≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ зм≥шаного типу правовоњ системи. ƒжерела (форми) права скандинавських крањн. —истема права.  одиф≥кац≥¤

4) близьку спор≥днен≥сть скандинавських ≥ н≥мецького мов, Їдн≥сть корен≥в юридичних пон¤ть, що дозвол¤Ї в≥дносно прос≠то використовувати н≥мецький метод юриспруденц≥њ пон¤ть Ч Ђвважати за допомогою пон¤тьї.

—истема права.  одиф≥кац≥¤

ќсоблив≥стю системи права в крањнах ѕ≥вн≥чноњ ™вропи Ї загальна тенденц≥¤ до схожост≥ з континентально-Ївропейськи≠ми системами.

1. ™ писан≥ конституц≥њ ( онституц≥йний закон ‘≥нл¤нд≥њ 1919р.,  онституц≥¤ ƒержави ƒан≥њ 1953 p..  онституц≥¤ ≤слан≠д≥њ 1944р.,  онституц≥њ Ќорвег≥њ 1814 p. з поправкою 1913 p.,  онституц≥¤ Ўвец≥њ 1974 p.).

2. —труктура системи права така сама, ¤к ≥ континентального права Ч галуз≥, ≥нститути, норми. √алуз≥ та ≥нститути ч≥тко сфо≠рмован≥.

3. —истема права под≥лена на дв≥ п≥дсистеми:

Х приватну Ч с≥мейне, зобов'¤зальне, комерц≥йне, пов≥тр¤≠не, м≥жнародне приватне право, право власност≥ та ≥н.;

Х публ≥чна Ч конституц≥йне, адм≥н≥стративне, крим≥наль≠но-судове, податкове, економ≥чне право та ≥н.

4. —истема законодавства ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть законодав≠чих акт≥в (закон≥в, кодекс≥в), виданих у держав≥.

≈колог≥чн≥ проблеми стали предметом особливоњ уваги зако≠нодавц¤. ” Ўвец≥њ прийн¤т≥ закони про збереженн¤ природи (1964 р.), про охорону навколишнього середовища (1969 p.), збе≠реженн¤ л≥с≥в (1979 р.), води (1983 p.), х≥м≥чн≥ продукти (1985 p.), природн≥ ресурси (1986 p.).

“рудов≥ в≥дносини урегульовано законами про колективний догов≥р (1928 p.), трудовий суд (1928 p.), забезпеченн¤ зайн¤то≠ст≥ (1974 p.); статус цехових старост≥в (1974 p.), охорону прац≥ (1978 p.), р≥вн≥сть чолов≥к≥в ≥ ж≥нок у прац≥ (1980 p.), сп≥льн≥ р≥шенн¤ у трудових в≥дносинах (1977 р.) та ≥н.

5. ѕровадитьс¤ кодиф≥кац≥¤ нормативно-правового матер≥алу. —туп≥нь кодиф≥кац≥њ галузей права у скандинавських крањнах не Ї однаковим. “ак, у Ќорвег≥њ кодиф≥коване лише крим≥наль≠не право. ѕерший  рим≥нальний кодекс було прийн¤то у 1842 p. „инний  рим≥нальний кодекс було прийн¤то у 1902 р. за проек≠том норвезького крим≥нал≥ста √ьотца Ч прихильника соц≥оло≠г≥чноњ школи крим≥нального права. ” ƒан≥њ також кодиф≥кован≥ лише де¤к≥ галуз≥ права, головним чином крим≥нальне право ( рим≥нальний кодекс 1930 p.). ѕравда, в автономн≥й √ренлан≠д≥њ, ¤ка тривалий час не маЇ писаних крим≥нальних закон≥в ≥ тю≠рем, проведено спец≥альну кодиф≥кац≥ю у ц≥й галуз≥ (÷ив≥льний процесуальний кодекс, ƒатський крим≥нальний кодекс дл¤ √ренланд≥њ 1930 p..  рим≥нальний кодекс 1954 p.). ¬≥дм≥нною рисою крим≥нальних кодекс≥в, ¤к ƒатського дл¤ √ренланд≥њ, так ≥ √рен≠ландського, Ї застосуванн¤ крим≥нального закону за аналог≥Їю.

6. ” систем≥ прав ≥ обов'¤зк≥в громад¤н перевагу в≥ддано пра≠вам, зокрема охорон≥ ≥ захисту њх соц≥ально-економ≥чних прав. ” Ўвец≥њ д≥ють закони про страхуванн¤ (1962 p.), соц≥альне стра≠хуванн¤ (1982 p.), пенс≥њ Ч народн≥ /основн≥/ (1913 p.), загальн≥ додатков≥ (1913 p. ≥ 1935 p.) тощо. «акон Ўвец≥њ про загальне страхуванн¤ 1962 р. та ≥нш≥ акти передбачають виплату пенс≥й за стар≥стю Ч так зван≥ Ђнародн≥ пенс≥њї; додаткових пенс≥й, обчи≠слюваних з урахуванн¤м попередн≥х зароб≥тк≥в; допомоги у раз≥ виробничих травм, хвороби, ваг≥тност≥; допомоги на д≥тей; Ђудо≠виноњ пенс≥њї та ≥н.

