омп'ютерн≥ науки > ≤нформатика ≥ обчислювальна техн≥ка

¬веденн¤ та виведенн¤ ≥нформац≥њ

” минулому загальноприйн¤тим способом введенн¤ даних в ≈ќћ було використанн¤ клав≥атури; звичною ж формою виведенн¤ ≥нформац≥њ були слова ≥ малюнки, ¤к≥ або подавалис¤ в друкованому вигл¤д≥, або виводилис¤ на екран диспле¤. “епер у галуз≥ промислового застосу≠ванн¤ ≈ќћ ми бачимо, що швидко зростаЇ к≥льк≥сть ≥н≠ших способ≥в використанн¤ електричних сигнал≥в, ¤кими закодовано цифри ≥ л≥тери сл≥в, що ввод¤тьс¤ в ≈ќћ ≥ вивод¤тьс¤ з нењ. ≤снують датчики, ¤к≥ реагують на зм≥≠ни тиску, температури й осв≥тленн¤; Ї прилади, що реЇст≠рують ф≥зичн≥ зм≥щенн¤ ≥ звуков≥ сигнали; створено систе≠ми розп≥знаванн¤ образ≥в ≥ анал≥зу ≥нформац≥њ, ¤ка в них м≥ститьс¤. ”с≥ ц≥ техн≥чн≥ прилади й системи можуть пе≠ретворювати вих≥дн≥ дан≥ в електричн≥ сигнали. ћожли≠вий ≥ зворотний процес: приклади перетворюють елект≠ричн≥ сигнали в ≥нш≥ форми ≥нформац≥њ, так≥, ¤к св≥тловий пот≥к, звуковий сигнал або ф≥зичне перем≥щенн¤. ћожли≠во, в найближчому майбутньому саме ц≥ прилади вве≠денн¤-виведенн¤ ≥нформац≥њ стануть найпоширен≥шими в навчальних системах (зокрема, в лабораторних умо≠вах) дл¤ прискореного ≥ звичайного навчанн¤. ќсновою б≥льшост≥ навчальних засоб≥в, очевидно, й дал≥ залиша≠тимутьс¤ слова й малюнки, доповнюван≥, ¤кщо в тому виникаЇ потреба, граф≥ками та ≥ншими формами ≥нфор≠мац≥њ, ¤ка виводитьс¤ на екран або подаЇтьс¤ в друкова≠ному вигл¤д≥.

ѕрограмн≥ засоби

—л≥д чекати, що у недалекому майбутньому з'¤вл¤ть≠с¤ в≥дпов≥дн≥ техн≥чн≥ засоби, р≥зноман≥тн≥ програми та пакети програм дл¤ застосуванн¤ в школах. перв≥сн≥ ф≥≠нансов≥ витрати на закуп≥влю засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ програмного забезпеченн¤, необх≥дного дл¤ њ≥ роботи (тобто системного програмного забезпеченн¤), будуть в≥дносно невеликими пор≥вн¤но з витратами часу, ¤к≥ неминуче виникнуть, ¤кщо кожний учитель у кожн≥й школ≥ захоче складати своњ власн≥ програми. “ак≥ програ≠ми, безперечно, м≥ститимуть у соб≥ ≥ндив≥дуальний досв≥д кожного вчител¤, але зм≥ст њх буде, по сут≥, однаковим; те саме, звичайно, ви¤витьс¤ справедливим ≥ щодо обме≠женого д≥апазону засоб≥в ≥ метод≥в викладанн¤ даного предмета. ’оча з погл¤ду вчител¤ такий п≥дх≥д може зда≠тис¤ в чомусь виправданим, застосовувати його недоц≥ль≠но, зважаючи на брак ресурс≥в. ” будь-¤кому випадку розроблена таким чином програма ви¤витьс¤ неповною: дл¤ роботи з нею неминуче виникне потреба в докумен≠тац≥њ, ¤ка б м≥стила дан≥ про тип ≈ќћ ≥ про допом≥жне обладнанн¤, необх≥дне дл¤ експлуатац≥њ програми в про≠цес≥ навчанн¤. ≤накше ≥ вчитель, ≥ учень зможуть працю≠вати лише методом спроб ≥ похибок.

”чител¤м стануть у нагод≥ додатков≥ методичн≥ мате≠р≥али, п≥дготовлен≥ не програм≥стом, а фах≥вцем з даного предмета. —еред цих матер≥ал≥в можуть бути коротк≥ за≠уваженн¤ щодо в≥дпов≥дних метод≥в викладанн¤ ≥ дов≥д≠ков≥ дан≥, призначен≥ дл¤ вчител¤, а також зведенн¤ ≥нфор≠мац≥њ, що над≥йшла п≥д час опитуванн¤, ≥ робоч≥ аркуш≥ дл¤ учн≥в. “ак≥ матер≥али перетворюють окрему програ≠му в пакет прикладних програм викладанн¤ певного предмета, ≥ цей пакет усп≥шно можна використати на ≈ќћ конкретного типу.

