≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ¬иди закон≥в.  онституц≥¤ Ч основний закон громад¤нського сусп≥льства ≥ держави

¬иди закон≥в.  онституц≥¤ Ч основний закон громад¤нського сусп≥льства ≥ держави

« метою ефективного використанн¤ виникаючоњ безл≥ч≥ за≠кон≥в, що виникають, необх≥дно однозначне розум≥нн¤ њх вид≥в, загальних ≥ специф≥чних ознак, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж собою. ™ два оф≥ц≥йн≥ засоби встановленн¤ класиф≥кац≥њ закон≥в:

1.  онституц≥йний, коли в конституц≥¤х закр≥плюЇтьс¤ пере≠л≥к основних нормативно-правових акт≥в. Ќаприклад, у  он≠ституц≥њ јвстр≥њ Ї розд≥л II Ђ«аконодавча влада федерац≥њї, у  онституц≥њ ‘–Ќ Ч розд≥л VII Ђ«аконодавство федерац≥њї, у  онституц≥њ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ Ч низка статей (15, 76, 90, 105, 108, 115 та ≥н.), у  онституц≥њ ”крањни Ч частини статей ≥ статт≥ (85, 91, 92, 106, п. 4 розд≥л XV та ≥н.).

2. ¬иданн¤ спец≥ального закону про правов≥ акти з наведен≠н¤м у ньому њх перел≥ку ≥ нормативних характеристик, зазначен≠н¤м способ≥в забезпеченн¤ з метою правильного сп≥вв≥дношен≠н¤ м≥ж собою. Ќаприклад, в ≤тал≥њ д≥ють Ђ«агальн≥ положенн¤ про «аконї (1942 р.), у ¤ких перел≥чено джерела права: закон, регламент, корпоративна норма, норма-звичай, а також встано≠влено меж≥ регулюванн¤ кожним актом. ” Ѕолгар≥њ д≥Ї «акон Ђѕро нормативн≥ актиї (1973 p.). ÷≥каво, що в –ос≥њ ран≥ше фе≠дерального був ухвалений закон про нормативно-правов≥ акти в якут≥њ (—аха). ¬ ”крањн≥ п≥дготовлено проекти закон≥в Ђѕро нор≠мативно-правов≥ актиї, а також Ђѕро закони ≥ законодавчу д≥¤ль≠н≥стьї, ¤к≥ регулюватимуть процес орган≥зац≥њ законопроектних роб≥т, визначатимуть пор¤док п≥дготовки, експертизи, узгод≠женн¤, ухваленн¤, тлумаченн¤ ≥ д≥њ нормативно-правових акт≥в.

«а значенн¤м ≥ м≥сцем у систем≥ законодавства закони можна под≥лити наступним чином:

1.  онституц≥њ Ч основн≥ закони, ¤к≥ регламентують основи сусп≥льного, пол≥тичного, економ≥чного житт¤ сусп≥льства, пра≠ва ≥ свободи громад¤н.

¬они бувають двох вид≥в:

Х кодиф≥кован≥ Ч становл¤ть Їдиний писаний основний за≠кон ( онституц≥¤ ”крањни,  онституц≥¤ –‘,  онституц≥¤ —Ўј та ≥н.). њх ще називають моноконституц≥йними актами. ѕравда,  онституц≥ю ‘ранц≥њ 1958 p., ¤ка Ї кодиф≥кованою, не можна назвати моноконституц≥йним актом, оск≥льки до ќсновного за≠кону 1958 p. р≥шенн¤м  онституц≥йноњ ради прир≥вн¤н≥ так≥ акти, ¤к ƒекларац≥¤ прав людини ≥ громад¤нина 1789 p. ≥ преамбула  онституц≥њ 1946 p.;

Х некодиф≥кован≥ Ч складаютьс¤ з групи закон≥в (¬елика Ѕри≠тан≥¤, Ўвец≥¤,  анада), предметом регулюванн¤ ¤ких Ї особли≠вий р≥д сусп≥льних в≥дносин, в≥днесений до конституц≥йного права Ч основи сусп≥льного ≥ державного ладу, права ≥ свободи громад¤н та ≥н. ”  анад≥ Ч це конституц≥йн≥ акти 1867-1987 pp.:

 онституц≥йний акт 1982 p.; ’арт≥¤ про права ≥ Ѕ≥лль про права, ухвален≥ у р¤д≥ пров≥нц≥й; јкт про ¬ерховний суд, јнтидискри-м≥нац≥йний акт та ≥н. ќсновний конституц≥йний документ  а≠нади говорить: Ђћи хочемо мати конституц≥ю, у принцип≥ схо≠жу на конституц≥ю ¬еликоњ Ѕритан≥њї. ј у ¬еликоњ Ѕритан≥њ не≠маЇ Їдиноњ писаноњ конституц≥њ, а Ї група конституц≥йних закон≥в (статут≥в) Чјкт про парламент 1911 р.. јкт про м≥н≥стр≥в  оро≠ни 1937 р.. јкт про м≥сцеве вр¤дуванн¤ 1972 р. та ≥н., ¤к≥ д≥ють разом ≥з судовими прецедентами ≥ конституц≥йними звича¤ми, ≥менованими конституц≥йними угодами. “ому англ≥йську кон≠ституц≥ю називають конституц≥Їю зм≥шаного типу.

