≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —уб'Їкти правов≥дносин. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б
—уб'Їкти правов≥дносин. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б—тор≥нка: 1/2
—уб'Їкти правов≥дносин Ч це суб'Їкти права, тобто особи, що мають правосуб'Їктн≥сть. ¬ирази Ђсуб'Їкт праваї ≥ Ђособа, що маЇ правосуб'Їктн≥стьї зб≥гаютьс¤. ѕравосуб'Їктн≥сть Ч одна з обов'¤зкових передумов правов≥дносин. ўоб стати учасником правов≥дносин, суб'Їкти повинн≥ прой≠ти два етапи над≥ленн¤ њх юридичними властивост¤ми: Х набути властивостей суб'Їкт≥в права ¤к потенц≥йних суб'Їкт≥в (учасник≥в) правов≥дносин Ч через в≥дпов≥дн≥сть певним право≠вим вимогам щодо правосуб'Їктност≥; Х набути додаткових властивостей юридичного характеру в конкретн≥й юридичне значущ≥й ситуац≥њ Ч суб'Їктивних юри≠дичних прав ≥ обов'¤зк≥в, що надаютьс¤ њм правовими нормами. —аме вони визначають власне правов≥ зв'¤зки, в≥дносини м≥ж суб'Їктами. —уб'Їкти правов≥дносин Ч це ≥ндив≥дуальн≥ чи колективн≥ су≠б'Їкти права, ¤к≥ використовують свою правосуб'Їктн≥сть у кон≠кретних правов≥дносинах, виступаючи реал≥заторами суб'Їктив≠них юридичних прав ≥ обов'¤зк≥в, повноважень ≥ юридичноњ в≥д≠пов≥дальност≥. ¬иди суб'Їкт≥в правов≥дносин: 1) ≥ндив≥дуальн≥ суб'Їкти (ф≥зичн≥ особи): Ч громад¤ни, тобто ≥ндив≥ди, що мають громад¤нство даноњ крањни; Ч ≥ноземн≥ громад¤ни; Ч особи без громад¤нства (апатриди); Ч особи з подв≥йним громад¤нством (б≥патриди); 2) колективн≥ суб'Їкти (юридичн≥ особи): Ч державн≥ органи, орган≥зац≥њ, установи, п≥дприЇмства; Ч органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤; Ч комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ (акц≥онерн≥ товариства, приват≠н≥ ф≥рми тощо Ч в≥тчизн¤н≥, ≥ноземн≥, м≥жнародн≥); Ч громадськ≥ об'Їднанн¤ (парт≥њ, профсп≥лков≥ орган≥за≠ц≥њ тощо); Ч рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ; 3) держава та њњ структурн≥ одиниц≥: Ч держава; Ч державн≥ утворенн¤ (суб'Їкти федерац≥њ Ч штати, зем≠л≥, автоном≥њ; в ”крањн≥ Ч јвтономна –еспубл≥ка рим); Ч адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥ (область, м≥с≠то, селище та ≥н.); 4) соц≥альн≥ сп≥льноти Ч народ, нац≥¤, етн≥чн≥ групи, грома≠д¤ни виборчого округу тощо. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б (≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в пра≠вов≥дносин) Ч це передбачена нормами права здатн≥сть (можли≠в≥сть) бути учасниками правов≥дносин. ” м≥жнародних документах про права людини (ст. 6 «агальноњ декларац≥њ прав людини, ст. 16 ћ≥жнародного пакту про громад¤н≠ськ≥ ≥ пол≥тичн≥ права) записано, що кожна людина, де б вона не знаходилас¤, маЇ право на визнанн¤ њњ правосуб'Їктност≥. ¬ основ≥ визначенн¤ природи правосуб'Їктност≥ (правод≥Їздат-ност≥) ф≥зичноњ особи лежать два критер≥њ: Ч в≥кова характеристика (певний в≥к); Ч зр≥л≥сть псих≥ки, в≥дсутн≥сть психолог≥чних дефект≥в. —клад правосуб'Їктност≥ ф≥зичноњ особи: Х правоздатн≥сть; Х д≥Їздатн≥сть; Х дел≥ктоздатн≥сть. ѕравоздатн≥сть Ч це передбачена нормами права здатн≥сть (можлив≥сть) ≥ндив≥да мати суб'Їктивн≥ юридичн≥ права ≥ вико≠нувати суб'Їктивн≥ юридичн≥ обов'¤зки. ѕравоздатн≥сть вини≠каЇ з моменту народженн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ з≥ смертю особи. ѕравоздатн≥сть Ч не к≥льк≥сне вираженн¤ прав суб'Їкта, а пост≥йний громад¤нський стан особи; не саме волод≥нн¤ права≠ми, а здатн≥сть мати права, набувати суб'Їктивних прав. ¬≥к, псих≥чний ≥ ф≥зичний стан громад¤нина не впливають на його правоздатн≥сть. ѕравоздатн≥сть Ї р≥вною дл¤ вс≥х грома≠д¤н незалежно в≥д стат≥, нац≥ональност≥, походженн¤, майново≠го стану, м≥сц¤ проживанн¤, причетност≥ до рел≥г≥њ, належност≥ до громадських орган≥зац≥й та ≥н. ƒ≥Їздатн≥сть Ч це передбачена нормами права здатн≥сть ≥н≠див≥да самост≥йно, своњми усв≥домленими д≥¤ми зд≥йснювати (ви≠користовувати ≥ виконувати) суб'Їктивн≥ юридичн≥ права, обо≠в'¤зки ≥ нести в≥дпов≥дальн≥сть. ƒ≥Їздатн≥сть, на в≥дм≥ну в≥д правоздатност≥, залежить в≥д в≥ку, ф≥зичного стану особи, а також ≥нших особистих ¤костей люди≠ни, що з'¤вл¤ютьс¤ у нењ в м≥ру розумового, ф≥зичного, соц≥аль≠ного розвитку. ѕовна д≥Їздатн≥сть настаЇ з моменту громад¤нського повно≠л≥тт¤. як правило, у б≥льшост≥ галузей права д≥Їздатн≥сть ≥ право≠здатн≥сть зб≥гаютьс¤ в одн≥й особ≥, вони нерозд≥льн≥, кр≥м ци≠в≥льного (≥ частково с≥мейного) права, де нед≥Їздатна людина може бути суб'Їктом конкретних правов≥дносин. ” цив≥льному прав≥ Ї градац≥¤ р≥зних ступен≥в д≥Їздатност≥. ѕовна д≥Їздатн≥сть настаЇ з 18 рок≥в. Ќеповна (в≥дносна) д≥Їздатн≥сть: 14-18 рок≥в (проектуЇтьс¤ в новому ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни), 15-18 (за чинним зако≠нодавством). «аконодавством передбачена можлив≥сть оголосити непов≠нол≥тнього, ¤кий дос¤г 16 рок≥в, повн≥стю д≥Їздатним, ¤кщо в≥н працюЇ за трудовим договором, у тому числ≥ за контрактом, чи займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю. ќголошенн¤ непов≠нол≥тнього повн≥стю д≥Їздатним (акт емансипац≥њ) провадитьс¤ за р≥шенн¤м органу оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ Ч за згодою батьк≥в, уси≠новител≥в або п≥клувальника, а в раз≥ в≥дсутност≥ такоњ згоди Ч за р≥шенн¤м суду. „асткова д≥Їздатн≥сть: до 14 рок≥в (проектуЇтьс¤ в новому ÷ив≥льному кодекс≥ ”крањни), до 15 рок≥в (за чинним законо≠давством). ќбмежена д≥Їздатн≥сть виражаЇтьс¤ в такому: Х обмеженн¤ прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина законом дер≠жави передбачено в т≥й м≥р≥, в ¤к≥й це необх≥дно дл¤ захисту основ конституц≥йного ладу, моральност≥, здоров'¤, прав ≥ законних ≥нтерес≥в ≥нших ос≥б, забезпеченн¤ оборони ≥ без≠пеки крањни; Х обмеженн¤ прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина можливо за р≥шенн¤м суду внасл≥док зловживанн¤ спиртними напо¤ми або наркотичними засобами. јбсолютна нед≥Їздатн≥сть встановлена дл¤ ос≥б, визнаних не≠д≥Їздатними