омп'ютерн≥ науки > ≤нформатика ≥ обчислювальна техн≥ка

≤нформатика ≥ обчислювальна техн≥ка

«а останн≥ двадц¤ть рок≥в ми стали св≥дками кор≥н≠них зм≥н у галуз≥ збиранн¤, збереженн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ. „имало з цих зм≥н зумовлен≥ доступн≥стю потенц≥альне значущоњ дл¤ нас ≥нформац≥њ, високою швидк≥стю њњ опрацюванн¤ ≥ видач≥ користувачу. Ќам в≥домо, ¤кий величезний обс¤г ≥нформац≥њ починаЇ над≠ходити з екрана домашнього телев≥зора, ¤кщо ми торк≠немос¤ лише де¤ких його кнопок.  упуючи продовольч≥ товари, на ¤рликах ¤ких надруковано маркери, що зчитуютьс¤ пристроЇм касового апарату, ми одержуЇмо остаточний рахунок, у ¤кому проставлено к≥ль≠к≥сть одиниць кожного товару ≥ загальну ц≥ну, п≥драховану в результат≥ опрацюванн¤ ≥нформац≥њ, прочитаноњ з цих ¤рлик≥в. Ќам в≥домо, що аналог≥чн≥ ¤рлики й маркери ви≠користовуютьс¤ на складах, п≥дприЇмствах ≥ нав≥ть у б≥б≠л≥отеках дл¤ стеженн¤ за поточним станом запас≥в або фонд≥в. ћи одержуЇмо рахунки за комунальн≥ послуги у вигл¤д≥ вузеньких друкованих смужок, ¤к≥ м≥ст¤ть ≥нфор≠мац≥ю, видану вим≥рювальними приладами ≥ вибрану з ве≠ликих масив≥в даних, що збер≥гаютьс¤ в централ≥зованому пор¤дку. ћи слухаЇмо електронну музику ≥ спостер≥гаЇмо в≥деоефекти в телев≥з≥йних програмах Ч це теж один з вид≥в ≥нформац≥њ. Ќам в≥дом≥ годинники з цифровою ≥н≠дикац≥Їю ≥ л≥чильники-≥ндикатори на бензоколонках, автоматичн≥ св≥тлофори й автомати дл¤ обл≥ку покупок в ун≥вермагах. ћи одержуЇмо по пошт≥ рахунки або по≠в≥домленн¤, надрукован≥ на ≈ќћ, ми можемо придбати пральну машину, ¤ка автоматично виконуЇ складну пе≠р≥одичну посл≥довн≥сть операц≥й. ћи чули про роботизо≠ван≥ п≥дприЇмства ≥ про косм≥чн≥ програми, ¤к≥ значною м≥рою завд¤чують своњм ≥снуванн¤м новим технолог≥ч≠ним процесам збиранн¤ й опрацюванн¤ ≥нформац≥њ.

”се це лише окрем≥ приклади зм≥н, ¤к≥ в≥дбулис¤ останн≥ми роками; немаЇ сумн≥ву, що темп цих зм≥н ≥ дал≥ зростатиме. «астосуванн¤ нових ≥нформац≥йних технолог≥й, придбанн¤ потр≥бного обладнанн¤, навчанн¤ ≥ п≥дготовка персоналу до його експлуатац≥њ мають стати г≥дними суперниками давн≥х метод≥в роботи, ¤кщо при цьому враховувати соц≥альн≥ насл≥дки зм≥н, що в≥дбуваютьс¤. ”чн≥ наших шк≥л народилис¤ саме в цей час зм≥н ≥, ¤к кожне нове покол≥нн¤, часто не бачать н≥чого дивного або незвичного в тому, що нам здаЇтьс¤ радикально новим ≥ неспод≥ваним; по¤снюЇтьс¤ це тим, що нове покол≥нн¤ не обт¤жене власним досв≥дом. “ака готовн≥сть до сприйманн¤ нових реал≥й аж н≥¤к не означаЇ, що функц≥њ осв≥ти вичерпан≥.

