≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > —уб'Їкти правов≥дносин. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б

2. Ќа¤вн≥сть майна, що знаходитьс¤ в њњ розпор¤дженн≥ (у ко≠мерц≥йноњ юридичноњ особи Ч в њњ власност≥), майнова в≥докрем≠лен≥сть в≥д майна њњ учасник≥в ≥ фундатор≥в (самост≥йний баланс

Х кошторис витрат, статутний фонд ≥ банк≥вський рахунок).

3. ÷≥льове призначенн¤ Ч створюЇтьс¤ дл¤ певних ц≥лей ≥ не може д≥¤ти з ≥ншими ц≥л¤ми.  омерц≥йна юридична особа ство≠рюЇтьс¤ дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

4. ћожлив≥сть виступати в цив≥льному оборот≥, набувати пра≠ва ≥ виконувати обов'¤зки в≥д свого ≥мен≥, тобто не зобов'¤зана звертатис¤ за дозволом до вищоњ ≥нстанц≥њ (наприклад, комер≠ц≥йна юридична особа може зд≥йснювати операц≥њ, що не супе≠речать закону; створювати юридичн≥ особи; обирати м≥сце роз≠ташуванн¤).

5. ћожлив≥сть бути позивачем ≥ в≥дпов≥дачем у суд≥ Ч зверта≠тис¤ з позовом на громад¤н, ≥нших ос≥б, в≥дпов≥дати за боргами у раз≥ зустр≥чного позову.

6. ќбов'¤зок нести самост≥йну майнову в≥дпов≥дальн≥сть (¤кщо це майно закр≥плене за нею за правом власност≥).

«а характером д≥¤льност≥ юридичн≥ особи можуть бути:

Х некомерц≥йн≥ (публ≥чн≥),

Х комерц≥йн≥ (приватн≥)

Ќекомерц≥йн≥ особи Ч державн≥ орган≥зац≥њ ≥ установи (парла≠мент, ур¤д, суд, м≥л≥ц≥¤, державн≥ п≥дприЇмства, органи м≥сцевоњ влади та ≥н.) Ч спр¤мовують свою д≥¤льн≥сть на задоволенн¤ тих чи ≥нших невиробничих потреб: орган≥зац≥йно-управл≥нських, соц≥ально-культурних, соц≥ально-побутових та ≥н. ¬они мають публ≥чн≥ ц≥л≥ ≥ не пересл≥дують мету одержанн¤ прибутку ¤к ста≠тутного завданн¤. «азвичай д≥¤льн≥сть таких орган≥зац≥й ф≥нан≠суЇтьс¤ за рахунок державного бюджету (державн≥ установи), або бюджету громадських орган≥зац≥й, або за рахунок добров≥льних внеск≥в ≥ пожертвувань.

ƒо некомерц≥йних юридичних ос≥б належать споживч≥ коо≠перативи, громадськ≥ або рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ, благод≥йн≥ та ≥нш≥ фонди, а також ≥нш≥ об'Їднанн¤, передбачен≥ законом.

Ќекомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ можуть займатис¤ ≥ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, але лише ост≥льки, оск≥льки це служить дос¤гненню ц≥лей, заради ¤ких вони створен≥ ≥ в≥дпов≥дають ним. Ќаприклад, вуз може приймати за плату на навчанн¤ студент≥в дл¤ того, щоб одержаний прибуток використовувати на п≥двищенн¤ ¤ко≠ст≥ осв≥ти (придбанн¤ прилад≥в, л≥тератури, оплата прац≥ викла≠дач≥в, ремонт ≥ переобладнанн¤ прим≥щень тощо). “ут важливо додержуватис¤ певноњ м≥ри, щоб не перейти ту межу, за ¤кою головними стають вже ≥нш≥ пр≥оритети Ч ц≥л≥ комерц≥йного ха≠рактеру.

