Ѕ∆ƒ > Ќебезпеки урбан≥зованого м≥ста

«а даними ¬ќќ«, вода може м≥стити 13 тис¤ч токсичних речовин, во≠дою передаЇтьс¤ до 80% ус≥х захворювань, в≥д ¤ких у св≥т≥ щор≥чно вмираЇ 25 млн ос≥б.

” реальних умовах вода м≥стить орган≥чн≥ й м≥неральн≥ сполуки, м≥кро- ≥ макроелементи, гази, колоњдн≥ частинки та жив≥ м≥кроорган≥зми. ќсновн≥ ком-поненти питноњ води незм≥нн≥ Ч г≥дрокарбонат≥, сульфатн≥ та сол≥ кальц≥ю, магн≥ю та натр≥ю. « м≥нерал≥в у вод≥ Ї кремн≥й, фтор, стронц≥й, цинк, з макроелемент≥в Ч зал≥зо ≥ кал≥й. ¬м≥ст цих речовин не повинен перевищувати √ƒ .

„астки грунту ≥ все, що може гнити, вносить в воду орган≥чн≥ сполуки. њх р≥зноман≥тт¤ величезне,

ўоб природна вода була придатна дл¤ вживанн¤, вона проходить дек≥лька стад≥й очищенн¤ та знезараженн¤ на водопров≥дних станц≥¤х. —пособи очищенн¤ забруднених вод можна об'Їднати в так≥ групи:

* механ≥чн≥, * ф≥зичн≥, *ф≥зико-механ≥чн≥, * х≥м≥чн≥, * ф≥зико-х≥м≥чн≥,

* б≥олог≥чн≥, *комплексн≥.

ѕ≥сл¤ механ≥чних, х≥м≥чних та ф≥зико-х≥м≥чних метод≥в очищенн¤ ст≥чн≥ води п≥дл¤гають б≥олог≥чному очищенню (м≥кроорган≥зми) дл¤ остаточноњ очистки сток≥в в≥д орган≥чноњ речовини. Ѕ≥олог≥чне очищенн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в б≥оф≥льтрах, в аеротенках, в б≥отенках тощо.

ѕ≥сл¤ визначених метод≥в очищенн¤ у вод≥ можуть знаходитись р≥зноман≥тн≥ в≥руси та бактер≥њ (дизентер≥йн≥ бактер≥њ, холерний в≥бр≥он, збудники черевного тифу, в≥рус пол≥ом≥Їл≥ту, в≥рус гепатиту та ≥н.). «нешкодити м≥кроорган≥зми, ¤к≥ залишились, можна чотир≠ма способами:

Х терм≥чна (скип'¤тити);

Х за допомогою сильних окисник≥в (наприклад, хлору, озону, марганцевокислого кал≥ю);

Х впливом ≥он≥в благородних метал≥в (зазвичай використовуЇтьс¤ ср≥бло);

Х ф≥зичними методами (за допомогою ультраф≥олетових промен≥в або ультра≠звуку).

ѕроблема забезпеченн¤ населенн¤ ”крањни ¤к≥сною питною водою з кож≠ним роком ускладнюЇтьс¤, стаЇ б≥льш гострою. —клалас¤ ситуац≥¤, коли прак≠тично вс≥ поверхнев≥, а в окремих рег≥онах ≥ п≥дземн≥ води за р≥внем забруд≠ненн¤ не в≥дпов≥дають вимогам стандарту до джерел водопостачанн¤. ѕитна вода стаЇ активним чинником шк≥дливого впливу на здоров'¤ ≥ першопри≠чин виникненн¤ багатьох небезпечних масових ≥нфекц≥йних захворювань, зокрема в≥русного гепатиту ј. ¬насл≥док хлоруванн¤ в питн≥й вод≥ утворюютьс¤ хлорорган≥чн≥ сполуки, наприклад, к≥льк≥сть хлороформу перевищуЇ в 1,5-2 рази норми, рекомендован≥ ¬ќќ«. ќкр≥м того, в питну воду можуть потрапити ≥нш≥ токсичн≥ речовини: ≥они важких метал≥в, сполуки фосфору ≥ с≥рки, пестициди, н≥трати, н≥трити. ѕро недостатню ефективн≥сть ≥снуючоњ технолог≥њ очистки води св≥дчить високий р≥вень захворюваност≥ населенн¤ кишковими ≥нфекц≥¤ми. ¬загал≥ ж на сьогодн≥ в≥домо близько 100 хвороб, ¤к≥ ЂдаруЇї нам питна вода.

яку ж воду треба пити, щоб бути здоровим? ќдн≥ спец≥ал≥сти рад¤ть пити воду кип'¤чену та в≥дсто¤ну, ≥нш≥ напол¤гають на вод≥ Ђср≥бн≥йї, через “е що ср≥бло вбиваЇ м≥кроорган≥зми. јле ср≥бло Ч це метал, ¤кий здатний накопичуватись в орган≥зм≥ людини, зокрема, в нирках. —ьогодн≥ можна сказати, що Ђср≥бнаї вода Ї л≥кувальним засобом, ¤кий може допомогти при л≥куванн≥ де¤ких хвороб т≥льки у випадку њњ вживанн¤ в певних дозах ≥ нетривалий час. як альтернативу питн≥й вод≥ використовувати њњ просто недопустимо.

