≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > УЌовий курсФ президента ‘.ƒ.–узвельта

УЌовий курсФ президента ‘.ƒ.–узвельта

«ћ≤—“

¬ступ стор. 2

1.ѕередумови впровадженн¤ ЂЌового курсуї. стор. 4

2.—уть ЂЌового курсуї. стор. 6

3.«наченн¤ ЂЌового курсуї у подальшому стор. 10

розвитку —Ўј.

4.«наченн¤ ЂЌового курсуї у розвитку ≥нших стор. 13

держав.

5.¬исновок. стор. 15

6.—писок використаноњ л≥тератури. стор. 16

¬ступ

ѕерш за все хот≥лос¤ би в≥дпов≥сти на питанн¤ Ђ„ому ¤ обрав саме цю тему?ї . Ќа мою думку , вивченн¤ ц≥Їњ теми може стати мен≥ у нагод≥ . „ому? “ому що у цей пер≥од —Ўј долали економ≥чну кризу , кризу ¤ка за де¤к≥ми економ≥чними проблемами схожа на економ≥чну кризу ”крањни . Ќаприклад: безроб≥тт¤ , банкрутство п≥дприЇмств , ≥ таке ≥ншеЕ

” ц≥й тем≥ Ї багато дуже ц≥кавих ≥ ц≥нних речей - побудова адм≥н≥стративного права , перех≥д держави в≥д монопол≥стичного кап≥тал≥зму до державно-монопол≥стичного , методи переходу , сп≥вв≥дношенн¤ ≥дей √.√увера ≥де¤м ‘.ƒ.–узвельта , методи вир≥шенн¤ багатьох економ≥чних ≥ юридичних проблем ≥ так дал≥Е. ќдже дл¤ себе ¤ знайшов у ц≥й тем≥ дуже багато ориг≥нальних способ≥в подоланн¤ р≥зних проблем . ј тепер щодо самоњ кризиЕ..

ѕ≥сл¤ першоњ економ≥чноњ кризи (1920-1921) був тимчасовий затишок аж до 1929 року . “ого ж року ≥нш≥ кап≥тал≥стичн≥ держави подолали насл≥дки другоњ св≥товоњ в≥йни , у цей же час була л≥кв≥дована нестача товар≥в , ¤ка зТ¤вилась завд¤ки друг≥й св≥тов≥й в≥йн≥ . Ќа товари , ¤к≥ —Ўј збували на св≥товому ринку зник попит . ” середин≥ 1929 року товарний ринок був перенасичений , ≥ у —Ўј почалась наступна економ≥чна криза . «годом ц¤ криза вплинула на весь кап≥тал≥стичний св≥т .

ќдже , восени 1929 року —получен≥ Ўтати јмерики перейшли межу ¤ка розмежувала два етапа њњ ≥стор≥њ .  риза 1929 Ц 1933 рок≥в була самою довгостроковою в ≥стор≥њ кап≥тал≥зму . якщо криза 1920 Ц 1921 рок≥в продовжувалась лише 9 м≥с¤ц≥в , то криза 1929 Ц 1933 рок≥в - 44 м≥с¤ц≥ . Ќасл≥дки ц≥Їњ кризи були дуже жахлив≥ . ћайже 45 м≥льйон≥в чолов≥к опинились за межою б≥дност≥ . ” пер≥од з 1930 до 1932 рок≥в , б≥льш н≥ж 5 тис¤ч банк≥в оголосили про свою розрахункову неспроможн≥сть . «ачин¤лись виробничи п≥дприЇмства , люди опин¤лис¤ на вулиц≥ без грошей , роботи ≥ соц≥ального захисту . Ќайб≥льш т¤жкими роками , так званими Ђроками великоњ депрес≥њї було пот≥м визнанно пер≥од з 1929 по 1933 р≥к .

