≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ законност≥. ѕринципи законност≥. ¬имоги законност≥. √арант≥њ законност≥

¬имоги законност≥

¬имоги законност≥ (те, чого вимагаЇ законн≥сть) в≥добража≠ють њњ спр¤мован≥сть, обумовлену зм≥стом норм права. Ќа в≥дм≥≠ну в≥д принцип≥в, ¤к≥ виражають зм≥ст законност≥, д≥ють у вс≥х њњ сферах, стосуютьс¤ вс≥х вид≥в д≥¤льност≥ будь-¤ких суб'Їкт≥в су≠сп≥льних в≥дносин, вимоги законност≥ пов'¤зан≥ з окремими ви≠дами д≥¤льност≥ певних суб'Їкт≥в. ¬они Ї юридичними умовами (правилами) вт≥ленн¤ в житт¤ принцип≥в права.

–озгл¤немо вимоги законност≥ у сфер≥ правотворчост≥ ≥ реа≠л≥зац≥њ права.

¬имоги законност≥ в правотворчост≥:

1) забезпеченн¤ в≥дпов≥дност≥ зм≥сту закону потребам житт¤. ƒл¤ цього необх≥дно створювати закони на науков≥й основ≥, на основ≥ рекомендац≥й ≥ узагальнень учених;

2) забезпеченн¤ верховенства закону щодо ≥нших правових акт≥в, тобто додержанн¤ субординац≥њ в нормативних актах (на≠приклад, укази президента повинн≥ в≥дпов≥дати законам, акти ур¤ду Ч указам президента);

3) забезпеченн¤ своЇчасного створенн¤ закону ≥ його скасу≠ванн¤ з додержанн¤м певноњ процедури;

4) забезпеченн¤ стаб≥льност≥ правових акт≥в, б≥льш тривалого строку њх чинност≥, за вин¤тком тих, ¤к≥ видаютьс¤ на певн≥ стро≠ки (наприклад, закон про бюджет на р≥к);

5) виданн¤ правових акт≥в у т≥й форм≥, ¤ка передбачена зако≠ном, з ус≥ма необх≥дними дл¤ цього рекв≥зитами. ¬имоги законност≥ у сфер≥ реал≥зац≥њ права:

1) на¤вн≥сть спец≥альних ≥ юридичних механ≥зм≥в, ¤к≥ забез≠печують реал≥зац≥ю права (додержанн¤ ≥ виконанн¤ обов'¤зк≥в, на¤вн≥сть можливостей дл¤ зд≥йсненн¤ суб'Їктивного права);

2) гарантоване ¤к≥сне застосуванн¤ права з урахуванн¤м ус≥х обставин;

3) правильне тлумаченн¤ правових норм;

4) стаб≥льн≥сть судовоњ практики та ≥н.

√арант≥њ законност≥

√арант≥њ законност≥ Ч це умови сусп≥льного житт¤ ≥ заходи, що вживаютьс¤ державою дл¤ забезпеченн¤ режиму законност≥ ≥ стаб≥льного правопор¤дку.

√арант≥њ законност≥ можна под≥лити на:

Ч загольносоц≥ольн≥;

Ч спец≥ально-соц≥альн≥ Ч юридичн≥ та орган≥зац≥йн≥. «агальносоц≥альн≥ гарант≥њ законност≥:

1) економ≥чн≥ Ч ступ≥нь економ≥чного розвитку сусп≥льства, ритм≥чност≥ роботи господарського механ≥зму крањни, росту про≠дуктивност≥ прац≥ ≥ обс¤гу виробництва; р≥зноман≥тт¤ ≥ р≥вн≥сть ус≥х форм власност≥, р≥вн≥сть економ≥чних можливостей суб'Їк≠т≥в сусп≥льних в≥дносин. Ќа¤вн≥сть економ≥чноњ незалежност≥ суб'Їкт≥в права створюЇ об'Їктивн≥ умови дл¤ њх зац≥кавленост≥ в законност≥;

2) пол≥тичн≥ Ч ступ≥нь демократизму конституц≥йного ладу, тобто на¤вност≥ розвинутоњ системи народовладд¤, демократич≠них форм ≥ ≥нститут≥в його зд≥йсненн¤; пол≥тичного плюрал≥зму, ¤кий дозвол¤Ї особ≥ в≥льно самовизначатис¤, об'Їднуватис¤ в орган≥зац≥њ за р≥зними ≥нтересами; додержанн¤ принципу под≥лу влади.

