омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ системи

≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ системи

«авданн¤ 1

¬казати назву п≥дприЇмства, де ви працюЇте.

¬казати засоби автоматизац≥њ управл≥нськоњ прац≥ (власн≥ та арендован≥), що використовуютьс¤ в орган≥зац≥њ. ¬казати њх модель ≥ к≥льк≥сть.

Ќавести перел≥к задач, що розв'¤зуютьс¤ з допомогою ц≥Їњ техн≥ки. ƒати коротеньку характеристику наведених задач.

ѕроанал≥зувати ≥снуючий р≥вень автоматизац≥њ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ наданому п≥дприЇмств≥. ¬казати , чи Ї. в на¤вност≥ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи управл≥нн¤.

5. ¬изначити перспективи розвитку автоматизованих ≥нформац≥йних систем та

њх впровадженн¤ на вашому п≥дприЇмств≥. |

«авданн¤ 2.

12. “ипи мереж : локальна, рег≥ональна, глобальна.

«авданн¤ 3.

2. Ѕази даних, що використовуютьс¤ в ≥нформац≥йних технолог≥¤х та системах.

«авданн¤ 1.

1. ¬казати назву п≥дприЇмства, де ви працюЇте.

я працюю у малому приватному п≥дприЇмств≥ "“р≥умф" на посад≥ заступника директора по комерц≥йних питанн¤х.

2. ¬казати засоби автоматизац≥њ управл≥нськоњ прац≥ (власн≥ та арендован≥), що використовуютьс¤ в орган≥зац≥њ. ¬казати њх модель ≥ к≥льк≥сть.

Ќа п≥дприЇмств≥ з метою полегшенн¤ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку використовують комп'ютер "PENTIUM-120" та принтер "HEWLETT PACKARD LASER JET 4L".

3. Ќавести перел≥к задач, що розв'¤зуютьс¤ з допомогою ц≥Їњ техн≥ки. ƒати коротеньку характеристику наведених задач.

«а допомогою цього комп'ютера розв'¤зуЇтьс¤ р¤д задач:

- ведетьс¤ бухгалтер≥¤ ;

- д≥ловодство,

Ѕухгалтерський обл≥к на п≥дприЇмств≥ повн≥стю комп'ютеризований. ўо стосуЇтьс¤ д≥ловодства, то на комп'ютер≥ зд≥йснюють наб≥р та роздруковуванн¤ бланк≥в п≥дприЇмства, набирають накладн≥.

4. ѕроанал≥зувати ≥снуючий р≥вень автоматизац≥њ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ наданому п≥дприЇмств≥. ¬казати, чи Ї в на¤вност≥ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи управл≥нн¤.

я вважаю, що р≥вень комп'ютеризац≥њ на п≥дприЇмств≥ Ї достатн≥м, оск≥льки майже ус≥ задач≥, ¤к≥ можна автоматизувати, виконуютьс¤ з допомогою вищезгаданого комп'ютера.

јвтоматизованоњ ≥нформац≥йноњ системи на п≥дприЇмств≥ не створено.

«авданн¤ 2.

12. “ипи мереж: локальна, рег≥ональна, глобальна.

якщо в одному прим≥щенн≥, будинку чи комплекс≥ розташованих поруч буд≥вель Ї к≥лька компТютер≥в, користувач≥ ¤ких повинн≥ сп≥льно вир≥шувати ¤к≥-будь завданн¤, обм≥нюватис¤ даними чи використовувати сп≥льн≥ дан≥, то ц≥ компТютери доц≥льно обТЇднати в локальну мережу.

Ћокальна мережа (деколи використовують терм≥н "локальна обчислювальна мережа", скорочено Ћќћ) - це група з дек≥лькох компТютер≥в, зТЇднаних м≥ж собою з допомогою кабел≥в (≥нод≥ нав≥ть телефонних л≥н≥й чи рад≥оканал≥в), ¤к≥ використовують дл¤ передач≥ ≥нформац≥њ м≥ж компТютерами. ƒл¤ зТЇднанн¤ компТютер≥в в локальну мережу необх≥дно мережеве обладнанн¤ ≥ програмне забезпеченн¤.

Ћокальн≥ мереж≥ дозвол¤ють забезпечити:

колективну обробку даних користувачами п≥дключених в мережу компТютер≥в ≥ обм≥н даними м≥ж цими користувачами;

сп≥льне використанн¤ програм;

сп≥льне використанн¤ принтер≥в, модем≥в та ≥нших пристроњв.