Ќекомерц≥йн≥ орган≥зац≥њ мають б≥льшу стаб≥льн≥сть ≥ б≥льшу незалежн≥сть в≥д тих ≥ндив≥д≥в, що вход¤ть до складу юридичноњ особи. ≤снуванн¤ юридичноњ особи, ¤ка маЇ некомерц≥йний (публ≥ч≠но-правовий) характер, не залежить в≥д вол≥ њњ член≥в Ч п≥дпор¤д≠кованих ≥ п≥дзв≥тних ос≥б. Ќаприклад, ур¤д не може припинити своЇ ≥снуванн¤ ¤к орган виконавчоњ влади, нав≥ть ¤кщо вс≥ чле≠ни каб≥нету м≥н≥стр≥в п≥дуть у в≥дставку. «ам≥сть каб≥нету м≥н≥ст≠р≥в, ¤кий п≥шов у в≥дставку, буде сформований новий каб≥нет. “обто Ќекомерц≥йн≥, публ≥чн≥ орган≥зац≥њ продовжують функц≥о≠нувати ¤к юридичн≥ особи ≥ суб'Їкти правов≥дносин.

 омерц≥йн≥ особи Ч комерц≥йний банк, приватна ф≥рма, ак≠ц≥онерне товариство та ≥н. Ч спр¤мовують свою д≥¤льн≥сть на одержанн¤ прибутку ≥ ф≥нансуютьс¤ насамперед за св≥й раху≠нок. ¬они пересл≥дують приватн≥ ц≥л≥ та ≥нтереси своњх член≥в: вкладник≥в, пайовик≥в, акц≥онер≥в ≥ можуть припинити своЇ ≥с≠нуванн¤ з вол≥ цих ос≥б (наприклад, оголосити себе банкрутом).

„лени комерц≥йних (приватноправових) юридичних ос≥б Ї повними њх представниками, њх вол¤ Ч вол¤ юридичноњ особи. ёридичною особою може бути ≥ндив≥дуальний, а не т≥льки колективний, суб'Їкт права.

ѕравосуб'Їктн≥сть комерц≥йних орган≥зац≥й та њх об'Їднань (асоц≥ац≥й, корпорац≥й, консорц≥ум≥в, концерн≥в та ≥н.) перед≠бачена законодавством у вигл¤д≥ орган≥зац≥йно-правових форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ визначаЇтьс¤ статутними докумен≠тами, зареЇстрованими в установленому законом пор¤дку. Ќа≠приклад, обс¤г прав ≥ обов'¤зк≥в акц≥онерних товариств закри≠того ≥ в≥дкритого типу Ї р≥зним: акц≥њ першого розповсюджують≠с¤ шл¤хом в≥дкритоњ передплати ≥ куп≥вл≥-продажу на б≥ржах;

акц≥њ другого розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть роз≠повсюджуватис¤ шл¤хом в≥дкритоњ передплати, купуватис¤ ≥ про≠даватис¤ на б≥ржах.

—п≥льним дл¤ правосуб'Їктност≥ комерц≥йних орган≥зац≥й Ї те, що вона ірунтуЇтьс¤ на засадах приватного права Ч диспозитивност≥ ≥ р≥вност≥ стор≥н у цив≥льно-правових в≥дносинах. “ут ѕра≠восуб'Їктн≥сть одн≥Їњ сторони не обмежуЇ правосуб'Їктност≥ ≥н≠шоњ сторони. ƒогов≥рн≥ в≥дносини виникають на основ≥ р≥вност≥ (автоном≥њ) стор≥н незалежно в≥д њх статусу. ÷е в≥дносини м≥ж громад¤нами-власниками, орендар¤ми, фермерами, громад¤на≠ми ≥ орган≥зац≥¤ми, орган≥зац≥¤ми м≥ж собою, в тому числ≥ ≥ дер≠жавними, акц≥онерними, орендними п≥дприЇмствами ≥ кор≠порац≥¤ми, наприклад, догов≥р м≥ж органом внутр≥шн≥х справ ≥ громад¤нином на охорону квартири. ” цих в≥дносинах держав≠ний орган виступаЇ ¤к юридична особа; засновуЇ догов≥рн≥ в≥д≠носини на принцип≥ диспозитивност≥ (а не ≥мперативност≥). ” сфер≥ п≥дприЇмництва д≥Ї той же принцип, що й у сфер≥ регу≠люванн¤ повед≥нки ф≥зичних ос≥б ≥ д≥¤льност≥ громадських об'Їднань: Ђƒозволено все, кр≥м пр¤мо забороненого закономї (загальнодозв≥льний тип /режим/ правового регулюванн¤).

