам'¤нка-ƒн≥провська. ƒл¤ тис¤ч людей акц≥¤ буд≥вництва ставала справжньою жор≠стокою соц≥альною трагед≥Їю. јналог≥чн≥ ¤вища спостер≥гались ≥ при спорудженн≥ та експлуатац≥њ  ременчуцького, ƒн≥прод-зержинського,  ан≥вського та  ињвського водосховищ.

ќсобливоњ гостроти в господарських в≥дносинах в ”крањн≥ набула проблема землекористуванн¤. ÷е зумовлюЇтьс¤ тим, що вкрай неспри¤тливо вир≥шувалось питанн¤ збереженн¤ ≥ ра≠ц≥онального використанн¤ земельного фонду - головного ба≠гатства крањни. «а останн≥ роки чимало орних земель в≥д≥йшло п≥д промислове буд≥вництво й дороги, а де¤к≥ з них залиши≠лись забутими й заросли чагарниками. “ак, друга черга Ѕ≥ло≠церк≥вського х≥м≥чного комб≥нату зайн¤ла найкращ≥ земл≥ в  ињвськ≥й област≥, що належали с≥льськогосподарськ≥й науко≠во-досл≥дн≥й станц≥њ.

ќдним з найтраг≥чн≥ших дн≥в в ≥стор≥њ ”крањни стало 26 кв≥тн¤ 1986 року. ” цей день сталас¤ авар≥¤ на четвертому енергоблоц≥ „орнобильськоњ атомноњ електростанц≥њ („ј≈—), вна≠сл≥док ¤коњ значна частина земель ”крањни була рад≥оактивне забруднена. ¬сього в≥д „орнобильськоњ ¤дерноњ катастрофи за≠бруднено рад≥онукл≥дами понад 145 тис. кв. км. земель.

«начна шкода земельним фондам наноситьс¤ через введен≠н¤ в д≥ю непродуманих проект≥в мел≥оративних систем. ¬ ”к≠рањн≥ в друг≥й половин≥ 80-х рок≥в вилучено з≥ складу мел≥ора≠тивних земель 240 тис. га уг≥дь, ¤к≥ не використовувалис¤ за призначенн¤м. ѕричиною такого серйозного становища стала втрата водних джерел, надм≥рна м≥нерал≥зац≥¤ поливноњ води, ускладнений рельЇф м≥сцевост≥ тощо. “акого роду прорахунки обертаютьс¤ значними втратами державних кошт≥в. Ќе друго≠р¤дними дл¤ землероба Ї й моральн≥ збитки, що негативно по≠значаЇтьс¤ на його ставленн≥ до прац≥.

¬насл≥док руйн≥вноњ д≥њ ероз≥њ, посиленн¤ господарськоњ експлуатац≥њ, неправильного оброб≥тку, порушенн¤ агротехн≥чних прийом≥в використанн¤ та через недбальство орн≥ земл≥ ”крањ≠ни щор≥чно втрачають 19-20 млн. т. ц≥нноњ речовини - гумусу.

÷е спричинило виникненн¤ деф≥циту орган≥чних речовин у грунтах, що становить понад 4 т на гектар орних земель.

¬ода Ї незам≥нним стимул¤тором ≥снуванн¤ ≥ розвитку житт¤ на земл≥. Ћегка доступн≥сть води призвела до того, що на нењ почали дивитись ¤к на невичерпне джерело. ќднак XX ст. зм≥нило погл¤ди людини на воду, ¤к≥ по сут≥ стали бо≠ротьбою за воду у необх≥дн≥й к≥лькост≥ ≥ потр≥бноњ ¤кост≥.

√оловною водною артер≥Їю ”крањни Ї ƒн≥про, воду ¤кого споживають понад 2 тис. с≥л, 200 м≥ст ≥ б≥льше 10 тис. промис≠лових п≥дприЇмств. ¬одами ƒн≥пра користуЇтьс¤ понад «ќ млн. чолов≥к. ј м≥ж тим, з територ≥њ ”крањни в басейн ƒн≥пра до 1993 р. щороку скидалос¤ понад 12 млрд. куб. м ст≥чних вод, б≥льш≥сть ¤ких забруднен≥ сполуками азоту, нафтопродуктами, сол¤ми важких метал≥в, пестицидами та ≥ншими шк≥дливими речовинами.

≈колог≥чна проблема ƒн≥пра стосуЇтьс¤ не лише ”крањни чи окремого рег≥ону, а й ус≥Їњ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. јдже дн≥провська вода забруднюЇ „орне ≥ —ередземне мор¤, що омива≠ють береги трьох континент≥в. Ќе випадково —Ўј,  анада та ≥нш≥ крањни запропонували свою допомогу в "л≥куванн≥ ƒн≥пра".

ѕершою спробою оздоровленн¤ ƒн≥пра стала проведена в ѕолтав≥ навесн≥ 1995 р. ¬сеукрањнська конференц≥¤ з питань водопостачанн¤ й оздоровленн¤ ƒн≥пра. ÷е представницьке з≥бранн¤, на жаль, так ≥ не з'¤сувало до к≥нц¤ ≥снуюч≥ еко≠лог≥чн≥ проблеми.

Ќа особливу увагу заслуговують питанн¤ збереженн¤, рац≥о≠нального використанн¤ ≥ попередженн¤ забрудненн¤ п≥дземних вод, обс¤ги споживанн¤ ¤ких пост≥йно зб≥льшуютьс¤. ¬чен≥ стверджують, що в ”крањн≥ настав час переходити на п≥дземне водопостачанн¤, адже б≥льш≥сть Ївропейських крањн вживають воду з п≥дземних джерел. як результат складного становища навколишньому середовищ≥, непростоњ еколог≥чноњ ситуац≥њ на св≥товому ринку зростаЇ потреба в еколог≥чно чистих товарах та послугах. Ќа рис. « показана динам≥ка таких послуг.

“аким чином, в сучасних умовах розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ еколог≥чн≥ проблеми виступають одним ≥з важливих чинник≥в економ≥чного житт¤ сусп≥льства. Ќа рис. 4 показано, наск≥льки складним Ї механ≥зм взаЇмод≥њ сусп≥льства (еконо≠м≥ки, пол≥тики, ≥деолог≥њ) ≥ навколишнього середовища, пробле≠ма рац≥ональноњ еколог≥чноњ пол≥тики. јдже т≥льки за умови рац≥онального ≥ бережного ставленн¤ до навколишнього сере≠довища людство зможе вижити.

1	2	3

Ќазва: ѕроблеми економ≥чного розвитку ”крањни в пер≥од незалежност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (2974 прочитано)