≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > Ќорми правд у систем≥ соц≥альних норм

Ќорми правд у систем≥ соц≥альних норм

ѕон¤тт¤, ознаки ≥ види соц≥альних норм. ѓх сп≥вв≥дношенн¤ з техн≥чними нормами

¬с≥ види норм (норма Ч це певне правило) можна умовно под≥лити на дв≥ групи:

- соц≥альн≥;.

- техн≥чн≥.

“ехн≥чн≥ норми регулюють д≥¤льн≥сть людини, пов'¤зану з використанн¤м природних ресурс≥в (норми витрати палива, електроенерг≥њ, води та ≥н.) ≥ знар¤дь прац≥. —оц≥альн≥ норми регулюють в≥дносини людей один з одним.

—оц≥альн≥ норми Ч правила повед≥нки загального характеру, що складаютьс¤ у в≥дносинах м≥ж людьми в сусп≥льств≥ в зв'¤зку з про¤вом њх вол≥ (≥нтересу) ≥ забезпечуютьс¤ р≥зними засобами соц≥ального впливу.

—утн≥стю соц≥альних норм Ї не просто привила, тому що пра≠вила ≥снують ≥ в несоц≥альних утворенн¤х, таких, скаж≥мо, ¤к математика, граматика, техн≥ка та ≥н. (техн≥чн≥ норми), а прави≠ла ч≥тко вираженого соц≥ального характеру.

ќзнаки соц≥альних норм:

1. ѕравила (масштаби, зразки, модел≥) повед≥нки регул¤тив≠ного характеру Ч соц≥ально-вольов≥ норми, що ≥сторично скла≠лис¤ або ц≥леспр¤мовано встановлен≥. ¬они спр¤мовують пове≠д≥нку людей в≥дпов≥дно до закладеноњ в норм≥ ≥деальноњ модел≥ сусп≥льних в≥дносин, внос¤ть однаков≥сть у регулюванн¤ сусп≥≠льних в≥дносин ≥ формують безупинно д≥ючий механ≥зм типових масштаб≥в повед≥нки;

2. ѕравила повед≥нки загального характеру, тобто так≥, що не мають конкретного адресата. ¬они розрахован≥ на те, щоб спр¤≠мовувати повед≥нку людей у рамках в≥дносин даного виду; всту≠пають у д≥ю щораз, коли виникають в≥дпов≥дн≥ сусп≥льн≥ в≥дно≠сини;

3. ѕравила повед≥нки наказового характеру Ч загальнообо≠в'¤зков≥. ¬они встановлюють заборони, дають еталони повед≥н≠ки;

4. ѕравила повед≥нки, ¤к≥ забезпечуютьс¤ певними засобами впливу на повед≥нку людей (звичкою, внутр≥шн≥м переконан≠н¤м, сусп≥льним впливом, державним примусом).

—л≥д зазначити, що соц≥альн≥ норми виникають у процес≥ ≥с≠торичного розвитку ≥, концентруючи дос¤гненн¤ людства в ор≠ган≥зац≥њ сусп≥льного житт¤, передаютьс¤ з покол≥нн¤ в покол≥н≠н¤, тобто Ї спадкоЇмними.

 ласиф≥кувати соц≥альн≥ норми можна за р≥зними критер≥¤ми.

¬иди соц≥альних норм за сферами д≥њ:

Ч економ≥чн≥: регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥ еконо≠м≥ки, тобто пов'¤зан≥ з взаЇмод≥Їю форм власност≥, з виробниц≠твом, розпод≥лом ≥ споживанн¤м матер≥альних благ;

Ч пол≥тичн≥: регулюють в≥дносини м≥ж класами, нац≥¤ми, народност¤ми; пов'¤зан≥ з њх участю в боротьб≥ за державну владу та у њњ зд≥йсненн≥, ≥з взаЇмов≥дносинами держави з ≥ншими елементами пол≥тичноњ системи;

Х рел≥г≥йн≥: регулюють в≥дносини в сфер≥ рел≥г≥њ та м≥ж р≥зни≠ми рел≥г≥¤ми, специф≥чн≥ культов≥ д≥њ, заснован≥ на в≥р≥ в ≥сну≠ванн¤ Ѕога;

Х еколог≥чн≥: регулюють в≥дносини в сфер≥ охорони навколиш≠нього середовища та ≥н.

¬иди соц≥альних норм за регул¤тивними особливост¤ми:

Х норми морал≥;

Х норми-звичањ;

Х норми права;

Х корпоративн≥ норми (корпорац≥¤ Ч лат. corporatio Ч сп≥в≠товариство, об'Їднанн¤), тобто правила повед≥нки, ¤к≥ ре≠гулюють в≥дносини усередин≥ р≥зних недержавних орган≥≠зац≥й (громадських Ч некомерц≥йних ≥ комерц≥йних) м≥ж њх членами.