«г≥дно з розпор¤дженн¤м  ињвськоњ м≥ськоњ держадм≥н≥страц≥њ, в м≥ст≥ збудовано та введено в експлуатац≥ю 25 пав≥льйон≥в бюветноњ роздач≥ арте≠з≥анськоњ води. ¬ода в них чиста, добро¤к≥сна, рад≥онукл≥ди та важк≥ метали на таку глибину не потрапили. јле приблизно в 66% свердловин вода м≥стить п≥двищену к≥льк≥сть зал≥за, марганцю, с≥рководню, сульф≥д≥в, сульфат≥в, хлорид≥в, карбонат≥в та ≥нших дом≥шок, що звичайно вимагаЇ додаткового очищенн¤ ц≥Їњ води. Ќер≥дко артез≥анська вода не в≥дпов≥даЇ вимогам щодо бактер≥олог≥чних показник≥в. Ќасл≥дком неконтрольованого й довгостроко≠вого використанн¤ таких вод ¤к питних можуть бути р≥зн≥ захворюванн¤ у людей Ч отруЇнн¤ важкими металами, н≥тратами та ≥н. як правило, арте≠з≥анська вода Ї умовно питною й може служити лише додатковим джерелом водопостачанн¤.

” торговельних закладах можна придбати р≥зноман≥тн≥ ≥ндив≥дуальн≥ та колективн≥ ф≥льтри дл¤ водопров≥дноњ води, але лише де¤к≥ з них здатн≥ зробити воду максимально безпечною. ”н≥версальних ф≥льтр≥в, здатних повн≥стю очистити воду в≥д ус≥х шк≥дливих дом≥шок, просто не ≥снуЇ. јле в наш час ф≥льтри стали предметом першоњ необх≥дност≥.

4. Ўумове, в≥брац≥йне

та електромагн≥тне забрудненн¤ м≥ст

ƒл¤ мешканц≥в м≥ста шум Ч справа звичайна. ƒосить часто лю≠дина нав≥ть не замислюЇтьс¤ над його протиприродн≥стю. ¬ будь-¤кому рег≥он≥ м≥ста шумить автотранспорт, гуркоче трамвай, з пев≠ним шумом працюЇ п≥дприЇмство, поблизу зл≥тають з аеродрому л≥та≠ки. ¬ квартирах шумл¤ть холодильники ≥ пральн≥ машини, в п≥д'њздах Ч л≥фти. ÷ей перел≥к можна продовжити. якщо шуму так багато в нашому житт≥, може здатис¤, що в≥н не шк≥дливий. ќднак за своњм впливом на орган≥зм людини шум б≥льше шк≥дливий, н≥ж х≥м≥чне забрудненн¤. «а останн≥ 30 рок≥в у вс≥х великих м≥стах шум зб≥льшивс¤ на 12-15 дЅ, а суб'Їктивна гучн≥сть виросла в 3-4 рази.

Х Ўум знизив продуктивн≥сть прац≥ на 15-20%, суттЇво п≥двищив р≥ст захворюваност≥. ≈ксперти вважають, що у великих м≥стах шум ско≠рочуЇ житт¤ людини на 8-12 рок≥в.

„астота захворювань серцево-судинноњ системи у людей, ¤к≥ живуть у зашумлених районах, у к≥лька раз≥в вища, а ≥шем≥чна хвороба-серц¤ у них трап≠л¤Їтьс¤ утрич≥ част≥ше. «ростаЇ також загальна захворюван≥сть.

ќсобливо вражаЇ вплив шуму м≥ських жител≥в. якщо на 100 тис¤ч с≥льських мешканц≥в припадаЇ 20-30 тих, хто погано чуЇ, то в м≥стах ц¤ цифра виростаЇ в 5 раз≥в. «а даними статистики, жител≥ великих м≥ст втрачають гостроту слуху вже з 30 рок≥в (в норм≥ Ч в 2 рази п≥зн≥ше). ѕ≥д впливом шуму пог≥ршуЇтьс¤ сон та сприйн¤тлив≥сть до навчанн¤. ƒ≥ти стають б≥льш агресивними та вередливими.

ƒл¤ позначенн¤ комплексного впливу шуму на людину медики ввели терм≥н Ч Ђшумова хворобаї. —имптомами ц≥Їњ хвороби Ї головний б≥ль, нудо≠та, драт≥влив≥сть, ¤к≥ досить часто супроводжуютьс¤ тимчасовим знижен≠н¤м слуху. ƒо шумовоњ хвороби схильн≥ б≥льш≥сть мешканц≥в великих м≥ст, ¤к≥ пост≥йно отримують шумов≥ навантаженн¤. Ќаприклад, нормативн≥ р≥вн≥ звуку в дЅ дл¤ мешканц≥в житлових квартал≥в повинн≥ становить 55 вдень ≥ 45 вноч≥. ќднак р≥зн≥ джерела техногенного шуму внос¤ть вагомий внесок у звукове середовище м≥ста. ” сучасних м≥ських районах з≥ значним рухом транспорту р≥вень шуму близький до небезпечноњ меж≥ у 80 дЅ.

