≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕравов≥ форми д≥¤льност≥ держави ¤к зас≥б функц≥онуванн¤ механ≥зму правового регулюванн¤. ёридична техн≥ка

ѕравов≥ форми д≥¤льност≥ держави ¤к зас≥б функц≥онуванн¤ механ≥зму правового регулюванн¤. ёридична техн≥ка

Ќа шл¤ху функц≥онуванн¤ складових елемент≥в ≥ стад≥й ме≠хан≥зму правового регулюванн¤ виникають перешкоди, ¤к≥ усу≠ваютьс¤ за допомогою засоб≥в, що перебувають поза сферою пра≠вового регулюванн¤. ÷≥ зовн≥шн≥ сторони квал≥ф≥куютьс¤ ¤к пра≠вов≥ форми д≥¤льност≥ держави.

ѕравова форма д≥¤льност≥ Ч орган≥зац≥йно-управл≥нська фор≠ма д≥¤льност≥ уповноважених на те суб'Їкт≥в, завжди пов'¤зана з≥ зд≥йсненн¤м юридичне значущих д≥й (розгл¤дом юридичних справ) у пор¤дку, визначеному законом.

ёридична сутн≥сть правовоњ форми д≥¤льност≥ держави:

Ч ірунтуЇтьс¤ на розпор¤дженн¤х права;

Ч завжди спричин¤Ї певн≥ правов≥ насл≥дки. Ќа в≥дм≥ну в≥д фактичноњ правова форма д≥¤льност≥ маЇ ч≥тко виражен≥ ознаки (риси):

1) припускаЇ розгл¤д юридичноњ справи (прийн¤тт¤ норма≠тивно-правового акта, винесенн¤ вироку та ≥н.);

2) використовуЇ норми матер≥ального або процесуального права ¤к спец≥альний робочий ≥нструментар≥й;

3) зд≥йснюЇтьс¤ виключно уповноваженими на те суб'Їктами (правосудд¤ Ч судд¤ми, розсл≥дуванн¤ Ч сл≥дчими);

4) закр≥плюЇтьс¤ в оф≥ц≥йних процесуальних документах (ви≠року, протокол≥ допиту, постанов≥ про проведенн¤ обшуку та ≥н.);

5) у ход≥ розгл¤ду справи регламентуЇ в≥дносини, що склада≠ютьс¤, системою норм процесуального права;

6) при розгл¤д≥ справ використовуЇ дос¤гненн¤ юридичноњ оп≥ки (наприклад, при розгл¤д≥ крим≥нальних справ широко застосовуЇтьс¤ крим≥нал≥стика).

ќсновн≥ правов≥ форми д≥¤льност≥ держави:

Х правотворча;

Х правозастосовна;

Х правоохоронна;

Х установча;

Х контрольно-нагл¤дова.

ѕравотворча д≥¤льн≥сть Ч це правова форма д≥¤льност≥ дер≠жави, спр¤мована на оф≥ц≥йне встановленн¤ (санкц≥онуванн¤) ≥ зм≥ну норм права компетентними органами, ¤ка виражаЇтьс¤ в п≥дготовц≥, прийн¤тт≥ ≥ оприлюдненн≥ нормативно-правових ак≠т≥в. —уб'Їкти правотворчост≥ Ч народ, ¬ерховна –ада ”крањни, ¬ерховна –ада ј– , ѕрезидент ”крањни,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”кра≠њни, м≥н≥стерства ≥ в≥домства, м≥сцев≥ органи влади ≥ управл≥нн¤ (див. главу Ђѕравотворч≥стьї).

ѕравозастосовна д≥¤льн≥сть Ч це правова форма д≥¤льност≥ держави, ¤ка забезпечуЇ безперервн≥сть процесу зд≥йсненн¤ нор≠мативно-правових розпор¤джень через над≥ленн¤ одних учас≠ник≥в правових в≥дносин суб'Їктивними юридичними правами, а ≥нших Ч суб'Їктивними юридичними обов'¤зками; пол¤гаЇ у розгл¤д≥ ≥ вир≥шенн≥ ≥ндив≥дуальних справ, що мають юридичне значенн¤.

