≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ќснови теор≥њ виникненн¤ держави ≥ права

ќснови теор≥њ виникненн¤ держави ≥ права

ѕраво н≥коли не може бути

вищим, н≥ж економ≥чний лад

≥ зумовлений ним культурний

розви≠ток сусп≥льства.

 арл ћаркс

1. «алежн≥сть державно-правових ≥нститут≥в в≥д р≥вн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку

ƒержава ≥ право виникають у сусп≥льств≥ ≥ залежать в≥д р≥вн¤ його розвитку.  ожне ≥сторично конкретне су≠сп≥льство об'Їктивно вима≠гаЇ певного ступен¤ соц≥ального регулюванн¤ та державно-владноњ орган≥зац≥њ. Ќехтуванн¤ ц≥Їю законом≥рн≥стю призводить до негативних насл≥дк≥в дл¤ сусп≥льства, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в неорган≥зованост≥ чи зарегламентованост≥ со≠ц≥альних в≥дносин.

”досконаленн¤ соц≥ального житт¤ викликаЇ зм≥ну ¤кост≥ регулюванн¤, що в≥дображаЇтьс¤ в удосконаленн≥ державно-правових ≥нститут≥в. ÷е, зокрема, зумовлено тим, що держа≠ва ≥ право т≥сно пов'¤зан≥ з пол≥тикою, економ≥кою, рел≥≠г≥Їю, ф≥лософ≥Їю та ≥ншими елементами надбудови сусп≥ль≠ства, ¤к≥ впливають на р≥вень його розвитку.

¬одночас роль фактор≥в соц≥ально-економ≥чного розвит≠ку дл¤ держави та права не сл≥д абсолютизувати. ƒержава ≥ право здатн≥ до УсаморозвиткуФ та Усамовдосконаленн¤Ф, а в окрем≥ ≥сторичн≥ пер≥оди нав≥ть випереджають р≥вень загаль≠ного розвитку сусп≥льства.

2. —усп≥льна влада та со≠ц≥альн≥ норми за перв≥сно≠общинного ладу

 ожне сусп≥льство характе≠ризуЇтьс¤ певним р≥внем впор¤дкованост≥ та врегульованост≥ сусп≥льних в≥дносин.

” перв≥сному сусп≥льств≥ ще не ≥снувало держави ≥ права, хоча вже були ≥нш≥ механ≥зми, ¤к≥ надавали сусп≥льству певноњ орган≥зованост≥. —усп≥льн≥ в≥дносини цього пер≥оду регламентувалис¤ за допомогою сусп≥льноњ влади та соц≥аль≠них норм .

¬лада перв≥сного сусп≥льства мала сусп≥льний характер, про що св≥дчать так≥ њњ ознаки:

1. ¬лада базувалас¤ на с≥мейних в≥дносинах. ќсновою сусп≥льства того пер≥оду була с≥м'¤, тобто сп≥льн≥сть людей на п≥дстав≥ кровноњ чи передбачуваноњ спор≥дненост≥. —аме в межах ц≥Їњ сп≥льност≥, а не територ≥њ зд≥йснювалис¤ владн≥ повноваженн¤.

2. ¬лада була безпосередньо сусп≥льною, тобто заснову≠валась на принципах перв≥сноњ демократ≥њ, сусп≥льного са≠мовр¤дуванн¤, спиралас¤ на авторитет ≥ традиц≥њ сусп≥ль≠ства. Ќайб≥льш значущ≥ питанн¤ вир≥шувалис¤ сп≥льно вс≥≠ма членами роду на спец≥альних зборах.

3. ќск≥льки влада зд≥йснювалас¤ безпосередньо сусп≥ль≠ством, то не передбачала на¤вност≥ спец≥альних орган≥в та орган≥зац≥й, ¤к≥ б складалис¤ з профес≥йного чиновництва. ¬≥дсутн≥ми були також органи, що зд≥йснювали примус в≥д ≥мен≥ держави.

4. ¬≥дсутн≥сть под≥лу сусп≥льства на соц≥альн≥ групи визначила можлив≥сть зд≥йсненн¤ владних повноважень в≥д ≥мен≥ сусп≥льства та забезпеченн¤ Їдност≥ влади ≥ соц≥альноњ системи.

