омп'ютерн≥ науки > ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ системи

≤нформац≥¤, ¤ка нам необх≥дна, не просто вискакуЇ з компТютера. —початку хтось повинен ввести ≥нформац≥ю в програм≥ баз даних, котра запущена на вашому компТютер≥. ѕрограма баз даних орган≥зуЇ введен≥ дан≥, ≥ п≥сл¤ цього ми можемо в≥добразити на екран≥ потр≥бну нам ≥нформац≥ю.

¬с≥ ми Ї досв≥дченими користувачами баз даних. якщо в≥дкинути вс≥ електронн≥ покрови, ми побачимо перед собою своњх старих знайомих: телефонн≥ дов≥дники, зб≥рки кул≥нарних рецепт≥в, банк≥вськ≥ рахунки. ћи бачимо, що це не що ≥нше, ¤к прославлен≥ списки ≥ таблиц≥.

ј ще ц≥каво те, що ми давно уже знаЇмо, ¤к будувати бази даних. Ќа прот¤з≥ багатьох рок≥в ми вчились ≥ застосовували на практиц≥ мистецтво користуванн¤ класичних баз даних. «гадаЇмо хоча б розклад урок≥в в нашому шк≥льному щоденнику, або загл¤немо в свою записну книжку: пр≥звище, ≥мТ¤, адреса, номер службового ≥ домашнього телефон≥в. ÷е все бази даних. ћи проектували й вдосконалювали своњ ≥нформац≥йн≥ системи у в≥дпов≥дност≥ з ростом своњх потреб.

“ак що ж це таке, база даних? ƒжим  ео в своЇму п≥дручнику ЂVisual Fox Pro 5 дл¤ Ђчайник≥вї говорить, що база даних - це група звТ¤заних таблиць, до ¤ких можна звертатись за допомогою ≥мен≥. Ќаприклад, можна сказати: Ђƒайте мен≥ подивитись базу даних рахунк≥вї. ÷е означаЇ, що ви хочете подивитись таблицю рахунк≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають оплат≥, таблицю плат≥жних в≥домостей ≥ вс≥ ≥нш≥ таблиц≥, ¤к≥ складають базу даних рахунк≥в. Ђ–ел¤ц≥йнаї база даних - це наб≥р даних, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ б≥льш н≥ж в одн≥й таблиц≥. ÷≥ таблиц≥ можуть бути звТ¤зан≥ загальними значенн¤ми в пол¤х, ¤к≥ присутн≥ в р≥зних таблиц¤х.

ƒл¤ того, щоб спроектувати таблиц≥ бази даних, необх≥дно скласти список вс≥х даних, ¤к≥ будуть в н≥й збер≥гатись.

¬иб≥р ≥нформац≥њ - це важливий момент в побудов≥ хорошоњ бази даних. ¬живаючи слово дан≥, ми маЇмо на уваз≥ ≥нформац≥ю, ¤ка збер≥гаЇтьс¤ в файл≥ на дискет≥, жорсткому диску компТютера або компакт-диску. ‘айл представл¤Ї собою електронний вар≥ант папки з документами, а збер≥ганн¤ важливих документ≥в в так≥й папц≥ (з т≥Їю р≥зницею, що дан≥ на дискет≥ або жорсткому диску компТютера краще орган≥зован≥, н≥ж в наших папках з документами).

“аблицею називаЇтьс¤ група запис≥в, складених з пол≥в, в ¤к≥й збер≥гаЇтьс¤ наб≥р даних. јле не зм≥шаних даних, а однор≥дних - вс≥ елементи набору повинн≥ бути под≥бн≥ один одному. ÷е можуть бути рецепти, розклади, каталоги, описи - т≥льки б вони обТЇднувались загальною темою.

«≥штовхуючись ≥з зростаючою конкуренц≥Їю, компан≥њ намагаютьс¤ знизити своњ витрати, часто скорочуючи штати. јле ≥з скороченн¤м прац≥вник≥в, ¤кщо на п≥дприЇмств≥ немаЇ системи, акумулюючоњ знанн¤, орган≥зац≥њ залишаютьс¤ без значноњ њх частини, можливо, критично важливоњ дл¤ своЇњ подальшоњ д≥¤льност≥. ѕо м≥р≥ виходу компан≥њ на м≥жнародний ринок географ≥чн≥ барТЇри можуть стати додатковою перешкодою на шл¤ху обм≥ну знанн¤ми ≥ завадити в≥льному доступу до ≥нформац≥њ. ÷≥ та ≥нш≥ фактори штовхають кер≥вництво компан≥й ≥ п≥дприЇмств звернути увагу на покращенн¤ метод≥в управл≥нн¤ знанн¤ми (knowledge management, KM).

ƒл¤ реал≥зац≥њ систем управл≥нн¤ знанн¤ми використовуютьс¤ сам≥ р≥зноман≥тн≥ засоби: e-mail; технолог≥њ баз даних ≥ ≥нформац≥йних сховищ, системн≥ п≥дтримки колективноњ роботи, броузери ≥ пошуков≥ системи, ≥нтермереж≥ ≥ Internet, експертн≥ системи, бази знань, а також ≥нтелектуальн≥ програмн≥ агенти.

