≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕон¤тт¤, ознаки ≥ види правовоњ повед≥нки. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки правопорушенн¤. —клад правопорушенн¤

ѕон¤тт¤, ознаки ≥ види правовоњ повед≥нки. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки правопорушенн¤. —клад правопорушенн¤

ѕравова повед≥нка Ч це соц≥альна повед≥нка особи (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть) св≥домо вольового характеру, ¤ка Ї врегульова≠ною нормами права ≥ спричин¤Ї юридичн≥ насл≥дки.

ёридичне нейтральна повед≥нка не Ї правовою. ѕравова повед≥нка Ч форма ви¤ву свободи особи.

ѕравов≥й повед≥нц≥ властив≥ так≥ ознаки:

1) маЇ соц≥альне значенн¤ ¤к соц≥альне корисна (правом≥рна повед≥нка) або ¤к соц≥альне шк≥длива (правопорушенн¤), що позначаЇтьс¤ на стан≥ сусп≥льних в≥дносин у ход≥ соц≥ального розвитку;

2) маЇ зовн≥ виражений характер у вигл¤д≥ д≥њ або безд≥¤льнос≠т≥. ƒ≥¤ безпосередньо впливаЇ на в≥дносини м≥ж суб'Їктами. Ѕезд≥¤льн≥сть, ¤к правило, Ї вербальною (словесною), склада≠Їтьс¤ ≥з р≥зних висловлень, суджень ≥ оц≥нок, ¤к≥ виражають вну≠тр≥шн≥й стан суб'Їкта;

3) маЇ св≥домо вольовий характер, тобто припускаЇ усв≥дом≠ленн¤ обставин ≥ можлив≥сть зд≥йснювати волю: спр¤мовувати свою повед≥нку ≥ керувати своњми вчинками;

4) регулюЇтьс¤ правовими нормами, що м≥ст¤тьс¤ в текстах правових акт≥в, ¤к≥ або пр¤мо описують умови ≥ ознаки право≠вих вчинк≥в, або передбачають будь-¤к≥ заходи моделюванн¤ правовоњ повед≥нки. ÷е в≥др≥зн¤Ї правову повед≥нку в≥д ≥нших тип≥в соц≥альноњ повед≥нки;

5) маЇ властив≥сть спричин¤ти юридичн≥ насл≥дки, оск≥льки пов'¤зана з: а) реал≥зац≥Їю суб'Їктом своњх ≥нтерес≥в (дос¤гненн¤ особистих ц≥лей, задоволенн¤ потреб, зазнанн¤ певних втрат);

¬с≥ ≥нш≥ д≥њ можна назвати юридичне байдужими, ≥ндифе≠рентними до права, такими, що не потребують ¤кого-небудь пра≠вового виправданн¤.

ѕравова повед≥нка складаЇтьс¤ з елемент≥в Ч правових вчинк≥в.

≈лементи правового вчинку (суб'Їкт, суб'Їктивна сторона, об'Їкт, об'Їктивна сторона) називають складом правовоњ пове≠д≥нка.

«а формою зовн≥шнього ви¤ву правова повед≥нка може бути:

Ч ф≥зичною (д≥¤льн≥сть);

Ч усною (вербальною);

Ч письмовою (документальною).

ѕравом≥рна повед≥нка. ѕричини нестаб≥льност≥ правом≥рноњ повед≥нки

ѕравом≥рна повед≥нка Ч це сусп≥льно корисна правова пове≠д≥нка особи (д≥¤ або безд≥¤льн≥сть), ¤ка в≥дпов≥даЇ розпор¤джен≠н¤м юридичних норм ≥ охорон¤Їтьс¤ державою.