” 1933 роц≥ , на зм≥ну президенту —Ўј √.√уверу , до влади прийшлов ‘ранкл≥н ƒелано –узвельт з≥ своЇю адм≥н≥страц≥Їю . ќтримавши владн≥ повноваженн¤ , ‘.ƒ.–узвельт одразу почав впроваджувати свою програму п≥д назвою ЂЌовий курсї . ÷¤ програма - найважлив≥ша под≥¤ у розвитку —получених Ўтат≥в јмерики . ¬она , збентежила усю державу , все њњ населенн¤ ≥ кожного окремого громад¤нина . ¬она зм≥нила весь устр≥й державного апарату , ставленн¤ держави до людей , ≥ точку зору що до соц≥ального захисту населенн¤ . « одного боку криза завдала дуже багато шкоди окремому громад¤нину , невеликим п≥дприЇмц¤м ≥ б≥знесменам . « другого боку впровадженн¤ Ђнового курсуї доповнило законодавство —Ўј багатьма дуже важливими ≥ необх≥дними законами ≥ постановами що направлен≥ на пол≥пшенн¤ житт¤ людини , њњ соц≥альний захист , на п≥дтримку п≥дприЇмств , банк≥в та б≥знесмен≥в . ƒуже важливе значенн¤ дл¤ всього подальшого розвитку —Ўј маЇ звТ¤заний з ЂЌовим курсомї процес переростанн¤ монопол≥стичного кап≥тал≥зму у державно-монопол≥стичний . ЂЌовий курсї передбачував р≥зке посиленн¤ державного впливу . ѕ≥д час ц≥Їњ реформи серйозно зб≥льшивс¤ державний аппарат , була ускладнена його структура ≥ функц≥њ . «а перш≥ два роки к≥льк≥сть федеральних службовц≥в зб≥льшилась майже на 25 в≥дсотк≥в , було сформовано 35 великих , самост≥йних в≥домств ≥ безл≥ч малих п≥дпор¤дкованих ≥снуючим м≥н≥стерствам . ј насамперед одне ≥з найважлив≥йших дос¤гнень - це утворенн¤ новоњ правовоњ галуз≥ , ¤к адм≥н≥стративне право .

1.ѕередумови впровадженн¤ ЂЌового курсуї.

” 1928 роц≥ , у —получених Ўтатах јмерики жодна людина не могла соб≥ у¤вити , що може трапитись лихо Ц економ≥чна криза . ” держав≥ панував монопол≥стичний кап≥тал≥зм , однак восени 1929 року держава в≥дчула початок кризи .

ѕерш≥ про¤ви кризи можна було побачити вже у середин≥ 1929 року , вони ви¤вл¤лис¤ в скороченн≥ буд≥вництва , в значному пад≥нн≥ виробництва . ” вересн≥ почались еп≥зодичн≥ зриви курс≥в на Ќью-…оркськ≥й б≥рже , у жовтн≥ пад≥нн¤ курс≥в стало всезагальним ≥ стр≥мким , а 24 жовтн¤ почавс¤ небачений в ≥стор≥≥ —Ўј б≥ржевий крах .

ƒержава не була готова до р≥шуч≥х д≥й що до подоланн¤ кризи . —амим ¤скравим прикладом була сфера соц≥ального захисту , в ¤к≥й останн≥м прийн¤тим законом були статути про паупер≥в , прийн¤т≥ у перш≥й половин≥ 17 стол≥тт¤ . —татути паупер≥в були такого зм≥сту Ц Укожна община повинна мати запаси њж≥ достатн≥ дл¤ п≥дтримки своњх б≥дн¤к≥в .Ф. ¬загал≥ у держав≥ майже не було закон≥в спр¤мованих на соц≥альний захист незаможн≥х . ” 1929 роц≥ закони про допомогу ветеранам мали 44 штати , сл≥пим Ц 22 штати , люд¤м похилого в≥ку Ц 10 , про допомогу багатод≥тним Ц вс≥ окр≥м пТ¤ти штат≥в . —истема допомоги була дуже в≥дсталою , в ц≥лому дотримувавс¤ принцип м≥сцевоњ в≥дпов≥дальност≥ . ” роки Увеликоњ депрес≥њФ безроб≥тт¤ стало нац≥ональним лихом . ѕроблеми зростанн¤ матер≥альноњ незабезпеченност≥ , голод , хвороби , виселенн¤ ≥з квартир Ц опинилис¤ на першому план≥ .

¬л≥тку 1932 року звичайну орган≥зац≥ю соц≥альних служб було зам≥нено надзвичайними , б≥льш потужними . ƒ≥ючоњ системи надходженн¤ грошей було недосить . ¬ 1930 роц≥ , Ќью-…орку щом≥с¤ц¤ було потр≥бно майже 1 м≥льйон долар≥в (дл¤ допомоги) , три роки потому 15-16 м≥льйон≥в долар≥в . « 1930 по 1933 р≥к , асигнуванн¤ на соц≥альн≥ потреби в Ѕуфало зросли з 1.395.000 (1\22 частина м≥сцевого бюджету) до 3.821.000 (1\3 частина м≥сцевого бюджету) . «а цей же пер≥од в ћ≥неапол≥с≥ ≥ндекс допомоги п≥дскочив з≥ 150 до 1500 пункт≥в . “≥льк≥ за перш≥й р≥к кризи витрати на допомогу у 60 м≥стах з населенн¤м б≥льше 100 тис. «б≥льшились на 92,3 % а у 30 м≥стах з населенн¤м не менш 30 тис. чолов≥к за два роки (1929-1931) на 217% . « кв≥тн¤ 1932 року по кв≥тень 1933 року розм≥р допомоги ≥з громадських джерел в ц≥лому по держав≥ зр≥с на 105 % . ¬итрати на громадськ≥ потреби добр¤че п≥д≥рвали мун≥ципальн≥ бюджети . Ќаприк≥нц≥ 1932-го року Ќью-…орк , „≥каго , ћ≥луок≥ , ÷≥нц≥нат≥ ,  л≥вленд , јтланта , ƒархем та ≥нш≥ , вичерпали повноваженн¤ що до п≥двищенн¤ податк≥в та боргових зобовТ¤зань . ќдже , незаможн≥ могли розраховувати т≥льки на благод≥йн≥сть , ¤коњ ¤вно було не достатньо , а знайти роботу було майже не можливо .

