ультура > —≥м чудес св≥ту
—≥м чудес св≥ту—тор≥нка: 1/4
ѕлан ¬ступ —≥м чудес св≥ту: ™гипетськ≥ п≥рам≥ди ¬ис¤ч≥ сади у ¬авилон≥ ’рам јртем≥ди в ≈фес≥ —тату¤ «евса в ќл≥мп≥њ √ал≥карнаський мавзолей олос –одоський ‘ороський ма¤к ¬исновок —писок використаноњ л≥тератури ¬ступ ƒревн≥й св≥т знав с≥м класичних чудес. ћайже п'¤ть тис¤чор≥ч тому було ФствореноФ перше з них - п≥рам≥ди Їгипетських фараон≥в, пот≥м, через двадц¤ть стор≥ч, друге - вис¤ч≥ сади у ¬авилон≥ (VII в. до н.е.), за ним по одному в стор≥чч¤ - храм јртем≥ди в ≈фес≥ (VI в. ƒо н.е.), стату¤ «евса в ќл≥мп≥њ (V в. до н.е.), ћавзолей у √ал≥карнас≥ (IV в. до н.е.) ≥, нарешт≥, майже одночасно в≥дразу два чуда Ц олос –одоський ≥ ма¤к на остров≥ ‘орос≥ (III в. ƒо н.е.). ÷е були во≥стину велик≥ твори древн≥х майстр≥в, вони вражали у¤ву сучасник≥в своЇю монументальн≥стю ≥ красою. Ѕагато арх≥тектурних споруд р≥зних час≥в ≥ народ≥в вражали у¤ву не т≥льки сучасник≥в, але ≥ нащадк≥в. ≤ тод≥ говорили: У÷е одне ≥з семи чудес св≥туФ, в≥ддаючи данину поваги, прославленим чудесам старожитност≥, признаючи за ними перш≥сть ≥ досконал≥сть. √оворили також: У÷е восьме чудо св≥туФ, н≥би нат¤каючи на можлив≥сть примкнути до чудов≥й с≥мки. —≤ћ „”ƒ≈— —¬≤“”: ™гипетськ≥ п≥рам≥ди ¬се на св≥т≥ боњтьс¤ часу, а час боњтьс¤ п≥рам≥д. ¬они п≥дн≥маютьс¤ серед гар¤чих п≥ск≥в Ћ≥в≥йськоњ пустел≥ ≥ т¤гнутьс¤ на дес¤тки к≥лометр≥в в≥д сучасного ањра до ‘аюмського каналу. Ќайстародавн≥ша - п≥рам≥да фараона ƒжосера - споруджена б≥л¤ п'¤тьох тис¤ч рок≥в тому. ѓњ висота 60 метр≥в. Ѕуд≥вельник першоњ п≥рам≥ди ≤мхотеп був арх≥тектором, л≥карем, астрономом, письменником, радником фараона, прот¤гом багатьох стор≥ч вважавс¤ найб≥льшим мудрецем старожитност≥, а п≥зн≥ часи у його честь споруджувалис¤ статуњ ≥ храми. ѕ≥рам≥ди служили фараонам, в≥дпов≥дно до њхньоњ рел≥г≥њ, сх≥дц¤ми, по ¤ких вони висходили на небо. “ому найстародавн≥ш≥ п≥рам≥ди були сх≥дчастими, мали форму сх≥дц≥в, ≥ т≥льки в б≥льш п≥зн≥х ст≥ни гладк≥. „ому це в≥дбулос¤, дотепер не ви¤снено. јрхеологи нарахували 80 п≥рам≥д. Ќе ус≥ вони д≥йшли до наших дн≥в. Ќайв≥дом≥ш≥ три велик≥ п≥рам≥ди б≥л¤ √≥зи: ’еопса (’уфу), ’ефрена (’афра) ≥ ћекерина (ћенкаура). Ќайб≥льша з них, п≥рам≥да ’еопса, споруджена в XXVIII стор≥чч≥ до нашоњ ери. —початку вона п≥дн≥малас¤ на 147 метр≥в, але через п≥дх≥д п≥ск≥в њњ висота зменшилас¤ до 137 метр≥в. ожна сторона квадратного п≥дн≥жж¤ п≥рам≥ди складаЇ 233 метра, або, ¤кщо бути точним, одна сторона довше ≥ншоњ на 20 сантиметр≥в, тобто помилка усього в 0,0009. ѕлоща п≥рам≥ди б≥льш 50 тис¤ч квадратних метр≥в. ѕ≥рам≥да ’еопса майже суц≥льноњ кам'¤ноњ кладки. ѓњ внутр≥шн≥ помешканн¤ займають дуже невеличкий обТЇм - не б≥льш 3 - 4 %. ѕ≥рам≥да складаЇтьс¤ з двох м≥льйон≥в трьохсот тис¤ч куб≥чних блок≥в вапн¤ку з гладко в≥дшл≥фованими сторонами. ѕо п≥драхункам Ќаполеона, кам'¤них