≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤ правопор¤дку. ‘ункц≥њ та принципи правопор¤дку. ƒержавна дисципл≥на

6. ѕринцип справедливост≥ ≥ гуман≥зму Ч базуЇтьс¤ на високих моральних п≥двалинах, поважанн≥ прав людини, њњ г≥дност≥ ≥ чест≥;

7. ѕринцип п≥дконтрольност≥ Ч на¤вн≥сть повсюдного, загаль≠ного та ун≥версального контролю, зд≥йснюваного громад¤нсь≠ким сусп≥льством, його структурами, державою в особ≥ њњ р≥зних орган≥в, громад¤нами.

8. ѕринцип державного забезпеченн¤, охорони ≥ захисту Ч ви≠ражаЇтьс¤ в реальних засобах гарантуванн¤ прав учасник≥в пра≠вопор¤дку, функц≥онуванн¤ правовоњ системи, дос¤гненн¤ за≠конними засобами прав, свобод, обов'¤зк≥в та ≥н.

ѕравопор¤док, законн≥сть ≥ демократ≥¤ Ї взаЇмозалежними.

ѕравопор¤док Ч це законн≥сть у д≥њ, ¤кщо повед≥нка суб'Їкт≥в Ї правом≥рною. ¬ ст. 19  онституц≥њ ”крањни встановлено, що правовий пор¤док в ”крањн≥ ірунтуЇтьс¤ на засадах, в≥дпов≥дно до ¤ких н≥хто не може бути примушений робити те, що не пе≠редбачено законодавством. «аконн≥сть Ч зас≥б встановленн¤ правопор¤дку. –езультатом зм≥цненн¤ законност≥ Ї вищий р≥≠вень правопор¤дку.

ѕравопор¤док Ч основа демократ≥њ, найважлив≥ша умова реа≠л≥зац≥њ ≥нститут≥в демократ≥њ, ¤к≥ розвиваютьс¤ на основ≥ всеб≥ч≠ного зм≥цненн¤ законност≥. –≥вень розвитку правопор¤дку Ч м≥≠рило свободи особи, гарантованост≥ њњ прав, свобод, законних ≥н≠терес≥в, виконанн¤ обов'¤зк≥в ≥ зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дальност≥. ƒемократ≥¤ неможлива без законност≥ ≥ правопор¤дку: без них вона перетворюЇтьс¤ на хаос, зловживанн¤ правом. Ѕез демок≠ратичних механ≥зм≥в та ≥нститут≥в законн≥сть ≥ правопор¤док не матимуть соц≥альноњ та гуман≥стичноњ ц≥нност≥, не принесуть людин≥ ≥ сусп≥льству корист≥. Ћише завд¤ки демократичним ме≠хан≥змам, ≥нститутам, нормам можна лег≥тимне зм≥нювати нор≠мативно-правову основу сусп≥льства ≥ затверджувати в ньому законн≥сть ≥ правопор¤док.

ѕ≥дсумовуючи наведене, можна сказати, що правопор¤док Ї реальне повне ≥ посл≥довне зд≥йсненн¤ вс≥х вимог законност≥, прин≠цип≥в права, насамперед реальне ≥ повне забезпеченн¤ прав людини. ÷е в≥нець (к≥нцевий результат) д≥њ права.

ƒержавна дисципл≥на

ƒисципл≥на пов'¤зана з д≥¤льн≥стю (повед≥нкою) особи. ¬ н≥й в≥дбиваютьс¤:

1) вимоги сусп≥льства до ≥ндив≥д≥в ≥ колектив≥в;

2) соц≥альна оц≥нка повед≥нки людини з погл¤ду њњ в≥дпов≥д≠ност≥ ≥нтересам сусп≥льства, законност≥, правов≥й культур≥. ¬иди дисципл≥ни:

Х державна Ч виконанн¤ державними службовц¤ми вимог, що ставл¤тьс¤ державою;

Х трудова Ч обов'¤зкове додержанн¤ учасниками трудового процесу встановленого розпор¤дку;

Х в≥йськова Ч додержанн¤ в≥йськовослужбовц¤ми правил, вста≠новлених законами, в≥йськовими статутами, наказами;

Х догов≥рна Ч додержанн¤ суб'Їктами права догов≥рних зобо≠в'¤зань;

Х ф≥нансова Ч додержанн¤ суб'Їктами права бюджетних, по≠даткових та ≥нших ф≥нансових розпор¤джень;

Х технолог≥чна Ч додержанн¤ технолог≥чних розпор¤джень у

процес≥ виробничоњ д≥¤льност≥ та ≥н.

ƒержавна дисципл≥на Ч це режим пануванн¤ закону у взаЇ≠мов≥дносинах орган≥в держави, посадових ос≥б, ≥нших уповнова≠жених суб'Їкт≥в, ¤кий ірунтуЇтьс¤ на вимогах до кожного су≠б'Їкта виконувати своњ обов'¤зки, не перевищувати своњх повно≠важень, не пос¤гати на права, не зач≥пати ≥нтерес≥в ≥нших суб'Їкт≥в, про¤вл¤ти ≥н≥ц≥ативу ≥ в≥дпов≥дальн≥сть у доручен≥й справ≥.

ƒержавна дисципл≥на, законн≥сть ≥ правопор¤док т≥сно по≠в'¤зан≥ м≥ж собою, тому що державна дисципл≥на неможлива без додержанн¤ ≥ виконанн¤ закон≥в ≥ св≥домого позитивного став≠ленн¤ державних службовц≥в до встановленого правопор¤дку.