ƒо 1932 року промислове виробництво в —Ўј зменшилось у ц≥лому на 46% , а по окремим галуз¤м значно б≥льше . “ак виробництво чавуна Ц на 79% , стал≥ Ц на 76% , автомоб≥л≥в Ц на 80% . ќбс¤г зал≥зничних перевезеннь зменшивс¤ на 52,7 % . ≤з 279 ≥снуючих домн працювали т≥льки 44 . «битки корпорац≥й т≥льки за 1932 р≥к перейшли межу 3 м≥льйон≥в долар≥в . «а три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банк з суммою вклад≥в 5 млрд. доллар≥в .

јграрну кризу ¤ка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не бкло подалано . Ќове ≥ дуже стр≥мке пад≥нн¤ ц≥н в≥дкинуло найменш забезпечен≥ слоњ фермерства до самоњ крайньоњ меж≥ . ” результат≥ кризи , валовий прибуток американських фермер≥в впав з 13,8 млрд. доллар≥в у 1929 роц≥ , до 6 млрд. доллар≥в у 1932 роц≥ . «авд¤ки криз≥ держава опинилась на р≥вн≥ 1911 року.

¬нутр≥шн¤ пол≥тика √.√увера .

ѕрезидент √увер був категорично проти допомоги безроб≥тним з≥ збоку держави , в≥н вважав , що ц¤ допомога Уѕ≥д≥рве в≥ру населенн¤ у своњ силиФ ≥ Упослабить ст≥йк≥сть американського характераФ . ќдже , усю допомогу зголодн≥лим було звалено на плеч≥ благод≥йних орган≥зац≥й . „ервоний ’рест та ≥нш≥ схож≥ благод≥йн≥ сусп≥льства були зобовТзан≥ збирати грош≥ серед меценат≥в .

ƒл¤ того щоб гальмувати подальш≥й зр≥ст безроб≥тт¤ , було прийн¤то р≥шенн¤ видати новий ≥м≥грац≥йний закон , котрий перекрив би кордон дл¤ безроб≥тних ≥з ≥нших держав . ÷ей закон набув чинност≥ у липн≥ 1929 року . Ќа його п≥дстав≥ , кожна держава мала свою квоту , пропорц≥йну нац≥ональному складу усього населенн¤ —Ўј у 1920 роц≥ . јле цей закон аж н≥¤к не вплинув на економ≥ку .

ўе у 1928 роц≥ в≥дчувалось наближенн¤ аграрноњ кризи . ќдже на передвиборн≥й компан≥њ √.√увер об≥ц¤в роз≥братис¤ з цим питанн¤м . ≤ в≥н таки роз≥бравс¤ , прийн¤вши фермерський закон 15.06.1929 року . ¬≥дпов≥дно до нового закону , було створено ‘едеральне фермерське бюро , ¤ке повинно було допомогати фермерам шл¤хом регулюванн¤ ц≥н на с≥льськогосподарськ≥ продукти . –егулюванн¤ ц≥н повинно було зд≥йснюватись завд¤ки закуп≥вл≥ фермерським бюро надлишк≥в виробництва , тим самим знижуючи пропозиц≥ю ≥ п≥двищуючи попит . Ќа ус≥ потреби , бюро отримало 500 млн. доллар≥в . “акож бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним орган≥зац≥¤м , котр≥ в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермер≥в .

Ќе пройшло й два роки , ¤к ус≥ фонди бюро було вичерпано . ј ц≥ни на пшеницю продовжували падати . ¬осени 1931 року на складах ≥ зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелей пшениц≥ . ќдже , фермерське бюро ви¤вилось безсильним перед обличч¤м кризи .

 риза примусила √.√увера в≥дступити в≥д своњх переконань . ѕерш≥ кроки державного втручанн¤ були зроблен≥ √увером наприк≥нц≥ 1929 року . 5 грудн¤ президент з≥брав кер≥вник≥в пров≥дних банк≥в та трест≥в дл¤ розробки новоњ програми оздоровленн¤ американськоњ економ≥ки . Ќа цьому зас≥данн≥ було прийн¤то р≥шенн¤ вкласти нов≥ кап≥тали в економ≥ку —Ўј , ≥ тим самим подолати кризу . ÷¤ програма , ¤к ≥ ≥нш≥ , ви¤вилась неефективною .

1	2	3	4

Ќазва: УЌовий курсФ президента ‘.ƒ.–узвельта
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2528 прочитано)