≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави

 орпорац≥њ зобов'¤зан≥ д≥¤ти з урахуванн¤м певних правових рамок, установлених державою дл¤ комерц≥йного регулюванн¤. Ћише в межах цих правових рамок комерц≥йн≥ корпорац≥њ мо≠жуть функц≥онувати самост≥йно.

¬≥дносини держави з комерц≥йними корпорац≥¤ми будують≠с¤ часто на основ≥ партнерства, певна р≥ч, у межах повноважень в≥дпов≥дних владних структур.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б) д≥Ї в≥д≠носно комерц≥йних корпорац≥й багато в чому так само, ¤к ≥ некомерц≥йних громад¤нських об'Їднань.

ƒержава (в особ≥ державних орган≥в ≥ посадових ос≥б):

1) встановлюЇ коло суб'Їкт≥в, ¤к≥ мають право займатис¤ п≥д≠приЇмницькою д≥¤льн≥стю;

2) встановлюЇ юридичн≥ норми, ¤к≥ визначають пор¤док оф≥≠ц≥йного визнанн¤ (легал≥зац≥њ) комерц≥йних орган≥зац≥й шл¤хом реЇстрац≥њ;

3) реЇструЇ комерц≥йн≥ об'Їднанн¤ громад¤н ≥ встановлюЇ њх ≥дентиф≥кац≥йний код в органах державноњ статистики (в ”крањ≠н≥ Ч ™диний ƒержавний –еЇстр ѕ≥дприЇмств ≥ ќрган≥зац≥й ”к≠рањни);

4) гарантуЇ комерц≥йним орган≥зац≥¤м р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нан≠сових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в. «абезпеченн¤ зазначеними ресурсами в≥дбуваЇтьс¤ лише за умо≠ви виконанн¤ комерц≥йною орган≥зац≥Їю роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб;

5) забезпечуЇ дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в комер≠ц≥йних об'Їднань громад¤н, оф≥ц≥йно встановлених, Ч гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист прав власност≥;

6) зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за в≥дпов≥дн≥стю д≥¤льност≥ комерц≥йних орган≥зац≥й зареЇстрованому статуту:

Ч нагл¤д за виконанн¤м ≥ дотриманн¤м законност≥ зд≥йс≠нюють органи прокуратури;

Ч контроль за джерелами ≥ розм≥рами надходжень ≥ спла≠тою податк≥в зд≥йснюють ф≥нансов≥ органи ≥ органи держав≠ноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ;

7) передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть уповноважених ос≥б комер≠ц≥йних орган≥зац≥й за порушенн¤ законодавства;

8) не втручаЇтьс¤ безпосередньо в д≥¤льн≥сть комерц≥йних орган≥зац≥й, оск≥льки вони не Ї об'Їктами державного управл≥н≠н¤, проте законодавче забезпечуЇ свободу конкуренц≥њ м≥ж ними, захищаЇ споживача в≥д про¤в≥в недобросов≥сноњ конкуренц≥њ ≥ монопол≥зму;

9) створюЇ режим найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ функц≥онуван≠н¤ комерц≥йних орган≥зац≥й: передаЇ державне майно, над≥л¤Ї земельними д≥л¤нками ≥ ц≥льовими кредитами Ч короткостро≠ковими ≥ довгостроковими, надаЇ систему заохочень (певний час не ст¤гувати податки), створюЇ внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й ринок дл¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

«аборон¤Їтьс¤ зан¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю таким категор≥¤м громад¤н:

Х в≥йськовослужбовц¤м;

Х посадовим особам орган≥в прокуратури, суду, державноњ безпеки, внутр≥шн≥х справ, державного арб≥тражу, держав≠ного нотар≥ату;

Х посадовим особам орган≥в державноњ влади ≥ управл≥нн¤, що покликан≥ зд≥йснювати контроль за д≥¤льн≥стю п≥д≠приЇмств;

Х особам, ¤к≥ в≥дбувають строк покаранн¤, до його зак≥н≠ченн¤;

Х особам, ¤к≥ мають непогашену судим≥сть за крад≥жку, ха≠барництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини.

 омерц≥йн≥ об'Їднанн¤ покликан≥ д≥¤ти щодо громад¤нського сусп≥льства ≥ держави в такий спос≥б:

Х сплачувати податки в установленому законом пор¤дку;

Х розвивати економ≥ку держави, заповнюючи в≥дпов≥дн≥ еко≠ном≥чн≥ н≥ш≥;

Х розвивати нац≥ональний б≥знес, д≥лов≥ в≥дносини з ≥нши≠ми державами;

Х спри¤ти п≥дн¤ттю р≥вн¤ матер≥ального забезпеченн¤ гро≠мад¤н та ≥н.