2.  онституц≥йн≥ закони Ч

Х закони, на ¤к≥ посилаЇтьс¤ конституц≥¤ або необх≥дн≥сть ухваленн¤ ¤ких пр¤мо передбачена чинною конституц≥Їю. як прави≠ло, ц≥ закони конкретизують окрем≥ положенн¤ конституц≥њ або м≥ст¤ть посиланн¤ на конституц≥ю (виборча система, орган≥за≠ц≥¤ ≥ проведенн¤ референдуму, орган≥зац≥¤ ≥ д≥¤льн≥сть парламе≠нту, президента, конституц≥йного суду ≥ т. ≥н.);

Х закони, ¤кими внос¤тьс¤ зм≥ни, доповненн¤ до чинноњ конституц≥њ (див., наприклад, розд≥л XIII  онституц≥њ ”крањни).

«акон, ¤ким внос¤тьс¤ зм≥ни до конституц≥њ, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д закону, ухваленн¤ ¤кого передбачено чинною конституц≥Їю, ≥ тим, що в≥н п≥сл¤ затвердженн¤ (ухваленн¤) набуваЇ вищоњ юридичноњ чинност≥ ≥ стаЇ складовою частиною конституц≥њ.

Ќа жаль, у  онституц≥њ ”крањни ч≥тко не зазначений блок сусп≥льних в≥дносин, ¤кий регулюЇтьс¤ конституц≥йним зако≠ном. « анал≥зу  онституц≥њ ”крањни можна д≥йти висновку, що конституц≥йним законом сл≥д регулювати ухваленн¤ великого ƒержавного √ерба ≥ ƒержавного √≥мну ”крањни, опис державних символ≥в (ст. 20), внесенн¤ зм≥н до  онституц≥њ (ст. 155), р≥шен≠н¤ про усуненн¤ ѕрезидента ”крањни з поста в пор¤дку ≥мп≥ч≠менту (ст. 111) ≥ низку ≥нших.

”  онституц≥њ –ос≥њ ч≥тко визначений блок федеральних кон≠ституц≥йних закон≥в. ƒо них в≥днесен≥ закони, що регламенту≠ють надзвичайний стан (ст. 56), зм≥ну статусу суб'Їкта ‘едерац≥њ (ст. 66), опис ≥ пор¤док використанн¤ ƒержавного прапора, гер≠ба ≥ г≥мну –ос≥њ (ст. 70), референдум (ст. 87), введенн¤ на терито≠р≥њ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ або в окремих њњ м≥сцевост¤х надзвичай≠ного стану (ст. 88), пор¤док д≥¤льност≥ ур¤ду –ос≥йськоњ ‘едера≠ц≥њ (ст. 114), встановленн¤ судовоњ системи –ос≥њ (ст. 118) та ≥н. (усього 15).

 онституц≥йний закон в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших закон≥в таки≠ми ознаками:

а) юридичною чинн≥стю;

б) предметом регулюванн¤ Ч особлива сфера;

в) пор¤дком ухваленн¤ Ч особлива процедура.

як правило, конституц≥йний закон ухвалюЇтьс¤ квал≥ф≥кова≠ною б≥льш≥стю голос≥в (в ”крањн≥ - 2/3, у –ос≥њ - 3/4).

3. «вичайн≥ закони Ч регламентують певн≥ ≥ обмежен≥ сфери сусп≥льного житт¤ в≥дпов≥дно до конституц≥њ. ÷е значна за к≥ль≠к≥стю ≥ рухлива група закон≥в, ¤к≥ приймаютьс¤ простою б≥льш≥≠стю голос≥в. «вичайн≥ закони вельми р≥зноман≥тн≥ за зм≥стом.