“ому практично вс≥ ф≥рми, ¤к≥ мають б≥льше одного компТютера, обТЇднують њх в локальн≥ мереж≥. Ѕагато користувач≥в портативних компТютер≥в п≥дключаютьс¤ до локальноњ мереж≥ ф≥рми або коли приход¤ть в оф≥с, або зТЇднуютьс¤ з компТютером ф≥рми по телефонним каналам з допомогою модема.

ƒл¤ обТЇднанн¤ компТютер≥в в локальну мережу необх≥дно:

вставити в кожний компТютер, ¤кий п≥дключаЇтьс¤ до мереж≥, мережевий контроллер (деколи використовують терм≥ни мережевий адаптер або мережева плата), ¤кий дозвол¤Ї компТютеру отримувати ≥нформац≥ю з локальноњ мереж≥ ≥ передавати дан≥ в мережу;

зТЇднати компТютери кабел¤ми, по ¤ким в≥дбуваЇтьс¤ передача даних м≥ж компТютерами, а також ≥ншими п≥дключеними до мереж≥ пристро¤ми (принтерами, сканерами ≥ т.д.). ¬ де¤ких типах мереж кабел≥ зТЇднують компТютери безпосередньо (¤к електролампочки на ¤линков≥й г≥рл¤нд≥), в ≥нших зТЇднанн¤ кабел≥в зд≥йснюЇтьс¤ через спец≥альн≥ пристроњ - концентратори (або хаби), комутатори та ≥н.

ƒл¤ забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ локальноњ мереж≥ часто вид≥л¤ють спец≥альний компТютер - сервер, або дек≥лька таких компТютер≥в. Ќа дисках сервер≥в розм≥щуютьс¤ сп≥льно використовуван≥ програми, бази даних ≥ т.д. –ешта компТютер≥в локальноњ мереж≥ часто називають робочими станц≥¤ми. Ќа тих робочих станц≥¤х, де вимагаЇтьс¤ опрацьовувати лише дан≥ на сервер≥ (наприклад, вводити в≥домост≥ в сп≥льно використовувану базу даних про замовленн¤ ≥ продаж), часто дл¤ економ≥њ (або з огл¤ду на безпеку) не встановлюють жорстких диск≥в. ¬ мережах, ¤к≥ складаютьс¤ б≥льш н≥ж з 20-25 компТютер≥в, на¤вн≥сть сервера обовТ¤зкова - ≥накше, ¤к правило, продуктивн≥сть мереж≥ буде незадов≥льною. —ервер необх≥дний ≥ при сп≥льн≥й ≥нтенсивн≥й робот≥ з будь-¤кою базою даних.

ƒеколи серверам призначають визначену спец≥ал≥зац≥ю (збер≥ганн¤ даних, програм, забезпеченн¤ модемного ≥ факсим≥льного звТ¤зку, вив≥д на друк та ≥н.). —ервери, ¤к правило, не використовуютьс¤ в ¤кост≥ робочих м≥сць користувач≥в. —ервери, ¤к≥ забезпечують роботу з ц≥нними даними, часто розм≥щують в ≥зольованому прим≥щенн≥, доступ до ¤кого мають лише спец≥ально уповноважнен≥ люди (¤к в банк≥вське сховище).

ƒл¤ ефективноњ роботи користувач≥в локальноњ мереж≥ застосовують допом≥жне програмне забезпеченн¤, ¤ке ≥нод≥ поставл¤Їтьс¤ разом з мережевою операц≥йною системою, а ≥нколи його потр≥бно купл¤ти окремо:

електронна пошта, ¤ка забезпечуЇ доставку лист≥в (а часто ≥ звичайних файл≥в, а також голосових ≥ факсим≥льних пов≥домлень) в≥д одних користувач≥в локальноњ мереж≥ до ≥нших;

засоби в≥ддаленого доступу, ¤к≥ дозвол¤ють п≥дключатис¤ до локальноњ мереж≥ з допомогою модема ≥ працювати на компТютер≥, н≥би то в≥н безпосередньо п≥дключений до мереж≥;

засоби груповоњ роботи, ¤к≥ дозвол¤ють сп≥льно працювати над документами, забезпечують засоби дл¤ забезпеченн¤ документообороту п≥дприЇмства;

програми резервуванн¤, ¤к≥ дозвол¤ють створювати резервн≥ коп≥њ даних, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на компТютерах локальноњ мереж≥;

засоби управл≥нн¤ локальною мережею - дозвол¤ють керувати ресурсами локальноњ мереж≥ з одного робочого м≥сц¤.

