≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕ≥дстави ≥ стад≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥
ѕ≥дстави ≥ стад≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥—тор≥нка: 1/2
ѕ≥дстави юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ч це сукупн≥сть обста≠вин, на¤вн≥сть ¤ких робить юридичну в≥дпов≥дальн≥сть можли≠вою та повинною. ¬≥дсутн≥сть сукупност≥ таких обставин виклю≠чаЇ њњ. —л≥д розр≥зн¤ти п≥дстави прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпо≠в≥дальност≥ ≥ п≥дстави настанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥. ѕ≥дстави прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ч це су≠купн≥сть обставин, на¤вн≥сть ¤ких робить юридичну в≥дпов≥≠дальн≥сть можливою. ‘актичною п≥дставою прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ Ї склад правопорушенн¤. ѕравопорушенн¤ не приводить автоматично до настанн¤ в≥д≠пов≥дальност≥, а служить лише п≥дставою дл¤ прит¤гненн¤ до нењ. ѕ≥дстави настанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ч це сукупн≥сть обставин, на¤вн≥сть ¤ких робить юридичну в≥дпов≥дальн≥сть по≠винною. ѕ≥дставами настанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ Ї так≥ обставини: 1) факт зд≥йсненн¤ соц≥альне) небезпечноњ повед≥нки (право≠порушенн¤) Ч фактична п≥дстава; 2) на¤вн≥сть норми права, ¤ка заборон¤Ї таку повед≥нку ≥ встановлюЇ в≥дпов≥дн≥ санкц≥њ (за њњ допомогою в≥дбуваЇтьс¤ ви≠значенн¤ складу правопорушенн¤) Ч нормативна п≥дстава. Ќа≠приклад, у диспозиц≥¤х багатьох статей факт вчиненн¤ зло≠чину орган≥зованою групою розц≥нюЇтьс¤ ¤к квал≥ф≥куюча ознака, ¤ка ≥стотно обт¤жуЇ в≥дпов≥дальн≥сть за вчинене; 3) в≥дсутн≥сть п≥дстав дл¤ зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥. ћож≠лив≥сть зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥ заф≥ксована нормами права (наприклад, передача неповнол≥тнього п≥д нагл¤д батьк≥в). ” законах можуть м≥ститис¤ вказ≥вки про обставини, ¤к≥ виклю≠чають в≥дпов≥дальн≥сть (стан крайньоњ необх≥дност≥, необх≥дноњ оборони або перебуванн¤ в стан≥ неосудност≥); 4) на¤вн≥сть правозастосовного акта Ч р≥шенн¤ компетент≠ного органу, ¤ким покладаЇтьс¤ юридична в≥дпов≥дальн≥сть, ви≠значаютьс¤ њњ вид ≥ зас≥б (наказ адм≥н≥страц≥њ, вирок суду та ≥н.) Ч процесуальна п≥дстава. як юридичн≥ факти можуть виступати правов≥ презумпц≥њ'. презумпц≥њ неспростовн≥ Ч припущенн¤, що не п≥дл¤гають сумн≥ву ≥ доведенню (закр≥плен≥ в закон≥) про на¤вн≥сть або в≥д≠сутност≥ певних факт≥в. ÷е положенн¤, ¤к≥ Ї принципами; презумпц≥њ спростовн≥ Ч припущенн¤, що не п≥дл¤гають сум≠н≥ву (закр≥плен≥ в закон≥) про на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть певних факт≥в, доки щодо них не буде доведено ≥нше. ÷е положенн¤, ¤к≥ допустимо заперечувати. Ќастанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ особи, ¤ка вчинила правопорушенн¤, в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ њњ (в≥дпов≥дальност≥) покладенн¤ уповноваженими на те посадовими особами держа≠вних орган≥в. ёридичн≥й в≥дпов≥дальност≥ властива ч≥тка нормативна рег≠ламентац≥¤ зд≥йсненн¤, ¤ка встановлюЇтьс¤ нормами процесуаль≠ного права. ¬≥дсутн≥сть в окремих випадках процесуальноњ регла≠ментац≥њ, механ≥зму покладенн¤ в≥дпов≥дальност≥ ускладнюЇ роз≠гл¤д обставин справи, складу правопорушенн¤, забезпеченн¤ прав ус≥х учасник≥в процесу. ¬ механ≥зм≥ покладенн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ можна вид≥лити певн≥ стад≥њ. ¬они под≥бн≥ стад≥¤м правозастосовноњ д≥≠¤льност≥, однак мають свою специф≥ку. —тад≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ охоронного характеру: 1 | —тад≥¤ загального стану (попереджувальна в≥дпов≥≠дальн≥сть) | Ч виникненн¤ п≥дстав дл¤ при≠т¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ настаЇ з моменту правопору≠шенн¤, тобто юридичного фак≠ту, що спричинив конкретн≥ правов≥дносини | 2 | —тад≥¤ прит¤гненн¤ до в≥д≠пов≥дальност≥ (суб'Їктивна сторона) | ЦЦ встановленн¤ компетент≠ними органами суб'Їкта пра≠вопорушенн¤ (ф≥зичноњ або юридичноњ особи) ≥ досл≥джен≠н¤ обставин справи про право≠порушенн¤ | 3 | —тад≥¤ встановленн¤ юри≠дичноњ в≥дпов≥дальност≥ (об'Їктивна сторона) | ухваленн¤ р≥шенн¤ про за≠стосуванн¤ (незастосуванн¤) санкц≥њ, виб≥р у њњ межах виду та заходу в≥дпов≥дальност≥ | 4 | —тад≥¤ настанн¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ | Ч реал≥зац≥¤ конкретних заход≥в юридичноњ в≥дпов≥дальнос≠т≥ Ч на п≥дстав≥ певних норм правозастосовного акта: вико≠нанн¤ ст¤гненн¤ (наприклад, в адм≥н≥стративному прав≥) або покаранн¤ (у крим≥нальному прав≥) | ѕравопорушенн¤ ≥ юридична в≥дпов≥дальн≥сть сп≥вроб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ ѕравопорушенн¤, вчинен≥ сп≥вроб≥тниками орган≥в внутр≥≠шн≥х справ, можна под≥лити на так≥ види: 1) вчинен≥ на служб≥; 2) вчинен≥ у зв'¤зку з≥ службою; 3) вчинен≥ поза службою. „исленний персонал орган≥в внутр≥шн≥х справ ¤к частина населенн¤ крањни п≥ддаЇтьс¤ впливу загальних фактор≥в право≠порушень, що корен¤тьс¤ в соц≥альних суперечност¤х. ќсоблив≥ умови, що спри¤ють вчиненню правопорушень у систем≥ правоохоронних орган≥в, виражаютьс¤ в таких можли≠вост¤х: Ч зловживанн¤ владними повноваженн¤ми (зловживанн¤ службовим становищем); Ч використанн¤ не за призначенн¤м табельноњ зброњ; Ч зловживанн¤ службовими прим≥щенн¤ми; Ч використанн¤ не за призначенн¤м спецзасоб≥в, спецтехн≥ки; Ч зловживанн¤ ≥зол¤торами тимчасового затриманн¤ п≥до≠зрюваних (≤“«) ≥ сл≥дчих ≥зол¤тор≥в (—≤«ќ). ѕравопорушенн¤, вчинен≥ сп≥вроб≥тниками орган≥в внутр≥≠шн≥х справ на служб≥ ≥ у зв'¤зку з≥ службою, ¤к ≥ вс≥ правопору≠шенн¤, можуть бути двох вид≥в: | ѕроступки | јдм≥н≥стративн≥ ЌастаЇ адм≥н≥стра≠тивна в≥дпов≥даль≠н≥сть | Ч сусп≥льне шк≥длив≥, протиправн≥, вин≠н≥ д≥¤нн¤ сп≥вроб≥тник≥в, що пос¤гають на державний лад або сусп≥льний пор¤док, власн≥сть, права та свободи громад¤н, на встановлений пор¤док управл≥нн¤. | ƒисципл≥нарн≥ ЌастаЇ дисципл≥нар≠на в≥дпов≥дальн≥сть | Ч сусп≥льне шк≥длив≥ порушенн¤ закр≥п≠леного нормами права (статутами, поло≠женн¤ми, правилами) юридичне обов'¤з≠кового пор¤дку д≥¤льност≥ конкретних колектив≥в орган≥в та установ внутр≥шн≥х справ, тобто службовоњ, учбовоњ, трудовоњ дисципл≥ни. | ÷ив≥льно-правов≥ ЌастаЇ цив≥льно-правова в≥дпов≥даль≠н≥сть | Ч пос¤ганн¤ на врегульован≥ нормами цив≥льного права майнов≥ ≥ особист≥ не-майнов≥ в≥дносини, а також де¤к≥ в≥дно≠сини, передбачен≥ нормами трудового, с≥≠мейного, земельного права. | ћатер≥альн≥ ЌастаЇ матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть | Ч запод≥¤нн¤ шкоди орган≥зац≥¤м або гро≠мад¤нам п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в. |
Ќазва: ѕ≥дстави ≥ стад≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1303 прочитано) |
|