ультура > ќсобливост≥ та загальн≥ тенденц≥њ розвитку св≥товоњ культури ’’ ст

јпофеоз абстракц≥он≥зму с¤гаЇ другоњ половини XX ст. ѕроте його витоки сл≥д шукати на початку стол≥тт¤, коли були створен≥ перш≥ абстрактн≥ композиц≥њ та зд≥йснен≥ спроби розробити в≥дпов≥дн≥ теоретичн≥ засади. ѕершим ху≠дожником та теоретиком абстракц≥он≥зму вважаЇтьс¤ ¬а≠силь  анд≥нський. …ого захопленн¤ експрес≥он≥змом було недовгим ≥ вже в 1912р. в книз≥ "ѕро духовне в мистецтв≥" в≥н висловлюЇ кредо абстракц≥он≥зму. ѕереконаний ≥деа≠л≥ст, людина з ¤скраво вираженими рел≥г≥йними почутт¤≠ми, ¬. анд≥нський не приймаЇ д≥йсност≥, вважаючи, що митцю не потр≥бне те, що його оточуЇ. ™диний предмет творчост≥, що заслуговуЇ на увагу митц¤, Ч це його влас≠ний духовний св≥т, стан власноњ душ≥. —имволами цього стану можуть бути лише "чист≥", вз¤т≥ сам≥ по соб≥, л≥н≥њ, барви, форми. Ќаприклад, за ¬.  анд≥нським, жовтий кол≥р Ї символом безумства, син≥й кличе людину в безкрайн≥ про≠стори, св≥дчить про прагненн¤ до надприроднього, чисто≠го, зелений символ≥зуЇ ≥деальну гармон≥ю, а ф≥алковий Ч хвороблив≥сть, згасанн¤ ≥ тому под≥бне.

Ќове покол≥нн¤ абстракц≥он≥ст≥в, ¤ке прийшло в мис≠тецтво п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни (ƒж. ѕоллок, ¬. де  ун≥нг та ≥н.), продовжуючи пошуки абстракц≥он≥ст≥в початку сто≠л≥тт¤, розробило нов≥ прийоми та засоби. «окрема, амери≠канський живописець ƒжексон ѕоллок (1912 Ч 1956) став засновником "абстрактного експрес≥он≥зму". јкцент в≥н зробив на самому процес≥ художньоњ творчост≥, ¤кий стаЇ самоц≥ллю. «в≥дси бере початок так званий живопис Ч д≥¤. ¬ процес≥ роботи художник хаотично, ≥мпульсивне накла≠даЇ фарби на полотно. ƒл¤ цього використовуютьс¤ не лише пензл≥, але й палиц≥, ложки тощо. ¬се це в≥дпов≥дало принципу психолог≥чного автоматизму, ¤кий застосовував≠с¤ ≥ в сюрреал≥зм≥.

ѕоглибленн¤ культурноњ кризи призвело до по¤ви но≠вих форм авангардизму в останн≥й третин≥ XX ст., ¤к≥ нав≥ть власними адептами тлумачатьс¤ ¤к антимистецтво. ”мов≠но њх можна об'Їднати в пон¤тт¤ "концептуальне мистец≠тво" (в≥д англ. соncept Ч пон¤тт¤, ≥де¤, загальне у¤влен≠н¤.)  онцептуальне мистецтво розгл¤даЇтьс¤ ¤к зас≥б де≠монстрац≥њ пон¤ть, ¤к≥ застосовуютьс¤ в р≥зних галуз¤х знанн¤: ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ, антрополог≥њ тощо, наприк≠лад, "рух", "пон¤тт¤", "пуста форма", "умовн≥сть", "худож≠ник". ƒл¤ ≥люстрац≥њ пон¤ть застосовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ матер≥али: л≥тературн≥ тексти, граф≥ки, людське т≥ло, в≥део-записи, природн≥ об'Їкти, промислов≥ вироби. «алежно в≥д використанн¤ того чи ≥ншого матер≥алу в концептуально≠му мистецтв≥ можна вир≥знити так≥ теч≥њ, ¤к бод≥-арт, ленд-арт, перформенс-арт, в≥део-арт тощо. ѕор¤д з цим дл¤ XX ст. характерна по¤ва "масовоњ куль≠тури". ¬иникненню њњ спри¤в розвиток засоб≥в масовоњ ко≠мун≥кац≥њ Ч газет, попул¤рних журнал≥в, рад≥о, грамзапис≥в, к≥нематографа. ¬се це, з одного боку, демократизувало культуру, в≥дкривало до нењ доступ масов≥й аудитори, з ≥ншого Ч зумовило проникненн¤ в культуру комерц≥йних ≥нтерес≥в, культура стала предметом б≥знесу.

–озвиток "масовоњ культури" в ™вроп≥ та —Ўј йшов р≥зними шл¤хами. ¬ ™вроп≥ "масова культура" (народн≥ розваги, мистецтво жонглер≥в, м≥м≥в, г≥стр≥он≥в) завжди про≠тисто¤ла культур≥ оф≥ц≥йн≥й, контрольован≥й державою та церквою. ¬ —Ўј "масова культура" спершу пропагувала стереотипи й ≥дењ оф≥ц≥йноњ культури, основним регул¤то≠ром ¤коњ стала реклама. "ћасова культура" стала такою нев≥д'Їмною частиною культури американського сусп≥льства, його культурноњ св≥домост≥, що њњ вивченн¤ переважаЇ в си≠стем≥ американськоњ вищоњ осв≥ти. 56 % курс≥в —Ўј при≠св¤чен≥ вивченню "попул¤рних" вид≥в культури (курси з телебаченн¤, к≥но, реклами, журнал≥стики). ¬ јнгл≥њ до си≠стеми ун≥верситетськоњ осв≥ти включаютьс¤ спец≥альн≥ кур≠си, що м≥ст¤ть матер≥али з культури к≥но, музики, науковоњ фантастики ≥ нав≥ть футболу.

¬икористанн¤ таких жанр≥в, ¤к детективний роман, вестерн, мюзикл, ф≥льми жах≥в, даЇ змогу "масов≥й куль≠тур≥" створювати св≥т м≥фолог≥чних героњв (супермен,  ≥нг- онг, вамп≥р, —пайдермен Ч людина-павук, Ѕетмен Ч людина-кажан та ≥н.), нов≥ вим≥ри д≥йсност≥, н≥бито дос≠тупн≥ вс≥м. ќднак прагненн¤ до масового охопленн¤ (терм≥н "масова культура" м≥стить у соб≥ вказ≥вку на масов≥сть да≠ного ¤вища), грунтуЇтьс¤ не на зм≥стов≥й, а на формальн≥й к≥льк≥сн≥й ознац≥. ћасов≥сть Ї не народн≥сть, а к≥льк≥сний спос≥б виробництва та споживанн¤.

—пираючись на власн≥ естетичн≥ принципи, свою систему естетичних ≥дей та механ≥зм≥в, "масова культура" во≠лод≥Ї високою, а часом ≥ витонченою техн≥кою. √оловн≥ засоби д≥њ "масовоњ культури" Ч ≥м≥дж (образ), у¤вленн¤ про реч≥ та людей, Ч що ц≥леспр¤мовано нав'¤зуютьс¤ засоба≠ми масовоњ ≥нформац≥њ, зокрема рекламою. ≤м≥дж нер≥дко асоц≥юЇтьс¤ з пон¤тт¤м престижност≥, репутац≥њ.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ та загальн≥ тенденц≥њ розвитку св≥товоњ культури ’’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2905 прочитано)