Ѕ∆ƒ > —оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки

—оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки

ѕлан

—оц≥ально-пол≥тичн≥ конфл≥кти:

а) в≥йна ¤к крайн≥й про¤в пол≥тичного конфл≥кту;

б) тероризм, види теракт≥в.

 рим≥ногенна обстановка в ”крањн≥.

—оц≥альн≥ небезпеки: алкогол≥зм, кур≥нн¤.

ѕриродно-соц≥альн≥ небезпеки Ц еп≥дем≥њ, соц≥альн≥ хвороби, наркоман≥¤, —Ќ≤ƒ.

ѕриродно-техногенн≥ небезпеки: кислотн≥ дощ≥, пилов≥ бур≥, зменшенн¤ родючост≥ грунт≥в, виникненн¤ пустель.

Ћ≥тература: 1) ≈.ѕ.∆ел≥бо, Ќ.ћ.«аверуха, ¬.¬.«ацарний УЅезпека життЇд≥¤ль≠но≠ст≥Ф с.191-225.

2) ¬.—.ƒжигерей, ¬.”.∆итецький УЅезпека життЇд≥¤льност≥Ф с.221-225.

1. —оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки

—оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки досить часто виникають при соц≥ально-пол≥тичних конфл≥ктах. ƒжерелами конфл≥кту Ї: соц≥альна нер≥вн≥сть, ¤ка ≥снуЇ в сусп≥льств≥, та система под≥лу таких ц≥нностей, ¤к влада, соц≥альний престиж, матер≥альн≥ блага, осв≥та.

 онфл≥кт Ц це з≥ткненн¤ протилежних ≥нтерес≥в, погл¤д≥в, гостра суперечка, ускладненн¤, боротьба ворогуючих стор≥н р≥зного р≥вн¤ та складу учасник≥в.

≤снуЇ дв≥ форми переб≥гу конфл≥кт≥в:

в≥дкрита Ц в≥дверте протисто¤нн¤, з≥ткненн¤, боротьба;

закрита, або латентна, коли в≥двертого протисто¤нн¤ нема, але точитьс¤ невидима боротьба.

а) ¬≥йни

¬≥йна Ц це збройна боротьба м≥ж державами (њх коал≥ц≥¤ми) або соц≥альними, етн≥чними та ≥ншими сп≥льнотами; у переносному розум≥нн≥ слова Ц крайн¤ ступ≥нь пол≥тичноњ боротьби, ворожих в≥дносин м≥ж певними пол≥тичними силами.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть жертв через пол≥тичн≥ причини Ї насл≥дком в≥йни. “ак, за час другоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– (1941-1945) загинуло близько 55 млн. ос≥б, було повн≥стю знищено 1710 м≥ст та 70 тис¤ч селищ. ѕ≥д час вТЇтнамськоњ в≥йни в 1960-т≥ роки було вбито близько 7 млн. м≥сцевих мешканц≥в ≥ 57 тис¤ч американц≥в. ќкр≥м загибел≥ людей ≥ великих руйнувань, в≥йськов≥ д≥њ завдають величезних збитк≥в навколишньому середовищу.

” ’’ ст. в≥йськов≥ д≥њ проводились довол≥ активно. «а приблизними даними, з часу зак≥нченн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в локальних в≥йськових конфл≥ктах загинуло 22-25 м≥льйон≥в ос≥б. Ќаведемо приклади локальних в≥йськових конфл≥кт≥в середини та к≥нц¤ ’’ ст. ÷е в≥йна у ¬ТЇтнам≥, воЇнн≥ д≥њ в јфган≥стан≥, вторгненн¤ ≤раку в  увейт, в≥йна в –уанд≥, в≥йськовий конфл≥кт в ёгослав≥њ, в≥йна в „ечн≥ та низка ≥нших УмалихФ в≥йн.  ожна з них принесла людськ≥ втрати, б≥ль та стражданн¤ тис¤чам ≥ тис¤чам с≥мей, окр≥м того супроводжувалась глибоким руйнуванн¤м б≥осферних структур.

б) “ероризм

“ероризм (в≥д лат. terror Ц страх, зал¤куванн¤) Ц це форма пол≥тичного екстрем≥зму, застосуванн¤ на йжорсток≥ших метод≥в насилл¤, включаючи ф≥зичне знищенн¤ людей, дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей.

“ероризм зд≥йснюЇтьс¤ окремими особами, групами, що виражають ≥нтереси певних пол≥тичних рух≥в або представл¤ють крањну, де тероризм п≥днесений до рангу державноњ пол≥тики. “ероризм Ц антигуманний спос≥б вир≥шенн¤ пол≥тичних проблем в умовах протиборства, з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил. ¬≥н може застосовуватись ≥ ¤к зас≥б задоволенн¤ амб≥ц≥й окремими пол≥тичними д≥¤чами, ≥ ¤к знар¤дд¤ дос¤гненн¤ своњх ц≥лей маф≥озними структурами, крим≥нальним св≥том.

