≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ћусульманське право в сучасних правових системах загальна характеристика

¬ друг≥й половин≥ XIX ст. суди ≥сламських крањн диференц≥ю≠ютьс¤ в≥дпов≥дно до компетенц≥њ на мусульманськ≥, цив≥льн≥ (св≥т≠ськ≥) ≥ консульськ≥, а також суди персонального права дл¤ немусульман. ” результат≥ проведеноњ в 1840 p. судовоњ реформи була обмежена юрисдикц≥¤ мусульманських суд≥в (створювалис¤ кри≠м≥нальн≥, торгов≥ та ≥нш≥ суди, ¤ким передавалас¤ юрисдикц≥¤ мусульманських суд≥в). Ќайб≥льшою своЇр≥дн≥стю характеризу≠Їтьс¤ ≥стор≥¤ реформуванн¤ судовоњ системи ™гипту. « 1855 p. там функц≥онують спец≥альн≥ крим≥нальн≥ суди, з 1876 p. Ч зм≥≠шан≥ суди, створен≥ зам≥сть консульських суд≥в. ¬они розгл¤да≠ли вс≥ питанн¤ разом з ≥ноземц¤ми.

« середини XX ст., коли б≥льш≥сть крањн јрабського —ходу стали незалежними, розпочавс¤ новий етап розвитку њх судових систем. ќднак ≥ на цей час функц≥онують два види суд≥в: тради≠ц≥йн≥ рел≥г≥йн≥ та св≥тськ≥.

¬ основ≥ традиц≥йних рел≥г≥йних суд≥в лежать норми мусуль≠манського права, б≥льш≥сть ¤ких кодиф≥ковано. Ќер≥дко д≥Ї к≥лька р≥внозначних мусульманських суд≥в р≥зного толку Ч сун≥тськ≥, джафаритськ≥ (≤ран, Ћ≥в≥¤), спец≥альн≥ суди дл¤ друз≥в[1] (—ир≥¤, Ћ≥ван), а також Ч верховн≥ мусульманськ≥ суди, ¤к≥ виконують функц≥њ апел¤ц≥йних ≥нстанц≥й (Ћ≥ван, …ордан≥¤, Ћ≥в≥¤ Ч у кож≠н≥й ≥з крањн Ї своњ особливост≥). ƒо юрисдикц≥њ ц≥Їњ групи суд≥в належить розгл¤д справ особистого статусу мусульман ≥ де¤ких ≥нших спор≥в.

Ќаведемо ¤к приклад судову систему —ауд≥вськоњ јрав≥њ:

Х суд першоњ ≥нстанц≥њ (один кад≥) Ч вир≥шуЇ шлюбно-с≥мей≠н≥ справи ≥ незначн≥ цив≥льно-правов≥ спори;

Х загальн≥ суди (три кад≥) Ч розгл¤дають крим≥нальн≥ право≠порушенн¤;

Х апел¤ц≥йний суд Ч маЇ палати з крим≥нальних, шлюбно-с≥мейних та ≥нших питань;

Х Ќайвища судова рада Ч зд≥йснюЇ контроль за мусульман≠ськими судами ≥ в≥д≥граЇ роль апел¤ц≥йноњ ≥нстанц≥њ у найважли≠в≥ших крим≥нальних справах.

Ќа цей час багато традиц≥йних суд≥в занепали в результат≥ або њх державноњ л≥кв≥дац≥њ (у “уреччин≥ в 1924 p.), або самол≥кв≥дац≥њ (™гипет, “ун≥с, ѕакистан, јлжир, ћарокко, √в≥не¤, ћал≥), але не зникли повн≥стю.

ѕор¤д ≥з мусульманським правом св≥тськ≥ суди застосовують Ђсучасне правої зах≥дного зразка. –оль цих суд≥в зростаЇ.

[1] √рупа населенн¤ г≥рських район≥в Ћ≥вану та —ир≥њ, ¤ка в≥др≥зн¤Їтьс¤ особ≠ливост¤ми побуту та культури. ”творюЇ одну ≥з шињтських сект.

1	2	3

Ќазва: ћусульманське право в сучасних правових системах загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2621 прочитано)