3) ≥деолог≥чн≥ Ч ступ≥нь розвитку правосв≥домост≥, комплексу моральних ≥ правових у¤влень про необх≥дн≥сть законослухн¤ноњ повед≥нки, недопустимост≥ вчиненн¤ аморальних проступк≥в, ¤к≥ одночасне протиправними; ≥деолог≥чний плюрал≥зм, не нав'¤≠зуванн¤ державою ≥деолог≥њ, а турбота про правове навчанн¤, вихованн¤, правову культуру. ≤стотне значенн¤ маЇ широка по≠≥нформован≥сть населенн¤, свобода преси, думок, що дозвол¤Ї вести публ≥чну боротьбу з правопорушенн¤ми в будь-¤к≥й сфер≥ державного ≥ сусп≥льного житт¤.

≈коном≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥деолог≥чн≥ гарант≥њ законност≥ Ч це реальна матер≥альна основа дл¤ нормального функц≥онуванн¤ громад¤нського сусп≥льства.

—пец≥ально-соц≥альн≥ гарант≥њ законност≥ можна под≥лити на дв≥ груп:

юридичн≥ Ч передбачена законом система спец≥альних засо≠б≥в, за допомогою ¤ких забезпечуЇтьс¤ створенн¤ ¤к≥сних зако≠н≥в, њх додержанн¤ ≥ виконанн¤;

орган≥зац≥йн≥ Ч заходи орган≥зац≥йно-юридичного характеру, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ режиму законност≥, боротьбу з правопорушенн¤ми, захист прав громад¤н. ƒо них належать кадро≠ва робота, орган≥зац≥¤ умов дл¤ нормального функц≥онуванн¤ юрисдикц≥йних ≥ судових орган≥в, њх структурних п≥дрозд≥л≥в з метою ефективноњ протид≥њ випадкам орган≥зованоњ злочиннос≠т≥, боротьби з корупц≥Їю тощо.

ёридичн≥ гарант≥њ законност≥ створюютьс¤ в результат≥ д≥¤ль≠ност≥ законодавчих, виконавчих, правоохоронних ≥ судових орган≥в влади, спр¤мованоњ на запоб≥ганн¤ правопорушенн¤м та њх припи≠ненн¤.

ƒ≥¤льн≥сть законодавчих орган≥в спр¤мована на виданн¤ ¤к≥с≠них нормативно-правових акт≥в, ¤кими встановлюЇтьс¤ юридич≠на в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ протиправних д≥й.

«авд¤ки д≥¤льност≥ конституц≥йного суду забезпечуЇтьс¤ не≠ухильне додержанн¤ конституц≥њ держави. –озгл¤даючи справи про конституц≥йн≥сть нормативно-правових акт≥в представниць≠ких орган≥в влади, правозастосовну практику за скаргами гро≠мад¤н та ≥н., конституц≥йний суд створюЇ додатков≥ ≥ д≥йов≥ га≠рант≥њ њх досконалост≥. ÷е спри¤Ї формуванню гармон≥чноњ Їди≠ноњ системи законодавства.

¬иконавч≥ органи спри¤ють зм≥цненню законност≥ своЇю д≥¤ль≠н≥стю, спр¤мованою на вт≥ленн¤ в житт¤ правових норм основного ≥ поточних закон≥в держави, охорону ≥ захист прав ≥ свобод грома≠д¤н. њх обов'¤зок пол¤гаЇ в прийн¤тт≥ нормативно-правових ак≠т≥в, щоб виконувати ≥ розвивати закони. —уттЇве значенн¤ маЇ розвите почутт¤ морально-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б ≥ державних службовц≥в за повне ≥ ефективне виконанн¤ обов'¤зк≥в у рамках закону.