≤снуЇ три основних види тероризму: пол≥тичний, рел≥г≥йний та крим≥нальний.

Ќайб≥льш поширеним у св≥т≥ терористичними актами Ї:

- напади на державн≥ або промислов≥ обТЇкти, ¤к≥ призвод¤ть до матер≥альних збитк≥в, а також Ї ефективним засобом зал¤куванн¤ та демонстрац≥њ сили;

- захопленн¤ державних установ або посольств (супроводжуЇтьс¤ захопленн¤ заручник≥в, що викликаЇ серйозний громадський резонанс);

- захопленн¤ л≥так≥в або ≥нших транспортних засоб≥в (пол≥тична мотивац≥¤ Ц зв≥льненн¤ з тюрми товариш≥в по парт≥њ; крим≥нальна мотивац≥¤ Ц вимога викупу)/;

- насильницьк≥ д≥њ проти особистост≥ жертви (дл¤ зал¤куванн¤ або в пропагандистських ц≥л¤х);

- викраденн¤ (з метою пол≥тичного шантажу дл¤ дос¤гненн¤ пол≥тичних поступок або зв≥льненн¤ вТ¤зн≥в; форма самоф≥нансуванн¤);

- пол≥тичн≥ вбивства (це один з найб≥льш радикальних засоб≥в веденн¤ терористичноњ боротьби; вбивства, в розум≥нн≥ терорист≥в, повинн≥ зв≥льнити народ в≥д тиран≥в);

- вибухи або масов≥ вбивства (розрахован≥ на психолог≥чний ефект, страх та невпевнен≥сть людей).

2.  рим≥ногенна обстановка в ”крањн≥

√лобальна злочинн≥сть Ц ще одна гостра соц≥альна проблема сучасност≥.  ≥льк≥сть зареЇстрованих у св≥т≥ злочин≥в у середньому зростаЇ на 5% щороку. јле останн≥м часом особливо швидко зростаЇ частка тих, що належать до категор≥њ т¤жких (убивства, насильства тощо).

як св≥дчить статистика, злочинн≥сть в ”крањн≥ набула неаби¤кого поширенн¤. ¬ умовах економ≥чноњ кризи, нер≥вном≥рност≥ сусп≥льного розвитку, р≥зкого спаду р≥вн¤ житт¤, значних прогалин у законодавств≥ та ≥нших негативних чинник≥в зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ схильн≥ до споЇнн¤ злочин≥в.

¬раховуючи складну крим≥ногенну ситуац≥ю в ”крањн≥, кожна людина повинна вм≥ти захистити себе в ситуац≥¤х, повТ¤заних з насильством.

яка ж ≥снуЇ збро¤ дл¤ самозахисту? Ќайдешевшим ≥ доступним способом самозахисту Ї газовий (аерозольний) балончик. ƒл¤ його придбанн¤ не потр≥бно н≥¤кого дозволу.

—ерйозн≥шим засобом самооборони Ї п≥столет. ƒл¤ придбанн¤, збер≥ганн¤ ≥ нос≥нн¤ газових п≥столет≥в ≥ револьвер≥в, а також патрон≥в до них необх≥дно мати спец≥альний дозв≥л орган≥в внутр≥шн≥х справ. ¬≥н видаЇтьс¤ громад¤нам, ¤к≥ дос¤гли 18-р≥чного в≥ку ≥ мають дов≥дку медичного закладу встановленоњ форми про те, що власник цього документу Ї псих≥чно нормальним ≥ за станом здоровТ¤ може волод≥ти указаним засобом оборони.

«асобом самозахисту може стати ≥ пневматична збро¤.

ƒосить ефективним засобом самозахисту Ї автономн≥ сигнальн≥ пристроњ.

ѕорадами на кожний день щодо особистоњ безпеки:

грош≥ та ц≥нн≥ реч≥ тримайте при соб≥; портфел≥, сумочки не залишайте без догл¤ду;

в кафе або бар≥, перш≥ н≥ж пов≥сити пальто на в≥шак або спинку кр≥сла, забер≥ть з нього грош≥ ≥ документи;

не в≥дчин¤йте дверей незнайом≥й людин≥ (або тримайте двер≥ на ланцюжку); памТ¤тайте, граб≥жники можуть приходити п≥д вигл¤дом сантехн≥к≥в, службовц≥в газопостачанн¤, електромереж≥ ≥ нав≥ть прац≥вник≥в м≥л≥ц≥њ; посадов≥ особи зобовТ¤зан≥ сам≥ предТ¤вити посв≥дченн¤;

