Ѕ∆ƒ > Ќебезпеки урбан≥зованого м≥ста

Ќебезпеки урбан≥зованого м≥ста

¬ступ

—учасн≥й людськ≥й цив≥л≥зац≥њ властив≥ стр≥мк≥ темпи урбан≥зац≥њ. ¬они вир≥шальне зумовлен≥ двома факторами Ч Ђдемограф≥чним вибухомї другоњ половини XX ст. та науково-техн≥чною революц≥Їю в ус≥х сферах.

”рбан≥зац≥¤ (в≥д лат. urbanos Ч м≥ський) означаЇ процес зростан≠н¤ м≥ст ≥ м≥ського населенн¤ та п≥двищенн¤ њх рол≥ в соц≥ально-економ≥чному та культурному житт≥ сусп≥льства. —пособи виник≠ненн¤ м≥ст в ≥стор≥њ людства були р≥зними. ћ≥ста виникали ¤к сум≥сн≥ поселенн¤ рем≥сник≥в, що полегшувало њх виробничу д≥¤льн≥сть, ¤к центри торг≥вл≥, ¤к воЇнн≥ укр≥пленн¤ (фортец≥).

ѕроцес св≥товоњ урбан≥зац≥њ розпочавс¤ в ™вроп≥, де вперше почали форму≠ватис¤ м≥ста завд¤ки концентрац≥њ засоб≥в виробництва, великоњ промисловост≥. —тановленн¤ урбан≥зац≥њ почалос¤ на злам≥ XVIIIЧ XIX ст., коли м≥ста в «ах≥дн≥й ™вроп≥ зосереджували найважлив≥ш≥ засоби виробництва й пос≥дали ключов≥ позиц≥њ у св≥тов≥й економ≥ц≥. Ћокальний розвиток м≥ст породив певну просто≠рову посл≥довн≥сть св≥тового процесу урбан≥зац≥њ: «ах≥дна ™вропа Ч ѕ≥вн≥чна јмерика Ч јвстрал≥¤ та ќкеан≥¤ Ч —х≥дна ™вропа Ч Ћатинська јмерика Ч јз≥¤ Ч јфрика.

”же сьогодн≥ в багатьох крањнах св≥ту, особливо економ≥чно розвинених, частка м≥ського населенн¤ становить 85-90% ≥ б≥льше в загальн≥й його чи≠сельност≥. «а прогнозами  ом≥с≥њ ќќЌ з народонаселенн¤, на початку XXI ст. у м≥стах буде мешкати не менше 51% усього населенн¤ земноњ кул≥, тод≥ ¤к 1970 р. частка м≥ського населенн¤ становила 38,6%. «'¤вл¤ютьс¤ ≥ зроста≠ють багатом≥льйонн≥ м≥ста Ч мегапол≥си (Ќью-…орк, Ћондон, “ок≥о та ≥н.), зб≥льшуЇтьс¤ њх к≥льк≥сть, розм≥ри та проблеми.

ѕро¤вивс¤ процес урбан≥зац≥њ ≥ в ”крањн≥. ƒо 1918 р. крањна була аграрною ≥ в м≥стах проживало 18% населенн¤. ≤нтенсивна урбан≥зац≥¤ в ”крањн≥ розпочалас¤ в 1926-1939pp., коли було вз¤то курс на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю народного господарства, тобто всього лише за 13 рок≥в чисельн≥сть м≥ського населенн¤ зросла у 2,4 рази. «а 1940-1970 pp. чисельн≥сть м≥ського населенн¤ в ”крањн≥ зростала вже значно нижчими темпами, бо за «ќ рок≥в воно зб≥льшилось лише у 1,9 рази. « середини 50-х рок≥в XX cm. почавс¤ новий етап ≥нтенсивного зростанн¤ к≥лькост≥ м≥ст ≥ чисельност≥ м≥ського населенн¤ в ”крањн≥. “≥льки за 30 рок≥в частка м≥ського населенн¤ в ”крањн≥ зросла у 2,2 рази та становила на к≥нець ’’ст. близько 70% загальноњ чисельност≥ населенн¤. «а к≥льк≥стю великих м≥ст, (з населенн¤м понад 100 тис.) наша держава тепер пос≥даЇ одне з пров≥дних м≥сць серед крањн св≥ту, таких м≥ст зараз Ч 61. ¬ ”крањн≥ Ї 7 м≥ст з населенн¤м, ¤ке перевищило або май≠же с¤гаЇ м≥льйона ос≥б:  ињв, ƒн≥пропетровськ, ќдеса, ƒонецьк, ’арк≥в, «апор≥ж≠ж¤ та  ривий –≥г. ƒо реч≥, дл¤  иЇва останн≥ 30 рок≥в був характерний надзви≠чайно ≥нтенсивний демограф≥чний розвиток: чисельн≥сть його населенн¤ зросла майже у 2,5 рази ≥ дос¤гла на 2000 р≥к 2 млн 600 тис¤ч мешканц≥в.

