≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ галуз≥ та ≥нституту законодавства. ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законодавства. —труктура системи законодавства

ѕон¤тт¤ ≥ форми систематизац≥њ нормативно-правових акт≥в

—истематизац≥¤ нормативно-правових акт≥в Ч це д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з упор¤дкуванн¤м ≥ удосконаленн¤м законодавчих та ≥нших нормативно-правових акт≥в, зведенн¤ њх у Їдину внутр≥шньо узгоджену систему.

«д≥йснювати систематизац≥ю нормативно-правових акт≥в не≠обх≥дно дл¤:

Ч усуненн¤ суперечностей м≥ж нормативними актами;

Ч п≥двищенн¤ ¤кост≥ та ефективност≥ законодавства;

Ч забезпеченн¤ доступност≥ його використанн¤ громад¤на≠ми, державними органами, громадськими орган≥зац≥¤ми, комерц≥йними корпорац≥¤ми.

–озр≥зн¤ють три способи (форми) систематизац≥њ норматив≠но-правових акт≥в:

Ч кодификац≥ю;

Ч ≥нкорпорац≥ю;

Ч консол≥дац≥ю.

“ехн≥чною передумовою трьох способ≥в (форм) систематиза≠ц≥њ Ї обл≥к нормативних акт≥в, тобто письмове ф≥ксуванн¤ виданих нормативно-правових акт≥в (у спец≥альних часописах, на картках, у комп'ютер≥).

 одиф≥кац≥¤ Ч спос≥б (форма) систематизац≥њ законодавчих акт≥в, ¤кий пол¤гаЇ в њх удосконаленн≥ через зм≥ну зм≥сту (пере≠робку ≥ узгодженн¤) юридичних норм, пов'¤заних загальним предметом правового регулюванн¤, ≥ об'Їднанн¤ у новий Їдиний нормативно-правовий акт. ≤ншими словами, кодификац≥¤ вира≠жаЇтьс¤ в п≥дготовц≥ та прийн¤тт≥ нових акт≥в, у ¤к≥ занос¤тьс¤ узгоджен≥ м≥ж собою ¤к норми старих акт≥в, що виправдали себе, так ≥ нов≥ нормативн≥ розпор¤дженн¤.

ѕро конституц≥њ Ч кодиф≥кован≥ ≥ не кодиф≥кован≥ Ч див. І Ђ¬иди закон≥вї.

 одекс Ч Їдиний, зведений, юридичне ≥ лог≥чно ц≥л≥сний, внутр≥шньо узгоджений нормативний акт. ¬≥н маЇ складну струк≠туру ≥ великий обс¤г, под≥л¤Їтьс¤ на частин≥: загальну ≥ особли≠ву, розд≥ли та глави ( рим≥нальний кодекс. ÷ив≥льний кодекс, јдм≥н≥стративний кодекс та ≥н.).

ќснови законодавства Ч кодиф≥кований акт, що м≥стить концептуальн≥ пон¤тт¤, ц≥л≥ ≥ завданн¤ правового регулюванн¤, принципи, ¤к≥ встановлюють основн≥ напр¤мки регулюванн¤ певноњ сфери сусп≥льних в≥дносин. як правило, такий акт скла≠даЇтьс¤ з нетипових норм Ч норм-ц≥лей, норм-принцип≥в, норм-деф≥н≥ц≥й ≥ забезпечуЇ зв'¤зок ≥ узгоджен≥сть норм тих чи ≥нших галузей або ≥нститут≥в права (в ”крањн≥ Ч ќснови законодавства про культуру в≥д 14.02.92, ќснови законодавства про охорону здоров'¤ в≥д 19.11.92, ќснови законодавства про загальнообов'¤≠зкове соц≥альне страхуванн¤ в≥д 14.01.98).

—татут Ч кодиф≥кац≥йний акт, що регулюЇ д≥¤льн≥сть певних в≥домств, м≥н≥стерств, орган≥зац≥й, ту чи ≥ншу сферу управл≥нн¤ (—татут автомоб≥льного транспорту, —татут зал≥зниць, —татут п≥дприЇмства).

ѕоложенн¤ Ч кодиф≥кац≥йний акт, що визначаЇ правовий статус, завданн¤ ≥ компетенц≥ю державних орган≥в ≥ установ (ѕо≠ложенн¤ про службу в органах внутр≥шн≥х справ).

ѕравила Ч кодиф≥кац≥йний акт, що визначаЇ не правовий статус, а правовий пор¤док ¤когось виду д≥¤льност≥ (ѕравила дорожнього руху).

«а обс¤гом розр≥зн¤ють кодификац≥њ:

- загальну;

- галузеву;

- м≥жгалузеву (комплексну);

- спец≥альну (внутр≥шньогалузеву).

«агальна кодификац≥¤ припускаЇ створенн¤ зведених кодиф≥≠кованих акт≥в дл¤ основних галузей законодавства. «агальним Їдиним кодиф≥кац≥йним актом конституц≥йного права Ї  он≠ституц≥¤.