«в'¤зок з осв≥тою

ѕопередн≥ покол≥нн¤, зак≥нчуючи школу, потрапл¤ли в св≥т, у ¤кому в≥дбувалис¤ досить пов≥льн≥ зм≥ни. —учас≠не ≥ майбутн≥ покол≥нн¤ потребують динам≥чн≥шоњ систе≠ми осв≥ти, ¤ка була б т≥сн≥ше пов'¤зана з њхн≥ми майбут≠н≥ми проблемами Ч ¤к на робот≥, так ≥ в особистому жит≠т≥. —истема осв≥ти повинна швидше пристосовуватис¤ до виникненн¤ нових технолог≥й ≥ застосуванн¤ њх на практиц≥. ¬она маЇ готувати учн≥в до того, що про≠т¤гом житт¤ њм доведетьс¤ принаймн≥ один раз пом≥н¤ти фах. —истема осв≥ти повинна також своЇчасно готувати учн≥в до використанн¤ техн≥чних можливостейЧтепе≠р≥шн≥х ≥ майбутн≥х.  омп'ютери стали нев≥д'Їмною части≠ною реальност≥, њх використовують ¤к на робот≥, так ≥ вдома, в години дозв≥лл¤. “ому вивченн¤ ≈ќћ сл≥д. включити до програми навчальних заклад≥в. ћайбутн¤ профес≥йна д≥¤льн≥сть де¤ких учн≥в буде пов'¤зана з роз≠робкою ≥ випуском комп'ютер≥в та м≥кроелектронного обладнанн¤. Ѕагато кому з них доведетьс¤ використову≠вати комп'ютери ≥ м≥кропроцесори в щоденн≥й робот≥. Ћише де¤ка частина учн≥в розробл¤тиме програми, що керують роботою обчислювальних машин. јле, розв'¤зу≠ючи певн≥ завданн¤ ¤к у трудов≥й д≥¤льност≥, так ≥ в особистому житт≥, вс≥ вони неминуче з≥ткнутьс¤ з дедал≥ зростаючою р≥зноман≥тн≥стю складних прилад≥в, що функц≥онують на основ≥ ≈ќћ. ќтже, ≥ з лог≥чного, ≥ з практичного погл¤ду очевидно: застосуванн¤ комп'юте≠р≥в у сфер≥ осв≥ти вдосконалюватиметьс¤ й розширюва≠тиметьс¤.

ƒо недавнього часу лише незначна частина приклад≠них задач, що розв'¤зувалис¤ за допомогою комп'ютер≥в, безпосередньо стосувалис¤ процесу навчанн¤, причому т≥ машини не можна назвати Ђнавчальними засобами об≠числювальноњ техн≥киї. ѕрикладами використанн¤ ≈ќћ дл¤ адм≥н≥стративного управл≥нн¤ поза межами школи може бути використанн¤ њх в адм≥н≥стративних радах, а також в ур¤дових органах ≥ м≥сцевих органах влади. ƒе≠дал≥ б≥льша р≥зноман≥тн≥сть досить досконалих засоб≥в ≥ метод≥в автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ характер≠на дл¤ таких вид≥в д≥¤льност≥, ¤к п≥дготовка плат≥жних в≥домостей ≥ бухгалтерський обл≥к, статистика народона≠селенн¤ ≥ контроль, складанн¤ бюджет≥в ≥ прогнозуван≠н¤. ѕевна увага прид≥л¤Їтьс¤ також обл≥ку кадрового складу ≥ прогнозуванню структури шк≥льних заклад≥в, а також орган≥зац≥њ навчального процесу ≥ керуванню ним. Ќещодавно було визнано, що де¤к≥ аспекти орган≥≠зац≥њ навчанн¤ в середн≥х навчальних закладах Ї сфера≠ми потенц≥ального ефективного застосуванн¤ засоб≥в об≠числювальноњ техн≥киЧабо централ≥зованого, ¤ке зд≥йс≠нюють органи управл≥нн¤ осв≥тою, або власне в школах.