”рбан≥зац≥ю неможливо розгл¤дати без зв'¤зку з розвитком сусп≥льного виробництва, зокрема важкоњ ≥ндустр≥њ, енергетики, х≥м≥чноњ промисловост≥ тощо. –азом з нарощуванн¤м промислового потенц≥алу, створенн¤м нових галузей виробництва у великих м≥стах зростаЇ чисельн≥сть населен≠н¤. —учасн≥ велик≥ м≥ста Ч це центри зосередженн¤ багатогалузевоњ промисловост≥, розгалуженоњ транспортноњ мереж≥ в густо населених жит≠лових масивах. ѕричому найважлив≥шим джерелом зростанн¤ м≥ського населенн¤ була й все ще залишаЇтьс¤ м≥грац≥¤ с≥льських жител≥в у м≥ста. Ќа нењ припадаЇ б≥льше половини приросту м≥ського населенн¤ в ”крањн≥.

—учасне м≥сто надаЇ своњм жител¤м багато переваг економ≥чного, соц≥ального та —уб'Їктивного характеру, а саме:

Х на¤вн≥сть м≥сць роботи та можлив≥сть зм≥ни роботи;

Х зосередженн¤ заклад≥в науки та культури;

Х забезпеченн¤ висококвал≥ф≥кованоњ медичноњ допомоги;

Х можлив≥сть створювати кращ≥ житлов≥ та соц≥ально-побутов≥ умови житт¤;

Х розвиток м≥жнародноњ та рег≥ональноњ культури.

Ќезважаючи на переваги м≥ського житт¤, м≥ське середовище дл¤ людей Ї штучним ≥ в≥д≥рваним в≥д природного, того, в ¤кому тис¤чо≠л≥тт¤ми проходило њхнЇ житт¤. Ўтучне м≥ське середовище шк≥дливо впливаЇ на здоров'¤ населенн¤ через забрудненн¤ атмосферного по≠в≥тр¤, деф≥цит сон¤чного пром≥нн¤, води, а також стресових фактор≥в, зумовлених напруженим ритмом житт¤, скупчен≥стю населенн¤, не≠достатн≥стю зелених насаджень тощо. “акож небезпеку дл¤ здоров'¤ людей у м≥ст≥ становл¤ть шумов≥, в≥брац≥йн≥ навантаженн¤, транспортн≥ проблеми, вплив електричних, магн≥тних, ≥он≥зац≥йних пол≥в.

ќтже, в умовах великого м≥ста загострюютьс¤ вс≥ сторони жит≠тЇзабезпеченн¤ людей: * постачанн¤ достатньоњ к≥лькост≥ повноц≥н≠них продукт≥в харчуванн¤ та питноњ води, * контроль ≥ запоб≥ганн¤ забрудненн¤ пов≥тр¤, *водних ресурс≥в, ірунт≥в, *утил≥зац≥¤ та за≠хороненн¤ нагромаджуваних шк≥дливих виробничих та побутових в≥дход≥в, а також асоц≥альн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з р≥зким зменшен≠н¤м в≥льного ЂжиттЇвогої простору, зростанн¤м м≥ст у висоту, зб≥ль≠шенн¤м захворювань, зумовлених забрудненн¤м та ≥нш≥.

¬изначимо основн≥ небезпеки житт¤ в урбан≥зованому середовищ≥.

1. «абрудненн¤ атмосфери м≥ст

ќсновними джерелами забрудненн¤ атмосфери м≥ста Ї транспорт, енергетичн≥ системи м≥ста та промислов≥сть.

” м≥стах зосереджена основна маса транспортних засоб≥в. ÷е вантажний, власний та громадський транспорт. јвтотранспорт даЇ 70% ус≥х токсичних викид≥в в атмосферу. ¬ ”крањн≥ зареЇстровано б≥льше 1 млн вантажних автомоб≥лей та близько 3 млн легкових. „астка автотранспортного забрудненн¤ атмосфери в загальн≥й њх к≥лькост≥ становить в ”жгород≥ Ч 91%, ялт≥, ѕолтав≥ Ч 88%, Ћьвов≥ Ч 79%,  иЇв≥ Ч 75%. «а останн≥й час в м≥ському пов≥тр≥ вир≥с об'Їм оксид≥в вуглецю, вуглеводн≥в, оксид≥в азоту, саж≥. јле найб≥льшу небез≠пеку окр≥м оксид≥в азоту становл¤ть с≥рчан≥ та свинцев≥ сполуки, њх вм≥ст у м≥ському пов≥тр≥ значною м≥рою зр≥с. ћ≥ста не пристосован≥ до такоњ к≥лькост≥ автотранспорту. ƒовжина проб≥гу без зупинок м≥ж св≥тлофорами становить лише 400-600 м, внасл≥док чого середн¤ швидк≥сть руху вдень в центр≥ м≥ста (зокре≠ма,  иЇва) ≥ на великих автошл¤хах знижуЇтьс¤ до 12-20 км/год, а це зб≥льшуЇ витрати палива в 3-4 рази. ¬≥дпов≥дно зб≥льшуютьс¤ й викиди. јвтотранспорт також призводить до специф≥чних форм забрудненн¤ пов≥тр¤. ѕри рус≥ стира≠ютьс¤ шини, ≥ тис¤ч≥ тон гуми у вигл¤д≥ пилу потрапл¤ють у пов≥тр¤. ћ≥ський автомоб≥льний транспорт не т≥льки забруднюЇ пов≥тр¤ продуктами згоранн¤ палива, в≥н спри¤Ї зростанню надходженн¤ свинцю в навколишнЇ середовище. ¬ ”крањн≥ поки ще використовують бензин ≥з вм≥стом свинцю 0,36 г/л, тод≥ ¤к в јнгл≥њ, Ќ≥меччин≥ та —Ўј Ч 0,013-0,15.

