Ѕ∆ƒ > —оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки

Ќаведемо цифри та факти щодо кур≥нн¤:

за оц≥нками ¬ќќ« близько третини дорослого населенн¤ св≥ту (серед ¤ких 200 м≥льйон≥в Ц ж≥нки) кур¤ть;

кожного року в св≥т≥ тютюн викликаЇ 3,5 м≥льйон≥в смертей, або 1000 Ц щодн¤;

за прогнозами, глобальна тютюнова Уеп≥дем≥¤Ф забере житт¤ 250 м≥льйон≥в сучасних д≥тей та п≥дл≥тк≥в.

Ќ≥котин Ц одна з найсильн≥ших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму.

Ўк≥длива д≥¤ тютюну не обмежуЇтьс¤ н≥котином. ƒо складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: ам≥ак, синильна кислота, с≥рководень, чадний газ, рад≥оактивн≥ речовини, тютюновий дьоготь тощо.

«губна д≥¤ тютюну не обмежуЇтьс¤ зм≥нами в орган≥зм≥ курц¤. ” закритому прим≥щенн≥ п≥д час кур≥нн¤ скупчуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть тютюнового диму. ѕеребуваючи в цьому прим≥щенн≥, його вдихають ≥ люди, ¤к≥ не кур¤ть. ѕ≥драховано, що людина, ¤ка перебуваЇ прот¤гом години в накуреному прим≥щенн≥, вдихаЇ ст≥льки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. —л≥д зазначити, що пасивний курець потрапл¤Ї у такий же стан, що й курець. ” людини, ¤ка довгий час перебувала в накуреному прим≥щенн≥, зТ¤вл¤ютьс¤ ознаки н≥котиновоњ ≥нтоксикац≥њ (отруЇнн¤): виникаЇ головний б≥ль, нудота, квол≥сть.

4. ѕриродно-соц≥альн≥ небезпеки

≈п≥дем≥¤ Ц масове розповсюдженн¤ ≥нфекц≥йного захворюванн¤ людини в

будь-¤к≥й м≥сцевост≥, крањн≥, ¤ке суттЇво перевищуЇ загальний р≥вень

захворю≠ваност≥.

—оц≥альн≥ хвороби Ц це захворюванн¤ людини, виникненн¤ ≥ розповсюдженн¤ ¤ких повТ¤зане переважно з неспри¤тливими соц≥ально-економ≥чними умовами (венеричн≥ захворюванн¤, туберкульоз та ≥н.).

¬ ”крањн≥ заф≥ксовано 9 м≥льйон≥в випадк≥в ≥нфекц≥йних захворювань на р≥к. –озгл¤немо де¤к≥ найв≥дом≥ш≥ ≥нфекц≥йн≥ хвороби, викликан≥ в≥русами.

Ќайб≥льш поширена в≥русна ≥нфекц≥¤ Ц грип, ¤ка виникаЇ ¤к еп≥дем≥¤ щор≥чно.

ўор≥чно в св≥т≥ хвор≥Ї на грип в≥д 5 до 15% населенн¤, смертельних випадк≥в в≥д грипу нал≥чуЇтьс¤ близько 2 млн.

’вороба Ѕотк≥на, або в≥русний гепатит, досить поширена в≥русна ≥нфекц≥¤.

≈п≥дем≥¤ туберкульозу в ”крањн≥ стала реальн≥стю. Ќеведемо де¤к≥ сумн≥ факти про туберкульоз (або, ¤к казали ран≥ше, сухоти).

- «а всю ≥стор≥ю людства в≥д туберкульозу померло понад 330 млн. ос≥б.

- ѕаличкою  оха (збудник туберкульозу) ≥нф≥ковано 2 млрд ос≥б, тобто майже третина населенн¤ «емл≥, 10% ≥нф≥кованих хвор≥Ї.

- ’ворий на в≥дкриту форму туберкульозу ≥нф≥куЇ 10-15 ос≥б за р≥к.

- ¬≥д туберкульозу помираЇ б≥льше дорослих, н≥ж в≥д ус≥х ≥нших ≥нфекц≥йних захворювань разом уз¤тих.

