ёридична в≥дпов≥дальн≥сть сп≥вроб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ Ї складовою частиною його спец≥ального правового ста≠тусу ¤к посадовоњ особи (разом з повноваженн¤ми, тобто права≠ми ≥ обов'¤зками). ¬она маЇ вторинний характер: реал≥зуЇтьс¤ в результат≥ вчиненого правопорушенн¤, ¤вл¤Ї собою не просто порушенн¤ виконанн¤ обов'¤зку, а й реакц≥ю на правопорушен≠н¤, що спричин¤Ї неспри¤тлив≥ насл≥дки дл¤ винноњ особи. ѕравда, чинне законодавство ”крањни не завжди конкретизуЇ в≥дпов≥дальн≥сть окремих категор≥й сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внут≠р≥шн≥х справ, за вин¤тком крим≥нальноњ ≥ адм≥н≥стративноњ. ≈фек≠тивност≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ сп≥вроб≥тника орган≥в внут≠р≥шн≥х справ спри¤ла б ч≥тка вказ≥вка на склади правопорушень, що спричин¤ють дисципл≥нарну, матер≥альну та ≥нш≥ традиц≥йн≥ види в≥дпов≥дальност≥.

якщо розгл¤дати особливост≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ сп≥вроб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ у контекст≥ загальногро≠мад¤нськоњ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, то висновок може бути один: в≥н несе однакову в≥дпов≥дальн≥сть за однаков≥ правопору≠шенн¤ з ≥ншими громад¤нами; дл¤ нього ≥снують однаков≥ п≥д≠стави дл¤ прит¤гненн¤ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ (на¤вн≥сть складу правопорушенн¤), Їдиний процесуальний пор¤док, Їди≠не судочинство та ≥н. “ут д≥ють загальн≥ дл¤ вс≥х громад¤н конституц≥йн≥ принципи: р≥вн≥сть перед законом, р≥вна в≥дпов≥даль≠н≥сть перед судом.

якщо розгл¤дати особливост≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ сп≥вроб≥тника орган≥в внутр≥шн≥х справ у контекст≥ його служ≠бовоњ д≥¤льност≥, то загальним правилом Ї таке: в≥н несе п≥дви≠щену в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ норм права, тому що над≥≠лений значним обс¤гом прав ≥ обов'¤зк≥в Ч повноважень (правообов'¤зк≥в) щодо особи ≥ громад¤нина.

ƒо особливостей юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ можна в≥днести:

1) б≥льш широке коло п≥дстав дл¤ в≥дпов≥дальност≥;

2) на¤вн≥сть п≥дстав дл¤ в≥дпов≥дальност≥, застосовуваних лише до сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ ¤к до службовц≥в;

3) п≥двищений р≥вень в≥дпов≥дальност≥ стосовно тих њњ вид≥в, що поширюютьс¤ ≥ на громад¤н;

4) виникненн¤ склад≥в правопорушень ¤к безпосереднього результату на¤вност≥ державно-владних повноважень.

¬иди юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, застосовуван≥ до сп≥вроб≥≠тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ:

крим≥нальна Ч позбавленн¤ вол≥, майна, виправн≥ роботи без позбавленн¤ вол≥ та ≥н. Ч конкретн≥ санкц≥њ застосовуютьс¤ лише за вчиненн¤ злочин≥в, перел≥к ¤ких м≥ститьс¤ в крим≥нальному законодавств≥;

адм≥н≥стративна Ч особи р¤дового ≥ начальницького складу несуть в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ за дисципл≥нарними статутами; за порушенн¤ правил дорожнього руху, полюванн¤, рибальства ≥ охорони рибних запас≥в, митних правил ≥ за контрабанду Ч на загальних п≥дставах. ƒо них не можуть бути застосован≥ так≥ заходи, ¤к штраф, адм≥н≥стратив≠ний арешт, виправн≥ роботи;

дисципл≥нарна Ч накладаЇтьс¤ в пор¤дку, передбаченому пра≠вилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку, а також в≥дпов≥дно до норм ѕоложенн¤ про службу в органах внутр≥шн≥х справ ≥ ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ Ч у раз≥, ¤кщо за так≥ порушенн¤ не встановлена адм≥н≥стративна чи крим≥на≠льна в≥дпов≥дальн≥сть;

матер≥альна Ч настаЇ тод≥, коли сп≥вроб≥тник (запод≥ювач шкоди) перебуваЇ в трудових або службових в≥дносинах з потер≠п≥лим. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть поширюЇтьс¤ на випадки запод≥¤нн¤ шкоди державн≥й власност≥, њњ розм≥р за шкоду, запод≥¤ну сп≥вроб≥тником (особою р¤дового ≥ начальницького скла≠ду) держав≥ п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в, залежить в≥д складу правопорушенн¤. як правило, це неповне в≥дшкоду≠ванн¤ шкоди в пор¤дку регресу в≥дпов≥дному органу внутр≥шн≥х справ, оск≥льки збитки запод≥юютьс¤ п≥д час виконанн¤ службових обо≠в'¤зк≥в. ќрган же внутр≥шн≥х справ в≥дшкодовуЇ шкоду у повно≠му обс¤з≥ незалежно в≥д вини сп≥вроб≥тника (запод≥ювача шко≠ди) Ч в результат≥ неправильного виконанн¤ њм службових обо≠в'¤зк≥в Ч тим орган≥зац≥¤м, п≥дприЇмствам, громад¤нам, ¤ким вона була запод≥¤на;

цив≥льно-правова Ч настаЇ тод≥, коли сп≥вроб≥тник (запод≥ю≠вач шкоди) не перебуваЇ в трудових або службових в≥дносинах з потерп≥лим; в≥н в≥дшкодовуЇ будь-¤ку майнову шкоду, запод≥¤≠ну ним не п≥д час виконанн¤ службових обов'¤зк≥в.

—л≥д зазначити, що наукова громадськ≥сть ”крањни останн≥м часом активно виступаЇ за доц≥льн≥сть створенн¤ адм≥н≥стратив≠ноњ юстиц≥њ. ѕередбачаЇтьс¤, що вона зд≥йснюватиметьс¤ в сис≠тем≥ загальних суд≥в шл¤хом њх спец≥ал≥зац≥њ. —творенн¤ адм≥н≥с≠тративних суд≥в дозволить зробити крок до побудови правовоњ держави, реал≥зац≥њ принципу в≥дпов≥дальност≥ держави перед особою, а не т≥льки особи перед державою, створити додатков≥ гарант≥њ в≥д порушень прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина з боку державних орган≥в та њх посадових ос≥б, у тому числ≥ сп≥в≠роб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ.

1	2

Ќазва: ѕ≥дстави ≥ стад≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1303 прочитано)