≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави

ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави

ќб'Їднанн¤ громад¤н т≥Їю чи ≥ншою м≥рою беруть участь у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства, у пол≥тичних в≥дносинах ≥з дер≠жавою ≥, в≥дтак, взаЇмод≥ють (сп≥вроб≥тничають або конфл≥кту≠ють) ≥з нею.

¬заЇмов≥дносини держави ≥ об'Їднань громад¤н мають правовий характер.

ќб'Їднанн¤ громад¤н Ч це добров≥льне громадське форму≠ванн¤ людей, створене на основ≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в дл¤ реал≥≠зац≥њ своњх прав ≥ свобод.

ќб'Їднанн¤ громад¤н не Ї об'Їктами управл≥нн¤ з боку дер≠жавних структур, њх д≥¤льн≥сть визначаЇтьс¤ статутом (положен≠н¤м), ц≥л¤ми ≥ завданн¤ми њх створенн¤, що не виход¤ть за рам≠ки закону. Ѕеручи участь у соц≥ально-пол≥тичному ≥ культурному житт≥ сусп≥льства ≥ держави, громадськ≥ орган≥зац≥њ та њх об'Їднан≠н¤ реал≥зують права, передбачен≥ статутами (положенн¤ми).

ƒо громадських об'Їднань можна в≥днести пол≥тичн≥ парт≥њ, соц≥ально-економ≥чн≥ ≥ соц≥ально-культурн≥ об'Їднанн¤, масов≥ громад¤нськ≥ рухи, асоц≥ац≥њ, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ тощо. ќснов≠ними з них Ї пол≥тична парт≥¤ ≥ громадська орган≥зац≥¤.

ѕол≥тична парт≥¤ Ч добров≥льне об'Їднанн¤ людей, що вира≠жають волю певних соц≥альних груп, ¤к≥ прагнуть домогтис¤ або утримати державну владу, впливають на пол≥тику держави в≥д≠пов≥дно до програми ≥ статуту своЇњ д≥¤льност≥.

¬ ”крањн≥ членами пол≥тичноњ парт≥њ можуть бути лише њњ гро≠мад¤ни. –еЇстрац≥¤ пол≥тичноњ парт≥њ провадитьс¤ ћ≥н≥стерст≠вом юстиц≥њ ”крањни.

√ромадська орган≥зац≥¤ Ч добров≥льне об'Їднанн¤ людей, ство≠рене ними дл¤ дос¤гненн¤ особистих ≥ громад¤нських ц≥лей, що д≥Ї на засадах самоорган≥зац≥њ, самовр¤дуванн¤, самооплати (сп≥л≠ки, товариства, групи, об'Їднанн¤, не заснован≥ ур¤дом або м≥ж≠державною угодою). Ќаприклад, профсп≥лки Ч громадськ≥ орган≥зац≥њ, що об'Їднують громад¤н, пов'¤заних сп≥льними ≥нтересами за родом њх профес≥йноњ д≥¤льност≥. ѕрофсп≥лки створюютьс¤ без безпосереднього дозволу на засадах в≥льного вибору њх член≥в.

¬ ”крањн≥ громадська орган≥зац≥¤ реЇструЇтьс¤ ћ≥н≥стерст≠вом юстиц≥њ, м≥сцевими органами виконавчоњ влади, виконав≠чими ком≥тетами с≥льських, селищних, м≥ських –ад народних депутат≥в.

”с≥ громадськ≥ об'Їднанн¤ р≥вн≥ перед законом.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б):

1) встановлюЇ юридичн≥ норми, ¤к≥ визначають пор¤док њх оф≥ц≥йного визнанн¤ (легал≥зац≥њ) шл¤хом реЇстрац≥њ;

2) реЇструЇ об'Їднанн¤ громад¤н ≥ встановлюЇ њх ≥дентиф≥ка≠ц≥йний код. ¬ ”крањн≥ д≥ють ”крањнська республ≥канська парт≥¤, Ќародно-демократична парт≥¤. ѕарт≥¤ зелених, —оц≥ал≥стична парт≥¤ та ≥н., —п≥лка адвокат≥в, Ќаукове товариство ≥м. “араса Ўевченка тощо;

3) забезпечуЇ дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в об'Їд≠нань громад¤н;

4) зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за в≥дпов≥дн≥стю д≥¤льност≥ об'Їднань громад¤н зареЇстрованому статуту:

нагл¤д за виконанн¤м ≥ дотриманн¤м законност≥ зд≥йснюють органи прокуратури;

контроль над джерелами ≥ розм≥рами надходжень ≥ сплатою податк≥в зд≥йснюють ф≥нансов≥ органи ≥ органи державноњ подат≠ковоњ адм≥н≥страц≥њ;

5) передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть уповноважених ос≥б громад≠ських об'Їднань за порушенн¤ законодавства;

6) не втручаЇтьс¤ у д≥¤льн≥сть громадських орган≥зац≥й, тому що вони не Ї об'Їктами державного управл≥нн¤;

7) створюЇ режим найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ њх функц≥ону≠ванн¤: над≥л¤Ї певними п≥льгами або зовс≥м зв≥льн¤Ї в≥д подат≠к≥в, або надаЇ дотац≥њ ≥ кошти.