—оц≥альн≥ норми утворюють Їдину систему. Ќорми права сп≥вв≥днос¤тьс¤ ≥з соц≥альними ¤к частина з ц≥лим, оск≥льки вони Ч важлива, але не одна лише форма регулюванн¤ сусп≥ль≠них в≥дносин.

Ќорми морал≥, норми-звичањ, корпоративн≥ й ≥нш≥ норми взаЇмод≥ють ≥з принципами ≥ нормами права, знаход¤ть у них одну з необх≥дних форм свого ≥снуванн¤ (наприклад, рел≥г≥йн≥ норми св¤ткуванн¤ –≥здва, ¬еликодн¤ стали правовими).

“ехн≥чн≥ норми пос≥дають своЇр≥дне м≥сце в систем≥ соц≥ального регулюванн¤, обумовлене тим, що вони регулюють в≥дносини м≥ж людьми ≥ природою, техн≥кою (людина ≥ комп'ютер, людина ≥ зна≠р¤дд¤ прац≥, людина ≥ виробництво), тод≥ ¤к соц≥альн≥ норми Ч в≥дносини м≥ж людьми та њх об'Їднанн¤ми.

“ехн≥чн≥ норми Ч правила, що вказують на найб≥льш еконо≠м≥чн≥ та еколог≥чно нешк≥длив≥ методи, прийоми ≥ засоби впли≠ву людей на матер≥альний св≥т, њх роботу з техн≥чними ≥ природ≠ними об'Їктами. ≤накше: це правила доц≥льного поводженн¤ з предметами природи, знар¤дд¤ми прац≥ та р≥зними техн≥чними засобами, наприклад, правила виконанн¤ буд≥вельних роб≥т, ≥нст≠рукц≥њ з експлуатац≥њ машин ≥ механ≥зм≥в.

“ехн≥чн≥ норми ірунтуютьс¤ на п≥знанн≥ закон≥в природи, особливостей техн≥чних об'Їкт≥в (знар¤дь виробництва та ≥н.) ≥ ¤вл¤ють собою специф≥чну мову сп≥лкуванн¤ людини з матер≥≠альними об'Їктами. Ќедотриманн¤ техн≥чних норм призводить до в≥дпов≥дноњ реакц≥њ з боку сил природи на конкретн≥ д≥њ люди≠ни (кал≥цтва, травми, хвороби). “ак, невиконанн¤ вимоги меди≠чного закладу користуватис¤ одноразовими шприцами може призвести до ≥нф≥куванн¤ хворого —Ќ≤ƒом, а порушенн¤ пра≠вил роботи на електронно-обчислювальн≥й машин≥ не дасть по≠тр≥бного результату.

якщо розгл¤дати техн≥чн≥ норми безв≥дносно до того, регу≠люють вони повед≥нку людей чи н≥, то њх можна визначити ¤к суто техн≥чн≥ ≥ протиставити соц≥альним нормам, тобто суто тех≠н≥чн≥ норми ¤к абстракц≥¤, в≥двол≥канн¤ в≥д сусп≥льних в≥дно≠син, мають таке саме значенн¤, ¤к правила математики та ≥нших несоц≥альних утворень, наприклад, правила поводженн¤ з ком≠п'ютерами, телев≥зорами, стереосистемами, холодильниками ≥ т.д.

як т≥льки техн≥чн≥ норми стикаютьс¤ з повед≥нкою людей ≥ люди починають узгоджувати своњ вчинки з техн≥чними вимога≠ми, тобто ¤к т≥льки техн≥чн≥ правила перетворюютьс¤ на загаль≠н≥ правила повед≥нки (норми), вони набувають соц≥ального значен≠н¤. Ќаприклад, правила г≥г≥Їни Ч техн≥чн≥ норми, що мають соц≥альне значенн¤. јбо ≥нший приклад: техн≥чними нормами Ї р≥зн≥ правила, що встановлюють вимоги до ¤кост≥ продукц≥њ, товар≥в ≥ гарант≥њ 'њх ¤кост≥. ÷≥ техн≥чн≥ правила розрахован≥ на ставленн¤ суб'Їкт≥в (колектив≥в) до них у процес≥ створенн¤ продукц≥њ (товар≥в) ≥ сфер≥ обм≥ну. “ому вони мають соц≥альний характер.

—п≥льне у техн≥чних ≥ соц≥альних норм Ч њх зв'¤зок ≥з д≥¤ль≠н≥стю людини.

¬≥дм≥нност≥ техн≥чних ≥ соц≥альних норм Ч в об'Їктах ≥ мето≠дах регулюванн¤.