ѕершочергово технолог≥њ  ћ прим≥н¤лись в ≥нформа≥йних системах, призначених дл¤ обслуговуванн¤ керуючих прац≥вник≥в компан≥й (executiv information systems EIS). ¬ склад EIS входив наб≥р засоб≥в, забезпечуючих доступ до бази даних з можлив≥стю отриманн¤ в≥домостей р≥зного ступен¤ узагальненн¤, генеруванн¤ сигнальноњ ≥нформац≥њ про по¤ву нових джерел даних - все це служить дл¤ посиленн¤ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень. ќднак з недавнього часу системи управл≥нн¤ знанн¤ми все част≥ше стали розповсюджуватись ≥ на ≥нш≥ категор≥њ прац≥вник≥в, щоб охопити ними всю орган≥зац≥ю. ¬и¤снилось, що технолог≥њ  ћ ≥деально п≥дход¤ть ≥ дл¤ таких п≥дрозд≥л≥в, не звТ¤заних безпосередньо з функц≥¤ми управл≥нн¤, ¤к служби п≥дтримки кл≥Їнт≥в.

Ќакопичений в базах даних досв≥д стаЇ доступним дл¤ вс≥х, хто працюЇ з≥ споживачем.

ѕаперов≥ документи, в ¤ких за довгий пер≥од накопичувались корпоративн≥ знанн¤, важко зробити загальнодоступними ≥ зручними в робот≥, тому в орган≥зац≥¤х стараютьс¤ наладити б≥льш ефективне використанн¤ в≥домостей, збер≥гаютьс¤ в базах даних, ≥нформац≥йних сховищах ≥ базах знань.

«нанн¤ можуть бути отриман≥ ≥з анал≥зу орган≥зац≥йноњ ≥ виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, зв≥т≥в, а також з других джерел. Ѕази, ор≥Їнтован≥ на менеджер≥в, м≥ст¤ть матер≥али, викладен≥ в форм≥ кер≥вництв, дов≥дник≥в та ≥нформац≥йних бюлетен≥в. Ѕази знань, концентруюч≥ в≥домост≥ про виробнич≥ процеси, повинн≥ включати в себе робоч≥ матер≥али, техн≥чн≥ пропозиц≥њ та ≥нш≥ под≥бн≥ документи.  р≥м того, вони можуть створюватис¤ дл¤ забезпеченн¤ отриманн¤ ≥ накопиченн¤ досв≥ду по таким видам д≥¤льност≥, ¤к обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.

Ѕази даних, ¤к≥ мають ≥нформац≥ю про накопичений досв≥д, використовуютьс¤ дл¤ п≥дтримки тих чи ≥нших д≥лових операц≥й або дл¤ формуванн¤ загальноњ картини б≥знесу компан≥њ. Ќаприклад, база даних Lessons Learned јгенства нац≥ональноњ безпеки —Ўј (NSA) згрупована по трьом частинам: ≥нформац≥йна частина, усп≥шний досв≥д ≥ проблеми. ¬ ≥нформац≥йн≥й частин≥ можуть знаходитись, зокрема, так≥ матер≥али, ¤к пор¤док прит¤гненн¤ прац≥вник≥в NSA до виконанн¤ тимчасових обовТ¤зк≥в при надзвичайних ситуац≥¤х. ¬ частин≥ Ђ”сп≥шний досв≥дї зосереджена ≥нформац≥¤ про позитивн≥ р≥шенн¤ в складн≥й ситуац≥њ. ¬ проблемн≥й частин≥ накопичуютьс¤ матер≥али про невир≥шен≥ задач≥ й пропозиц≥њ по подоланню виникнених труднощ≥в. ¬ компан≥њ ЂFord Motorsї ведетьс¤ аналог≥чна база даних, ¤к≥ м≥стить дв≥ частини. ¬ так зван≥й частин≥ TGR збираЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про благоприЇмн≥ под≥њ, ¤ка спри¤Ї вир≥шенню поставлених задач, в той час, ¤к TRW зосереджена ≥нформац≥¤ про фактори цьому перешкоджаюч≥.

¬ де¤ких випадках в ¤кост≥ ≥нферфейса з рел¤ц≥йною базою даних може використовуватись Web-броузер. ¬ компан≥њ Ford Research and Development, зокрема, таким чином орган≥зований доступ до Ѕƒ Oracle, ¤ка м≥стить кер≥вництва ≥ правила проектуванн¤, конструкторськ≥ стандарти ≥ специф≥кац≥њ, техн≥чн≥ вимоги. ≤ншим поширеним в корпорац≥њ доповненн¤м Ї база даних про кадри, ¤ка м≥стить в≥домост≥ про профес≥йн≥ ¤кост≥ прац≥вник≥в. “ут може знаходитись також ≥нформац≥¤ про осв≥ту, отриманн¤ спец≥альност≥, попереднього досв≥ду роботи.

¬икористана л≥тература

ƒжим  ео. Visual Fox Pro 5 дл¤ Ђчайник≥вї, - ƒ≥алектика,  ињв-ћосква, 1997 р.

ƒжон  ауфельд. Fox Pro 2.6 for Windows дл¤ чайник≥в. ƒ≥алектика,  ињв, 1996 р..

‘игурнов. IBM PC дл¤ пользовател¤.  раткий курс.-ћосква, - 1998 г.

1	2

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ технолог≥њ ≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (3171 прочитано)