≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ правового регулюванн¤ ≥ його в≥дм≥нн≥сть в≥д правового впливу. —фера, основн≥ напр¤мки ≥ меж≥ правового регулюванн¤. ¬иди, способи ≥ типи прав

ѕон¤тт¤ правового регулюванн¤ ≥ його в≥дм≥нн≥сть в≥д правового впливу. —фера, основн≥ напр¤мки ≥ меж≥ правового регулюванн¤. ¬иди, способи ≥ типи прав

ƒержава забезпечуЇ життЇд≥¤льн≥сть сусп≥льства ¤к системи через використанн¤ влади, а право - через нормативне регулю≠ванн¤. ќстаннЇ споконв≥чне покликано бути стаб≥л≥зуючим ≥ заспок≥йливим фактором завд¤ки принципам вол≥ ≥ справедли≠вост≥, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у ньому.

ѕравове регулюванн¤ Ч це зд≥йснюване державою за допомо≠гою права ≥ сукупност≥ правових засоб≥в упор¤дкуванн¤ сусп≥ль≠них в≥дносин, њх юридичне закр≥пленн¤, охорона ≥ розвиток.

ќзнаки правового регулюванн¤:

1) правове регулюванн¤ Ч р≥зновид соц≥ального регулюванн¤;

2) за допомогою правового регулюванн¤ в≥дносини м≥ж су≠б'Їктами набувають певноњ правовоњ форми, ¤ка маЇ споконв≥чно державно-владний характер, тобто в юридичних нормах дер≠жава вказуЇ м≥ру можливоњ та належноњ повед≥нки;

3) правове регулюванн¤ маЇ конкретний характер, тому що завжди пов'¤зане з реальними в≥дносинами;

4) правове регулюванн¤ маЇ ц≥леспр¤мований характер Ч спр¤моване на задоволенн¤ законних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в права;

5) правове регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою право≠вих засоб≥в, ¤к≥ забезпечують його ефективн≥сть;

6) правове регулюванн¤ гарантуЇ доведенн¤ норм права до њх виконанн¤.

Ќе сл≥д плутати два ¤вища: правове регулюванн¤ ≥ правовий вплив. “ерм≥н Ђрегулюванн¤ї походить в≥д латинського слова Ђreguloї (правило) ≥ означаЇ впор¤дкуванн¤, налагодженн¤, при≠веденн¤ чого-небудь у в≥дпов≥дн≥сть з чим-небудь. “ерм≥н Ђвпливї означаЇ вплив на що-небудь за допомогою системи д≥й. —мис≠лове навантаженн¤ у цих двох категор≥й Ї близьким, частково зб≥гаЇтьс¤, але не Ї однозначним.

ѕравовий вплив Ч це вз¤тий у Їдност≥ та р≥зноман≥тт≥ весь процес впливу права на сусп≥льне житт¤, св≥дом≥сть ≥ повед≥нку людей за допомогою ¤к правових, так ≥ неправових засоб≥в.

ѕравовий вплив на людину зд≥йснюЇтьс¤ по двох каналах:

1) ≥нформац≥йному Ч за допомогою правових норм до в≥дома учасник≥в доводитьс¤ позиц≥¤, ¤ку займаЇ держава стосовно дозво≠леноњ, необх≥дноњ або забороненоњ повед≥нки;

2) ц≥нн≥сно-ор≥Їнтац≥йному Ч за допомогою права зд≥йснюЇть≠с¤ засвоЇнн¤ сусп≥льством його ц≥нностей, ¤к≥ напрацьован≥ людст≠вом ≥ спадкоЇмне переход¤ть з покол≥нн¤ в покол≥нн¤.

ѕравовий вплив багато в чому зводитьс¤ до ≥нформативноњ та виховноњ рол≥ права, п≥дсилити ¤ку можуть пропаганда право≠вих знань, система широкоњ юридичноњ осв≥ти.

¬≥дм≥нност≥ м≥ж правовим регулюванн¤м ≥ правовим впли≠вом:

за обс¤гом:

Х предмет правового впливу об'Їмн≥ше (ширше) предмета пра≠вового регулюванн¤ Ч його складають в≥дносини, ¤к≥ не регу≠люютьс¤ правом, але на ¤к≥ поширюЇтьс¤ д≥¤ права;

за зм≥стом:

Х у правовому вплив≥ не завжди Ї точний юридичний зах≥д (кр:м норм права, в≥н м≥стить у соб≥ ≥нш≥ соц≥альн≥ засоби ≥ фо≠рми впливу на повед≥нку людей), тод≥ ¤к у правовому регулю≠ванн≥ в≥н Ї обов'¤зковим (регулюванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за допомо≠гою певноњ правовоњ норми).