- 26% ус≥х померлих у слабо розвинених крањнах загинуло в≥д туберкульозу.

- “ретина хворих на —Ќ≤ƒ помираЇ в≥д туберкульозу.

- Ќа туберкульоз хвор≥ють част≥ше люди в≥ком в≥д 15 до 44 рок≥в, тобто найб≥льш працездатна частина населенн¤, це зб≥льшуЇ негативний економ≥чних ефект хвороби.

- Ќеправильне застосуванн¤ анти туберкульозних препарат≥в призвело до того, що понад 50 млн. ос≥б хвор≥ють на ст≥йку до л≥к≥в форму туберкульозу.

” св≥т≥ щор≥чно з¤влТ¤Їтьс¤ не менше 8 млн хворих на туберкульоз ≥ помираЇ близько 2 млн. «а прогнозами ¬ќќ« к≥льк≥сть хворих у найближч≥ часи може вирости до 90 млн, 30 млн з них можуть померти ще в цьому дес¤тир≥чч≥. “ому з 1993 р. ¬ќќ« оголосила цю хворобу Углобальноњ небезпеки дл¤ людстваФ.

’арчов≥ отруЇнн¤. «будники харчових отруЇнь на в≥дм≥ну в≥д збудник≥в харчових ≥нфекц≥й здатн≥ жити та розмножуватись на продуктах. ѕри цьому харчов≥ продукти стають отруйними внасл≥док накопичених в них токсин≥в. ќсоблив≥стю харчових отруЇнь Ї досить швидкий про¤в ознак хвороби. „ерез 2-24 години п≥сл¤ вживанн¤ њж≥ можуть виникнути блювота, р≥зк≥ бол≥ в област≥≥ живота, головний б≥ль ≥ загальна слабк≥сть, пронос, а в окремих випадках ≥ б≥льш важк≥ симптоми з насл≥дками.

Ќайб≥льш небезпечними харчовими отруЇнн¤ми Ї ботул≥зм та отруЇнн¤, ¤к≥ викликають стаф≥лококи.

«ахворюванн¤, ¤к≥ передаютьс¤ статевим шл¤хом. ¬ останн≥ роки в ”крањн≥ р≥зко пог≥ршилось становище щодо захворюваност≥ на хвороби, ¤к≥ передаютьс¤ статевим шл¤хом («ѕ—Ў).

«г≥дно з м≥жнародною класиф≥кац≥Їю ¬ќќ«, сьогодн≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 30 захворювань, ¤к≥ передаютьс¤ статевим шл¤хом. ” цю категор≥ю вход¤ть дек≥лька груп, наприклад:

- хвороби, ¤к≥ викликають в≥руси Ц ген≥альний герпес, —Ќ≤ƒ, в≥русн≥ ген≥альн≥ бородавки та ≥н.;

- паразитарн≥ Ц короста та ≥н.; оптимальн≥ умови дл¤ передаванн¤ створюютьс¤ при статевих контактах;

- бактер≥альн≥ Ц сиф≥л≥с, гоноре¤, а також р≥зноман≥тн≥ уретрити, бактер≥альний ваг≥ноз;

- грибков≥ Ц канд≥доз на статевих органах та ≥н. ћожуть виникати ≥ без зараженн¤, а ¤к насл≥док антиб≥отико терап≥њ, але передаютьс¤ ≥ статевим шл¤хом.

—Ќ≤ƒ Ц синдром набутого ≥мунодеф≥циту. «а оц≥нками ќќЌ та ¬ќќ« у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ 50 млн ос≥б, ≥нф≥кованих в≥русом ≥мунодеф≥циту людини. Ѕ≥льше 16 м≥льйон≥в ос≥б померли в≥д —Ќ≤ƒу. Ѕ≥льш≥сть випадк≥в ≥нф≥куванн¤ припадаЇ на африканськ≥ крањни. ѕоловина нових випадк≥в ≥нфекц≥њ припадаЇ на молодих людей у в≥ц≥ 15-24 рок≥в.

