≤стор≥¤ ”крањни > ≤стор≥¤ ”крањни

24 серпн¤ 1991 р, ¬ерховна –ада ”крањни за участь у заколот≥ тимчасово припинила д≥¤льн≥сть  ѕ” ≥ прийн¤ла того ж дн¤ јкт проголошенн¤ не-

залежност≥ ”крањни. ѕ≥сл¤ додаткового розсл≥дуванн¤ «ќ серпн¤ постановою ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади  ѕ” було заборонено.

28. ѕроголошенн¤ «луки ”Ќ– та «”Ќ–, ≥сторичне значенн¤ цього акту.

Ѕагатов≥кове бажанн¤ украњнського народу жити в Їдин≥й соборн≥й держав≥ було зд≥йснено 1919 року. ƒв≥ украњнськ≥ держави, що ≥снували на той час, ”Ќ– та «”Ќ– об'Їдналис¤ в одну ”крањнську Ќародну –еспубл≥ку. ‘актично вперше за всю ≥стор≥ю ”крањни б≥льш≥сть украњнського народу опинилис¤ в склад≥ одн≥Їњ держави. ѕроте складн≥ зовн≥шньо та внутр≥шньо пол≥тичн≥ умови призвели до втрати украњнськоњ державност≥. “≥льки напередодн≥ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни б≥льш≥сть украњнц≥в опинилис¤ у склад≥ Їдиноњ рад¤нськоњ ”крањни.

29. ѕо¤сн≥ть терм≥н "гласн≥сть" та розкрийте питанн¤ про поверненн¤ наприк≥нц≥ 80 Ч на початку 90-х рок≥внародов≥ правди про минуле ”крањни.

“ерм≥н "гласн≥сть" виник у –ад¤нському —оюз≥ в роки "перебудови". ¬≥н ув≥йшов до ≥ноземних мов без перекладу. ‘актично в≥н означав можлив≥сть отриманн¤ в≥рог≥дноњ ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть державних ≥ парт≥йних орган≥в, можлив≥сть казати правду, не бо¤чись насл≥дк≥в, можлив≥сть д≥знатись правду про недавнЇ минуле свого народу. ¬еличезна роль у цьому процес≥ належала засобам масовоњ ≥нформац≥њ. —оюзн≥, а за ними й республ≥канськ≥ пер≥одичн≥ виданн¤ починаючи з 1987Ч1988 рр. розпочали публ≥кац≥ю матер≥ал≥в, ран≥ше недоступних широкому загалов≥. Ќасамперед це стосувалос¤ "б≥лих пл¤м" в≥тчизн¤ноњ ≥стор≥њ, матер≥ал≥в про масов≥ репрес≥њ «0Ч50-х рр., голод, антинародну пол≥тику держави. ќдним ≥з руш≥њв цього процесу був журнал "ќгонЄк", головним редактором ¤кого за час≥в "перебудови" став украњнський письменник ¬≥тал≥й  оротич. ” журналах "Ќовый мир", "—овременник", "ћосква" почали друкуватис¤ ран≥ше заборонен≥ твори письменник≥в, дисидент≥в, у тому числ≥ й украњнських, спогади жертв репрес≥й та ≥нш≥ документальн≥ матер≥али. √ромад¤ни ”крањни нових покол≥нь уперше в≥дкривали дл¤ себе ≥мена ¬.¬инниченка, —.ѕетлюри, ћ.√рушевського, —.™фремова та де¤ких ≥нших д≥¤ч≥в нац≥онально-визвольноњ революц≥њ 1917Ч1920 рр., котр≥ впродовж багатьох дес¤тил≥ть замовчувалис¤ в рад¤нськ≥й ≥стор≥ограф≥њ або висв≥тлювалис¤ в кривому дзеркал≥ Ч ¤к "вороги народу".

ј вт≥м, широкий загал украњнського народу почав знайомитись ≥з жагучими проблемами минулого лише п≥сл¤ прийн¤тт¤ закону —–—– "ѕро пресу та ≥нш≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ" (1 серпн¤ 1990 р.). ÷ей закон запровадив свободу друку, скасував цензуру. “епер уже в масових виданн¤х було опубл≥ковано правдив≥ прац≥ знаних украњнських ≥сторик≥в - ≤.Ѕ≥ласа про репресивно-каральну систему в ”крањн≥, ¬.¬ерстюка про ÷ентральну –аду, —. ульчицького про добу "воЇнного комун≥зму", ё.Ўаповала про репрес≥њ Ќ ¬— у 30-х рр. та багато ≥нших.

“од≥ ж з'¤вилис¤ прац≥ льв≥вських та ≥нших автор≥в про д≥¤льн≥сть ќ”Ќ-”ѕј в роки в≥йни. ≤сторична св≥дом≥сть народу ”крањни, а надто њњ сх≥дноњ та центральноњ частин, почала зм≥нюватись у л≥пший б≥к,

ќтже, завд¤ки "гласност≥" люди долали стереотипи й догми старого мисленн¤, д≥ставали змогу реально оц≥нювати ситуац≥ю, користуючись об'Їктивною ≥нформац≥Їю, робити власн≥ висновки.