Ќорми, ¤к≥ регламентували повед≥нку суб'Їкт≥в у сусп≥ль≠ств≥, мали соц≥альний характер, що п≥дтверджуЇтьс¤ такими њх рисами:

1. ќсновними правилами повед≥нки були звичањ, тобто правила повед≥нки, що склалис¤ ≥сторично внасл≥док њх багаторазового застосуванн¤.

2. ¬они мали характер так званих мононорм, тобто одна норма регламентувала р≥зноман≥тн≥ сусп≥льн≥ в≥дносини (рел≥г≥ю, мораль, сусп≥льн≥ в≥дносини, працю).

3. Ќорми мали природну основу, тобто викликалис¤ економ≥чною необх≥дн≥стю та ≥снували в повед≥нц≥ людей.

4. ÷≥ норми, ¤к правило, д≥¤ли в силу звички, тобто не передбачали виникненн¤ можливост≥ њх невиконанн¤.

5. ÷≥ норми, ¤к правило, мали усний характер, ≥снували у св≥домост≥ та передавалис¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤. ¬они слугували в≥дображенн¤м Їдност≥ та взаЇмодопомоги член≥в роду.

6. Ќизький р≥вень св≥домост≥ та в≥дсутн≥сть почутт¤ провини не давали можливост≥ ч≥ткого розпод≥лу норм на права та обов'¤зки.

ќтже, сусп≥льна влада та соц≥альн≥ норми були найефек≠тивн≥шими засобами впор¤дкуванн¤ сусп≥льних в≥дносин. ¬они найповн≥ше в≥дпов≥дали умовам розвитку сусп≥льства та забезпечували його Їдн≥сть.

3. ƒержава ≥ право ¤к продукти та атрибути класового сусп≥льства.

3 переходом в≥д безкласового до соц≥ально неоднор≥дного сусп≥льства виникають держава ≥ право. ÷ей процес спричинила д≥¤ багатьох фактор≥в, що в≥добразили особли≠вост≥ розвитку р≥зноман≥тних сфер сусп≥льних в≥дносин того пер≥оду. ƒо них належать так≥ чинники:

≈коном≥чн≥ причини Ч це умови розвитку економ≥чноњ системи, що спричинили необх≥дн≥сть державно-правовоњ регламентац≥њ економ≥чних в≥дносин. —еред них: три под≥ли прац≥, по¤ва надлишкового продукту, внутр≥шньородова нер≥вн≥сть ≥ по¤ва приватноњ власност≥.

ѕол≥тичн≥ причини, що визначили необх≥дн≥сть вдоско≠наленн¤ владних повноважень. —еред них: неможлив≥сть ≥снуванн¤ родоплем≥нноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства за нових ≥сторичних умов, по¤ва соц≥альних груп з р≥зноман≥тними ≥нтересами та потреба у новому засоб≥ влади з удосконале≠ним апаратом ≥ можлив≥стю зд≥йснювати примус.

—оц≥альн≥ причини Ч це умови, що спричинились ускладненн¤м в≥дносин м≥ж людьми. —еред них: л≥кв≥дац≥¤ общинного колектив≥зму; по¤ва соц≥альних суперечностей; упор¤дкуванн¤ в≥дносин м≥ж людьми.

ѕсихолог≥чн≥ причини визначили особливост≥ розвитку псих≥ки та св≥домост≥ людини. —еред них: усв≥домленн¤ таких пон¤ть, ¤к права та обов'¤зки, а також по¤ва в≥дчутт¤ провини.

 ультурн≥ причини Ч це умови, що визначилис¤ р≥внем духовного розвитку сусп≥льства. —еред них: необх≥дн≥сть управл≥нн¤ сусп≥льством б≥льш цив≥л≥зованими методами, по¤ва рел≥г≥њ та письма.

“аким чином, виникненн¤ держави ≥ права Ї насл≥дком внутр≥шнього розвитку сусп≥льства, його економ≥ки, що прив≥в до виникненн¤ соц≥альних груп ≥ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в, необ≠х≥дност≥ впор¤дкуванн¤ сусп≥льних в≥дносин та функц≥онуванн¤ сусп≥льства ¤к ц≥л≥сноњ системи.

4. ≤нш≥ погл¤ди на походженн¤ держави ≥ права .