—удов≥ ≥ правоохоронн≥ органи держави (прокуратура, арб≥траж≠ний суд, м≥л≥ц≥¤) виконують безпосередню роботу з проф≥лакти≠ки ≥ припиненн¤ правопорушень. ¬≥д них залежать процесуальне забезпеченн¤ норм матер≥ального права, реальне житт¤ форма≠льно закр≥плених прав ≥ свобод громад¤н. ѕрокуратура зд≥йснюЇ найвищий нагл¤д за додержанн¤м ≥ правильним застосуванн¤м закон≥в. ƒ≥¤льн≥сть суд≥в виражаЇтьс¤ у форм≥ цив≥льного, кри≠м≥нального, адм≥н≥стративного судочинства. Ѕудь-¤к≥ р≥шенн¤ ≥ д≥њ державних орган≥в, установ, посадових ос≥б, приватних п≥д≠приЇмц≥в, що порушують права ≥ свободи, можуть бути оскар≠жен≥ в суд≥. як≥сна та ефективна робота загальних ≥ арб≥тражних суд≥в Ч одна ≥з важливих гарант≥й стаб≥льност≥ ≥ реальност≥ за≠конност≥.

«начна роль у зм≥цненн≥ законност≥ ≥ правопор¤дку в держав≥ належить органам внутр≥шн≥х справ. ѓх д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ в ≥м'¤ торжества законност≥, спр¤мована на охорону сусп≥льства в≥д злочинних пос¤гань, забезпечуЇ пор¤док у громадських м≥с≠ц¤х та ≥н. «аконн≥сть Ї основою д≥¤льност≥ цих орган≥в: вони повинн≥ д≥¤ти в ц≥л¤х, установлених правом, на основ≥ права ≥ у правових формах.

ƒержавн≥ ≥нспекц≥њ (адм≥н≥страц≥њ) ≥ контрольно-рев≥з≥йний апа≠рат зд≥йснюють роботу з запоб≥ганн¤ законност≥, њх ви¤вленн¤ ≥ припиненн¤ у р≥зних сферах державного ≥ сусп≥льного житт¤.

ёридичн≥ гарант≥њ законност≥ за найближчими ц≥л¤ми так≥:

1) превентивн≥ (запоб≥жн≥) Ч пол¤гають в запоб≥ганн≥ право≠порушенн¤м: в≥дверненн¤ порушень адм≥н≥страц≥Їю трудових прав громад¤н, недопущенн¤ незаконного зв≥льненн¤;

2) припин¤юч≥ (так≥, що кладуть край) Ч спр¤мован≥ на при≠пиненн¤ ви¤влених правопорушень: затриманн¤, арешт, обшук, п≥дписка про невињзд;

3) в≥дновлююч≥ Ч виражаютьс¤ в усуненн≥ або в≥дшкодуванн≥ негативних насл≥дк≥в правопорушень: примусове ст¤гненн¤ ал≥≠мент≥в, примусове вилученн¤ майна ≥з чужого незаконного во≠лод≥нн¤;

4) каральн≥, або штрафн≥, Ч спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю юри≠дичноњ в≥дпов≥дальност≥ правопорушник≥в: покаранн¤ особи, винноњ у вчиненн≥ правопорушенн¤.

ёридичн≥ гарант≥њ законност≥ за суб'Їктами застосуванн¤ можуть бути такими:

Ч парламентськ≥;

Ч президентськ≥;

Ч судов≥;

Ч прокурорськ≥;

Ч адм≥н≥стративн≥ (управл≥нськ≥);

Ч контрольн≥;

Ч мун≥ципальн≥ (м≥сцев≥).

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ законност≥. ѕринципи законност≥. ¬имоги законност≥. √арант≥њ законност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1580 прочитано)