Ўум д≥Ї на орган≥зм людини не т≥льки пр¤мо й опосередковано. Ўум маЇ й ≥нш≥ можливост≥ впливу. “ак, у м≥ських умовах тривал≥сть ∆итт¤ дерев коротша, н≥ж у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. √оловною причиною цього Ї вплив ≥нтенсивного шуму. ѕри д≥њ шуму в 100 дЅ рослини виживають 10 дн≥в. ѕри цьому швидко гинуть кв≥ти ≥ упов≥льнюЇтьс¤ р≥ст рослин.

ќтже, шум шк≥дливий, але чи можна зменшити його вплив на жив≥ орган≥зми, включаючи людину. ¬и¤вл¤Їтьс¤, можливо, ≥ таких заход≥в багато. Ќасамперед, необх≥дно суворо дотримуватись чинних норма≠тив≥в. Ќа сьогодн≥ на вулиц¤х великих м≥ст шум не спускаЇтьс¤ нижче 80 дЅ. ƒл¤ того, щоб зменшити цей р≥вень, докладаютьс¤ значн≥ зусилл¤, насамперед, з удосконаленн¤ самоњ техн≥ки.  онструкто≠ри працюють над малошумними двигунами й транспортними засо≠бами, житлов≥ забудови в≥ддал¤ють в≥д вуличних маг≥стралей, останн≥ в≥докремлюють в≥д будинк≥в бетонними екранами, пол≥пшують по≠критт¤.

≈фективним заходом боротьби з шумом в м≥стах Ї озелененн¤. ƒерева, ¤к≥ посаджен≥ близько одне в≥д одного, оточен≥ густими кущами, значно знижують р≥вень техногенного шуму ≥ покращують м≥ське сере≠довище.

ѕоради щодо зменшенн¤ шуму в квартир≥ ≤

>. в≥дрегулюйте в найб≥льш спри¤тливому дл¤ вас режим≥ гучн≥сть дзвоника вх≥дних дверей та телефону

> дл¤ звуко≥зол¤ц≥њ ст≥н в≥користовуйте г≥псокартонн≥ плити (њх закр≥плю≠ють п≥д шпалерами) або спец≥альн≥ прокладки з натуральноњ пробки п≥д л≥нолеум, килимове покритт¤ або паркет

> щоб двер≥ не скрип≥ли, змажте њх машинним маслом, щоб не грюкали, прибийте до кос¤ка смужку тонкоњ гуми

> зам≥н≥ть двер≥ в ванну к≥мнату на пластиков≥ або дерев'¤н≥, ¤к≥ герметично закриваютьс¤

> коли на кухн≥ в≥дкритий кран або працюЇ вит¤жка, не вмикайте там телев≥зор

> привчайте домочадц≥в щ≥льн≥ше прикривати двер≥ в своњ к≥мнати, не вмикати телев≥зор ≥ магн≥тофон на повну гучн≥сть

ƒо негативних ф≥зичних чинник≥в м≥ста належить також в≥брац≥¤. ƒжерелами в≥брац≥њ в м≥стах Ї: *рейковий транспорт, * автомоб≥льний транспорт, *буд≥вельна техн≥ка, *промислов≥ установки.

«азвичай в≥брац≥¤ розповсюджуЇтьс¤ в≥д њњ джерела на в≥дстань до 100 м. Ќайб≥льш потужне джерело в≥брац≥њ Ч зал≥зничний транспорт.  оливанн¤ ірунту поблизу зал≥зниц≥ перевищуЇ землетрус силою 6-7 бал≥в. ¬ метро ≥нтенсивна в≥брац≥¤ розповсюджуЇтьс¤ на 50-70 м.

Ќеспри¤тливо впливають на орган≥зм людини ≥ електромагн≥тн≥ ви≠пром≥нюванн¤ промисловоњ частоти (50 герц) та частот рад≥охвильового д≥апазону. ¬ помешканн¤х електромагн≥тн≥ пол¤ створюють: рад≥оапа≠ратура, телев≥зори, холодильники тощо, що становить певну небезпеку. якщо поруч знаходитьс¤ пост≥йне джерело електромагн≥тного випром≥≠нюванн¤, ¤ке працюЇ на аналог≥чн≥й (чи Ї кратною) частот≥, що може призвести до зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ нормальноњ частоти роботи людського органа, то насл≥дком цього можуть бути головний б≥ль, пору≠шенн¤ сну, перевтома, нав≥ть загроза виникненн¤ стенокард≥њ. Ќайб≥льш небезпечним випром≥нюванн¤ Ї, коли людина (а особливо дитина) спить.

1	2	3

Ќазва: Ќебезпеки урбан≥зованого м≥ста
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3353 прочитано)