≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > УЌовий курсФ президента ‘.ƒ.–узвельта

јле цим законом не було п≥дн¤то зароб≥тну платню . ≤ завд¤ки цьому , на почетку серпн¤ 1935 року профсп≥лки Ќью-…орка , п≥д натиском безроб≥тн≥х , розпочали сер≥ю страйк≥в на громадських работах (¬ѕј) . 9 серпн¤ того-ж року до страйку приЇдналось ще дек≥лька дес¤тк≥в тис¤ч роб≥тник≥в . —трайков≥ рухи все нарастали та нарастали , п≥дТЇднуючи до себе нов≥ й нов≥ м≥ста . Ѕуло орган≥зовано дуже багато м≥т≥нг≥в , демонстрац≥й .

≤ всеж так≥ вони добилис¤ своЇњ мети . 19 вересн¤ 1935 року √.√опк≥нс та ’.ƒжонсон викликали до столиц≥ профсп≥лкових л≥дер≥в Ќью-…орка . ѕ≥сл¤ пТ¤тидневних перегово≥в , профсп≥лков≥ л≥дери повернулись додому з об≥ц¤нками влади п≥дн¤ти зароб≥тну платню . ¬ цей же день страйк у Ќью-…орку був зак≥нчен .

”сього у 1936 роц≥ було 48 сид¤ч≥х страйка , ≥з ¤ких 35 було проведено молодими профсп≥лковими орган≥зац≥¤ми ( ¬ѕ Ц ком≥тети виробничих профсп≥лок) . —ид¤ч≥ страйки 1936 року , були важлив≥ тим , що у цьому роц≥ т≥льки розпочинались основн≥ темпи росту  ¬ѕ у 1937-1938 роках . ” 1936 роц≥ також почалось гарно спланована массова орган≥зац≥йна компан≥¤ по вт¤гненню у сп≥лки роб≥тник≥в главних , високотрестированих галузей промисловост≥ , котра зм≥нила обличч¤ американських профсп≥лок , п≥дготовила важкий дл¤ кап≥тол≥ст≥в 1937 р≥к та значно п≥дн¤ла пол≥тичну вагу роб≥тничого класу . ÷е не була кампан≥¤ ¤ку придумав ƒ.Ћьюис та його пом≥чники , ¤к ≥нод≥ висловлювались ≥стор≥к≥ буржуаз≥њ . ÷е була класова боротьба м≥льйон≥в , це була героњчна прац¤ тис¤ч прогресивних профсп≥лкових актив≥ст≥в , котра ≥ заклала основи сучасного профсп≥лкового дв≥жен≥¤ .

ќдним ≥з серьйозних дос¤гнень профсп≥лок хот≥лос¤ б зазначити закон , котрий був п≥дписаний президентом 30 червн¤ 1936 року Уо встановленн≥ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥ та максимального робочого дн¤ Ф . “аким чином починаючи з 1 жовтн¤ 1936 року любий державний заказ до часних орган≥зац≥й , з сумою б≥льш н≥ж 10.000 долл. повинен був бути гарантованим ≥з боку виробника сл≥дуючими положенн¤ми : п≥дприЇмець повинен був дотримуватись умов прац≥ , передбачен≥ статутом , дотримуватись р≥вн¤ зароб≥тноњ платн≥ , визначеного м≥н≥стром прац≥ , встановити 40 Ц часовий робочий тиждень , не наймати чолов≥к≥в молдше 16 рок≥в , та ж≥нок молодше 18 рок≥в , не застосовувати працю увТ¤знених а також п≥дтримувати нормальн≥ сан≥тарн≥ умови .

 онтроль за зд≥йсненн¤м цього закону був закр≥плений за м≥н≥стром прац≥ , ¤кий мав певн≥ повноваженн¤ .