ћ≥ста Ч основн≥ споживач≥ енерг≥њ. ћ≥сто споживаЇ енерг≥ю у р≥зних фор≠мах. ƒосить широко використовуЇтьс¤ викопне паливо Ч кам'¤не вуг≥лл¤, нафтопродукти та природний газ. ÷е вже само по соб≥ визначаЇ забрудненн¤ м≥ст продуктами згоранн¤. ƒо житлових будинк≥в та виробничих прим≥щень енерг≥¤ потрапл¤Ї у форм≥ електрики, газу, парового опаленн¤.

«ниженн¤ ¤кост≥ атмосферного пов≥тр¤ небезпечне дл¤ здоров'¤ м≥ських мешканц≥в. Ћюдина за добу вживаЇ в середньому 25 кг пов≥тр¤. Ќав≥ть, ¤кщо в≥дносний вм≥ст забруднювач≥в в пов≥тр≥ незначний, њх сумарна к≥льк≥сть, ¤ка потрапл¤Ї в орган≥зм людини при диханн≥, може ви¤витись токсичною. Ќайб≥льш поширеною шк≥дливою дом≥шкою пов≥тр¤ного середовища Ї чад≠ний газ. Ќадм≥рна к≥льк≥сть цього газу в пов≥тр≥ призводить до швидкоњ втом≠люваност≥ людини, головного болю, запамороченн¤, ослабленн¤ пам'¤т≥, порушенн¤ д≥¤льност≥ серцево-судинноњ та ≥нших систем орган≥зму.

2. «абрудненн¤ м≥ських прим≥щень

—пециф≥ка проживанн¤ в м≥ст≥ веде до того, що люди 80-95% свого часу провод¤ть в прим≥щенн¤х (житлов≥ будинки, метро, службов≥ прим≥щенн¤). ќдним з показник≥в ¤кост≥ м≥ського житт¤ Ї пов≥тр¤ прим≥щень. «г≥дно з оц≥нкою јгентства з охорони навколишнього середовища —Ўј, пов≥тр¤ всередин≥ м≥ських прим≥щень забрудне≠но у 100 раз≥в б≥льше н≥ж зовн≥.

“оксичн≥ матер≥али прим≥щень Ч ол≥йн≥ фарби ≥ розчинники, килимовий клей, меблевий лак, ≥з ¤ких вид≥л¤ютьс¤ бензол, толуол та ≥нш≥ речовини.

«аходи щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥ пов≥тр¤ в прим≥щенн¤х:

Х ефективний зас≥б проти токсин≥в Ч домашн≥ рослини;

Х зам≥сть осв≥жувач≥в пов≥тр¤ використовувати оцет, наливши його в тар≥л≠ку ≥ поставивши на 1-2 години в к≥мнат≥; в закритих невеликих прим≥щенн¤ (холо≠дильники, туалет) поставити в≥д≠криту коробочку з харчовою содою; внести в к≥мнату св≥жу г≥лку ¤лини або сосни;

Х зам≥сть в≥дб≥лювач≥в викорис≠товувати харчову соду або буру;

Х робити регул¤рне вологе при≠биранн¤ прим≥щенн¤, а також про≠в≥трюванн¤;

Х обладнати кухню вит¤жною шафою;

Х не залишати в≥дкритими пл¤ш≠ки з миючими та дез≥нф≥куючими за≠собами.

ѕричини забрудненн¤ пов≥тр¤ прим≥щень

- забрудненн¤ в≥д спалюванн¤

деревини, вуг≥лл¤ в кам≥нах

невентильован≥ гази в≥д газових

плит та водонагр≥вач≥в

аерозол≥

очисники, ¤к≥ м≥ст¤ть хлор або ам≥ак

лаков≥ та восков≥ покритт¤ п≥длог

зволожувач≥ пов≥тр¤

розпилювач≥ в≥д комах (≥нсектициди)

дим в≥д цигарок

3. «абрудненн¤ питноњ води в м≥стах

ѕитна вода Ч найважлив≥ший фактор здоров'¤ людини. ¬ крани м≥ських квартир питна вода потрапл¤Ї з р≥чок, водосховищ, озер, з п≥дземних гли≠бин. Ќайчист≥ша Ч п≥дземна (особливо глибинна, артез≥анська) вода. јле дл¤ великих м≥ст ц≥Їњ води не вистачаЇ.

1	2	3

Ќазва: Ќебезпеки урбан≥зованого м≥ста
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3353 прочитано)