≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ѕравоохоронн≥ та контрольно-нагл¤дов≥ органи. –оль орган≥в внутр≥шн≥х справ у механ≥зм≥ правовоњ держави. ћ≥н≥стерство юстиц≥њ та ¬ища рада юстиц≥њ
ѕравоохоронн≥ та контрольно-нагл¤дов≥ органи. –оль орган≥в внутр≥шн≥х справ у механ≥зм≥ правовоњ держави. ћ≥н≥стерство юстиц≥њ та ¬ища рада юстиц≥њ—тор≥нка: 1/2
ѕравоохоронн≥ органи Ч органи прокуратури, внутр≥шн≥х справ, служби безпеки, митн≥ органи, органи охорони держав≠ного кордону, органи державноњ податковоњ служби, державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, рибоохорони, державноњ л≥совоњ охорони, ≥нш≥ органи, що зд≥йснюють правозастосовн≥ та право≠охоронн≥ функц≥њ. ѕравоохоронна д≥¤льн≥сть визначаЇтьс¤ правоохоронною функц≥Їю держави, зд≥йснюЇтьс¤ в рамках правоохоронних в≥д≠носин, повинна в≥дпов≥дати њх принципам. ƒержавно-владна д≥¤льн≥сть правоохоронних орган≥в вира≠жаЇтьс¤ в тому, що вони ¤к частина механ≥зму держави мають компетенц≥ю розгл¤дати р≥зного роду юридичних справ ≥ спира≠ютьс¤ на можлив≥сть застосуванн¤ державного примусу. ѕравоохоронна д≥¤льн≥сть за своЇю структурою под≥л¤Їтьс¤ на: Х запоб≥ганн¤ виникненню умов ≥ причин сусп≥льне небез≠печного ¤вища; Х припиненн¤ процесу њх розвитку; Х л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в. ѕрокуратура Ч специф≥чний орган державного управл≥нн¤, над≥лений правоохоронними ≥ контрольно-нагл¤довими функ≠ц≥¤ми. Ќа прокуратуру ”крањни покладаютьс¤ завданн¤. Ч п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ в суд≥; Ч представництво ≥нтерес≥в громад¤нина або держави в суд≥ у випадках, визначених законом; Ч нагл¤д за додержанн¤м закон≥в органами, що зд≥йснюють оперативно-розшукову д≥¤льн≥сть, д≥знанн¤, досудове сл≥дство; Ч нагл¤д за додержанн¤м закон≥в при виконанн≥ судових р≥≠шень у крим≥нальних справах, а також при застосуванн≥ ≥нших заход≥в примусового характеру, пов'¤заних з обмеженн¤м осо≠бистоњ свободи громад¤н. ѕрокуратура ”крањни зд≥йснюЇ нагл¤д за додержанн¤м зако≠н≥в у д≥¤льност≥ —лужби безпеки ”крањни та орган≥в внутр≥шн≥х справ (центральний орган Ч ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ ”крањни). ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни розроблена онцепц≥¤ ре≠формуванн¤ прокуратури. онституц≥¤ залишаЇ за прокуратурою функц≥њ: Ч п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ ≥ представництво ≥нтерес≥в громад¤нина ≥ держави в суд≥; Ч нагл¤д за оперативно-розшуковою д≥¤льн≥стю, сл≥дством, д≥знанн¤м, додержанн¤м крим≥нально-виконавчого законодав≠ства. —труктура прокуратури: √енеральна прокуратура ”крањни, прокуратура јвтономноњ –еспубл≥ки рим, прокуратура облас≠тей ≥ район≥в (м≥ст). ™ окрем≥ п≥дрозд≥ли прокуратури Ч на транс≠порт≥, у водних басейнах, виправно-трудових закладах; в≥йсько≠ва прокуратура Ч у «бройних —илах ≥ ¬≥йськове-ћорському флот≥ ”крањни. √енеральний прокурор, ¤кий очолюЇ прокуратуру, призна≠чаЇтьс¤ ѕрезидентом за згодою ¬ерховноњ –ади строком на 5 рок≥в ≥ зв≥льн¤Їтьс¤ з посади ѕрезидентом. ¬ерховна –ада може висловити недов≥ру прокурору ”крањни, що маЇ насл≥дком його в≥дставку з посади. ¬с≥ нижчесто¤ч≥ прокурори призначаютьс¤ √енеральним про≠курором також строком на 5 рок≥в. ѕрокурорами ≥ сл≥дчими прокуратури можуть бути призначен≥ т≥льки громад¤ни ”крањ≠ни, що мають вищу юридичну осв≥ту, необх≥дн≥ д≥лов≥ ≥ моральн≥ ¤кост≥ ≥ дос¤гай встановленого законом в≥ку (дл¤ прокурор≥в району м≥ста