ќзнаки правом≥рноњ повед≥нки:

1) Ї сусп≥льне корисною соц≥альною повед≥нкою, забезпечуЇ орга≠н≥зован≥сть ≥ гармон≥йн≥сть громадського житт¤, ст≥йкий правопо≠р¤док, Ї найважлив≥шим чинником вир≥шенн¤ завдань ≥ функц≥й держави ≥ сусп≥льства, задоволенн¤ ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в права;

2) вт≥лена в юридичну форму Ч в≥дпов≥даЇ нормам ≥ принци≠пам права;

3) маЇ св≥домо вольовий характер, ¤кий виражаЇтьс¤ зовн≥ у вигл¤д≥ д≥њ або безд≥¤льност≥, зд≥йснюЇтьс¤ у формах реал≥зац≥њ норм права Ч додержанн¤, виконанн¤, використанн¤ (громад¤≠нами), правозастосуванн¤ (посадовими особами), спричин¤Ї юридичн≥ насл≥дки Ч юридичн≥ акти, юридичн≥ вчинки;

4) гарантуЇтьс¤, охорон¤Їтьс¤ державою.

ѕравом≥рна повед≥нка завжди м≥стить два моменти:

Ч ≥нформац≥йний, тобто по≥нформован≥сть громад¤нина про своњ юридичн≥ права ≥ обов'¤зки. ¬ажливою Ї не т≥льки на¤в≠н≥сть розвинутого юридичного механ≥зму захисту права на до≠ступ до правовоњ ≥нформац≥њ, а й активне практичне використанн¤ його громад¤нами;

Ч повед≥нковий, тобто у¤вленн¤ про законн≥ способи зд≥йс≠ненн¤ своњх юридичних прав ≥ обов'¤зк≥в.

—л≥д зважити на те, що правом≥рна повед≥нка складаЇтьс¤ ≥з елемент≥в Ч правом≥рних вчинк≥в, тобто таких, що мають сусп≥ль≠не корисний характер.

¬ основ≥ правом≥рноњ повед≥нки лежить розум≥нн¤ справед≠ливост≥ ≥ корисност≥ розпор¤джень правових норм, в≥дпов≥даль≠ност≥ перед сусп≥льством ≥ державою за вчинки, що Ї показни≠ком соц≥альноњ зр≥лост≥ ≥ юридичноњ грамотност≥ особи.

„ерез правом≥рну повед≥нку право д≥Ї, поза нењ воно мертве. ¬ид ≥ м≥ра правом≥рноњ повед≥нки встановлен≥ диспозиц≥¤ми норм права. ѕравом≥рна повед≥нка виступаЇ ¤к загальна форма реал≥≠зац≥њ суб'Їктивних юридичних прав ≥ суб'Їктивних юридичних обов'¤зк≥в.

—аме правом≥рна повед≥нка становить сутн≥сть правопор¤д≠ку. „ерез правом≥рну повед≥нку зд≥йснюЇтьс¤ управл≥нн¤ сусп≥ль≠ством, його життЇд≥¤льн≥сть. ќсновна маса виникаючих ≥ д≥ю≠чих у сусп≥льств≥ правов≥дносин маЇ у своЇму п≥дірунт≥ правом≥≠рну повед≥нку.

ѕричини нестаб≥льност≥ правом≥рноњ повед≥нки в нашому сусп≥льств≥.

1. ≈коном≥чн≥ Ч процес руйнуванн¤ старого господарського орган≥зму (нежиттЇздатного, але все-таки ц≥л≥сного) значно ви≠переджаЇ становленн¤ украњнськоњ економ≥ки ¤к саморегульова≠ноњ системи виробничих зв'¤зк≥в ≥ матер≥альних можливостей виробництва Ч на основ≥ економ≥чноњ вол≥. √ромад¤ни позбави≠лис¤ звичних умов трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ через неможлив≥сть ≥ нездатн≥сть (економ≥чна неграмотн≥сть ≥ небажанн¤ брати на себе ¤ку-небудь в≥дпов≥дальн≥сть) не можуть швидко адаптуватис¤ до новоњ економ≥чноњ обстановки, виникли невдоволенн¤, апат≥¤, агресивн≥сть, невпевнен≥сть у завтрашньому дн≥, балансуванн¤ повед≥нки на меж≥ м≥ж правом≥рною ≥ неправом≥рною.

