≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ћехан≥зм держави. јпарат держави. ќрган держави. ≤нститут держави. ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ державного апарату

ќзнаки органу держави:

≤) формуЇтьс¤ державою або безпосередньо народом (наприк≠лад, парламент) в≥дпов≥дно до закону ≥ функц≥онуЇ на його ос≠нов≥;

2) маЇ передбачен≥ конституц≥Їю або ≥ншими законами спе≠ц≥альн≥ функц≥њ, ¤к≥ в≥н зд≥йснюЇ в≥д ≥мен≥ держави;

3) маЇ державно-владн≥ повноваженн¤, що дозвол¤ють йому зд≥йснювати юридичне обов'¤зков≥ д≥њ:

а) видаЇ нормативн≥ та ≥ндив≥дуальн≥ акти;

б) зд≥йснюЇ контроль за точним ≥ неухильним виконан≠н¤м вимог, передбачених цими актами;

в) забезпечуЇ ≥ захищаЇ ц≥ вимоги в≥д порушень шл¤хом застосуванн¤ заход≥в вихованн¤, переконанн¤, стимулюван≠н¤, у раз≥ потреби Ч державного примусу;

4) функц≥онально взаЇмод≥Ї ≥з ≥ншими органами в процес≥ реал≥зац≥њ своњх повноважень, керуючись принципом Ђдозволе≠но лише те, що пр¤мо передбачено закономї. ѕринцип Ђдозво≠лене усе, що не заборонено закономї не належить до д≥¤льност≥ державних орган≥в. ÷ей принцип д≥Ї у сфер≥ майнових в≥дносин громад¤н, юридичних ос≥б;

5) складаЇтьс¤ ≥з службовц≥в, що перебувають в особливих правов≥дносинах один з одним ≥ органом: обс¤г, пор¤док вико≠ристанн¤ ними владних повноважень встановлюютьс¤ законом ≥ набувають конкретизац≥њ в посадових ≥нструкц≥¤х, штатних роз≠кладах та ≥н.

6) маЇ необх≥дну матер≥альну базу Ч казенне майно, що зна≠ходитьс¤ в його оперативному управл≥нн≥; св≥й рахунок у банку;

джерело ф≥нансуванн¤ Ч державний бюджет;

7) маЇ орган≥зац≥йну структуру (побудова за видами окремих служб ≥ чисельним складом), територ≥альний масштаб д≥¤льнос≠т≥, систему службовоњ п≥дзв≥тност≥ та службовоњ дисципл≥ни.

≤нститут держави Ч в≥дносно в≥докремлена частина держав≠ноњ структури, що користуЇтьс¤ певною автоном≥Їю.

¬≥дпов≥дно до структурно-функц≥онального принципу ≥нсти≠тути держави можна под≥лити на:

Ч орган≥зац≥йн≥ (≥нститут президента, ≥нститут парламенту);

Ч функц≥ональн≥ (≥нститут референдуму, ≥нститут адм≥н≥стра≠тивного контролю, ≥нститут державноњ влади).

¬иди ≥нститут≥в держави за ступенем складност≥:

Ч прост≥ (елементн≥) Ч не можуть бути розд≥лен≥ на др≥бн≥ш≥ ≥нститути (≥нститут надзвичайного стану, ≥нститут адм≥н≥≠стративного контролю, ≥нститут референдуму, ≥нститут в≥д≠пов≥дальност≥ ур¤ду);

Ч комплексн≥ Ч складаютьс¤ з дек≥лькох п≥д≥нститут≥в, ¤к≥, у свою чергу, можуть бути ≥нститутами дл¤ спадного роз≠др≥бненн¤ (≥нститут форми держави включаЇ п≥д≥нститути: форми правл≥нн¤, форми устрою, форми режиму; ≥нститут державного суверен≥тету: повнота ≥ верховенство всереди≠н≥, незалежн≥сть ≥ р≥вноправн≥сть зовн≥; ≥нститут представ≠ника держави на м≥сц¤х: губернатор, префект та ≥н.).

¬иди ≥нститут≥в держави за пр≥оритетн≥стю положенн¤:

Ч основн≥ (наприклад, ≥нститут державноњ влади);

Ч примикач≥ Ч належать до перших (наприклад, ≥нститут дер≠жавного суверен≥тету, ≥нститут представника держави на м≥сц¤х).