Ч не менше н≥ж 25 рок≥в). —лужба безпеки ”крањни Ч державний правоохоронний орган спец≥ального призначенн¤. …ого завданн¤ Ч захист незалежно≠ст≥ ”крањни, њњ конституц≥йного ладу, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ та обороноздатност≥ в≥д розв≥дувально-п≥дривноњ д≥¤льност≥ служб ≥ноземних держав, а усередин≥ крањни Ч в≥д п≥дривноњ д≥¤льност≥ з боку злочинних орган≥зац≥й, груп людей або нав≥ть окремих ос≥б; боротьба з орган≥зованою злочинн≥стю, маф≥Їю, корупц≥Їю, що створюють загрозу життЇво важливим ≥нтересам ”крањни. —истему —лужби безпеки ”крањни становл¤ть ÷ентральне управл≥нн¤, п≥дпор¤дкован≥ йому рег≥ональн≥ органи. —лужба безпеки јвтономноњ –еспубл≥ки рим, органи в≥йськовоњ контр≠розв≥дки, в≥йськов≥ формуванн¤, а також навчальн≥ науково-до≠сл≥дн≥ та ≥нш≥ установи. ÷ентральне управл≥нн¤ —лужби безпеки ”крањни видаЇ положенн¤, накази, розпор¤дженн¤, ≥нструкц≥њ, даЇ вказ≥вки, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ в систем≥ —лужби безпеки ”крањни. Ќайчисленн≥ша ланка правоохоронних орган≥в Ч органи ћ¬— ”крањни (див. І Ђ–оль орган≥в внутр≥шн≥х справ у механ≥зм≥ пра≠вовоњ державиї). ƒо недержавних правоохоронних орган≥в належать адвокатури, адвокатськ≥ компан≥њ, недержавн≥ розшуков≥, охоронн≥ ≥ де¤к≥ ≥нш≥ установи в≥дпов≥дного призначенн¤. Ќедержавн≥ орган≥зац≥њ ство≠рюютьс¤ дл¤ охорони приватних, групових ≥нтерес≥в, а не дл¤ охорони публ≥чних ≥нтерес≥в. ” цьому пол¤гаЇ њхн¤ в≥дм≥нн≥сть. ѕроте вс≥ вони покликан≥ служити ≥нтересам особи та сусп≥льства. ¬ажливою ланкою контрольно-нагл¤дових орган≥в держави Ї державн≥ ≥нспекц≥њ (адм≥н≥страц≥њ). ƒержавн≥ служби (≥нспекц≥њ, адм≥н≥страц≥њ) Ч сан≥тарн≥, подат≠ков≥, протипожежн≥ та ≥н. Ч спец≥альн≥ державн≥ органи. ¬они покликан≥ зд≥йснювати функц≥њ контролю ≥ нагл¤ду за дотри≠манн¤м п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми, установами, посадови≠ми особами ≥ громад¤нами окремих установлених в≥дпов≥дними правовими актами правил: сан≥тарних, податкових, протипоже≠жних, ветеринарних та ≥н. Ќаприклад, державна податкова адм≥н≥страц≥¤ зд≥йснюЇ функ≠ц≥ю контролю ≥ нагл¤ду за своЇчасною подачею податкових де≠кларац≥й юридичними ≥ ф≥зичними особами (громад¤нами), ¤к≥ за законом повинн≥ сплачувати податки. –оль орган≥в внутр≥шн≥х справ у механ≥зм≥ правовоњ держави ќргани внутр≥шн≥х справ Ч правоохоронн≥ органи виконавчоњ влади, що складаютьс¤ з галузевих служб: м≥л≥ц≥њ, сл≥дчого апа≠рату, внутр≥шн≥х в≥йськ, крим≥нально-виконавчих установ. ѓм в≥дведена в≥дпов≥дальна роль у механ≥зм≥ правовоњ держа≠ви. ¬они беруть участь у зд≥йсненн≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х функ≠ц≥й держави Ч провод¤ть д≥¤льн≥сть ≥з захисту економ≥ки ≥ нав≠колишнього середовища в≥д злочинних пос¤гань (податкова м≥≠л≥ц≥¤, еколог≥чна м≥л≥ц≥¤), сто¤ть на страж≥ законност≥ ≥ правопор¤дку (ƒј≤, патрульно-постова служба та ≥н.), сп≥вроб≥т≠ничають на м≥жнародному р≥вн≥ з забезпеченн¤ св≥тового пор¤д≠ку (1Ќ“≈–ѕќЋ), мають на мет≥ захист ≥ охорону прав ≥ свобод людини. ќкрем≥ служби орган≥в внутр≥шн≥х справ (м≥л≥ц≥¤, виправно-трудов≥ установи) над≥лен≥ функц≥¤ми д≥знанн¤, ¤к≥ вони зд≥йс≠нюють у межах вимог крим≥нально-процесуального закону. ќдна з особливостей орган≥в внутр≥шн≥х справ Ч на¤вн≥сть повноважень щодо проведенн¤ попереднього розсл≥дуванн¤ (спе≠ц≥альний сл≥дчий апарат). ќргани внутр≥шн≥х справ мають широкий д≥апазон адм≥н≥ст≠ративно-нагл¤дових функц≥й Ч забезпеченн¤ громадського по≠р¤дку, паспортного режиму, правил дозв≥льноњ системи та ≥н. ќсновн≥ завданн¤ орган≥в внутр≥шн≥х справ: 1) захист прав ≥ свобод громад¤н, ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥ дер≠жави в≥д протиправних пос¤гань, охорона громадського пор¤д≠ку ≥ забезпеченн¤ громадськоњ безпеки; 2) боротьба з≥ злочинн≥стю; 3) запоб≥ганн¤ злочинам, њх припиненн¤, розкритт¤ ≥ розсл≥≠дуванн¤, розшук ос≥б, що вчинили злочин, вжитт¤ заход≥в дл¤ усуненн¤ причин ≥ умов, що спри¤ють вчиненню правопорушень; 4) забезпеченн¤ виконанн¤ крим≥нальних покарань, участь у ресоц≥ал≥зац≥њ засуджених; 5) забезпеченн¤ безпеки дорожнього руху ≥ пожежноњ без≠пеки; 6) охорона ≥ захист державних об'Їкт≥в, майна ус≥х вид≥в влас≠ност≥. ћ≥л≥ц≥¤ Ч складова частина системи орган≥в внутр≥шн≥х справ, ¤к≥ зд≥йснюють виконавчу державну владу в сфер≥ охорони гро≠мадського пор¤дку. ƒо структури м≥л≥ц≥њ вход¤ть: крим≥нальна м≥л≥ц≥¤, м≥л≥ц≥¤ громадськоњ безпеки, транспортна м≥л≥ц≥¤, державна автомоб≥льна ≥нспекц≥¤, м≥л≥ц≥¤ охорони, спец≥альна м≥л≥ц≥¤. ‘ункц≥њ м≥л≥ц≥њ: Ч адм≥н≥стративна Ч виконавчо-розпор¤дча д≥¤льн≥сть њњ апарат≥в, служб ≥ п≥дрозд≥л≥в з орган≥зац≥њ ≥ зд≥йсненн¤ охорони громадського пор¤дку ≥ громадськоњ безпеки в межах повнова≠жень, визначених законом. еруючись адм≥н≥стративним зако≠нодавством, прац≥вники м≥л≥ц≥њ вступають у адм≥н≥стративно-пра≠вов≥ в≥дносини з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, њх посадовими особами ≥ громад¤нами; Ч проф≥лактична Ч запоб≥ганн¤ злочинам та ≥ншим право≠порушенн¤м, ви¤вленн¤ причин ≥ умов, що њх породжують, усу≠ненн¤ њх. ѕрактично вс≥ п≥дрозд≥ли м≥л≥ц≥њ зд≥йснюють проф≥лак≠тичн≥ заходи. ÷им по¤снюЇтьс¤ використанн¤ ними державно-владних повноважень примусового характеру в б≥льш≥й м≥р≥, н≥ж ≥ншими органами виконавчоњ влади; Ч оперативно-розшукова Ч ви¤вленн¤ ≥нформац≥њ про право≠порушенн¤, що готуютьс¤ або вже вчинен≥; про ос≥б, що ухил¤≠ютьс¤ в≥д орган≥в розсл≥дуванн¤ або в≥дбуванн¤ крим≥нального покаранн¤ та ≥н.; Ч крим≥нальна-процесуальна Ч розгл¤д за¤в ≥ пов≥домлень про вчинен≥ злочини, провадженн¤ д≥знанн¤ ≥ попереднього сл≥дст≠ва у крим≥нальних питанн¤х про злочини, розсл≥дуванн¤ ¤ких покладено законом на органи внутр≥шн≥х справ; Ч виконавча Ч виконанн¤ в межах своЇњ компетенц≥њ адм≥н≥≠стративних ст¤гнень ≥ крим≥нальних покарань (засудженн¤ ос≥б до виправно-трудових роб≥т без позбавленн¤ вол≥ та ≥н.); Ч охоронна Ч охорона на догов≥рних засадах майна ус≥х вид≥в власност≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. як державний озброЇний орган виконавчоњ влади м≥л≥ц≥¤ покликана захищати житт¤, здо≠ров'¤, права ≥ свободи громад¤н, власн≥сть, навколишнЇ приро≠дне середовище, ≥нтереси сусп≥льства ≥ держави в≥д протиправних пос¤гань. ∆одн≥ вин¤тков≥ обставини або вказ≥вки посадових ос≥б не можуть бути п≥дставою дл¤ будь-¤ких незаконних д≥й або без≠д≥¤льност≥ м≥л≥ц≥њ. ¬каз≥вки сп≥вроб≥тник≥в м≥л≥ц≥њ, зроблен≥ в ме≠жах службових повноважень ¤к представник≥в влади, обов'¤зко≠в≥ дл¤ вс≥х громад¤н ≥ посадових ос≥б. —татт¤ 20 «акону ”крањни Ђѕро м≥л≥ц≥юї гласить: Ђ«аконн≥ вимоги прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ громад¤нами ≥ посадовими особамиї.
Ќазва: ѕравоохоронн≥ та контрольно-нагл¤дов≥ органи. –оль орган≥в внутр≥шн≥х справ у механ≥зм≥ правовоњ держави. ћ≥н≥стерство юстиц≥њ та ¬ища рада юстиц≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1725 прочитано) |