√алузева кодификац≥¤ припускаЇ об'Їднанн¤ правових норм певноњ галуз≥ права в суворо встановленому пор¤дку (÷ив≥льний кодекс,  рим≥нальний кодекс та ≥н.). √алузева кодификац≥¤ по≠с≥даЇ пров≥дне м≥сце серед ≥нших вид≥в кодификац≥њ, тому що розпод≥л¤Ї нормативний матер≥ал в≥дпов≥дно до предмета ≥ ме≠тоду правового регулюванн¤ (в≥дпов≥даЇ галуз≥ права).

ћ≥жгалузева (комплексна) кодификац≥¤ припускаЇ об'Їднан≠н¤ правових норм не в≥дпов≥дно до галузей права, а за принци≠пом регулюванн¤ значноњ сукупност≥ сусп≥льних в≥дносин у сфе≠р≥ державноњ д≥¤льност≥, галуз≥ господарства або соц≥ально-куль≠турного буд≥вництва (ѕов≥тр¤ний кодекс.  одекс торгового мореплавства та ≥н.). ћ≥жгалузева (комплексна) кодификац≥¤ Ї додатковим напр¤мком кодиф≥кац≥йних роб≥т, ¤к≥ мають ≥стотне значенн¤.

—пец≥альна (внутр≥шньогалузева) кодиф≥кац≥¤ припускаЇ об'Їд≠нанн¤ правових норм конкретного ≥нституту або п≥дгалуз≥ права певноњ галуз≥ (¬одний кодекс. Ћ≥совий кодекс та ≥н.). як ≥ ком≠плексна кодификац≥¤, спец≥альна (внутр≥шньогалузева) кодифи≠кац≥¤ Ї напр¤мком кодиф≥кац≥йних роб≥т, що доповнюють галу≠зеву кодификац≥ю.

–обота з кодификац≥њ законодавства Ї складною й в≥дпов≥даль≠ною. “ут маЇ м≥сце не лише зовн≥шнЇ впор¤дкуванн¤ нормати≠вного матер≥алу, його розташуванн¤ у певному пор¤дку, але й перегл¤д норм, що м≥ст¤тьс¤ в законах та ≥нших нормативних актах, скасуванн¤ застар≥лих ≥ неефективних, виробка нових, надолуженн¤ прогалин, усуненн¤ дублюванн¤, розб≥жностей ≥ суперечностей, њх узгодженн¤.  одификац≥њ найчаст≥ше п≥дда≠ютьс¤ норми, розрахован≥ на тривалий пром≥жок часу. Ѕ≥льш динам≥чн≥ сфери регулюютьс¤ поточним законодавством.

 одификац≥¤ спри¤Ї посиленню стаб≥льност≥ законодавства.  одекси, що розробл¤ютьс¤, представл¤ють собою нов≥ законо≠давч≥ акти, ¤к≥ зам≥н¤ють закони, що д≥¤ли ран≥ше, ≥ акти, що регулюють те саме коло сусп≥льних в≥дносин. ѕри вс≥й широко≠ст≥ кола норм , що м≥ст¤тьс¤ в кодекс≥, в≥н характеризуЇтьс¤ ц≥л≥сн≥стю, внутр≥шньою Їдн≥стю ≥ власною системою.  одиф≥≠кац≥йн≥ акти покликан≥ бути основою законодавчоњ д≥¤льност≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нкорпорац≥њ кодификац≥¤ завжди маЇ оф≥ц≥йний характер.

≤нкорпорац≥¤ Ч спос≥б (форма) систематизац≥њ законодавства, ¤кий пол¤гаЇ у зовн≥шньому впор¤дкуванн≥ (розташуванн≥ в тому чи ≥ншому пор¤дку) вже на¤вних нормативних акт≥в без зм≥ни зм≥сту норм права, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в них.

–езультатом ≥нкорпорац≥њ Ї зб≥рники, де нормативн≥ акти розташовуютьс¤ в хронолог≥чному або алфав≥тному пор¤дку, за предметною ознакою, з урахуванн¤м юридичноњ чинност≥ об'Їд≠нуваних акт≥в тощо.

ѕри ≥нкорпорац≥њ нормативний акт опрацьовуЇтьс¤: ≥з нього викидаютьс¤ положенн¤, що втратили силу; включаютьс¤ вне≠сен≥ до них зм≥ни ≥ доповненн¤; виключаютьс¤ положенн¤, що не м≥ст¤ть норм права; викидаютьс¤ в≥домост≥ про ос≥б, ¤к≥ п≥д≠писали нормативний акт.

≤нкорпорац≥¤ може бути:

Ч оф≥ц≥йною Ч зд≥йснюЇтьс¤ в≥д ≥мен≥ компетентних держав≠них орган≥в (наприклад, Ђ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањниї);

Ч неоф≥ц≥йною Ч зд≥йснюЇтьс¤ видавництвами, науковими ≥ навчальними закладами, практичними органами, окремими спе≠ц≥ал≥стами.

ѕоза¤к в першому випадку зб≥рники, що видаютьс¤, Ї оф≥≠ц≥йною формою опубл≥куванн¤ ≥ на них можна посилатис¤ при розгл¤д≥ юридичних питань, в другому вони мають лише дов≥д≠ково-≥нформац≥йний характер.

Ќайпоширен≥ш≥ види ≥нкорпорац≥њ:

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ галуз≥ та ≥нституту законодавства. ѕричини розб≥жност≥ де¤ких галузей права ≥ галузей законодавства. —труктура системи законодавства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1757 прочитано)