¬иди ≥нститут≥в держави за принципом Ђпод≥лу владиї:

Х ≥нститути законодавчоњ влади (парламент, референдум та ≥н.);

Х ≥нститути виконавчоњ влади (монарх, президент, ур¤д, ви≠конавч≥ органи влади на м≥сц¤х та ≥н.);

Х ≥нститути судовоњ влади (звичайн≥ суди, надзвичайн≥ суди, спец≥альн≥ суди, судова в≥дпов≥дальн≥сть, судовий конт≠роль та ≥н.).

≤нститути держави зм≥нюютьс¤ в ход≥ ≥сторичного розвитку. ƒе¤к≥ ≥нститути зникають (≥нститут абсолютноњ монарх≥њ), ≥нш≥ з'¤вл¤ютьс¤ (участь громад¤н в управл≥нн≥ державою). —пециф≥ч≠н≥ ≥нститути ≥снують у мусульманських крањнах (маджил≥с Ч по≠р¤док зверненн¤ до правител¤ члена мусульманськоњ общини), в ≤зрањл≥ (к≥буци Ч особлива форма м≥сцевого самовр¤дуванн¤) та ≥н.

ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ державного апарату

ƒл¤ державного апарату потр≥бн≥ спец≥ально п≥дготовлен≥ кадри чиновник≥в-управл≥нц≥в, ¤к≥ мають необх≥дну квал≥ф≥кац≥ю ≥ профес≥онал≥зм. ѕрошарок людей, зайн¤тих на робот≥ в апарат≥ держави, визначають ¤к бюрократ≥ю (бюрократ Ч грец. столона≠чальник). ƒаний терм≥н вживають ≥ дл¤ негативноњ характерис≠тики таких про¤в≥в у д≥¤льност≥ державного апарату, ¤к форма≠л≥зм, т¤ганина, кар'Їризм, прагненн¤ до особистоњ вигоди, корумпован≥сть, байдуж≥сть до людей та њх потреб.

ўоб перебороти негативн≥ ¤вища, використовуютьс¤ демок≠ратичн≥ методи ≥ стиль роботи, ц≥ла система спец≥ально розроб≠лених реально д≥ючих заход≥в ≥ механ≥зм≥в, покликаних прибор≠кати, стримати бюрократизац≥ю. ≈фективн≥ так≥ заходи, ¤к зам≥≠щенн¤ посадових ос≥б за конкурсом, переведенн¤ управл≥нського апарату на роботу за контрактом, позбавленн¤ державних служ≠бовц≥в права брати участь у комерц≥йн≥й д≥¤льност≥, але одноча≠сно встановленн¤ дл¤ них високого р≥вн¤ зароб≥тноњ плати (соц≥ально-правова захищен≥сть), ¤ка забезпечуЇ зац≥кавлен≥сть у чес≠н≥й служб≥. ”правл≥нський апарат маЇ бути ≥нструментом орган≥в влади, обраних ≥ контрольованих народом.

ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥ ¤кост≥ функц≥онуванн¤ дер≠жавного апарату необх≥дно, щоб в основ≥ його орган≥зац≥њ ≥ д≥¤ль≠ност≥ була система принцип≥в.

ѕринципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ державного апарату Ч в≥д≠правн≥ засади, незаперечн≥ вимоги, висунут≥ до формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ державних орган≥в.

ќсновн≥ принципи орган≥зац≥њ ≥ д≥¤льност≥ державного апарату:

1) пр≥оритет прав ≥ свобод людини;

2) Їдн≥сть ≥ под≥л влади;

3) верховенство права Ч виражаЇтьс¤, наприклад, у прав≥ оскарженн¤ в суд≥ р≥шень державних орган≥в, в≥дшкодуванн≥ шкоди, запод≥¤ноњ њх незаконними д≥¤ми;

4) законн≥сть;

5) ≥Їрарх≥чн≥сть Ч п≥длегл≥сть по вертикал≥;

6) орган≥зац≥йно-правова зв'¤зан≥сть д≥¤льност≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б;

7) поЇднанн¤ виборност≥ ≥ призначуваност≥;

8) демократизм метод≥в ≥ стилю роботи;

9) зм≥нюван≥сть;

10) поЇднанн¤ колег≥альност≥ та Їдиноначальност≥;

11) гласн≥сть ≥ урахуванн¤ громадськоњ думки;

12) профес≥йна компетентн≥сть;

13) економ≥чн≥сть, програмуванн¤, науков≥сть;

14) право р≥вного доступу до державноњ служби.

1	2

Ќазва: ћехан≥зм держави. јпарат держави. ќрган держави. ≤нститут держави. ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ державного апарату
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2619 прочитано)