ќднак м≥ж законн≥стю ≥ дисципл≥ною Ї в≥дм≥нност≥ у зм≥ст≥ та м≥сц≥ в систем≥ правового регулюванн¤.

1. « погл¤ду права законн≥сть Ї основою дисципл≥ни, але дисципл≥на Ч не т≥льки правове, а й соц≥альне ¤вище. ¬она не вичерпуЇтьс¤ законн≥стю. якщо законн≥сть означаЇ точне ≥ не≠ухильне додержанн¤ закону, то дисципл≥на припускаЇ ще й ак≠тивн≥сть, ≥н≥ц≥ативу в робот≥.

2. ѕон¤тт¤ дисципл≥ни ширше за пон¤тт¤ законност≥ щодо нормативного забезпеченн¤. ƒержавна дисципл≥на забезпечуЇтьс¤ ¤к правовими нормами, так й ≥ншими соц≥альними нормами, особливо нормами морал≥. ¬ основ≥ державноњ дисципл≥ни ле≠жать виконавча дисципл≥на, сумл≥нне ставленн¤ посадових ос≥б до виконанн¤ покладених на них обов'¤зк≥в.

3. ƒисципл≥на ≥ законн≥сть мають р≥зн≥ результати д≥њ. –е≠зультат законност≥ Ч правопор¤док. –езультат дисципл≥ни Ч громадський пор¤док.

ƒержавна дисципл≥на реал≥зуЇтьс¤ в сфер≥ зд≥йсненн¤ функ≠ц≥й держави, њњ орган≥в, установ, п≥дприЇмств, њњ види: планова, ф≥нансова, службова дисципл≥на та ≥н.

“рудова дисципл≥на Ч показник ¤к ставленн¤ громад¤нина до виконанн¤ службових обов'¤зк≥в, так ≥ роботи кожноњ з дер≠жавних структур. ” чинному трудовому законодавств≥ передба≠чен≥ загальн≥ вимоги дисципл≥ни, пов'¤заноњ з виконанн¤м пра≠вил внутр≥шнього трудового розпор¤дку: своЇчасно приходити на роботу, додержуватис¤ встановленоњ тривалост≥ робочого дн¤, використовувати весь робочий час дл¤ продуктивноњ прац≥, своЇ≠часно ≥ точно виконувати розпор¤дженн¤ адм≥н≥страц≥њ та ≥н. ÷≥ норми ≥ вимоги не можуть охопити вс≥ сторони виробничого процесу. “ому в трудовому законодавств≥ визначаЇтьс¤ додатко≠ве коло обов'¤зк≥в прац≥вник≥в, що пов'¤зан≥ з додержанн¤м тех≠нолог≥чноњ дисципл≥ни.

ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ дисципл≥ни важливими Ї:

Х застосуванн¤ заход≥в заохоченн¤ з метою розвитку спону≠кальних фактор≥в (оголошенн¤ под¤ки, видача прем≥њ, нагород≠женн¤ ц≥нним подарунком, почесною грамотою, поданн¤ до нагородженн¤ орденами ≥ медал¤ми, званн¤ми, матер≥альна ви≠нагорода);

Х накладенн¤ заход≥в юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ (зв≥льнен≠н¤, депрем≥юванн¤, пониженн¤ на посад≥ та ≥н.).

—л≥д визнати, що дисципл≥на залежить не ст≥льки в≥д сили примусу або виховного впливу переконанн¤м, ск≥льки в≥д рац≥≠ональноњ системи господарюванн¤ ≥ управл≥нн¤, стилю кер≥вни≠цтва, ор≥Їнтованого на особу, ¤ка реал≥зуЇ себе в процес≥ прац≥.

Ќа дисципл≥ну прац≥, ¤к м≥н≥мум, впливають два фактори. ѕерший фактор Ч бажанн¤, з ¤ким виконуютьс¤ накази ≥ роз≠пор¤дженн¤ адм≥н≥страц≥њ. ¬иконавча дисципл≥на обумовлюЇть≠с¤: а) п≥дбором кадр≥в Ч залученн¤м найб≥льш здатних прац≥в≠ник≥в ≥ турботою про п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ; б) демократи≠чним стилем кер≥вництва, ¤кий поЇднуЇ колег≥альн≥сть в обговоренн≥ р≥шенн¤ (право мати власну думку, доки не прийн¤≠те р≥шенн¤) та Їдиноначальн≥сть при ухваленн≥ р≥шенн¤ ≥ в≥дпо≠в≥дальност≥ за його результат. ƒругий фактор Ч сприйн¤тт¤ пра≠вил ≥ стандарт≥в у робот≥. ѕравила повинн≥ бути розумними ≥ доречними, тод≥ й дисципл≥на додержуватиметьс¤. √оловним маЇ бути принцип: прагнути до поЇднанн¤ ≥нтерес≥в прац≥вник≥в ≥ адм≥н≥страц≥њ. як≥сть дисципл≥ни залежить в≥д ефективност≥ пра≠вового вихованн¤, р≥вн¤ правовоњ культури. ƒисципл≥на Ч нев≥д'Їмна риса демократ≥њ.

1	2

Ќазва: ѕон¤тт¤ правопор¤дку. ‘ункц≥њ та принципи правопор¤дку. ƒержавна дисципл≥на
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1470 прочитано)