≤снують р≥зноман≥тн≥ погл¤ди на процес виникненн¤ дер≠жави ≥ права . ƒо числа най≠б≥льш поширених, кр≥м викладеноњ вище соц≥ально-еконо≠м≥чноњ теор≥њ походженн¤ держави ≥ права, належать так≥ теор≥њ:

“еолог≥чна (‘ома јкв≥нський) Ч по¤снюЇ походженн¤ держави ≥ права Ѕожою волею. ќсновним у н≥й Ї ≥де¤ возве≠личуванн¤ держави, обгрунтуванн¤ њњ в≥чност≥ та недотор≠канност≥. ƒержава п≥дкорюЇ соб≥ громад¤н, а њњ розвиток залежить лише в≥д рел≥г≥йних д≥¤ч≥в.

ѕатр≥архальна ( јр≥стотель, ћ.  . ћихайловський ) Ч визнаЇ виникненн¤ держави ¤к результат ≥сторичного роз≠витку с≥м'њ. як необмеженою ≥ справедливою Ї влада батька в с≥м'њ, так св¤щенною визнаЇтьс¤ влада монарха.

ƒогов≥рна (∆.-∆. –уссо, ќ. ћ. –ад≥щев) Ч вважаЇ дер≠жаву результатом укладенн¤ угоди м≥ж людьми. ÷¤ угода Ї виразом природноњ потреби людей до об'Їднанн¤ та веденн¤ сп≥льних справ. ѕорушенн¤ умов договору приводить до зам≥ни правител≥в природним чи революц≥йним шл¤хом.

ѕсихолог≥чна (Ћ.…. ѕетражиц≥кий, “. “ард) Ц по¤снюЇ виникненн¤ держави ≥ права особливими властивост¤ми людськоњ псих≥ки Ч потребою п≥дкор¤тис¤ вол≥ сильн≥шого, усв≥домленн¤м залежност≥ член≥в роду в≥д жерц≥в ≥ вожд≥в у пер≥од зародженн¤ держави ≥ права. ƒержава визначаЇтьс¤ ¤к спос≥б кер≥вництва сусп≥льством видатними особами.

Ќасильства (™. ƒюр≥нг) Ч по¤снюЇ походженн¤ держави ≥ права процесом завоюванн¤ одного народу ≥ншим. «авою≠ванн¤, що Ї законом розвитку природи, потребуЇ захоплен≠н¤ нових територ≥й, а в≥дтак ≥ управл≥нн¤ ними. ÷ю функц≥ю може виконувати держава.

5. ѕон¤тт¤ ≥сторичного типу держави ≥ права.

“иполог≥¤ держави ≥ права призначена розпод≥л¤ти дер≠жави та правов≥ системи, ¤к≥ ≥снували й ≥снують нин≥, на певн≥ групи, що дають змогу розкрити њх найсуттЇв≥ш≥ риси. —утн≥сть держави ≥ права пол¤гаЇ в њх здатност≥ задоволь≠н¤ти життЇво важлив≥ потреби та ≥нтереси певноњ сп≥льноти (класу, народу, соц≥альноњ групи). ÷¤ соц≥альна сутн≥сть зм≥нювалас¤ з ≥сторичним розвитком держави ≥ права. —аме тому њх типи називають ≥сторичними.

≤сторичний тип держави ≥ права ¤вл¤Ї собою систему суттЇвих рис, притаманних тим ¤вищам соц≥альноњ д≥йсност≥, що виражають њх сутн≥сть та ≥сторичне призначенн¤.

≤стор≥њ в≥дом≥ рабовласницький, феодальний, буржуазний ≥ перех≥дний в≥д буржуазного до соц≥ально-демократичного (ран≥ше останн≥й називали соц≥ал≥стичним ) типи держави ≥ права. ƒо основних причин зм≥ни тип≥в держави ≥ права належать зм≥на виробничих в≥дносин внасл≥док розвитку продуктивних сил, зм≥на соц≥ально-класовоњ структури су≠сп≥льства; встановленн¤ нового сп≥вв≥дношенн¤ соц≥альних сил, зм≥на пан≥вноњ групи сусп≥льства; зм≥на соц≥альноњ сут≥ держави ≥ права внасл≥док переходу державноњ влади до представник≥в ≥ншого класу чи групи.

ќднак характеризуючи зм≥ну одного типу держави ≥ права ≥ншим, треба враховувати ≥ њхню в≥дносну самост≥й≠н≥сть, а саме:

- в≥дносну в≥докремлен≥сть в≥д сусп≥льства;

- на¤в≠н≥сть внутр≥шньоњ будови;

1	2	3

Ќазва: ќснови теор≥њ виникненн¤ держави ≥ права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4397 прочитано)