”правл≥нська природа д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з вир≥шенн¤м ≥ндив≥дуально-конкретних справ Ч глибинна ≥ визначальна ос≠нова правозастосуванн¤. ќсоблив≥сть правозастосовноњ д≥¤льно≠ст≥ пол¤гаЇ в њњ владному характер≥, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ в держав≠н≥й вол≥ керуючих (правозастосовних орган≥в) суб'Їкт≥в стосов≠но керованого з метою вир≥шенн¤ конкретних правових ситуац≥й. ¬ладний вплив на повед≥нку безпосередн≥х суб'Їкт≥в права в≥д≠буваЇтьс¤ в ход≥ розгл¤ду ≥ндив≥дуальних справ ≥ винесенн¤ щодо них конкретних авторитарних-правових розпор¤джень, а також у ход≥ реального перетворенн¤ в житт¤ цих розпор¤джень. ёри≠дичний зм≥ст правозастосовноњ д≥¤льност≥ створюють в≥дпов≥дн≥ один одному права ≥ обов'¤зки њх суб'Їкт≥в: право компетентно≠го органу вир≥шити справу ≥ обов'¤зок зац≥кавлених у справ≥ ос≥б виконати прийн¤те р≥шенн¤. ‘актичний зм≥ст правозастосовноњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в д≥¤льност≥ уповноважених орган≥в ≥ посадо≠вих ос≥б, пов'¤зан≥й з вивченн¤м обставин справи, њњ юридич≠ною квал≥ф≥кац≥Їю ≥ винесенн¤м акта застосуванн¤ права, а та≠кож у д≥¤х зац≥кавлених у справ≥ ос≥б у зв'¤зку з њњ розгл¤дом ≥ ухваленн¤м р≥шенн¤ (див. главу Ђ–еал≥зац≥¤ норм права. ѕравозастосуванн¤ї).

ѕравоохоронна д≥¤льн≥сть Ч це правова форма д≥¤льност≥ дер≠жави, спр¤мована на охорону сусп≥льних в≥дносин, урегульова≠них правом, захист ≥ндив≥да в≥д правопорушень ≥ прит¤гненн¤ винних до в≥дпов≥дальност≥. Ѕудь-¤к≥ органи держави т≥Їю чи ≥ншою м≥рою зд≥йснюють правоохоронну д≥¤льн≥сть, тому њњ мо≠жна вважати одним з р≥зновид≥в правозастосовноњ д≥¤льност≥. –азом з тим ≥снують ≥ так≥ органи, дл¤ ¤ких ц¤ д≥¤льн≥сть Ї осно≠вною Ч органи прокуратури, внутр≥шн≥х справ, —лужби безпе≠ки, митн≥ органи, органи охорони державного кордону, органи державноњ податковоњ служби, державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, рибоохорони, державноњ л≥совоњ охорони.

 онтрольно-нагл¤дова д≥¤льн≥сть Ч це правова форма д≥¤ль≠ност≥ орган≥в держави, що виражаЇтьс¤ в зд≥йсненн≥ юридичних д≥й у справ≥ спостереженн¤ ≥ перев≥рки в≥дпов≥дност≥ виконанн¤ ≥ додержанн¤ п≥дконтрольними суб'Їктами правових розпор¤д≠жень ≥ припиненн¤ правопорушень певними орган≥зац≥йно-пра≠вовими засобами.  онтрольн≥ структури ”крањни: ѕрезидент,  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в,  онституц≥йний —уд, ”повноважений ¬ер≠ховноњ –ади з прав людини, прокуратура, –ахункова палата за≠конодавчого органу, аудиторськ≥ структури Ќац≥онального бан≠ку ”крањни, податкова адм≥н≥страц≥¤ та ≥н.  онтрольну д≥¤ль≠н≥сть зд≥йснюють органи законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади, однак вона провадитьс¤ ¤к у р≥зному обс¤з≥, так ≥ в р≥зних пи≠танн¤х ≥ сферах правового регулюванн¤.

Ќа цей час у св≥т≥ склалис¤ дек≥лька вид≥в контрольно-нагл¤≠довоњ д≥¤льност≥. ÷е Ч контроль за конституц≥йн≥стю закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в (зд≥йснюЇтьс¤  онституц≥й≠ним —удом або загальними судами; прокуратурою, спец≥альни≠ми посадовими особами Ч омбудсменами та ≥н.). ÷е Ч ф≥нансовий контроль ¤к складова частина загального контролю (зд≥йс≠нюЇтьс¤ ф≥нансовими палатами (јвстр≥¤), генеральними конт≠ролерами ( олумб≥¤), генеральними аудиторами (Ќ≥гер≥¤) та ≥н.). —л≥д зазначити, що контрольно-нагл¤дова д≥¤льн≥сть держави набуваЇ все б≥льш важливого характеру. ѕор¤д ≥з законодавчою, виконавчою, судовою владою в демократично розвинутих дер≠жавах контрольно-нагл¤дова д≥¤льн≥сть держави оформл¤Їтьс¤ в нову галузь влади.

ёридичним результатом контрольно-нагл¤довоњ д≥¤льност≥ Ї контрольно-правовий акт (р≥шенн¤, постанова, поданн¤, засте≠реженн¤, ухвала, пов≥домленн¤ та ≥н.), ¤кий м≥стить розпор¤≠дженн¤ констатуючого пор¤дку, тобто встановлен≥ внасл≥док перев≥рки позитивн≥ моменти, а пор¤д з ними правоохоронн≥ розпор¤дженн¤ про усуненн¤ ви¤влених правопорушень.