30. ќсобливост≥ та насл≥дки рад¤нськоњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в ”крањн≥.

« к≥нц¤ 20-х рр. рад¤нське кер≥вництво вз¤ло курс на прискорену ≥ндустр≥ал≥зац≥ю в промисловост≥. —аме в цей пер≥од рад¤нська ”крањна стала пров≥дним економ≥чним рег≥оном —–—–. ѕроте за швидк≥ темпи буд≥вництва було заплачено надзвичайно високу ц≥ну - було п≥д≥рване здоров'¤ ц≥лого покол≥нн¤, внасл≥док викачуванн¤ кошт≥в ≥з с≥льського господарства ”крањну охопив голодомор, що забрав м≥льйони людських житт≥в. як≥сть нових завод≥в та фабрик була низькою, ¤к ≥ ¤к≥сть њхньоњ продукц≥њ. ≈колог≥чне становище ”крањни р≥зко пог≥ршилос¤.

31. √олодомор 1932-1933 рок≥в в ”крањн≥.

ѕроживаючи на 40% найкращого у св≥т≥ чорнозему, украњнський народ трич≥ у XX стол≥тт≥ голодував. ™дине по¤сненн¤ цьому - злочинна аграрна пол≥тика правл¤чоњ  омун≥стичноњ парт≥њ, що мала на мет≥ викачати зб≥жж¤ з села дл¤ розвитку ≥ в≥дбудови промисловост≥. «ам≥сть допомоги голодуючим рад¤нськ≥ правител≥ ≥ надал≥ продовжували вилученн¤ зерна на сел≥. ” страшн≥ роки голодомору (1932-1933 рр.) в ”крањн≥ загинуло щонайменше 5 млн душ. ¬насл≥док суц≥льноњ колектив≥зац≥њ та голодомору

зм≥нивс¤ соц≥альний склад села: було знищено куркульство, постраждало багато середн¤к≥в, сформувалас¤ зовн≥ Їдина соц≥альна верства Ч колгоспне сел¤нство. ¬их≥дц¤ми з села поповнивс¤ роб≥тничий клас.

Ќасильницька суц≥льна колектив≥зац≥¤ призвела до руйнуванн¤ продуктивних сил на сел≥, що спричинило глибоку кризу в с≥льському господарств≥ та змусило докор≥нно м≥н¤ти пол≥тику ур¤ду: переходити в≥д примусу ≥ репрес≥й до скасуванн¤ продрозверстки, встановленн¤ твердих план≥в хл≥бозагот≥вель, часткового в≥дновленн¤ ринкових в≥дносин, орган≥зац≥йного ≥ матер≥ально техн≥чного зм≥цненн¤ колгосп≥в.

32. ѕол≥тика суц≥льноњ колектив≥зац≥њ та розсел¤нюванн¤ ”крањни. ѓњ соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки.

—правжн≥м лихом дл¤ украњнц≥в стала стал≥нська колектив≥зац≥¤. ¬она мала виключно негативн≥ насл≥дки в ≥стор≥њ украњнського народу, прирекла село на зубож≥нн¤ та вимиранн¤.

¬елика к≥льк≥сть сел¤н-власник≥в була Ђрозкуркуленаї чи загинула в роки голодомору або концтаборах та висилках. ѕриватна власн≥сть на землю була зруйнована. Ќасл≥дки руйн≥вноњ колектив≥зац≥њ даютьс¤ взнаки до сьогодн≥.

33. ќпозиц≥йний рух в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ 60-х-перш≥й половин≥ 80-х рок≥в, його представники.

ќтже, прот¤гом 60-х-першоњ половини 80-х рр. з певними перепадами, викликаними актив≥зац≥Їю репресивних заход≥в, в≥дбувалос¤ наростанн¤ опозиц≥йного дисидентського руху в ”крањн≥, хоча широкоњ п≥дтримки у громад¤н республ≥ки в≥н не набув. ÷е по¤снюЇтьс¤ ¤к жорсток≥стю репресивних заход≥в, так ≥ тим, що дисиденти, правозахисники у своњй д≥¤льност≥ часто намагалис¤ вир≥шити проблеми, ¤к≥ не були в≥дом≥ переважн≥й б≥льшост≥ населенн¤ ”крањни.

34. –озвиток культури в 30-т≥ роки. Ђ–озстр≥л¤не в≥дродженн¤ї.

30-т≥ рр. в ≥стор≥њ розвитку украњнськоњ культури - траг≥чний час. —аме тод≥ було вчинено справжн≥й погром культури - розстр≥л¤н≥ сотн≥ митц≥в, зруйнован≥ тис¤ч≥ храм≥в. Ѕуло припинено украњн≥зац≥ю, стал≥нське кер≥вництво розпочало масоване насадженн¤ всього рос≥йського. ƒе¤ких усп≥х≥в було дос¤гнуто в осв≥т≥ - зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть навчальних заклад≥в, учн≥в та студент≥в. ѕроте все культурне житт¤ знаходилос¤ Ђп≥д стал≥нським чоботомї - все, що не в≥дпов≥дало погл¤дам Ђ¬еликого ¬ожд¤ї, безжально знищувалос¤.

1	2	3	4

Ќазва: ≤стор≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (11603 прочитано)