¬се це св≥дчить про потребу сп≥вроб≥тництва ¤к м≥ж учител¤ми, так ≥ м≥ж учител¤ми та програм≥стами. ” ход≥ колективного використанн¤ ресурс≥в можна створити не≠велике число програмних пакет≥в високоњ ¤кост≥. ƒл¤ учн≥в так≥ пакети матимуть набагато б≥льшу ц≥нн≥сть п≥д час навчанн¤, н≥ж велика к≥льк≥сть схожих програм, ¤ки≠ми можуть користуватис¤ лише т≥, хто њх написав.

–оль учител¤

« багатьох моделей плануванн¤ навчального процесу встановлено, що найсуттЇв≥шим у викладанн≥ того чи ≥ншого курсу Ї ви¤вленн¤ його ц≥лей ≥ засоб≥в њх дос¤г≠ненн¤. ћоже, саме ц≥ категор≥њ варто було б розгл¤дати ¤к дещо б≥льше пор≥вн¤но з конкретними галуз¤ми п≥зна≠вальноњ д≥¤льност≥ (винос¤чи на другий план навички, ¤ких треба набути в процес≥ вивченн¤ курсу, а також знанн¤, нагромаджен≥ до його зак≥нченн¤). «асоби до≠с¤гненн¤ ц≥лей допускають р≥зн≥ способи реал≥зац≥њ. ўойно ц≥ засоби встановлено, узгоджено й прийн¤то, можна визначити й сформулювати в≥дпов≥дний зм≥ст по≠вчальноњ програми курсу. “реба встановити також в≥д≠пов≥дн≥ методи навчанн¤ ≥ навчальн≥ ситуац≥њ. «авданн¤ вчител¤ пол¤гаЇ в тому, щоб скомпонувати вибран≥ еле≠менти у вигл¤д≥ програми роботи ¤к класу, в ¤кому в≥н викладаЇ предмет, так ≥ окремих учн≥в цього класу. “ре≠ба також, щоб учитель критично оц≥нював курс, ви¤вл¤в ¤к вдал≥, так ≥ невдал≥ його моменти. «а критер≥й оц≥нки курсу сл≥д брати р≥вень дос¤гненн¤ окремими учн¤ми поставлених ц≥лей ≥ ступ≥нь освоЇнн¤ ними засоб≥в, що визначаютьс¤ цими ц≥л¤ми.

ќтже, саме вчитель маЇ вир≥шити, ¤ку роль повинна в≥д≥гравати обчислювальна машина в справ≥ допомоги учн¤м у навчанн≥. ћожна обгрунтувати спробу викори≠стати ¤кий-небудь пакет прикладних програм, але досить важко оц≥нити ¤к≥сть такого пакета, не маючи досв≥ду нового застосуванн¤ в умовах реального класу. ”читель може д≥стати в≥дпов≥дь на де¤к≥ своњ запитанн¤, перегл¤≠даючи б≥бл≥отеку програмних засоб≥в, але решта запи≠тань залишатьс¤ без в≥дпов≥д≥, доки не стане ¤сною реак≠ц≥¤ учн≥в. „и Ї конкретна програма найкращим способом репрезентац≥њ даного аспекту навчального плану? „и не повторюЇ вона зм≥сту певного пункту навчальноњ програ≠ми, уже поданого в ≥нш≥й форм≥? „и даЇ вона учн¤м змогу моделювати ситуац≥ю, ¤ку не можна у¤виш на≠гл¤дно? „и допоможе ц¤ програма вивчати процес, ¤кий неможливо в≥дтворити в класному прим≥щенн≥?

«астосовуючи пакет прикладних програм, учитель по≠винен в≥дпов≥сти на ц≥ та ≥нш≥ запитанн¤. якщо вс≥ в≥дпо≠в≥д≥ позитивн≥, то можна з певн≥стю сказати, що застосу≠ванн¤ ≈ќћ дасть суттЇвий виграш. якщо ж ус≥ в≥дпов≥д≥ негативн≥, то питанн¤ про застосуванн¤ такого пакета за≠лишаЇтьс¤ в≥дкритим. ” багатьох випадках в≥дпов≥д≥ бувають ≥ позитивними, ≥ негативними: це св≥дчить про те, що в де¤ких випадках пакет може допомогти учн¤м в оволод≥нн≥ предметом з б≥льшим усп≥хом, н≥ж у решт≥ випадк≥в. ясна р≥ч, самого цього недостатньо дл¤ вчите≠л¤, ¤кого хвилюЇ ефективн≥сть викладанн¤ предмета, за≠стосуванн¤ метод≥в навчанн¤ ≥ роль навчальних ситуац≥й.

1	2

Ќазва: ≤нформатика ≥ обчислювальна техн≥ка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (1781 прочитано)