≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ галуз≥ та ≥нституту законодавства. ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законодавства. —труктура системи законодавства

ѕон¤тт¤ галуз≥ та ≥нституту законодавства. ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законодавства. —труктура системи законодавства

√алуз≥ законодавства Ч велик≥ об'Їднанн¤ нормативно-пра≠вових акт≥в за певними сферами правового регулюванн¤ сусп≥ль≠них в≥дносин, ¤к≥ характеризуютьс¤ Їдн≥стю зм≥сту, форми ≥ ма≠ють системн≥ зв'¤зки м≥ж собою.

«азвичай галузь законодавства ЂочолюЇтьс¤ї кодексом, ¤кий визначаЇ юридичну ц≥л≥сн≥сть галуз≥.  онституц≥¤ служить нор≠мативною базою формуванн¤ вс≥х галузей законодавства.

≤нститут законодавства Ч система нормативних розпор¤джень галуз≥ законодавства, ¤к≥ регулюють певну сукупн≥сть сусп≥ль≠них в≥дносин.

¬ажливим елементом структури законодавства Ї комплексн≥ ≥нститути, що об'Їднують нормативн≥ розпор¤дженн¤ к≥лькох галузей законодавства.

—л≥д ч≥тко розр≥зн¤ти галуз≥ права ≥ галуз≥ законодавства, ¤к≥ утворюють комб≥нац≥ю норм галузей права.

” недавньому минулому ц≥ пон¤тт¤ нер≥дко зм≥шувалис¤ й ототожнювалис¤, оск≥льки Ђправомї проголошувалис¤ лише норми, ¤к≥ виражають державну волю Ђпан≥вного класуї або Ђна≠родуї, закр≥плену в закон≥. “ому й галузей права ≥снувало ст≥ль≠ки, ск≥льки було прийн¤то законодавцем нормативних акт≥в. ќднак галуз≥ законодавства аж н≥¤к не пр¤мол≥н≥йно в≥дбивають в≥дпов≥дн≥ галуз≥ права. ” де¤ких випадках вони зб≥гаютьс¤ з га≠луз¤ми права (крим≥нальне, цив≥льне), в ≥нших Ч ≥з п≥дгалуз¤ми права (авторське, водне законодавство). Ќав≥ть ≥нститути права (наприклад, спадкуванн¤ в цив≥льному прав≥) мають законодав≠ство. ™ й комплексне законодавство (господарське, транспорт≠не, в≥йськове та ≥н.), ¤ке м≥стить норми к≥лькох галузей права, ¤к≥ регулюють р≥зн≥ види сусп≥льних в≥дносин, ≥ тому не мають властивих лише йому предмета ≥ метода.

Ќаприклад, пов≥тр¤не законодавство регулюЇ в≥дносини, по≠в'¤зан≥ з використанн¤м пов≥тр¤ного простору. ¬оно м≥стить норми конституц≥йного права (встановлюЇтьс¤ повний ≥ виключний суверен≥тет ”крањни над њњ пов≥тр¤ним простором), адм≥н≥≠стративного права (встановлюЇтьс¤ пор¤док сертиф≥кац≥њ Ч пись≠мового посв≥дченн¤ Ч ≥ реЇстрац≥њ пов≥тр¤них суден й аеродро≠м≥в, правила безпеки польот≥в), цив≥льного права (регулюЇтьс¤ перевезенн¤ пасажир≥в ≥ багажу, встановлюЇтьс¤ цив≥льно-пра≠вова в≥дпов≥дальн≥сть перев≥зника за ц≥л≥сть багажу ≥ вантажу, а також за збиток, запод≥¤ний пасажирам та ≥ншим особам), тру≠дового права (визначаютьс¤ права член≥в ек≥пажа).

≤нший приклад Ч аграрне законодавство ¤к комплексна га≠лузь, ¤ка ¤вл¤Ї собою орган≥чну систему внутр≥шньо узгодже≠них правових норм, що регулюють аграрн≥ (земельн≥, майнов≥, трудов≥, орган≥зац≥йно-управл≥нськ≥) сусп≥льн≥ в≥дносини в сфер≥ с≥льськогосподарськоњ виробничоњ д≥¤льност≥.

„исло галузей законодавства перевищуЇ число галузей права.