¬≥дносна самост≥йн≥сть держави

–озгл¤даючи т≥сний взаЇмозв'¤зок ≥ взаЇмозалежн≥сть сусп≥ль≠ства ≥ держави, громадських об'Їднань ≥ держави, комерц≥йних , корпорац≥й ≥ держави, сл≥д зважувати на те, що держава маЇ в≥д≠носну самост≥йн≥сть.

¬≥домо, що Ђабсолютноњ самост≥йност≥ї н≥ в природ≥, н≥ в су≠сп≥льств≥ бути не може, оск≥льки ≥снуЇ загальний взаЇмозв'¤зок процес≥в ≥ ¤вищ. Ќе може бути й Ђабсолютноњ залежност≥ї.  оли ми говоримо про державу ¤к про Ђслугу сусп≥льстваї, це не озна≠чаЇ, що ми представл¤Їмо њњ ¤к слугу, мар≥онетку в гр≥ зовн≥шн≥х умов, сусп≥льних в≥дносин. якби держава не мала певноњ самост≥й≠ност≥, своЇњ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ свободи, вона була б па≠сивною, мертвою, а отже, зайвою ланкою в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства, у громад¤нському механ≥зм≥. ѕон¤тт¤ Ђв≥дносна са≠мост≥йн≥стьї держави покликано в≥дбити активн≥сть держави у вс≥х сферах громадського житт¤. «воротний вплив держави на сусп≥ль≠ство Ї мислимим лише в рамках њњ в≥дносноњ самост≥йност≥.

¬≥дносну самост≥йн≥сть держави сл≥д розгл¤дати конкретно-≥сторично, зважаючи на специф≥чн≥ умови розвитку сусп≥льства, його пол≥тичноњ системи та ≥н. ” процес≥ науково-техн≥чного ≥ сусп≥льного процесу в≥дносна самост≥йн≥сть держави зростаЇ.

«наход¤чись у певн≥й залежност≥ в≥д зовн≥шн≥х чинник≥в (еко≠ном≥ки, класовоњ боротьби, пол≥тики, ≥деолог≥њ), держава справ≠л¤Ї на них зворотний вплив, що Ї одн≥Їю з форм ви¤ву њњ в≥дно≠сноњ самост≥йност≥. ≤ншою формою про¤ву в≥дносноњ самост≥й≠ност≥ держави можна назвати п≥двищенн¤ держави над ≥нтересами клас≥в, що борютьс¤, виконанн¤ загально-соц≥альних завдань або њњ орган≥зац≥йну в≥докремлен≥сть в≥д сусп≥льства в ц≥лому, на¤в≠н≥сть власноњ внутр≥шньоњ структури ≥ функц≥й. “аких форм про≠¤ву в≥дносноњ самост≥йност≥ держави можна навести чимало, вони специф≥чн≥ дл¤ р≥зних крањн кожноњ ≥сторичноњ епохи.

 р≥м того, у держави Ї сво¤ лог≥ка розвитку. Ќа¤вн≥сть особ≠ливих етап≥в розвитку держави Ї одн≥Їю з форм про¤ву в≥днос≠ноњ самост≥йност≥. ƒержава додержуЇтьс¤ свого власного шл¤ху розвитку, над ¤ким маЇ зверхн≥сть розвиток виробництва. јле держава, завд¤ки своњм власним законам ≥ фазам розвитку, спра≠вл¤Ї зворотний вплив на розвиток виробництва, що Ї одн≥Їю з загальних (властивих вс≥м ≥сторичним етапам) форм в≥дносноњ самост≥йност≥ держави.

„и слушним буде ствердженн¤, що Ђдержава не маЇ власноњ ≥стор≥њї, оск≥льки њњ по¤ва ≥ подальший розвиток були обумовле≠н≥ розвитком сусп≥льства Ч економ≥чним, соц≥альним, пол≥тич≠ним? Ќ≥, певна р≥ч. ƒержава розвиваЇтьс¤ разом ≥з сусп≥льством ≥ в той же час маЇ свою ≥стор≥ю. јргументом на користь остан≠нього твердженн¤ Ї в≥дносна самост≥йн≥сть держави у вигл¤д≥ р≥зних форм њњ про¤ву.

1	2

Ќазва: ѕравов≥ форми взаЇмов≥дносин держави ≥ громадського об'Їднанн¤. ¬≥дносна самост≥йн≥сть держави
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (947 прочитано)