2. —оц≥альн≥ Ч соц≥альна напружен≥сть ¤к результат ослаб≠ленн¤ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ держави ≥ невр≥вноваженост≥ соц≥альноњ пол≥тики. Ќерегул¤рною оплатою прац≥, п≥двищен≠н¤м плати за комунальн≥ послуги, низьким р≥внем соц≥ального забезпеченн¤ (за на¤вност≥ ≥нфл¤ц≥њ) держава в≥льно або мимо≠вол≥ провокуЇ (незалежно в≥д соц≥ально-психолог≥чноњ нест≥йко≠ст≥ особи) нестаб≥льн≥сть правом≥рноњ повед≥нки.

3. ѕол≥тичн≥ Ч розпад —–—–, скасуванн¤ однопарт≥йноњ сис≠теми, утвердженн¤ ≥деолог≥чного ≥ пол≥тичного плюрал≥зму, труд≠нощ≥ формуванн¤ пол≥тичноњ системи украњнського сусп≥льства ви¤вили неп≥дготовлен≥сть демократичних громадських сил до швидких ≥сторичних перетворень, в≥дсутн≥сть прагматичноњ де≠мократичноњ ≥деолог≥њ ≥ пол≥тики дл¤ перех≥дного пер≥оду. ÷е привело до пол≥тичноњ хиткост≥ сусп≥льства, ¤ка спричинила й нестаб≥льн≥сть правом≥рноњ повед≥нки громад¤н.

4. ≤деолог≥чн≥ Ч пад≥нн¤ колишн≥х ≥деал≥в, низький р≥вень правосв≥домост≥ ¤к насл≥док руйнуванн¤ системи правового ви≠хованн¤, що ≥снувала ран≥ше, ≥ лише започатковане формуванн¤ новоњ. ѕравосв≥дом≥сть громад¤нина ви¤вилас¤ неп≥дготовленою до зн¤тт¤ крим≥налу з багатьох д≥¤нь, що вважалис¤ ран≥ше зло≠чинними (спекул¤ц≥¤ товарами, приватноп≥дприЇмницька д≥¤ль≠н≥сть, комерц≥йне посередництво та ≥н.), ≥ одночасного вступу в д≥ю принципу Ђдозволено все, що не заборонено закономї. —во≠боду вибору громад¤нин сприйн¤в ¤к вседозволен≥сть. ћежа м≥ж правом≥рною ≥ неправом≥рною повед≥нкою була стерта.

5. ёридичн≥:

а) в галуз≥ правотворчост≥ Ч в≥дсутн≥сть посл≥довност≥, лог≥ч≠ност≥ в прийн¤тих законах ≥ п≥дзаконних актах, њх суперечли≠в≥сть п≥дривають в≥ру в ¤к≥сть закон≥в, служать п≥дставою дл¤ правового н≥г≥л≥зму (наприклад, нормативн≥ акти про податки Ї неконкретними, неповними, казуњстичними);

б) в галуз≥ правоохоронноњ д≥¤льност≥ Ч слабке розкритт¤ зло≠чинност≥, корумпован≥сть створюють умови дл¤ можливост≥ об≥й≠ти закон, породжують хитк≥сть правом≥рноњ повед≥нки.

ўоб правом≥рна повед≥нка перетворилас¤ на норму житт¤ дл¤ переважноњ б≥льшост≥ населенн¤, необх≥дн≥ розвинута еко≠ном≥ка, достатн¤ дл¤ задоволенн¤ життЇвих запит≥в громад¤н, стаб≥льний демократичний пол≥тичний режим, додержанн¤ за≠конност≥ вс≥ма посадовими особами ≥ громад¤нами, високий р≥≠вень правовоњ культури.

—клад ≥ види правом≥рноњ повед≥нки

—клад правом≥рноњ повед≥нки Ч це система ознак повед≥нки, ¤ка в≥дпов≥даЇ розпор¤дженн¤м права.

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤, ознаки ≥ види правовоњ повед≥нки. ѕон¤тт¤ ≥ ознаки правопорушенн¤. —клад правопорушенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (4391 прочитано)