” ƒан≥њ система соц≥ального забезпеченн¤ передбачаЇ випла≠ту пенс≥й за стар≥стю, частина ¤ких сплачуЇтьс¤ вс≥м, хто потре≠буЇ цього; виплату пенс≥й у зв'¤зку з безроб≥тт¤м, ≥нвал≥дн≥стю;

компенсац≥ю витрат на житло ≥ вихованн¤ д≥тей; безкоштовну медичну допомогу та ≥н.

7.  одекси, ¤к правило, м≥ст¤ть конкретн≥ правов≥ норми. Ќа в≥дм≥ну в≥д кодекс≥в континентальних крањн романськоњ гру≠пи, законодавч≥ акти скандинавських крањн або не мають загаль≠них частин, або вони невелик≥ (наприклад, «агальна частина √ренландського кодексу маЇ усього 10 параграф≥в). ÷е п≥дкрес≠люЇ њњ велику близьк≥сть до германськоњ групи правових систем.

”н≥ф≥кац≥¤ права скандинавських крањн та њњ вплив на правов≥ системи крањн Ѕалт≥њ

«агальний курс на ун≥ф≥кац≥ю (лат. un≥о Ч Їдн≥сть + filum Ч робити) скандинавського права виразивс¤ у виданн≥ Їдиних за≠конодавчих акт≥в. ” 1880 р. на територ≥њ Ўвец≥њ, ƒан≥њ та Ќорве≠г≥њ набрав чинност≥ Їдиний  одекс про вексель (оборотн≥ доку≠менти). ¬живалис¤ усп≥шн≥ заходи у справ≥ ун≥ф≥кац≥њ торгового ≥ морського права. ” 90-х роках XIX ст. прийн¤т≥ Їдин≥ закони про торгов≥ знаки, торгов≥ .реЇстри, ф≥рми ≥ веденн¤ торгових справ за дорученн¤м, ц≥ни. Ќаприк≥нц≥ XIX ст. завершилас¤ ун≥ф≥кац≥¤ морського права.

ѕланувалос¤ ун≥ф≥кувати все приватне право, щоб згодом створити Їдиний ÷ив≥льний кодекс. ≈тапами до планованого створенн¤ цього кодексу стала ун≥ф≥кац≥¤ окремих галузей права власност≥ ≥ зобов'¤зального права. «окрема, був розроблений законопроект про продаж рухомого майна (у Ўвец≥њ набрав чин≠ност≥ в 1905 p., у ƒан≥њ Ч у 1906 p., у Ќорвег≥њ Ч у 1907 р., в ≤сланд≥њ Ч у 1922 p.).

–езультатом правового сп≥вроб≥тництва п≥вн≥чноЇвропейських крањн стало прийн¤тт¤ закон≥в про договори, ¤к≥ мають Їдину концепц≥ю. «акон про договори та ≥нш≥ законн≥ операц≥њ в ≥нсти≠тутах права власност≥ ≥ зобов'¤зального права набрав чинност≥ у Ўвец≥њ, ƒан≥њ, Ќорвег≥њ з 1915 по 1918 pp., у ‘≥нл¤нд≥њ Ч у 1929 р. Ќа зразок датського законодавства створено ≥сландськ≥ зако≠ни про договори (1936 p.) ≥ про куп≥влю-продаж (1922 p.). ќтже, у скандинавських крањнах склалос¤ Їдине догов≥рне право.

≤нтеграц≥йн≥ процеси в межах п≥вн≥чноЇвропейського права продовжуютьс¤ й дотепер. ”н≥ф≥кац≥ю зм≥ст≥в ≥нститут≥в, п≥дгалузей ≥ галузей права стимулюЇ створенн¤ в 1952 p. ѕ≥вн≥чного союзу (Ўвец≥¤, ƒан≥¤, ≤сланд≥¤, Ќорвег≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤). «акони, що готуютьс¤ ком≥с≥¤ми експерт≥в дл¤ крањн у рамках цього со≠юзу, нер≥дко Ї ≥дентичними або дуже близькими. ќсобливо це стосуЇтьс¤ шлюбно-с≥мейного законодавства (р≥вн≥сть чолов≥ка ≥ дружини, в≥дмова в≥д принципу вини ¤к головноњ п≥дстави ро≠з≥рванн¤ шлюбу, зр≥вн¤нн¤ в правах д≥тей, народжених поза шлюбом, та ≥н.), закон≥в про компан≥њ, договори, дел≥кти тощо.