¤кщо ¬и маЇте при соб≥ кишеньков≥ грош≥, то по можливост≥, бер≥ть њх ст≥льки, ск≥льки думаЇте витратити; не показуйте в≥дкрито, що у ¬ас з собою багато грошей;

гаманець з грошима н≥коли не сл≥д класти в зовн≥шню кишеню од¤гу чи сумки, особливо в переповнену харчами;

нападаючи на ж≥нок, злочинц≥ часто намагаютьс¤ вирвати з њхн≥х рук сумочку, тому безпечн≥ше носити сумку на ремен≥ через плече, притискуючи њњ до себе;

н≥коли не нос≥ть разом грош≥ ≥ документи;

повертаючись додому п≥зно ввечер≥, намагайтесь йти по осв≥тлен≥й та жвав≥й вулиц≥, уникаючи темних провулк≥в та парк≥в, хоча це й забере б≥льше часу; у веч≥рн≥й час треба бути напоготов≥ на вулиц≥, в транспорт≥, в п≥дТњзд≥ будинку, у л≥фт≥;

уникайте ситуац≥й, ¤к≥ загрожують насильством (суперечка з пТ¤ними), краще вигл¤дати бо¤гузом в очах злод≥њв, н≥ж бути побитим до смерт≥;

уникайте повертатись додому вноч≥ на самот≥; н≥коли не с≥дайте в автомоб≥ль до незнайомих людей;

¤кщо на ¬ас напали, крич≥ть ¤комога голосн≥ше або розбийте скло найб≥льшого помешканн¤ чи магазина; чи спробуйте поговорити з нападником ≥ зверн≥тьс¤ до його почутт≥в.

3. —оц≥альн≥ небезпеки: алкогол≥зм, тютюнокур≥нн¤

јлкоголь Ц це ун≥версальна отрута, ¤ка д≥Ї на весь орган≥зм. ќсобливо сильну шк≥дливу д≥ю його в≥дчуваЇ високоорган≥зована система орган≥зму Ц головний мозок. јлкоголь нер≥вном≥рно розпод≥л¤Їтьс¤ в тканинах т≥ла. Ќайб≥льше його поглинаЇ головний мозок, тому що в нервових кл≥тинах головного мозку Ї велика к≥льк≥сть л≥п≥д≥в, у ¤ких алкоголь розчин¤Їтьс¤ краще, н≥ж в ≥нших середовищах. ” молодих людей судини мозку пор≥вн¤но великого розм≥ру (це потр≥бно дл¤ повноц≥нного живленн¤ кл≥тин, ¤к≥ ростуть), тому приплив кров≥ до них б≥льший. «бер≥гаЇтьс¤ алкоголь у головному мозку до 90 дн≥в. ѕри важкому отруЇнн≥ алкоголем гине дек≥лька тис¤ч кл≥тин с≥роњ речовини головного мозку. ≤ хоча њх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство Ц недопустиме!

«ловживанн¤ алкоголем призводить до псих≥чних розлад≥в. Ќайчаст≥ше трапл¤ютьс¤ так≥ псих≥чн≥ розлади, ¤к б≥ла гар¤чка, алкогольний галюциноз, алкогольне маренн¤, еп≥лепс≥¤.

ѕТ¤нство та алкогол≥зм завдають великоњ економ≥чноњ, соц≥альноњ та моральноњ шкоди сусп≥льству. Ћюди, ¤к зловживають алкоголем, част≥ше хвор≥ють, допускають брак в робот≥, через них стаютьс¤ авар≥њ ≥ травми (20% побутового ≥ 46% вуличного травматизму). „ерез провину пТ¤них вод≥њв все част≥ше трапл¤ютьс¤ дорожньо-транспортн≥ пригоди (72,5%). ¬ажким соц≥альним насл≥дком алкогол≥зму Ї його т≥сний звТ¤зок з≥ злочинн≥стю Ц 96% правопорушень зд≥йснюЇтьс¤ особами в стан≥ алкогольного спТ¤н≥нн¤.

“ютюнокур≥нн¤. —ьогодн≥ смертн≥сть населенн¤ ”крањни визначаЇтьс¤ передус≥м не≥нфекц≥йними захворюванн¤ми, т≥сно повТ¤заними з широким розповсюдженн¤м фактор≥в ризику, ¤к≥ характерн≥ дл¤ повед≥нки людини. —еред них тютюнокур≥нн¤ Ц основна причина передчасноњ смерт≥, ¤к≥й можна запоб≥гти. “ютюн Ц фактор ризику б≥льш н≥ж 25 хвороб.

1	2

Ќазва: —оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3058 прочитано)