ќзнаки соц≥ально-техн≥чних норм:

Х обумовлен≥сть законами природи ≥ техн≥ки;

Х невиразн≥сть соц≥ального характеру (не Ї суто соц≥альними);

Х невиразн≥сть засоб≥в сусп≥льного забезпеченн¤ (правових, моральних та ≥нших санкц≥й);

Х виключн≥сть використанн¤.

–¤д техн≥чних норм, що д≥ють у матер≥ально-виробнич≥й ≥ управл≥нськ≥й сфер≥ ≥ набули соц≥ального значенн¤, набувають правовоњ сили, тобто перетворюютьс¤ на техн≥ко-юридичн≥ з ознаками обов'¤зковост≥ ≥ охорони державними засобами, аж до примусу. ѕри цьому вони не втрачають свого орган≥зац≥йно-техн≥чного характеру. Ќаприклад, правила протипожежноњ без≠пеки, експлуатац≥њ атомних станц≥й, ус≥х вид≥в транспорту, ене≠ргопостачанн¤, збереженн¤ ≥ перем≥щенн¤ вибухових ≥ токсич≠них речовин, поводженн¤ з≥ зброЇю тощо.

ƒо техн≥чних норм належать:

≤. Ѕуд≥вельн≥ норми ≥ правила (ЅЌ≥ѕи);

2. ƒержавн≥ стандарти (ƒержстандарти);

3. “ехн≥чн≥ умови виробництва певноњ продукц≥њ;

4. ≤нструкц≥њ з експлуатац≥њ машин ≥ механ≥зм≥в;

5. Ќорми витрати сировини, палива, електроенерг≥њ та ≥н. —оц≥ально-техн≥чн≥ норми перетворюютьс¤ на техн≥ка-юридичн≥ в двох випадках.

1.  оли держава через в≥дпов≥дн≥ уповноважен≥ органи фор≠мулюЇ зм≥ст соц≥ально-техн≥чних норм, дотриманн¤ ¤ких визнаЇть≠с¤ юридичне обов'¤зковим. Ќаприклад, наказ ƒержавноњ подат≠ковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни є 166 в≥д 30.05.1997. Ђѕро затверд≠женн¤ форми податковоњ декларац≥њ ≥ пор¤дку њњ заповненн¤ ≥ поданн¤ї. ≤нший приклад: ≥нструкц≥¤ з дотриманн¤ техн≥чних правил роб≥тниками атомноњ електростанц≥њ. ¬она м≥стить соц≥≠ально-техн≥чн≥ норми, ¤к≥ мають формально-обов'¤зковий хара≠ктер дл¤ адресата, ≥ охорон¤Їтьс¤ державою. ≤нструкц≥¤ до елек≠тробритви такого характеру не маЇ.

2.  оли держава не формулюЇ зм≥ст соц≥ально-техн≥чних норм, а в≥дсилаЇ до них (≥нструкц≥њ тощо), але встановлюЇ в≥дпов≥даль≠н≥сть за порушенн¤ њхнього зм≥сту. ¬они мають бланкетний або в≥дсильний характер. “ак, ухиленн¤ в≥д заборон по техн≥ц≥ без≠пеки, промислов≥й сан≥тар≥њ та ≥нших правил прац≥, передбаче≠них трудовим законодавством, може спричинити адм≥н≥стратив≠ну, дисципл≥нарну або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.

ёридико-техн≥чн≥ норми не можна протиставл¤ти нормам соц≥альним, тому що ус≥ без вин¤тку правов≥ норми адресован≥ люд¤м, регулюють в≥дносини лише м≥ж особами, групами, сус≠п≥льством ≥ державою (але не в≥дносини м≥ж особою ≥ р≥ччю або ¤вищем природи) ≥ в цьому сенс≥ вони Ї соц≥альними. ѓх ≥нод≥ називають п≥двидом соц≥альних норм або соц≥альними нормами з техн≥чним зм≥стом. “аким чином, у матер≥ально-виробнич≥й ≥ управл≥нськ≥й сфер≥ (в≥дпов≥дно до р≥вн¤ розвитку техн≥ки) тех≠н≥чн≥ норми не можуть не набувати характеру соц≥альних, а зго≠дом Ч ≥ ¤кост≥ юридичних норм.

Ќорми морал≥ ≥ норми права: њх зв'¤зок ≥ взаЇмод≥¤

ћораль Ч система норм ≥ принцип≥в, ¤к≥ виникають ≥з по≠треби узгодженн¤ ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в один з одним ≥ сусп≥льст≠вом (класом, соц≥альною групою, державою), спр¤мован≥ на ре≠гулюванн¤ повед≥нки людей в≥дпов≥дно до пон¤ть добра ≥ зла ≥ п≥дтримуютьс¤ особистими переконанн¤ми, традиц≥¤ми, вихо≠ванн¤м, силою громадськоњ думки.

1	2	3

Ќазва: Ќорми правд у систем≥ соц≥альних норм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2095 прочитано)