6 вересн¤ 1935 року ‘.ƒ.–узвельт обТ¤вив , що реформи зак≥нчились ≥ б≥знес маЇ УпередишкуФ . ¬же 7-го вересн¤ Ѕ≥лий д≥м отримав багато телеграм з задоволенн¤ми його за¤ви . јле зроблений у 1935 роц≥ здвиг вл≥во УЌового курсуФ (уступки профсп≥лкам та роб≥тнич≥м рухам) залишив дуже глибокий сл≥д у внутр≥шн≥х взаЇмов≥дносинах господорюючого класу .  ер≥вництво республ≥канськоњ парт≥њ поставило п≥д сумн≥в Ущир≥стьФ цього жеста . “а 5 грудн¤ Ќац≥ональна јсоц≥ац≥¤ ѕромисловц≥в (Ќјѕ) прийн¤ла Уплатформу американськоњ промисловост≥Ф, основн≥ пункти ¤коњ вимагали в≥дмови в≥д втручанн¤ ‘едерального ур¤ду у р≥шенн¤ соц≥ально-економ≥чних питаннь . “аким чином починавс¤ рух промисловц≥в проти реформ УЌового курсуФ , та за в≥дродженн¤ старих принцип≥в регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин . ¬сл≥д за Ќјѕом 11 грудн¤ 1935 року з р≥зкою критикою пол≥тики ‘.–узвельта виступила “оргова палата . Ќаприк≥нц≥ грудн¤ 1935 року , з≥ своЇю програмою дл¤ конгресу виступила УЋ≥га свободиФ . ј.—м≥т (кер≥вник опозиц≥њ) на банкет≥ ¤кий в≥дбувавс¤ у отел≥ УMayfloverФ у ¬аш≥нгтон≥ , за¤вив що президент продавс¤ комун≥стам . — тих п≥р цей вираз ув≥йшов у лекс≥кон американц≥в , ¤к фальшивий лозунг проти найнезначн≥шого л≥берал≥зму у пол≥тиц≥ ур¤дових к≥л . 18 травн¤ 1936 року , ¬ерховний суд в≥дм≥нив закон ƒ.√афф≥ Упро регулюванн¤ вуг≥льноњ промисловост≥Ф . 1 червн¤ 1936 року п≥д предлогом Узахисту контрактаФпри найм≥ на роботуФ був онул≥рован закон штату Ќью-…орк , передбачаючий встановленн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ платн≥ дл¤ ж≥нок . Ќо не зважаючи на протирузвельтовський рух , посилювалось розум≥нн¤ того , що посиленн¤ рол≥ держави у ф≥н≥нсово-економ≥чн≥й сфер≥ було виг≥дно б≥знесу у ц≥лому . ќц≥нюючи банк≥вське законодавство УЌового курсуФ , –.“агвелл писав , що ур¤д знайшов найкращу форму обТЇднуючу ур¤дове регулюванн¤ та часну ≥н≥ц≥ативу . ¬≥н лише сумував з того приводу , що не ус≥ банк≥ри розум≥ли , що Уц≥ заходи були основним чином у њх ≥нтересахФ . јле тем не менш жоден ≥з рузвельтовських банк≥вських закон≥в не був в≥дм≥нений ¬ерховним судом . јле була одна дуже важлива в≥дм≥на з≥ збоку ¬ерховного суду , в≥н в≥дм≥нив закон јјј , але зразу п≥сл¤ в≥дм≥ни , дивл¤чись на критичний стан с≥льського господарства , був прийн¤тий ≥нший закон , це був практично той же самий јјј , т≥льки з другими методами надходженн¤ грошей дл¤ регулюванн¤ с≥льського господарства .

јле вс≥ ц≥ нападки на рузвельтовськ≥ реформи , практично н≥чого гарного правим силам не принесло .

—пираючись на частку господорюючого класу та широкий фронт л≥вих сил , ‘.–узвельт та його люди , змогли подолати оп≥р справа та в≥дсто¤ти законодавство 1935 року . јле дал≥ цьго , вони не п≥шли .

«агостренн¤ взаЇмов≥дносин внутр≥ господорюючого класу не змогло не вплинути на положенн¤ в обох парт≥¤х . ѕ≥сл¤ громад¤нськоњ в≥йни вагома р≥зниц¤ м≥ж цими парт≥¤ми зникла .

ќдже УЌовий курсФ мав дуже велике значенн¤ що до подальшого розвитку соц≥альноњ та економ≥чноњ пол≥тик≥ . Ќасамперед в≥н встановив межу м≥ж роб≥тниками та п≥дприЇмц¤ми . ” ход≥ так званоњ Ув≥йниФ профсп≥лок та п≥дприЇмц≥в зТ¤вились ч≥тк≥ межи повноважень п≥дприЇмц≥в (зароб≥тна платн¤ , 40 годинний робоч≥й день , експлуатац≥¤ д≥тей , та ≥нше) , та визначились права роб≥тник≥в , а це на мою думку маЇ дуже велике значенн¤ дл¤ч подальшого розвитку , та дл¤ сучасних —получених Ўтат≥в .

«наченн¤ УЌового курсуФ у розвитку

≥нших держав .

≈коном≥чна криза 1929-1933 рок≥в затронула в той чи ≥нш≥й ступен≥ ус≥ кап≥тал≥стичн≥ держави . Ќасл≥дками ви¤вились Ц р≥зкий спад св≥товоњ торг≥вл≥ , посиленн¤ боротьби за ринки збуту товар≥в , загостренн¤ протир≥чч меж ≥мпер≥ал≥стичними державами . ” св≥т≥ кап≥тала розгорнулась справжн¤ торгова та митна в≥йна . Ќасл≥дками кризи також стали обесц≥ненн¤ валют , порушенн¤ м≥жнародних ф≥нансових звТ¤зк≥в , банкрутство банк≥в , створенн¤ стерл≥нгового блока п≥д ег≥дою ¬еликобритан≥њ .