—тад≥њ контрольно-нагл¤довоњ д≥¤льност≥ (наприклад, проку≠рорського нагл¤ду, судового ≥ арб≥тражного контролю, держав≠ного контролю ≥нспекц≥й): орган≥зац≥йно-п≥дготовча; встанов≠ленн¤ фактичних обставин справи та њх анал≥з; виробленн¤ ≥ ух≠валенн¤ р≥шенн¤ у справ≥; перев≥рка виконанн¤ р≥шенн¤.

”становча д≥¤льн≥сть Ч це правова форма д≥¤льност≥ держа≠ви, ¤ка виражаЇтьс¤ в реал≥зац≥њ на основ≥ норм матер≥ального права повноважень на формуванн¤, перетворенн¤ або скасуван≠н¤ орган≥в держави, њх структурних п≥дрозд≥л≥в, посад.

ЅезпосереднЇ призначенн¤ установчоњ д≥¤льност≥ Ч кадрове забезпеченн¤ вс≥х ланок державноњ влади ≥ управл≥нн¤. ¬изнача≠льною стад≥Їю установчоњ д≥¤льност≥ Ї виборчий процес, ¤кий пол¤гаЇ у реал≥зац≥њ виборчих прав громад¤н на формуванн¤ представницьких орган≥в держави ≥ вищих посад.

ƒо неправових форм д≥¤льност≥ держави в≥днос¤ть насампе≠ред суто орган≥зац≥йну роботу, ¤ка не потребуЇ суворого юридич≠ного оформленн¤, не пов'¤зана з≥ зд≥йсненн¤м юридичне значу≠щих д≥й, що спричин¤ють правов≥ насл≥дки, наприклад, культур≠но-масова, техн≥чно-виконавча, орган≥зац≥йно-економ≥чна, збройний захист крањни. ќднак це не означаЇ, що орган≥зац≥йна д≥¤льн≥сть н≥¤к не регулюЇтьс¤ правом. ¬она Ї п≥дзаконною, зд≥й≠снюЇтьс¤ в рамках чинного законодавства ≥ у межах компетенц≥њ того чи ≥ншого органу. ѕравом тут регулюЇтьс¤ лише загальна процедура зд≥йсненн¤ д≥й. «д≥йсненн¤ орган≥зац≥йних д≥й Ч це повс¤кденн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥ про¤ви управл≥нськоњ д≥¤льност≥, по≠збавлен≥ юридичноњ оболонки.

ёридична техн≥ка

ѕравова форма д≥¤льност≥ безпосередньо пов'¤зана з необ≠х≥дн≥стю використанн¤ р≥зних метод≥в ≥ способ≥в юридичноњ тех≠н≥ки.

ёридична техн≥ка Ч це система засоб≥в, правил ≥ прийом≥в п≥дготовки компетентними органами юридичних акт≥в.

–озр≥зн¤ють юридичну техн≥ку в правотворчост≥ та правозастосовн≥й д≥¤льност≥.

ёридична техн≥ка в правотворчост≥ охоплюЇ нормативн≥ акти (техн≥ко-юридичн≥ прийоми ≥ правила при виробленн≥ закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в), а в правозастосовн≥й д≥¤льност≥ Ч ≥ндив≥ду≠альн≥ акти (техн≥ко-юридичн≥ прийоми ≥ правила при вироблен≠н≥ судових акт≥в, договор≥в).

ƒл¤ забезпеченн¤ верховенства закону ≥ його ефективноњ д≥њ необх≥дний високий р≥вень законодавчоњ техн≥ки.

ёридична техн≥ка в правотворчост≥ м≥стить у соб≥ методики роботи над текстами нормативно-правових акт≥в, прийоми най≠досконал≥шого викладу думки законодавц¤ (≥нших суб'Їкт≥в пра≠вотворчост≥) у статт¤х нормативно-правових акт≥в, виб≥р найдо≠ц≥льн≥шоњ структури кожного з них, терм≥нолог≥њ ≥ мови, спосо≠би оформленн¤ зм≥н, доповнень, повного або часткового скасуванн¤, об'Їднанн¤ нормативно-правових акт≥в тощо. ¬она забезпечуЇ юридичну досконал≥сть нормативних документ≥в.

≤стотне значенн¤ маЇ зведенн¤ до м≥н≥муму к≥лькост≥ норма≠тивних акт≥в з одного й того ж питанн¤, а також на¤вн≥сть спе≠ц≥альних правових засоб≥в, що забезпечують додержанн¤ норма≠тивно-правового акта (орган≥зац≥йн≥ заходи, заходи заохоченн¤, контролю та ≥н.).

Ќайзагальн≥шими прийомами ≥ правилами юридичноњ техн≥ки Ї:

1) юридична терм≥нолог≥¤;

2) юридичн≥ конструкц≥њ;

3) форма нормативного акта, прийоми ≥ правила викладу його зм≥сту.

1	2

Ќазва: ѕравов≥ форми д≥¤льност≥ держави ¤к зас≥б функц≥онуванн¤ механ≥зму правового регулюванн¤. ёридична техн≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1349 прочитано)