 оли ж д≥¤льн≥сть комерц≥йноњ корпорац≥њ виходить за рамки товарного виробництва ≥ об≥гу ≥ потрапл¤Ї у сферу д≥њ публ≥чного права (державна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмств, ст¤гненн¤ податк≥в та ≥н.), вступаЇ в д≥ю принцип Ђƒозволено лише те, що пр¤мо пе≠редбачено закономї (спец≥ально-дозв≥льний тип /режим/ пра≠вового регулюванн¤). ” сфер≥ управл≥нн¤ державною власн≥стю в≥дбуваЇтьс¤ поЇднанн¤ ≥мперативного ≥ диспозитивного метод≥в правового регулюванн¤ Ч виникають адм≥н≥стративно-правов≥ ≥ цив≥льно-правов≥ в≥дносини.

яким Ї сп≥вв≥дношенн¤ правоздатност≥ ≥ д≥Їздатност≥ у юридичноњ особи ?

¬ юридичн≥й науц≥ тривалий час панувала думка про те, що правосуб'Їктн≥сть юридичноњ особи в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д правосуб'Їктност≥ ф≥зичноњ особи. ¬важалос¤, що у юридичноњ особи правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть виникають одночасно ≥ не можуть бути обмежен≥, тод≥ ¤к у ф≥зичноњ особи правоздатн≥сть ≥ д≥Їздат≠н≥сть виникають неодночасно ≥ д≥Їздатн≥сть обмежуЇтьс¤.

ќднак сформоване ран≥ше у¤вленн¤ про повний зб≥г право≠здатност≥ ≥ д≥Їздатност≥ юридичноњ особи не виправдуЇ себе в умовах трансформац≥њ сусп≥льства до ринкових в≥дносин. ¬и¤ви≠лос¤, що юридична особа не завжди без будь-¤ких умов може використовувати т≥ права, ¤к≥ маЇ. ƒ≥Їздатн≥сть юридичноњ особи можe зм≥нюватис¤ без зм≥ни њњ правоздатност≥. “ак, п≥дприЇмст≠во-боржник не маЇ можливост≥ реал≥зувати своњ права на влас≠ний розсуд. …ого д≥Їздатн≥сть обмежуЇтьс¤. ÷ю обмежену д≥Ї≠здатн≥сть юридичноњ особи-боржника доповнюЇ (наприклад, в≥д≠пов≥дно до законодавства –ос≥њ) арб≥тражний управл¤ючий, ¤кий маЇ широк≥ повноваженн¤ щодо управл≥нн¤ п≥дприЇмством-борж≠ником. —воњми д≥¤ми в≥н даЇ можлив≥сть п≥дприЇмству-боржни≠ку брати участь у цив≥льному оборот≥ через зд≥йсненн¤ вс≥х не заборонених законом операц≥й.

ќтже, правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть юридичноњ особи ¤к суб'Їкта правов≥дносин (наприклад, комерц≥йноњ орган≥зац≥њ) не зб≥га≠ютьс¤ ц≥лком, ¤к не зб≥гаютьс¤ правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть ф≥≠зичноњ особи. ѕравда, у колективних суб'Їкт≥в правов≥дносин (юридичних ос≥б) така розб≥жн≥сть правоздатност≥ ≥ д≥Їздатност≥ Ї вин¤тковою.

1	2

Ќазва: —уб'Їкти правов≥дносин. ѕравосуб'Їктн≥сть ф≥зичних ос≥б. ѕравосуб'Їктн≥сть юридичних ос≥б
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-21 (1785 прочитано)