«а головними особливост¤ми свого зм≥сту правовий вплив Ї не специф≥чно правовим, а загальним, в ¤кому д≥Ї не право ¤к сукупн≥сть норм, а Ђдухї права, просл≥джуЇтьс¤ вплив права на систему сусп≥льних в≥дносин, потенц≥ал псих≥чного складу осо≠би, њњ правову св≥дом≥сть ≥ культуру.  оли зм≥ст права проходить через св≥дом≥сть людей, вона стаЇ правосв≥дом≥стю. Ћюди пови≠нн≥ поводитис¤ однаково в однотипн≥й ситуац≥њ, ¤кщо право встановлюЇ певн≥ правила повед≥нки. ¬иробл¤Їтьс¤ стандарт повед≥нки, формуЇтьс¤ загальна нормативна культура ¤к безпо≠середн¤ передумова законослухн¤ност≥ громад¤н. ÷е ≥ Ї право≠вий вплив на повед≥нку людей;

за механ≥змом реал≥зац≥њ права:

у правовому регулюванн≥ право реал≥зуЇтьс¤ через його ме≠хан≥зм Ч систему правових засоб≥в ≥ форм (норми права, право≠в≥дносини, акти реал≥зац≥њ ≥ застосуванн¤ норм права та ≥н.), тод≥ ¤к правовий вплив зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою системи неюридичних засоб≥в Ч ≥деолог≥чних, психолог≥чних, ≥нформац≥йних та ≥нших механ≥зм≥в.

—фера, основн≥ напр¤мки ≥ меж≥ правового регулюванн¤

—фера правового регулюванн¤ Ч це сукупн≥сть сусп≥льних в≥д≠носин, ¤ку можна ≥ необх≥дно впор¤дкувати за допомогою права ≥ правових засоб≥в. ≤накше: сфера правового регулюванн¤ Ч галузь соц≥ального простору, ¤ка охоплена правом. ÷е, насамперед, сусп≥льн≥ в≥дносини Ч економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥ально-культур≠н≥. …детьс¤ про т≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, функц≥онуванн¤ ¤ких неможливо без використанн¤ правових засоб≥в.

Ќе все в сусп≥льних в≥дносинах урегульовано правом. Ќа≠приклад, не регулюютьс¤ правом: в галуз≥ економ≥чних в≥дносин Ч процеси виробництва; в галуз≥ пол≥тичних в≥дносин Ч розробка програм ≥ статут≥в парт≥й; в галуз≥ духовно-культурних Ч рел≥г≥йн≥ в≥дносини та ≥н. —класти сферу правового регулюванн¤ можуть лише в≥дносини, що п≥ддаютьс¤ правовому регулюванню. ѕраво регулюЇ конкретн≥, найсутн≥сн≥ш≥, глобальн≥ в≥дносини, що про≠ход¤ть через волю ≥ св≥дом≥сть людей.

ѕри встановленн≥ сфери правового регулюванн¤ сл≥д вихо≠дити не ст≥льки ≥з класиф≥кац≥њ сусп≥льних в≥дносин (економ≥ч≠них, пол≥тичних тощо), ск≥льки ≥з матер≥њ самого права ¤к норма≠тивного регул¤тора, ц≥леспр¤мован≥сть ¤кого Ч пор¤док у сусп≥≠льств≥.

ќзнаки сфери правового регулюванн¤:

1) Ї соц≥альною, оск≥льки право регулюЇ соц≥альн≥ в≥дносини, а не природн≥ процеси (землетруси, тайфуни, ф≥зико-х≥м≥чн≥ ¤вища та ≥н.);

2) Ї т≥Їю сферою соц≥ального простору, де ≥снують сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ можуть врегульовуватис¤ правом, тобто можуть пройти через волю ≥ св≥дом≥сть людей (не можна регулювати д≥њ, вчинен≥ в стан≥ неосудност≥ або ф≥зичного примусу);

3) м≥стить у соб≥ сукупн≥сть конкретних сусп≥льних в≥дно≠син, ¤к≥ потребують врегулюванн¤ правом (а не сусп≥льних про≠цес≥в, що прот≥кають за об'Їктивними законами сусп≥льного житт¤ ≥ не потребують регулюванн¤ правом);

4) охоплюЇ найважлив≥ш≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, що у цей мо≠мент найб≥льшим чином зач≥пають ≥нтереси сусп≥льства, трудо≠вих колектив≥в, орган≥зац≥й, п≥дприЇмств та ≥н. “обто вона не Ї статичною, зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д умов внутр≥шньоњ та зовн≥ш≠ньоњ обстановки, р≥вн¤ економ≥чного, соц≥ального, духовно-куль≠турного розвитку сусп≥льства;

5) маЇ обмежений обс¤г охопленн¤ (меж≥ правовоњ регламента≠ц≥њ) ≥ не може м≥стити в соб≥ т≥ соц≥альн≥ ¤вища, ¤к≥ об'Їктивно не допускають формально-юридичного впор¤дкуванн¤ (дружба, любов та ≥н.). ѕравом не може регламентуватис¤ повед≥нка лю≠дини, њњ розумова д≥¤льн≥сть, особисте житт¤. Ѕезпосередн¤ пра≠ц¤ людини по створенню матер≥альних або духовних благ також не регулюЇтьс¤ правом, ¤кщо при реал≥зац≥њ своњх ≥нтерес≥в, знань, навичок, ум≥нь, зд≥бностей вона не вторгаЇтьс¤ в сферу ≥ншоњ людини, сусп≥льства, держави.