Ќавчальн≥ засоби обчислювальноњ техн≥ки

’оч ус≥ ц≥ аспекти адм≥н≥стративного управл≥нн¤ Ї ≥стотним компонентом картини в ц≥лому, вони р≥дко пере≠бувають у безпосередньому взаЇмозв'¤зку з повс¤кденною роботою вчител¤ в клас≥, ≥, що найважлив≥ше, з роботою самих учн≥в. ¬важають, що в процес≥ навчанн¤ надзви≠чайно важливу роль в≥д≥граЇ безпосереднЇ використанн¤ комп'ютер≥в у клас≥ Ч чи то вчителем з групою учн≥в, чи окремими учн¤ми. —аме в цьому й пол¤гаЇ комп'ютери≠зац≥¤ навчанн¤. ” н≥й розгл¤даютьс¤ так≥ питанн¤: застосуванн¤ ком≠п'ютера учн¤ми п≥дготовчих клас≥в; комп'ютер ¤к предмет вивченн¤ спец≥ального навчального предмета; досл≥джен≠н¤, що провод¤тьс¤ з використанн¤м обчислювальноњ техн≥ки.  р≥м того, вчитель змушений займатис¤ питанн¤м оподаткуванн¤, веденн¤ журналу та ≥ншими орга≠н≥зац≥йними питанн¤ми, ¤к≥ лише зр≥дка ¤вл¤ють собою дещо б≥льше, н≥ж звичайн≥ конторськ≥ операц≥њ. –озгл¤даютьс¤ також де¤к≥ потенц≥альн≥ можливост≥ за≠стосуванн¤ комп'ютер≥в дл¤ автоматизац≥њ роботи вчите≠л¤ в позаурочний час ≥ в лаборатор≥њ.

ћожна вважати, що новим методам не м≥сце в школ≥, ¤кщо вони непридатн≥ з погл¤ду навчального процесу, нав≥ть коли вони й приваблив≥.  омп'ютерн≥ ≥гри, що ма≠ють рац≥ональну основу ≥ застосовуютьс¤ з метою навчан≠н¤, значною м≥рою в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д азартних комп'ю≠терних ≥гор. Ќе варто, мабуть, застосовувати комп'ютери дл¤ розв'¤зуванн¤ задач, ¤к≥ можна розв'¤зати традиц≥й≠ними методами навчанн¤; вин¤ток може становити лише частина важливого експерименту чи розробки, в ¤к≥й за≠стосуванн¤ ≈ќћ даЇ можлив≥сть ефективн≥ше розв'¤зу≠вати поставлен≥ завданн¤. ѕроте Ї багато випадк≥в, коли викладанн¤ спец≥альних предмет≥в, методи навчанн¤ ≥ методики засвоЇнн¤ матер≥алу можна доповнити й удо≠сконалити в≥дпов≥дним використанн¤м ≈ќћ. „асто цього дос¤гають завд¤ки пристосуванню комп'ютер≥в ≥ програм до загальноњ методики викладанн¤. ”згоджений з нею пакет прикладних програм даЇ учн¤м керований наб≥р навчальних вправ. ≤снують також де¤к≥ форми до≠помоги вчителев≥ у програмованому навчанн≥, ¤к≥ зручн≥ ≥ дл¤ учн≥в, оск≥льки пол≥пшують орган≥зац≥ю навчально≠го процесу, бо безпосередньо подають навчальн≥ ситуац≥њ або приклади.