¬загал≥ що до зовн≥шньоњ пол≥тик≥ , адм≥н≥старц≥¤ ‘.–узвельта успадкувала њњ з традиц≥йними основними направленн¤ми та в≥дпов≥дними њм доктринами : ћонро в Ћатинськ≥й јмериц≥ , Ув≥дкритих дверейФ у јз≥њ та ≥зол¤ц≥он≥зма у в≥дношен≥ ™вропи . ” двох словах цю пол≥тику можна назвати пол≥тикою Удоброго сус≥даФ , ¤к њњ називають ≥сторик≥ . —ерйозним випробовуванн¤м дл¤ пол≥тик≥ Удоброго сус≥даФ була експроприац≥¤ ћексикою великих земельних д≥л¤нок , ¤к≥ знаходились у власност≥ громад¤н —Ўј , дл¤ проведенн¤ аграрноњ реформи . ” вигл¤д≥ контрмери —Ўј в≥дм≥нили догов≥р з ћексикою про закуп≥влю мексиканського ср≥бла , що призвело до пад≥нн¤ ц≥н на цей метал , та вимагав в≥д ћексики виплати компенсац≥њ . ћексика всеж так≥ була змушена виплатити компенсац≥ю , у вигл¤д≥ виплат нефт¤ним компан≥¤м .

«авд¤ки так≥й пол≥тиц≥ була прийн¤та УЋ≥мська декларац≥¤Ф , на конференц≥њ 9-27 грудн¤ 1938 року у м≥ст≥ Ћ≥м (ѕеру) . ” ц≥й декларац≥њ ур¤ди американських держав домовились про континентальну сол≥дарн≥сть . ÷¤ сол≥дарн≥сть була виражена у Ур≥шучост≥ захищатись в≥д ≥ноземного втручанн¤ , використовуючи засоби , диктован≥ обставинамиФ .

ƒуже важливим зовн≥шньопол≥тичним актом , ¤кий заклав основу дл¤ подальших стосунк≥в , було визнанн¤ —полученними Ўтатами —–—– . «авд¤ки нормал≥зац≥њ в≥дносин —–—– та —Ўј перед ур¤дом —получених Ўтат≥в гостр≥шим стало питанн¤ щодо в≥дносин на ƒальному —ход≥ . –узвельт вже було починав розмови про в≥йну ≥з япон≥Їю . ¬становленн¤ д≥пломатичних в≥дносин м≥ж —Ўј та —–—– , сп≥впало з новими зусилл¤ми —–—– по забезпеченню всезагального миру . –ад¤нський —оюз висунув ≥дею “ихоокеанського пакту про ненапад . —получен≥ Ўати довг≥ роки не п≥дтримували цей пакт , хоча ≥ не в≥дмовл¤лись в≥д нього . ¬они дотримувались так званоњ мовчанки . ѕри цьому —получен≥ Ўтати були не проти щоб —–—– та япон≥¤ розпочали м≥ж собою в≥йну . “аким чином —Ўј притримувальсь нейтрал≥тету , ¤кий вони закр≥пили законодавством у серпн≥ 1935 року . як предлог дл¤ в≥дмови в≥д пол≥тичноњ сп≥впрац≥ з —–—– , вони використовували проблему борг≥в росс≥йських дореволюц≥йних ур¤д≥в . ÷им законом вони в≥дгородили себе в≥д втручанн¤ до справ ™вропи . “аким чином —Ўј Увмили рукиФ у самий в≥дпов≥дальний момент . ќдже коли ус¤ ™вропа робила все можливе дл¤ запоб≥ганн¤ ‘ашистськ≥й агрес≥њ , —Ўј в≥д≥йшли прикрившись нейтрал≥тетом . “аким чином нормальних пол≥тичних стосунк≥в м≥ж —–—– та —Ўј у ц≥ часи не виходило . ’оча ще у листопад≥ 33-го року , вони заключили Уджентельменськеий догов≥рФ . ” цьому договор≥ –ос≥йська сторона погоджувалась частково погасити борги . ¬ обм≥н на це —получен≥ Ўтати приб≥гли до закону ƒжонсона , хоча –ад¤нський союз н≥¤ких обовТ¤зк≥в на себе по старим боргам не брав . ќдже –ад¤нський —оюз не мав бажанн¤ погоджуватись на небажаний прецедент . Ќаприк≥нц≥ с≥чн¤ 1935 року держдепартаментоф≥ц≥йно за¤вив про припиненн¤ рад¤нсько-американських переговор≥в по ф≥нансово-економ≥чним питанн¤м . ¬насл≥док цього було зачинено генеральне консульство —Ўј у ћоскв≥ ≥ т. дЕ

«авд¤ки цьому жесту з≥ збоку —полученних Ўтат≥в , —–—– обмежив ≥мпорт ≥з —Ўј , а д≥юч≥ замовленн¤ без особливих проблем розм≥стив за межами —полученних Ўтат≥в .

Ќезважаючи не це де¤ких результат≥в вдалось дос¤гти у 1935 роц≥ . ” кв≥тн≥ 1935 року , рад¤нська сторона за¤вила о зб≥льшенн≥ закупок у —Ўј . јле —полученн≥ Ўтати в≥дмовились . ” серпн≥ 1937 року за ≥н≥ц≥ативою —–—– була заключена торгова угода . ”года була правовою базою дл¤ двохстороньоњ торг≥вл≥ , та кожен р≥к продовжувалась , доки у 1951 роц≥ , —получен≥ Ўтати односторонн≥м актом не денонсували њњ .

1	2	3	4

Ќазва: УЌовий курсФ президента ‘.ƒ.–узвельта
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2528 прочитано)