≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ ≥ структура правосв≥домост≥

ѕон¤тт¤ ≥ структура правосв≥домост≥

ѕравосв≥дом≥сть Ч одна ≥з форм сусп≥льноњ св≥домост≥.

—в≥дом≥сть людини, в≥дображаючи об'Їктивн≥ потреби сус≠п≥льного розвитку, Ї передумовою ≥ регул¤тором повед≥нки лю≠дини. —в≥дом≥сть додаЇ ц≥леспр¤мованого характеру людськ≥й д≥¤льност≥.

—в≥дом≥сть ¤к система включаЇ р≥зн≥ форми в≥дображенн¤ сусп≥льних в≥дносин: пол≥тичн≥, правов≥, етичн≥, ф≥лософськ≥, рел≥г≥йн≥. ¬с≥ форми сусп≥льноњ св≥домост≥ Ї взаЇмозалежними ≥ справл¤ють взаЇмний вплив одна на одну.

ѕравосв≥дом≥сть становить в≥дносно самост≥йну сферу (д≥л¤н≠ку) св≥домост≥:

Х сусп≥льноњ;

Х груповоњ;

Х ≥ндив≥дуальноњ.

¬ н≥й в≥дображена правова д≥йсн≥сть у вигл¤д≥ знань про пра≠во, осмисленн¤ того, що Ї правом, ¤ким воно було (ставленн¤ до права минулих рок≥в) ≥ ¤ким маЇ бути (ставленн¤ до майбут≠нього права), а також у вигл¤д≥ правових настанов повед≥нки ¤к реакц≥њ на оц≥нку чинного права, роботу правозастосовних орга≠н≥в. ѕравосв≥дом≥сть маЇ бути властива не т≥льки творц¤м юри≠дичних норм, законодавц¤м, а й ус≥м громад¤нам держави.

ѕравосв≥дом≥сть Ч це система ≥дей, у¤влень, емоц≥й ≥ почут≠т≥в, ¤к≥ виражають ставленн¤ ≥ндив≥да, групи, сусп≥льства до чинного, минулого та бажаного права, а також до д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з правом.

 лючовий пункт правосв≥домост≥ Ч усв≥домленн¤ людьми ц≥нностей природного права, прав ≥ свобод людини ≥ оц≥нка чин≠ного права з погл¤ду його в≥дпов≥дност≥ загальнолюдським ц≥н≠ност¤м, що знайшли закр≥пленн¤ в м≥жнародних документах про права людини. ѕравосв≥дом≥сть не т≥льки виражаЇ ставленн¤ ≥ндив≥да до правовоњ д≥йсност≥, а й спр¤мовуЇ њњ на певн≥ зм≥ни в правовому середовищ≥, прогнозуЇ ≥ моделюЇ њх.

” структур≥ правосв≥домост≥ сусп≥льства вид≥л¤ють так≥ еле≠менти:

ѕравова психолог≥¤ Ч це сукупн≥сть почутт≥в ≥ емоц≥й, що виражають ставленн¤ ≥ндив≥да, групи, сусп≥льства до права, пра≠вових ¤вищ. ÷е неусв≥домлене або не до к≥нц¤ продумане став≠ленн¤ до права, правових ¤вищ, що й Ї правосв≥дом≥стю, ¤ка походить з повс¤кденноњ практики у процес≥ з≥ткненн¤ з конк≠ретними юридичними ситуац≥¤ми, а тому формуЇтьс¤ здеб≥ль≠шого стих≥йно, спорадично, безсистемне, тобто правова психо≠лог≥¤ не осмислена теоретично, не упор¤дкована лог≥чно. ¬ н≥й пров≥дним елементом Ї емоц≥њ, а не пон¤т≥йн≥ форми в≥добра≠женн¤ правовоњ д≥йсност≥.

Ќаприклад, у дореволюц≥йн≥й –ос≥њ роб≥тники, виражаючи своЇ негативне ставленн¤ до фабрично-заводського законодав≠ства, ламали машини, громили заводське обладнанн¤. ¬они емо≠ц≥йно реагували на зовн≥шн≥ стосовно них правов≥ ¤вища, у да≠ному раз≥ Ч на законодавство. ¬ наш≥ дн≥ формуванн¤ ≥нституту приватноњ власност≥ ≥ всього, що пов'¤зано з ≥снуванн¤м приватного права, емоц≥йно не сприймаЇтьс¤ певними верствами сус≠п≥льства, ¤к≥ вихован≥ на психолог≥њ колектив≥зму ≥ продовжують керуватис¤ њњ пр≥оритетами.

ѕравова ≥деолог≥¤ Ч це система правових принцип≥в, ≥дей, теор≥й, концепц≥й, що в≥дображають теоретичне (наукове) осми≠сленн¤ правовоњ д≥йсност≥, усв≥домлене проникненн¤ в сутн≥сть правових ¤виш.