«осереджуючи увагу саме на тих аспек≠тах навчальних засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки, ¤к≥ без≠посередньо впливають ≥ на учн¤, ≥ на вчител¤. ќчевидно, що частиною орган≥зац≥йноњ структури, у межах ¤коњ учи≠тель реал≥зуЇ навчальний процес, Ї т≥ галуз≥ управл≥нн¤ шк≥льним колективом, ¤к≥ перебувають у компетенц≥њ адм≥н≥страц≥њ школи. ѕроте ц≥ питанн¤ не Ї складовою частиною процесу взаЇмод≥њ учител¤ й учн¤. ” наступних розд≥лах розгл¤нуто питанн¤ такоњ взаЇмод≥њ у власне процес≥ навчанн¤, стратег≥њ викладанн¤, можливост≥ учи≠тел¤ й учн≥в, докази ≥ контр докази новизни й значущост≥ комп'ютер≥в у робот≥. ÷≥ розд≥ли написано з урахуванн¤м того, що програма вивченн¤ певного предмета може бути складена й дл¤ можливого застосуванн¤ комп'ютер≥в, але комп'ютер не диктуЇ зм≥сту курсу ≥ метод≥в його викла≠данн¤.

“ехн≥чн≥ засоби обчислювальноњ техн≥ки

ѕерш≥ електронно-обчислювальн≥ машини були гро≠м≥здкими й дорогими, а працювати з ними могли лише фах≥вц≥.  оли з'¤вилис¤ кремн≥Їв≥ нап≥впров≥дников≥ м≥к≠росхеми, обчислювальн≥ машини наст≥льки зменшилис¤ в розм≥рах, що тепер габарити обладнанн¤ дл¤ опрацю≠ванн¤ даних часто залежать т≥льки в≥д того, ¤кий метод використовуЇтьс¤ дл¤ введенн¤ ≥ пошуку ≥нформац≥њ. ƒе≠¤к≥ модел≥ ≈ќћ в≥дзначаютьс¤ такою низькою варт≥стю й ун≥версальн≥стю, що нав≥ть недосв≥дчений користу≠вач, маючи ¤к≥сну програму, може швидко навчитис¤ працювати на так≥й ≈ќћ. Ўколи вже не ор≥Їнтуютьс¤ на в≥ддалену ≈ќћ ¤к на зас≥б доступу до нових метод≥в опрацюванн¤ ≥нформац≥њ при вс≥й њњ привабливост≥. ѕо¤с≠нюЇтьс¤ це тим, що, незважаючи на велику к≥льк≥сть про≠грам, затримки в час≥, ¤к≥ часто бувають при обслугову≠ванн≥ на в≥дстан≥, або породжують практично неперебор≠н≥ труднощ≥ дл¤ вчител¤, або накладають таку велику к≥льк≥сть додаткових обмежень, що процес викладанн¤ стаЇ практично неможливий.

” галуз≥ комерц≥йного застосуванн¤ ≈ќћ в≥дбуваЇте с¤ поступовий перех≥д в≥д перфокарт до б≥льш удоскона≠лених засоб≥в уведенн¤ ≥нформац≥њЧтерм≥нал≥в, до≠помогою ¤ких користувач≥ можуть взаЇмод≥¤ти з одним ≥з к≥лькох пакет≥в прикладних програм, що реал≥зован≥ на дан≥й ≈ќћ. јналог≥чно, в галуз≥ осв≥ти швидко зростаЇ к≥льк≥сть комп'ютер≥в, переважна б≥льш≥сть ¤ких маЇ лише незначн≥ обмеженн¤ обчислювальних можливостей. ƒо послуг користувача ≥ дал≥ залишаютьс¤ централ≥зо≠ван≥ ≈ќћ. Ќа них функц≥онують пакети прикладних про≠грам, ¤ким бракуЇ можливостей на м≥кро ≈ќћ. ѕроте тут на перший план виступаЇ швидк≥сть реакц≥њ машина: максимальна швидкод≥¤ дос¤гаЇтьс¤ лише тод≥, коли ≈ќћ знаходитьс¤ в клас≥. —аме безпосередн¤ взаЇмод≥¤ користувача з машиною стаЇ джерелом численних ≥ р≥з≠номан≥тних додаткових можливостей дл¤ викладача.

1	2

Ќазва: ≤нформатика ≥ обчислювальна техн≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1781 прочитано)