ѕ≥вн≥чноЇвропейське право впливаЇ на правов≥ системи кра≠њн Ѕалт≥њ. ѕроцесу вт¤гненн¤ цих крањн в орб≥ту впливу сканди≠навського права спри¤ють ≥нтеграц≥йн≥ процеси у сфер≥ пол≥ти≠ки та економ≥ки, по¤ва сп≥льних м≥ждержавних структур. “ак, з ор≥Їнтац≥Їю на скандинавське право в Ћитв≥ в 1990 p. прийн¤≠тий закон про мал≥ п≥дприЇмства, у 1992 p. Ч постанова ур¤ду про зб≥льшенн¤ статутного кап≥талу державних акц≥онерних п≥д≠приЇмств за рахунок власних ресурс≥в, у 1994 p. Ч закони про акц≥онерн≥ товариства, про державн≥ п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмс≠тва самовр¤дуванн¤ та ≥н.

«агальна характеристика латиноамериканськоњ групи правових систем

—хож≥сть правових систем держав Ћатинськоњ јмерики обу≠мовлена сп≥льн≥стю ≥сторичних шл¤х≥в њх виникненн¤ ≥ подаль≠шого розвитку п≥д впливом континентального права, Їдн≥стю в структур≥ системи права ≥ норми права, сп≥льн≥стю основного юридичного джерела права Ч нормативно-правового акта ≥ прин≠цип≥в регулюванн¤ сусп≥льних в≥дносин, однаковим сприйн¤т≠т¤м американського конституц≥йного права. ¬се це дозвол¤Ї ви≠д≥лити латиноамериканське право ¤к окрему групу зм≥шаного типу правовоњ системи.

 рањни Ћатинськоњ јмерики (јргентина, ѕарагвай, ”ругвай, „ил≥ та ≥н.) певний час були колон≥¤ми ‘ранц≥њ, ≤спан≥њ, ѕорту≠гал≥њ, тому в своЇму ≥сторичному розвитку зазнали значного впли≠ву њх правових систем. Ќа цей час правов≥ системи латиноаме≠риканських крањн близьк≥ до романськоњ групи континентально≠го права. ѕроте њх не можна вписати в романо-германський тип правовоњ системи, оск≥льки конституц≥йне право цих крањн фор≠мувалос¤ п≥д сильним впливом американського права. ƒемок≠ратична  онституц≥¤ —Ўј стала в≥дправною точкою конститу≠ц≥йного розвитку крањн Ћатинськоњ јмерики.

“аким чином, латиноамериканське право поЇднало в соб≥ дв≥ модел≥ права Ч романо-германську (в галуз≥ приватного права) ≥ англо-американську (в галуз≥ публ≥чного права).

ќсновн≥ риси правових систем крањн Ћатинськоњ јмерики

ѕравов≥ системи крањн Ћатинськоњ јмерики запозичили у романо-германського типу правовоњ системи таке:

1) основне джерело права Ч нормативно-правовий акт;

2) под≥л права на галуз≥: цив≥льне, крим≥нальне та ≥н.;

3) кодиф≥кац≥ю галузей права.

 одиф≥кац≥¤ права почалас¤ у XIX ст. ÷ив≥льн≥ кодекси кра≠њн Ћатинськоњ јмерики р≥зною м≥рою зазнали впливу ÷  ‘ран≠ц≥њ. ‘ранцузький ориг≥нал покладено в основу кодекс≥в √ањт≥ (1825 p.), Ѕол≥в≥њ (1830-1975 pp.) ƒом≥н≥канськоњ –еспубл≥ки (1845-1884 pp.), меншою м≥рою Ч ћексики (1870-1884 pp., 1928-1932 pp.). ÷ив≥льний кодекс „ил≥ 1855 p. запозичив низку положень ÷  ‘ранц≥њ. ” ц≥лому в≥н ірунтувавс¤ на ≥нститутах ≥ категор≥¤х ≥спанського права. …ого творець јндрее Ѕелло вико≠ристовував також традиц≥йн≥ ≥нститути римського права та ≥дењ н≥мецького вченого —ав≥ньњ. ” структурному в≥дношенн≥ чил≥й≠ський ÷  Ї б≥льш досконалим, н≥ж французький, тому в≥н слу≠жив зразком дл¤ ÷  ≈квадора (1860 p.),  олумб≥њ (1873 p.), a також ¬енесуели (1862 р.) та ”ругваю (1868 р.). –езультатом ори≠г≥нальноњ п≥вденноамериканськоњ законотворчост≥, ¤к ≥ ÷  „ил≥, Ї ÷ив≥льний кодекс јргентини 1867 p. …ого основу складаЇ низка джерел: ÷  ‘ранц≥њ, чил≥йський ÷ , ≥спанськ≥ закони, науков≥ прац≥ французьких та ≥нших автор≥в, зокрема бразильц¤ “ексейЇра де ‘рейтаса про кодиф≥кац≥ю ≥ систематизац≥ю права Ч Ђconsolidationї. «разками дл¤ ÷  Ѕразил≥њ 1916 p. послужили ÷  ‘ранц≥њ, ѕортугал≥њ, ≤тал≥њ та особливо Ќ≥меччини.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ зм≥шаного типу правовоњ системи. ƒжерела (форми) права скандинавських крањн. —истема права.  одиф≥кац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1827 прочитано)