÷е концептуально оформлена, лог≥чно систематизована, те≠оретично ≥ науково осмислена правосв≥дом≥сть. ≤нтелект Ї про≠в≥дним елементом правовоњ ≥деолог≥њ. —учасна правова ≥деолог≥¤ ірунтуЇтьс¤ на систем≥ теор≥й, ≥дей ≥ принцип≥в: теор≥њ соц≥аль≠ноњ правовоњ держави, принципу под≥лу влади, теор≥њ народного суверен≥тету, визнанн¤ пр≥оритету загальнолюдських ц≥нностей над класовими, принципу верховенства права, переваги загаль≠новизнаних норм м≥жнародного права над нормами нац≥ональ≠ного права та ≥н.

ѕравова ≥деолог≥¤ ≥ правова психолог≥¤ можуть м≥стити в соб≥ ≥нтелектуальн≥ та емоц≥йн≥ елементи, але в р≥зних пропорц≥¤х, а також ¤к ≥стинн≥, так ≥ помилков≥ (м≥фолог≥зован≥) знанн¤ про правову д≥йсн≥сть. “ак, у —–—– оф≥ц≥йна марксистсько-лен≥нсь≠ка ≥деолог≥¤ розгл¤дала права людини ¤к державн≥ даруванн¤, а не ¤к продукт природного розвитку. ÷е була м≥фолог≥зована дер≠жавна ≥деолог≥¤.

Ѕуло б нев≥рним принижувати значенн¤ емоц≥й ≥ почутт≥в (правову психолог≥ю) пор≥вн¤но з ≥нтелектом (правовою ≥деоло≠г≥Їю). ≈моц≥њ та почутт¤ Ч необх≥дне тло, на ¤кому ви¤вл¤ютьс¤ (складаютьс¤, реал≥зуютьс¤) правов≥ погл¤ди, ≥дењ, теор≥њ. ≈мо≠ц≥њ Ч сл≥п≥, поки вони не зливаютьс¤ з об'Їктивним п≥дходом до д≥йсност≥, њњ рац≥ональним освоЇнн¤м. Ќа р≥вн≥ правовоњ ≥деоло≠г≥њ це усв≥домленн¤ реальност≥ виражаЇтьс¤ в мотивах, ¤к≥ фор≠муютьс¤ через ц≥л≥. ÷≥ль впл≥таЇ усв≥домлен≥ ≥нтереси в зм≥ст св≥домоњ д≥¤льност≥ (≥нтереси служать джерелом ц≥лей), спри¤Ї формуванню правовоњ настанови на правову (правом≥рну, не≠правом≥рну) повед≥нку.

ѕравова повед≥нка Ч вольовий б≥к правосв≥домост≥, ¤кий ¤в≠л¤Ї собою процес переведенн¤ правових норм у реальну право≠ву повед≥нку. ¬она складаЇтьс¤ ≥з елемент≥в, що визначають њњ напр¤мок (характер), Ч мотив≥в правовоњ повед≥нки, правових настанов.

ѕравова настанова Ч готовн≥сть особи про¤вити активн≥сть у сфер≥ п≥знанн¤ ≥ реал≥зац≥њ права. ¬она становить конкретну програму повед≥нки у певних умовах, ¤ка формуЇтьс¤ з ус≥х на≠лежних суб'Їкту правових (правом≥рних ≥ протиправних) знань, оц≥нок, думок, настроњв, звичок, навичок, спод≥вань, ставлень до кого-небудь ≥ до чого-небудь, котр≥ переход¤ть в ≥нтереси ≥ прагненн¤.

ѕовед≥нковий елемент правосв≥домост≥ синтезуЇ в соб≥ рац≥≠ональн≥ та емоц≥йн≥ моменти. „ерез нього в≥дбуваЇтьс¤ реал≥за≠ц≥¤ психолог≥чного та ≥деолог≥чного елемент≥в.

ѕравова повед≥нка про¤вл¤Їтьс¤ у форм≥ д≥й (вчинк≥в), ¤к≥ впливають на стосунки суб'Їкт≥в, або у форм≥ безд≥¤льност≥, ¤ка, навпаки, н≥¤ких зм≥н у стан≥ сусп≥льних в≥дносин не спричин¤Ї. ѕерш н≥ж правова повед≥нка зовн≥ виразитьс¤ у вигл¤д≥ право≠вого вчинку, повинна виникнути правова настанова, мотив пра≠вовоњ повед≥нки у правосв≥домост≥ суб'Їкта.

¬иникненн¤ правовоњ установки припускаЇ: 1) по≥нформо≠ван≥сть про норму права; 2) розум≥нн¤ њњ зм≥сту; 3) оц≥нку, тобто ступ≥нь схваленн¤, норми права; 4) ставленн¤ до прав ≥нших ос≥б; 5) емоц≥йне переживанн¤ з приводу функц≥онуванн¤ норми права; 6) готовн≥сть до д≥њ. ѕравова настанова Ч суб'Їктив≠ний регул¤тор повед≥нки.

ќтже, в≥д повед≥нкового елемента правосв≥домост≥ залежить ступ≥нь њњ ¤к≥сного стану (правом≥рна повед≥нка, правова актив≠н≥сть, правове порушенн¤ та ≥н.).

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ ≥ структура правосв≥домост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (2043 прочитано)