“ак, у –ос≥њ в 1996 p. розроблений загальноправовий класи≠ф≥катор. ¬≥н охоплюЇ 38 галузей законодавства, 7 галузей дер≠жавного житт¤ (суд, прокуратура, юстиц≥¤ та ≥н.), комплексн≥ галуз≥ законодавства, ¤к≥ представл¤ють собою норми к≥лькох галузей, що регулюють р≥зн≥ за своњм видовим зм≥стом в≥дноси≠ни, наприклад, законодавство про с≥льське господарство, зако≠нодавство з загальних питань господарськоњ д≥¤льност≥ та ≥н.

ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законо≠давства:

1. ќб'Їктивна неможлив≥сть висловити зм≥ст кожноњ окремоњ галуз≥ права в одному нормативно-правовому акт≥. «б≥г галуз≥ права ≥ галуз≥ законодавства Ї можливим тод≥, коли галузь зако≠нодавства представлена актами одн≥Їњ юридичноњ чинност≥ Ч законами, ≥ число акт≥в невелике (наприклад.  рим≥нальний ко≠декс). ” б≥льшост≥ випадк≥в зм≥ст галуз≥ права виражений у чис≠ленних нормативних актах. Ќав≥ть конституц≥йне право пред≠ставлене за допомогою складноњ системи закон≥в.

2. «алежн≥сть системи законодавства, формуванн¤ його галу≠зей в≥д ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в, пов'¤заноњ з його систематизац≥Їю, в≥д ≥нтерес≥в держави, потреб юридичноњ прак≠тики, р≥вн¤ розвитку юридичноњ науки, законодавчоњ техн≥ки.

3. ѕереосмисленн¤, в≥дновленн¤, вдосконаленн¤ законодав≠ства внасл≥док його переор≥Їнтуванн¤ на демократичн≥ ц≥нност≥:

а) посл≥довна демократизац≥¤ пор¤дку формуванн¤ ≥ функц≥ону≠ванн¤ законодавчих орган≥в, њх профес≥онал≥зац≥¤, забезпеченн¤ високоњ ¤кост≥ закон≥в; б) формуванн¤ цив≥льного сусп≥льства, правовоњ системи в напр¤мку розвитку соц≥альноњ правовоњ дер≠жави, охорони ≥ захисту прав ≥ свобод людини та ≥нш≥. –езульта≠том цього процесу Ї упл≥танн¤ в правову тканину нових теоре≠тичних конструкц≥й, формуванн¤ нових галузей та ≥нститут≥в законодавства, у тому числ≥ на баз≥ п≥дгалузей та ≥нститут≥в пра≠ва, покликаних створити оптимальну базу переходу до ринко≠вих в≥дносин, та ≥н.

4. ќр≥Їнтуванн¤ системи законодавства не лише на галузь права, але й на галузь державноњ д≥¤льност≥, на державний устр≥й. ÷е неминуче призводить до по¤ви галузей законодавства, ¤к≥ не в≥дбивають галуз≥ права, Ї комплексними.

5. ќбумовлен≥сть системи законодавства формою державно≠го устрою крањни (федерац≥¤), що припускаЇ на¤вн≥сть у кожн≥й галуз≥ нормативних акт≥в на р≥вн≥ ¤к федерац≥њ, так ≥ суб'Їкт≥в федерац≥њ.

–озб≥жн≥сть галузей права ≥ галузей законодавства не виклю≠чаЇ на¤вност≥ позитивноњ тенденц≥њ до њх в≥дпов≥дност≥, њх Ђвир≥в≠нюваннюї.

—труктура системи законодавства. ¬иди галузей законодавства

—труктура системи законодавства Ч внутр≥шн¤ орган≥зац≥¤ упор¤дкованих нормативно-правових акт≥в, ¤ка виражаЇтьс¤ в њх узгодженн≥ ≥ под≥л≥ на галуз≥ та ≥нститути законодавства.

—труктуру системи законодавства можна класиф≥кувати за такими критер≥¤ми:

Ч предметом правового регулюванн¤ (галузева),

Ч юридичною чинн≥стю акт≥в (субординац≥йна),

Ч особливост¤ми форми державного устрою (державно-ор≠ган≥зац≥йна).

Ќаведемо њх на схем≥.

–озб≥жн≥сть низки галузей права ≥ галузей законодавства обу≠мовлюЇ необх≥дн≥сть провести класиф≥кац≥ю галузевоњ (горизон≠тальноњ) структури системи законодавства, встановити види га≠лузей законодавства з урахуванн¤м ступен¤ њх в≥дпов≥дност≥ га≠луз¤м, п≥дгалуз¤м, ≥нститутам права.

Ќа схем≥ це вигл¤даЇ так:

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ галуз≥ та ≥нституту законодавства. ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законодавства. —труктура системи законодавства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1757 прочитано)