Ќайтипов≥шими за обс¤гом регулюванн¤ Ї так≥ види звичай≠них закон≥в:

а) загальн≥ закони Ч закони, що регламентують певну сферу сусп≥льних в≥дносин ≥ поширюютьс¤ на вс≥х. «агальн≥ закони можуть бути:

Ч кодиф≥кован≥ (наприклад,  рим≥нальний кодекс, ÷ив≥ль≠ний кодекс та ≥н.);

Ч поточн≥ (наприклад, «акон про вибори);

б) спец≥альн≥ закони Ч закони, що регламентують обмежену (спец≥альну) сферу сусп≥льних в≥дносин ≥ поширюютьс¤ на частину населенн¤ (наприклад, закони про пенс≥њ, про осв≥ту, про м≥л≥ц≥ю та ≥н.).

4. «абезпечуюч≥ (оперативн≥) закони Ч нормативно-правов≥ акти, ¤кими ввод¤тьс¤ вд≥ю окрем≥ закони, ратиф≥куютьс¤ м≥ж≠народн≥ договори та ≥н. њх призначенн¤ пол¤гаЇ не у виданн≥ нових норм, а в оперативному п≥дтвердженн≥, п≥дтриманн≥ сис≠теми норм, що м≥ст¤тьс¤ в ≥нших окремих законах ≥ м≥жнарод≠них договорах, ¤к≥ регулюють найважлив≥ш≥ в≥дносини ≥ потре≠бують негайного ухваленн¤. ÷е закони, що м≥ст¤ть норми про норми. Ќаприклад, «акон ”крањни в≥д 17 грудн¤ 1997 р. Ђѕро ратиф≥кац≥ю  онвенц≥њ 1990 року про в≥дмиванн¤, пошук, арешт ≥ конф≥скац≥ю прибутк≥в, отриманих злочинним шл¤хомї. ƒо ц≥Їњ групи закон≥в можна в≥днести закони про правов≥ акти з наведенн¤м у ньому њх перел≥ку ≥ нормативних характеристик.

«абезпечуюч≥ (оперативн≥) закони не можуть ≥снувати поза ≥ншими законами, тобто тими, що ними ввод¤тьс¤ в д≥ю, ≥ м≥ж≠народними договорами, що потребують ратиф≥кац≥њ.

¬иди закон≥в за строком д≥њ:

1) пост≥йн≥ Ч закони, що д≥ють без обмеженн¤ строку;

2) тимчасов≥ Ч закони, що д≥ють з обмеженн¤м строку (напри≠клад, закони Ђѕро оподатковуванн¤ї, Ђѕро бюджет на 2001 р≥кї);

3) надзвичайн≥ (¤к р≥зновид тимчасових закон≥в) Ч ухвалю≠ютьс¤ у певних, передбачених конституц≥Їю, ситуац≥¤х ≥ д≥ють на пер≥од надзвичайного стану (наприклад, проголошенн¤ окре≠мих м≥сцевостей зонами надзвичайноњ еколог≥чноњ небезпеки, оголошенн¤ в≥йни), њх особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що вони при≠пин¤ють д≥ю ≥нших закон≥в. “ак, введенн¤ воЇнного стану при≠пин¤Ї д≥ю  одексу закон≥в про працю.

¬иди закон≥в за суб'Їктами законотворчост≥:

Ч ухвален≥ громад¤нським сусп≥льством (народом) у резуль≠тат≥ референдуму;

Ч ухвален≥ законодавчим органом держави. ¬иди закон≥в за межами д≥њ:

Ч закони ”крањни;

Ч закони јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. ¬иди закон≥в за структурною формою:

Ч кодиф≥кован≥;

Ч некодиф≥кован≥.

ƒо останн≥х примикають «≥бранн¤ законодавства, «води за≠кон≥в, ¤к≥ Ї актами такого виду систематизац≥њ законодавства, ¤к консол≥дац≥¤.

¬иди закон≥в за галузевою ознакою:

Ч конституц≥йно-правов≥;

Ч цив≥льно-правов≥;

Ч адм≥н≥стративно-правов≥ тощо.

™ ще й м≥жгалузев≥ (комплексн≥) Ч про охорону здоров'¤, осв≥ту та ≥н.

¬иди закон≥в за сферами сусп≥льного житт¤:

Ч закони в галуз≥ регулюванн¤ економ≥ки;

Ч закони в галуз≥ регулюванн¤ пол≥тики;

Ч закони в галуз≥ регулюванн¤ соц≥альноњ сфери;

Ч закони в галуз≥ регулюванн¤ в≥йськовоњ сфери та ≥н. (див. «акон ”крањни Ђѕро закони ≥ законодавчу д≥¤льн≥стьї Ч

п≥сл¤ його ухваленн¤).

1	2

Ќазва: ¬иди закон≥в.  онституц≥¤ Ч основний закон громад¤нського сусп≥льства ≥ держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (3414 прочитано)