√ромадськ≥ об'Їднанн¤ можуть:

1) допомагати держав≥ вир≥шувати завданн¤ економ≥чного, соц≥ального, культурного буд≥вництва шл¤хом прийн¤тт¤ сп≥ль≠них пол≥тичних р≥шень ≥з державними органами. Ќаприклад, Ђ—п≥лка л≥дер≥в м≥сцевоњ ≥ рег≥ональноњ влади ”крањниї (громад≠ська орган≥зац≥¤, створена в 1999 p.) п≥дписала разом ≥з ѕрези≠дентом Ђƒекларац≥ю про державну рег≥ональну пол≥тикуї, спр¤≠мовану на реформуванн¤ державного устрою крањни;

2) брати участь у р≥зних видах пол≥тичноњ д≥¤льност≥ шл¤хом створенн¤ сп≥льних ком≥с≥й ≥з державними органами;

3) брати участь у формуванн≥ (висувати кандидатуру, прова≠дити передвиборну аг≥тац≥ю тощо) корпусу депутат≥в представ≠ницьких орган≥в державноњ влади, тобто бути суб'Їктами фунда≠торськоњ д≥¤льност≥ держави;

4) бути з р¤ду питань суб'Їктами правотворчоњ д≥¤льност≥ дер≠жави (наприклад, укладенн¤ колективного договору);

5) вносити пропозиц≥њ до орган≥в державноњ влади (напри≠клад, ≥н≥ц≥ативн≥ законопроекти через народних депутат≥в до ¬ерховноњ –ади);

6) бути з р¤ду питань суб'Їктами правозастосовноњ (складан≠н¤ протоколу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤) ≥ контроль≠но-нагл¤довоњ (робота громад¤нських ≥нспектор≥в охорони при≠роди) д≥¤льност≥ держави;

7) проводити масов≥ заходи (демонстрац≥њ, м≥тинги тощо);

8) захищати права член≥в орган≥зац≥њ в державних органах та ≥н. √ромадськ≥ об'Їднанн¤ не можуть:

1) втручатис¤ в д≥¤льн≥сть одне одного;

2) втручатис¤ у д≥¤льн≥сть державних орган≥зац≥й ≥ посадових ос≥б. “ак, орган≥зац≥йн≥ структури пол≥тичних парт≥й не можуть створюватис¤ ≥ д≥¤ти в органах виконавчоњ та судовоњ влади ≥ виконавчих органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в≥йськових фор≠муванн¤х, а також на державних п≥дприЇмствах, у навчальних закладах та ≥нших державних установах ≥ орган≥зац≥¤х (ст. 37  онституц≥њ ”крањни);

3) мати воЇн≥зован≥ формуванн¤ (ст. 37  онституц≥њ ”крањ≠ни);

4) п≥дм≥нювати д≥¤льн≥сть комерц≥йних (господарських) ор≠ган≥зац≥й, ставити перед собою мету одержанн¤ прибутку або створюватис¤ з ц≥Їю метою.

«аборон¤ютьс¤:

громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ парт≥њ, програмн≥ ц≥л≥ або д≥њ ¤ких спр¤мован≥ на л≥кв≥дац≥ю незалежност≥ ”крањни, зм≥ну консти≠туц≥йного ладу насильницьким шл¤хом, порушенн¤ суверен≥те≠ту ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави, п≥дрив њњ безпеки, неза≠конне захопленн¤ державноњ влади, пропаганду в≥йни, насиль≠ства, на розпалюванн¤ м≥жетн≥чноњ, расовоњ, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, пос¤ганн¤ на права ≥ свободи людини, здоров'¤ населенн¤ (ст. 37  онституц≥њ ”крањни).

«аборона д≥¤льност≥ об'Їднань громад¤н зд≥йснюЇтьс¤ лише в судовому пор¤дку.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ д≥ють у рамках правового режиму, вста≠новленому державою.

якщо держава Ч це суверенна пол≥тична орган≥зац≥¤ всього народу, то парт≥њ, ≥нш≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ Ч лише учасники зд≥йсненн¤ пол≥тичноњ влади. ¬они виражають волю своњх чле≠н≥в, груп людей, певних верств сусп≥льства, д≥ють у рамках зако≠ну ≥ не мають державно-владних повноважень.

ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ комерц≥йноњ корпорац≥њ

 орпорац≥¤ Ч це добров≥льне (на основ≥ договору) об'Їднан≠н¤ людей з метою виконанн¤ ¤коњ-небудь соц≥альне корисноњ д≥¤льност≥, вол¤ ¤кого визначаЇтьс¤ груповими ≥нтересами ≥нди≠в≥д≥в, що вход¤ть до його складу, ≥ ¤ке орган≥зац≥йно ≥ у майно≠вому в≥дношенн≥ д≥Ї зовн≥ ¤к Їдине ц≥ле в≥д свого ≥мен≥. ÷е ви≠значенн¤ Ї загальним дл¤ об'Їднань громад¤н Ч комерц≥йних ≥ некомерц≥йних. ќб'Їднанн¤ громад¤н, про ¤к≥ йшлос¤ в попе≠редньому параграф≥, Ч недержавн≥ ≥ некомерц≥йн≥.

ѕод≥лити орган≥зац≥њ на комерц≥йн≥ ≥ некомерц≥йн≥ можна за критер≥Їм Ч чи мають вони на мет≥ отриманн¤ прибутку або н≥. ÷¤ в≥дм≥нн≥сть маЇ принципове значенн¤ ≥ у податковому в≥дно≠шенн≥: некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ одержують певн≥ п≥льги, або зовс≥м зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податк≥в, або одержують дотац≥њ ≥ кошти в≥д держави.

 омерц≥йн≥ корпорац≥њ створюютьс¤ дл¤ виконанн¤ д≥¤льно≠ст≥, ¤ка приносить прибуток, тобто п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷е об'Їднанн¤ не лише людей, але й кап≥тал≥в (майна). ” сучас≠ному законодавств≥ ≥нших крањн досить докладно регламенту≠ютьс¤ р≥зн≥ сторони б≥знесу, включаючи активн≥сть багатоман≥т≠них громад¤нських асоц≥ац≥й п≥дприЇмц≥в (сп≥лок п≥дприЇмц≥в, торгово-промислових палат, сп≥лок роботодавц≥в, лоб≥стських асоц≥ац≥й та ≥н.). „инн≥ конституц≥њ св≥ту набагато част≥ше гово≠р¤ть про сп≥лки п≥дприЇмц≥в (безв≥дносно до њх вид≥в), н≥ж про окре≠м≥ види п≥дприЇмницьких орган≥зац≥й.

 олективне утворенн¤ стаЇ корпорац≥Їю, ¤кщо набуваЇ ста≠тусу юридичноњ особи. —татус юридичноњ особи суб'Їкт п≥дпри≠Їмницькоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ одержуЇ п≥сл¤ державноњ реЇст≠рац≥њ або у виконавчих ком≥тетах м≥ських, районних (у м≥ст≥) –ад народних депутат≥в, або в органах державноњ адм≥н≥страц≥њ, а та≠кож п≥сл¤ присвоЇнн¤ йому в органах державноњ статистики ≥ден≠тиф≥кац≥йного коду ≥ включенн¤ до ™диного ƒержавного –еЇст≠ру ѕ≥дприЇмств ≥ ќрган≥зац≥й ”крањни.

 омерц≥йн≥ корпорац≥њ займаютьс¤ б≥знесом, ¤кий може мати дл¤ сусп≥льства ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ насл≥дки. ” силу цього держава змушена впливати на б≥знес. –инок у сучасному св≥т≥ давно вже не Ї механ≥чним породженн¤м приватноњ влас≠ност≥. ѕравила дл¤ суб'Їкт≥в ринку, керуючись об'Їктивними законами економ≥ки, встановлюЇ держава. ¬изначенн¤ правил гри на ринку, забезпеченн¤ дос¤гненн¤ сусп≥льних результат≥в (економ≥чний р≥ст, зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ, безроб≥тт¤) Ч складов≥ економ≥чноњ функц≥њ держави.

Ќеобх≥дн≥сть управл≥нн¤ б≥знесом, його плануванн¤ Ч головне завданн¤ держави. ≤снуЇ система державних засоб≥в управл≥нн¤, що п≥дтримують усю систему б≥знесу, систему комерц≥йних кор≠порац≥й. ¬ ”крањн≥ розроблена ѕрограма державноњ п≥дтримки п≥дприЇмництва (1993 p.). ¬≥дпов≥дно до ст. 42  онституц≥њ ”крањ≠ни держава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, не допускаЇ зловживанн¤ монопольним становищем на ринку, неправом≥рного обмеженн¤ конкуренц≥њ та недобро≠сов≥сноњ конкуренц≥њ.

1	2

Ќазва: ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (947 прочитано)