≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > √алузь права. ≤нститут ≥ п≥дгалузь права

1. —истема права Ї невидимою, оск≥льки в≥дбиваЇ внутр≥шню будову права, а система законодавства Ї видимою, зовн≥шньою формою системи права.

2. —истема права Ї сукупн≥стю правових норм, а система за≠конодавства Ч сукупн≥стю нормативно-правових акт≥в.

3. ¬ систем≥ права норми права лог≥чно розпод≥лен≥ за галуз¤≠ми, п≥дгалуз¤ми та ≥нститутами. як правило, норми галузей права Ч буд≥вельний матер≥ал, ≥з ¤кого (у р≥зному набор≥ та р≥з≠ному поЇднанн≥) складаЇтьс¤ конкретна галузь законодавства. ћожливим Ї вар≥ант, коли галузь права Ї, а галуз≥ законодавст≠ва Ч немаЇ (ф≥нансове право, право людини на соц≥альне забез≠печенн¤ та ≥н.). ” цьому випадку галуз≥ права не кодиф≥кован≥, а нормативний матер≥ал розосереджений по к≥лькох правових ак≠тах, ¤к≥ потребують на ун≥ф≥кац≥ю.

” систем≥ законодавства нормативно-правов≥ акти об'Їднан≥ за галуз¤ми законодавства, ¤к≥ под≥лен≥ на ≥нститути законодав≠ства. √алуз≥ законодавства створюютьс¤ ¤к з урахуванн¤м галу≠зевого принципу, так ≥ без його врахуванн¤: галузь законодавст≠ва може м≥стити норми р≥зних галузей права (комплексн≥ галуз≥) або створюватис¤ на п≥дірунт≥ ≥нституту або п≥дгалуз≥ права. ћожливим Ї вар≥ант, коли галузь законодавства ≥снуЇ без галуз≥ права (митне законодавство та ≥н.).

4. —истема права складаЇтьс¤ з галузей права, ¤к≥ мають св≥й предмет ≥ метод правового регулюванн¤, а система законодавства включаЇ галуз≥ законодавства, в ¤ких в≥дсутн≥й метод регулю≠ванн¤, а предмет регулюванн¤ не завжди однор≥дний, ¤к у галу≠зей права.

5. —истема права маЇ лише галузеву, горизонтальну будову, а система законодавства може мати будову ≥ горизонтальну (галу≠зеве), ≥ вертикальну (≥Їрарх≥чне). ” федеративних державах ≥снуЇ законодавство федерац≥њ ≥ законодавство њњ суб'Їкт≥в (верти≠кальна будова).

6. ѕервинний елемент системи права Ч норма права з≥ своЇю структурою: г≥потеза, диспозиц≥¤, санкц≥¤, а первинний елемент системи законодавства Ч статт¤ закону, ¤ка м≥стить норматив≠не розпор¤дженн¤, котре, ¤к правило, не м≥стить у соб≥ вс≥ три структурн≥ елементи лог≥чноњ правовоњ норми. Ќормативне роз≠пор¤дженн¤ нер≥дко складаЇтьс¤ лише з г≥потези ≥ санкц≥њ; дис≠позиц≥¤ може м≥ститис¤ або в ≥нш≥й статт≥ даного закону (в≥дсиль≠ний спос≥б викладу), або в ≥ншому правовому акт≥ (бланкетний спос≥б викладу). «акони, що включають норми р≥зних галузей права, забезпечуютьс¤ санкц≥¤ми, ¤к≥ викладен≥ в ≥нших норма≠тивно-правових актах (наприклад, закони про власн≥сть, про п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть та ≥н.).

7. —истема права формуЇтьс¤ об'Їктивно, в≥дпов≥дно до ≥сну≠ючих сусп≥льних в≥дносин, а система законодавства створюЇтьс¤ в результат≥ ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ уповноважених суб'Їк≠т≥в ≥ тому включаЇ суб'Їктивний момент.

8. —труктурн≥ елементи системи права не мають зовн≥шн≥х рекв≥зит≥в: назв розд≥л≥в, статей, глав та ≥нших частин, власти≠вих закону. —труктурн≥ елементи системи законодавства (норма≠тивно-правов≥ акти), ¤к правило, мають назви розд≥л≥в, глав, ста≠тей. ¬они можуть м≥стити преамбули, формулюванн¤ ц≥лей ≥ принцип≥в, загальн≥ нормативн≥ визначенн¤, що складають за≠гальну частину тощо.

—истема законодавства Ї головною, але не одною лише фор≠мою ≥снуванн¤ системи права, оск≥льки:

1) право може ≥снувати до законодавства, коли воно форму≠валос¤ завд¤ки звича¤м, ¤к≥ п≥дтримувалис¤ т≥льки-но виник≠лою державою (т. зв. Ђдозаконодавче правої);

2) право ≥снуЇ поза законодавством: природн≥ права людини мають правовий характер незалежно в≥д закр≥пленн¤ њх у закон≥ (т. зв. Ђпоказаконодавче правої).

ƒо Ђпозазаконодавчого праваї належать й так≥ юридичн≥ фо≠рми права, ¤к правовий прецедент, правовий звичай, правовий догов≥р.

1	2

Ќазва: √алузь права. ≤нститут ≥ п≥дгалузь права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4685 прочитано)