≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ƒержава ≥ право стародавньоњ ≥нд≥њ
рим≥нальне право: рим≥нальне право в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д свого часу досить значним р≥внем розвитку. «акони ћану розр≥зн¤ють навмисн≥ ≥ необережн≥, рецидив у скоЇнн≥ злочин≥в, сп≥вучасть. ѕроте хоче “ал≥он не був характерний дл¤ ≥нд≥йського права проте де¤к≥ встановлювали. «бер≥гаютьс¤ ордал≥њ. «бер≥г≥Їтьс¤ обТЇктивне вт≥ленн¤ в≥дпов≥дальн≥сть за злочин вс≥Їю общиною. —еред майнових злочин≥в перш за все розр≥зн¤ють крад≥жку. «лод≥¤ треба вбити на м≥сц≥ злочину, а ¤кщо н≥ то хаз¤њна. рад≥жка в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д граб≥жу. ѕокаранн¤ також накладаютьс¤ на тих хто бачив, але не попередив. Ќайт¤жчий це державний злочин: зрада заколот ламанн¤ м≥ських вор≥т та ст≥н ¬иди покарань: ќдруженн¤ зам≥сть смерт≥, смертна кара, садов≥нн¤ на кол, топленн¤, в≥друбанн¤ голови, спаленн¤ на вогнищ≥ або на розпеченому л≥жку, цькуванн¤ собаками, топтанн¤ слонами, т≥лесн≥ ушкодженн¤ в≥др≥занн¤м руки, ноги, пальц≥в, штраф, засланн¤, вигнанн¤. ровна помста не застосовувалась. —удовий процес: ¬≥докремленн¤ суду в≥д адм≥н≥страц≥њ не було. ¬ерховним судом правив цар ≥ брахмани. ќсобливост≥ процесу: не ≥снувало р≥зниц≥ м≥ж крим≥нальним ≥ цив≥льним процесом. ќсновн≥ докази: за¤ви св≥дк≥в ( ж≥нка не могла бути св≥дком).
—писок л≥тератури: 1. У¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤Ф ≤ван рипТ¤кевич ., Ћиб≥дь , 1995р т.1 2. У≤стор≥¤ держави ≥ права заруб≥жних крањнФ ., 1995р 3. У’рестомат≥¤ ≥стор≥њ держави ≥ права заруб≥жних крањнФ ., 1995р., У¬ентур≥Ф
Ќазва: ƒержава ≥ право стародавньоњ ≥нд≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2233 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