за р≥шенн¤м суду внасл≥док душевноњ хвороби чи слабоумства. Ќ≥хто не може бути обмежений у д≥Їздатност≥ ≥накше ¤к за р≥шенн¤м суду ≥ в≥дпов≥дно до закону. ¬≥дсутн≥сть у д≥тей ≥ псих≥ч≠но хворих власноњ д≥Їздатност≥ зам≥н¤Їтьс¤ д≥Їздатн≥стю ≥нших, спец≥ально визначених ос≥б Ч батьк≥в, оп≥кун≥в або п≥клуваль≠ник≥в. ќтже, ѕравосуб'Їктн≥сть Ч категор≥¤ ц≥льна, ≥ в галуз≥ цив≥льного права вона також утворюЇ Їдн≥сть правоздатност≥ ≥ д≥Їздатност≥: тут зам≥сть правоздатноњ, але нед≥Їздатноњ особи може виступати њњ законний представник. ƒел≥ктоздатн≥сть Ч це здатн≥сть нести в≥дпов≥дальн≥сть за вчи≠нен≥ правопорушенн¤. ” де¤ких випадках дел≥ктоздатн≥сть пе≠редуЇ настанню повноњ д≥Їздатност≥. Ќаприклад, крим≥нальн≥й в≥дпов≥дальност≥ п≥дл¤гають особи, ¤ким до вчиненн¤ злочину виповнилос¤ 16 рок≥в, а за де¤к≥ види злочин≥в вона настаЇ з 14 рок≥в (ст. 10 ”крањни). ¬арто уваги те, що, не дос¤гши по≠вноњ д≥Їздатност≥, ц≥ особи Ї дел≥ктоздатними. ѕередумовою дел≥ктоздатност≥ Ї осудн≥сть, тобто здатн≥сть у момент вчиненн¤ сусп≥льне небезпечного д≥¤нн¤ усв≥домлювати своњ д≥њ ≥ керувати ними. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б може бути: загальною | спец≥альною | ≥ндив≥дуальною | ” конкретних правов≥дносинах суб'Їкт може виступати ¤к нос≥й загальноњ, спец≥альноњ та ≥ндив≥дуальноњ правосуб'Їктност≥. ѕравосуб'Їктн≥сть Ч юридична передумова дл¤ визнанн¤ особи нос≥Їм в≥дпов≥дного правового статусу. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б (колективних суб'Їкт≥в пра≠вов≥дносин) Ч це правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть державних ≥ не≠державних орган≥зац≥й: державних орган≥в, державних п≥дпри≠Їмств ≥ установ, громадських об'Їднань, комерц≥йних (госпо≠дарських) корпорац≥й, та ≥н. рел≥г≥йних орган≥зац≥й ёридична особа Ч орган≥зац≥¤, що маЇ в≥докремлене майно, може в≥д свого ≥мен≥ набувати майнових ≥ особистих немайнових прав ≥ нести обов'¤зки, бути позивачем ≥ в≥дпов≥дачем у суд≥, арб≥тражному або третейському суд≥. ёридична особа Ч це не будь-¤кий колективний суб'Їкт, а колективний суб'Їкт у певн≥й галуз≥ д≥¤льност≥ Ч господарськ≥й, соц≥ально-культурн≥й, зм≥с≠том ¤коњ Ї товарно-грошов≥ в≥дносини, участь у цив≥льному (май≠новому) оборот≥. —татусом юридичноњ особи комерц≥йн≥ ≥ некомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ над≥л¤ютьс¤ за законом. ќзнаки юридичноњ особи. 1. ќрган≥зац≥йна Їдн≥сть: маЇ ч≥тку внутр≥шню структуру, ор≠гани управл≥нн¤ ≥ в≥дпов≥дн≥ п≥дрозд≥ли дл¤ виконанн¤ завдань ≥ функц≥й, закр≥плених статутом. ћаЇ рекв≥зити, затверджен≥ при реЇстрац≥њ в державних органах (статут, круглу печатку, штампи, назву та ≥н.) ≥ органах державноњ статистики (присвоЇнн¤ ≥ден≠тиф≥кац≥йного коду, ¤кий Ї Їдиним дл¤ всього простору ”крањ≠ни ≥ збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом усього пер≥оду ≥снуванн¤).
Ќазва: —уб'Їкти правов≥дносин. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1785 прочитано) |