Ћокальн≥ мереж≥ тому й називають локальними, що вони зТЇднують компТютери, ¤к≥ знаход¤тьс¤ поруч. јле багато п≥дприЇмств (корпорац≥њ, банки та ≥н.) мають п≥дрозд≥ли, розташован≥ в р≥зних к≥нц¤х м≥ста або нав≥ть в р≥зних м≥стах чи крањнах. ƒл¤ ефективноњ роботи, њм, ¤к правило, потр≥бно обТЇднати своњ п≥дрозд≥ли в Їдину мережу. “ак≥ мереж≥ переважно називають рег≥ональними.

якщо п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства розташован≥ не дуже далеко одне в≥д одного (наприклад, м межах одного м≥ста), можна прокласти власн≥ л≥н≥њ звТ¤зку м≥ж п≥дрозд≥лами (звичайно, це коштуЇ дуже дорого). јле найчаст≥ше доц≥льн≥ше арендувати вже готов≥ л≥н≥њ звТ¤зку у постачальник≥в телекомун≥кац≥йних послуг). ѕри цьому вимагаЇтьс¤ прокласти кабель лише в≥д кожного п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства до найближчого до цього п≥дрозд≥лу вузла мереж≥ постачальника телекомун≥кац≥йних послуг. якщо обТЇм даних, що передаютьс¤ ≥ приймаютьс¤ п≥дрозд≥лом п≥дприЇмства, незначний, то з вузлом мереж≥ постачальника телекомун≥кац≥йних послуг можна звТ¤зуватись по комутованим телефонним л≥н≥¤м з допомогою модема.

«вичайно, у вс≥х випадках дл¤ створенн¤ рег≥ональноњ мереж≥ необх≥дне в≥дпов≥дне обладнанн¤ (модеми, маршрутизатори та ≥н.)

Internet - це всесв≥тн¤ глобальна компТютерна мережа. ÷е загальносв≥това сукупн≥сть компТютерних мереж, ¤ка звТ¤зуЇ м≥ж собою м≥льйони компТютер≥в. ƒо середини 90-х рок≥в Internet використовувалась в основному дл¤ пересилки електронноњ пошти. Ѕули доступн≥ й ≥нш≥ можливост≥, основан≥ на електронн≥й пошт≥: телеконференц≥њ - обм≥н висловлюванн¤ми з допомогою електронних лист≥в, сервери новин - розсилка новин по тим чи ≥ншим темам у вигл¤д≥ електронних лист≥в, файлов≥ сервери - сховища файл≥в, ¤к≥ користувач Internet може отримати у вигл¤д≥ електронного листа, в≥дправивши електронний лист ≥з спец≥ально п≥дготовленим запитом на FTP-сервер. ƒл¤ полегшенн¤ даних в Internet були орган≥зован≥ спец≥альн≥ служби пошуку - компТютери, ¤к≥ дозвол¤ють знайти потр≥бний документ (по ключовим словам та ≥ншим характеристикам документа) на п≥дключених до Internet FTP-серверах. ¬ 1994 роц≥ в мереж≥ Internet зТ¤вилась нова служба (або п≥дсистема) - World Wide Web, в буквальному переклад≥ - всесв≥тн¤ паутина (скорочено њњ називають WWW або Web). WWW - це ≥снуюча в Internet всесв≥тн¤ розпод≥лена база г≥пертекстових документ≥в.  ожний компТютер, ¤кий маЇ пост≥йний доступ до Internet, можна використовувати в ¤кост≥ Web-сервера ≥ пом≥стити в нього документи, ¤к≥ маЇтьс¤ на уваз≥ зробити загальнодоступними. ј дл¤ перегл¤ду вм≥сту будь-¤ких сервер≥в WWW користувач повинен мати лише пограму перегл¤ду WWW - Web-броузер. ѕ≥дТЇднавшись до Internet, користувач повинен ввести лише ≥мТ¤ Web-сервера, ≥ його зм≥ст зТ¤витьс¤ на екран≥.

«авданн¤ 3.

2. Ѕази даних, що використовують в ≥нформац≥йних технолог≥¤х ≥ системах.

ѕо телев≥зору ≥ в к≥но ми бачили, ¤к хтось сидить перед компТютером ≥ на прот¤з≥ секунд може вибрати з нього будь-¤ку ≥нформац≥ю. Ќам вс≥м в≥домо, що за допомогою компТютера можна отримати ≥нформац≥ю практично по будь-¤кому питанню.

1	2

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (3171 прочитано)