≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > Ќорми правд у систем≥ соц≥альних норм

ћораль маЇ ≥сторичний характер, але за вс≥х час≥в критер≥Їм моральних норм виступають категор≥њ добра, зла, чесност≥, по≠р¤дност≥, сов≥ст≥. ¬она охоплюЇ майже вс≥ сфери житт¤ Ч еко≠ном≥ку, пол≥тику, право та ≥н. «а допомогою морал≥ узгоджуЇть≠с¤ повед≥нка особи з ≥нтересами сусп≥льства, долаютьс¤ супере≠чност≥ м≥ж ними, регулюЇтьс¤ м≥жособист≥сне сп≥лкуванн¤.

Ђ«олотим правиломї морал≥, в≥домим ≥з найдавн≥ших час≥в, Ї таке:

Ђ(не) роби щодо ≥нших так, ¤к ти (не) хот≥в би, щоб вони роби≠ли щодо тебеї.

” багатьох випадках правов≥ норми ¤к би виростали з мо≠ральних принцип≥в.

ƒотриманн¤ норм права Ї моральний обов'¤зок громад¤ни≠на, ¤кий визначаЇтьс¤ моральною ≥ правовою культурою сус≠п≥льства.

ѕравда, жодне сусп≥льство в ≥стор≥њ розвитку людства не дос¤гло гармон≥њ права ≥ морал≥.

—п≥льне у норм права ≥ норм морал≥ пол¤гаЇ у тому, що вони:

1) д≥ють у Їдиному пол≥ соц≥альних зв'¤зк≥в, тобто Ї соц≥аль≠ними нормами;

2) пересл≥дують сп≥льну мету Ч встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ пор¤дку в сусп≥льств≥;

3) мають однакове функц≥ональне призначенн¤ Ч впливати на повед≥нку людей, регулювати њх в≥дносини, формувати масш≠таби (еталони, стандарти) повед≥нки;

4) адресован≥ до вс≥х або до великоњ групи людей, тобто Ї правилами повед≥нки загального характеру;

5) мають Їдину духовну природу, Їдиний ц≥нн≥сний стри≠жень Ч справедлив≥сть. Ќав≥ть у класов≥й держав≥ норми права були вираженн¤м справедливост≥, на ¤к≥й ірунтуютьс¤ норми морал≥. ќстанн≥, у свою чергу, були обумовлен≥ матер≥альним ≥ духовним розвитком сусп≥льства (див. приклад про кр≥посне право в параграф≥ Ђѕон¤тт¤ ≥ ознаки праваї). јле й тод≥ норми права ≥ норми морал≥ протисто¤ли свавол≥ та анарх≥њ.

¬заЇмод≥¤ норм права ≥ норм морал≥ в процес≥ правотворчост≥:

1. Ќорми права створюютьс¤ з урахуванн¤м норм морал≥, що панують у сусп≥льств≥, виступають ¤к формально (оф≥ц≥йно) ви≠значена м≥ра справедливост≥, ≥ тому право в широкому розум≥нн≥ Ї моральним ¤вищем. Ќаприклад, заборона убивства Ч це на≠самперед моральна заборона, а пот≥м уже правова. «аконом передбачена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть за наклеп, даванн¤ неправдивих показань, п≥дробку документ≥в, шахрайство, ¤к≥ у своњй основ≥ мають неправду ¤к аморальне ¤вище. јбо консти≠туц≥йна норма (ст. 63  онституц≥њ ”крањни), в≥дпов≥дно до ¤коњ особа не несе в≥дпов≥дальност≥ за в≥дмову давати показанн¤ або по¤сненн¤ щодо себе, член≥в с≥м'њ чи близьких родич≥в, Ї насам≠перед моральною нормою.

2. Ќорми права зм≥нюютьс¤ ≥ розвиваютьс¤ п≥д впливом норм морал≥. Ќаприклад, зм≥на ставленн¤ до комерц≥йноњ д≥¤льност≥ зажадала юридичного закр≥пленн¤, оск≥льки норма, що заборо≠н¤Ї комерц≥йну д≥¤льн≥сть в ”крањн≥, морально в≥дпала.

3. Ќорми права скасовуютьс¤ у раз≥ нев≥дпов≥дност≥ вимогам норм морал≥, ¤ка пануЇ в сусп≥льств≥. Ќаприклад, смертна кара в ”крањн≥.

¬плив норм морал≥ на д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з реал≥зац≥Їю права:

1. Ќорми права оц≥нюютьс¤ громад¤нином, ¤кий реал≥зуЇ њх, ≥з погл¤ду морал≥. Ќав≥ть техн≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ правила, ¤к≥ не несуть морального навантаженн¤ (наприклад, передбачена за≠коном форма декларац≥њ про прибутки), мають певний вих≥д на норми морал≥.

2. Ќорми права тлумачатьс¤ посадовою особою, ¤ка зд≥йснюЇ правозастосовну д≥¤льн≥сть, в≥дпов≥дно до норм морал≥, що пану≠ють у сусп≥льств≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ тих норм права, котр≥ м≥ст¤ть у своЇму текст≥ оц≥нн≥ пон¤тт¤ (наприклад, Ђцин≥змї, Ђособливе зухвальствої Ч у  рим≥нальному кодекс≥ ”крањни), њх неможливо зрозум≥ти ≥ застосувати без звертанн¤ до норм мора≠л≥. “ак, справедливе, обгрунтоване ≥ законне судове р≥шенн¤ про наклеп, образу, хул≥ганство, статев≥ злочини багато в чому зале≠жить в≥д урахуванн¤ моральних норм, ¤к≥ д≥ють у сусп≥льств≥.

3. ѕравозастосовний процес, включаючи його останню стад≥ю Ч прийн¤тт¤ правозастосовного акта, зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м норм морал≥. «давалос¤ б, передбачена законом форма протоко≠лу судового зас≥данн¤ не торкаЇтьс¤ будь-¤ких моральних ц≥н≠ностей, проте будь-¤к≥ юридичн≥ правила, ¤к≥ внос¤ть ч≥тк≥сть ≥ певн≥сть у взаЇмов≥дносини суб'Їкт≥в права в процес≥ правозастосовноњ д≥¤льност≥, не Ї байдужними дл¤ морал≥.

¬плив норм права на норми морал≥:

1. Ќорми права спри¤ють затвердженню прогресивних мораль≠них у¤влень. Ќаприклад, ст. 21  онституц≥њ ”крањни затверджуЇ гуман≥стичн≥ засади справедливост≥: Ђ¬с≥ люди Ї в≥льними ≥ р≥в≠ними у своњй г≥дност≥ та правахї.

2. Ќорми права спри¤ють усуненню перепон на шл¤ху розвитку нових моральних норм. Ќаприклад, норма про р≥вн≥сть форм вла≠сност≥ Ч державноњ, комунальноњ, приватноњ Ч затверджуЇ у гро≠мад¤н не лише необх≥дне почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ за ц≥л≥сть дер≠жавноњ ≥ комунальноњ власност≥, але й моральне право хаз¤њна, власника Ч фермера, приватного п≥дприЇмц¤ та ≥н.

3. Ќорми права виступають ¤к засоби охорони ≥ захисту норм морал≥. “ак, статт≥ ÷ив≥льного кодексу спр¤мован≥ на захист ≥ охорону таких моральних ц≥нностей, ¤к добре ≥м'¤, незапл¤мована репутац≥¤, честь, г≥дн≥сть.

¬≥дм≥нност≥ м≥ж нормами морал≥ ≥ нормами права

1	2	3

Ќазва: Ќорми правд у систем≥ соц≥альних норм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2095 прочитано)