™ р≥зн≥ класиф≥кац≥њ сфер правового регулюванн¤.

¬иди сфер правового регулюванн¤ за принципом сп≥вв≥дношенн¤ можливого ≥ необх≥дного:

Ч сфера можливого правового регулюванн¤ Ч галузь сусп≥≠льних в≥дносин, ¤ка може бути врегульована правом;

Ч сфера необх≥дного правового регулюванн¤ Ч галузь сусп≥≠льних в≥дносин, ¤ка повинна бути врегульована правом.

¬иди сфер правового регулюванн¤ за характером юридичноњ д≥≠¤льност≥:

Ч сфера законодавчого регулюванн¤ Ч галузь сусп≥льних в≥д≠носин, фактично регламентована правовими нормами (законо≠давча д≥¤льн≥сть);

Ч сфера регулюванн¤, що реал≥зуЇ право Ч галузь громадсь≠кого житт¤, в ¤к≥й фактично зд≥йснюютьс¤ правов≥ норми (д≥¤ль≠н≥сть, що реал≥зуЇ право).

¬иди сфер правового регулюванн¤ за певними блоками сусп≥ль≠них в≥дносин:

1) сфера економ≥чних, головним чином майнових, в≥дносин:

виробництво, обм≥н, розпод≥л. ÷≥ в≥дносини (власност≥, розпо≠д≥лу, обм≥ну, оплати прац≥ тощо) складають економ≥чну основу сусп≥льства, його каркас ≥ потребують упор¤дкуванн¤;

2) сфера пол≥тичних, головним чином управл≥нських, в≥дно≠син усередин≥ крањни ≥ на м≥жнародн≥й арен≥. ÷≥ в≥дносини (управ≠л≥нн¤ справами сусп≥льства ≥ держави з боку громад¤н, держави, њњ орган≥в) складають пол≥тичну основу сусп≥льства, охоплюють три г≥лки державноњ влади Ч законодавчу, виконавчу, судову. ”правл≥нн¤ сусп≥льством зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою механ≥зму субординац≥њ (пануванн¤ Ч п≥дкоренн¤). ” т≥й частин≥, де управ≠л≥нськ≥ в≥дносини зб≥гаютьс¤ з майновими (управл≥нн¤ економ≥≠кою), вони належать до першого блоку;

3) сфера соц≥ально-культурних, у тому числ≥ особистих немайнових, в≥дносин належить до галуз≥, охорони здоров'¤, осв≥ти, культури, науки, соц≥ального забезпеченн¤. ѓњ складають в≥дно≠сини (з приводу осв≥ти, медичноњ допомоги, науковоњ д≥¤льнос≠т≥, зан¤тт¤ спортом тощо), що регулюютьс¤ правом ≥ не вход¤ть до сфери економ≥чних ≥ пол≥тичних в≥дносин, випливають ≥з охо≠рони ≥ захисту особистих прав ≥ г≥дност≥ громад¤н;

4) сфера судових ≥ правоохоронних в≥дносин, тобто в≥дносин, пов'¤заних з охороною (в≥дверненн¤м ≥ припиненн¤м порушень) су≠сп≥льного пор¤дку. Ѕоротьбу з правопорушенн¤ми насамперед ведуть так≥ органи держави, ¤к органи внутр≥шн≥х справ, проку≠ратура, суд.

—фера правового регулюванн¤ п≥ддаЇтьс¤ зм≥н≥: залежно в≥д завдань зм≥нюЇтьс¤ зм≥ст правового регулюванн¤, звужуЇтьс¤ або розшир¤Їтьс¤ його сфера.

”регульован≥сть правом повед≥нки людей в≥дбуваЇтьс¤ через впровадженн¤ правових в≥дносин у певну сферу людськоњ д≥¤ль≠ност≥.

ќсновн≥ напр¤мки правового регулюванн¤:

\) закр≥пленн¤ ≥ охорона нових сусп≥льних в≥дносин. Ќаприклад, н ”крањн≥ на конституц≥йному р≥вн≥ закр≥плен≥ право на свободу обТЇднанн¤ в пол≥тичн≥ парт≥њ ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, право на п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, право приватноњ власност≥; охорона довк≥лл¤, винаходу, авторства тощо;

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ правового регулюванн¤ ≥ його в≥дм≥нн≥сть в≥д правового впливу. —фера, основн≥ напр¤мки ≥ меж≥ правового регулюванн¤. ¬иди, способи ≥ типи прав
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1896 прочитано)