«а оф≥ц≥йними даними фонду ёЌ≈…ƒ— (обТЇднана програма ќќЌ з питань —Ќ≤ƒу) в минулому роц≥ ”крањна визнана еп≥центром розповсюдженн¤ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ у —х≥дн≥й ™вроп≥. Ќа 1 с≥чн¤ 2000 року зареЇстровано 28 965 випадк≥в ¬≤Ћ-≥нф≥куванн¤ серед громад¤н ”крањни, 283 випадки Ц серед ≥ноземц≥в. ѕри цьому спостер≥гаЇтьс¤ стр≥мкий розвиток темп≥в еп≥дем≥њ в останн≥ роки. јле треба мати на уваз≥, що реальна к≥льк≥сть ¬≤Ћ-≥нф≥кованих значно б≥льша, оск≥льки реальне ви¤вленн¤ вс≥х ¬≤Ћ-≥нф≥кованих майже неможливе.

ќсобливе значенн¤ маЇ той факт, що 80% вс≥х ¬≤Ћ-≥нф≥кованих становл¤ть ≥нТЇкц≥йн≥ наркомани у в≥ц≥ статевоњ активност≥ (в≥д 15 до 30 рок≥в). Ќайб≥льша к≥льк≥сть випадк≥в ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ сьогодн≥ реЇструЇтьс¤ в ќдеськ≥й, ћиколањвськ≥й, ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й област¤х, јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим та м≥ст≥  ињв.

Ќаркотики та наркоман≥¤.  ≥льк≥сть наркоман≥в зростаЇ в усьому св≥т≥, в тому числ≥ ≥ в ”крањн≥. Ќаркоман≥¤ в ”крањн≥, на думку спец≥ал≥ст≥в, давно набула ознак еп≥дем≥њ.  ≥льк≥сть людей, ¤к≥ вживають наркотики переважаЇ 82 500 (за оф≥ц≥йними даними на 1999 р.). –еальна цифра людей, що вживають наркотики, за оц≥нками ћ¬—, в 10-12 раз≥в б≥льша, ≥ може скласти 600-800 тис¤ч, а тенета наркоб≥знесу ловл¤ть все нов≥ жертви. «а даними ≤нтерполу, в ”крањн≥ зареЇстровано 65 тис¤ч розповсюджувач≥в наркотик≥в.

ѕсих≥чна залежн≥сть Ц це форма взаЇмов≥дносин м≥ж наркотиком ≥ особист≥стю, ≥ ц≥ взаЇмов≥дносини залежать ¤к в≥д специф≥чност≥ ефекту наркотику, так ≥ в≥д потреб особистост≥, котру цей наркотик задовольн¤Ї.

‘≥зична залежн≥сть Ц це стан адаптац≥њ, ¤кий виражаЇтьс¤ в ¤вних порушенн¤х ф≥з≥олог≥њ у випадку припиненн¤ вживанн¤ наркотик≥в. ÷е ¤вище перебуваЇ в безпосередньому звТ¤зку з фармаколог≥чною д≥Їю наркотику на живу кл≥тину.

Ќаркотиком вважаЇтьс¤ кожна речовина рослинного чи синтетичного походженн¤, ¤ка при введенн≥ в орган≥зм може зм≥нити одну чи дек≥лька функц≥й та внасл≥док багаторазового вживанн¤ призвести до псих≥чноњ або ф≥зичноњ залежност≥. ¬≥дчути д≥ю наркотику ≥ не вт¤гнутись неможливо.

Ќаркоман≥¤ Ц це важке захворюванн¤, що завдаЇ серйозноњ шкоди здоровТю, призводить до деградац≥њ особистост≥, ≥нвал≥дност≥ ≥ смерт≥ в молодому в≥ц≥.

5. ѕриродно-техногенн≥ небезпеки

ƒо природно-техногенних небезпек належать ≥ еколог≥чн≥ небезпеки. ” багатьох районах планети спостер≥гаЇтьс¤ кризовий стан природного середовища, а де¤к≥ еколог≥чн≥ проблеми набули глобального характеру: порушенн¤ озонового шару, посиленн¤ парникового ефекту, кислотн≥ дощ≥, забрудненн¤ —в≥тового океану, зниженн¤ родючост≥ грунт≥в, деградац≥¤ л≥с≥в та ландшафт≥в, зменшенн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤.

1	2

Ќазва: —оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (3058 прочитано)