блок≥в в≥д трьох п≥рам≥д √≥зи вистачило б, що б оперезати усю ‘ранц≥ю ст≥ною заввишки трьох метр≥в ≥ товщиною в 30 сантиметр≥в. ѕ≥драхували, що кожний блок важить в основному 2,5 тонни, а найважчий - 15 тонн. «агальна вага п≥рам≥ди б≥л¤ 5,7 м≥льйона тонн. амен≥ њњ тримаютьс¤ власною вагою - н≥¤кого сполучного матер≥алу немаЇ. Ќезважаючи на це, блоки наст≥льки старанно п≥д≥гнан≥ один до ≥ншого, що щ≥лина м≥ж ними не б≥льш п'¤тьох м≥л≥метр≥в. “ака митецька робота каменотес≥в викликаЇ подив. јдже вона виконана в основному кам'¤ними знар¤дд¤ми. ¬≥домий ≥ зодчий ц≥Їњ п≥рам≥ди - ’ему≥н. ƒосл≥дник≥в, що намагалис¤ з'¤сувати, ¤ким чином древн≥ буд≥вельники змогли спорудити таке гранд≥озне спорудженн¤, ≥ ще не просто спорудити, а додати йому геометричну правильну форму п≥рам≥ди, все це ставило в безвих≥дь. ≤нод≥, ¤к ≥ про мегал≥тичн≥ споруди, висловлюЇтьс¤ думка, що п≥рам≥ди не м≥г побудувати народ, що живе в бронзовому в≥ц≥, ≥ що в створенн≥ цих колосальних споруджень приймали... ≥нопланет¤ни. ѕоступово таЇмниц¤ зведенн¤ п≥рам≥д розкривалас¤. “епер думають, що п≥рам≥ди, найб≥льш в≥рог≥дно, будувалис¤ так. Ќа правом берез≥ Ќ≥лу в каменоломн¤х поблизу ћемф≥са тис¤ча людей були зайн¤т≥ видобутком б≥лого тонко зернистого вапн¤ку. ” скел≥ позначали межу майбутнього блока, пот≥м по цих межах видалблювали глибоку канаву, а в нењ забивали клинн¤ ≥з сухого дерева, що обливали водою. ƒерево розбухало, зб≥льшуючись в обТЇм≥, тр≥щина розширювалас¤, ≥, зрештою, монол≥т в≥докремлювавс¤ в≥д скел≥. ѕот≥м кам'¤ну брилу на м≥сц≥ опрацьовували ≥нструментами з каменю, м≥д≥ ≥ дерева. ¬она набувала форми стандартного куба. ” околиц¤х јсуана ≥ зараз ≥снують древн≥ каменоломн≥, на територ≥њ ¤ких знайдено багато готових блок≥в. як ви¤вилос¤, це був брак. ќброблен≥ блоки на човнах перевозили на ≥нший берег Ќ≥лу. ƒал≥ њх везли по спец≥ально прокладен≥й дороз≥, на буд≥вництво ¤коњ п≥шло 10 рок≥в ≥ ¤кий, за словами √еродота, т≥льки трохи прост≥ше спорудженн¤ п≥рам≥д. ѕот≥м у п≥дн≥жж¤ майбутньоњ п≥рам≥ди лицеву сторону старанно шл≥фували, використовуючи дл¤ цього кам≥нь ≥ п≥сок. ѕ≥рам≥да зводилас¤ на кор≥нному вапн¤ковому масив≥, розчищеному в≥д наносного п≥ску ≥ грав≥ю. √еродот п≥дтверджуЇ, що спорудженн¤ п≥рам≥ди тривало 20 рок≥в. ѕ≥д час щор≥чних розлив≥в Ќ≥лу сел¤ни були в≥льн≥ в≥д с≥льськогосподарських роб≥т, ≥ над спорудженн¤м п≥рам≥ди працювало безупинно в прот¤гом кожних трьох м≥с¤ц≥в по 100 тис¤ч чолов≥к. јнгл≥йський археолог ‘л≥ндерс ѕетр≥ вважаЇ, що 100 тис¤ч буд≥вельник≥в, працюючи по три м≥с¤ц≥ в роц≥, могли б збудувати велику п≥рам≥ду швидше, н≥ж за 20 рок≥в. ўоб п≥дн¤ти блоки, Їгипт¤ни будували з цеглини ≥ каменю похилий насип ≥з кутом п≥дйому б≥л¤ 15∞. ” м≥ру того ¤к споруджувалас¤ п≥рам≥да, насип подовжували. ƒ≥одор —≥цил≥йский п≥дтверджував, що по цих насипах кам≥нь т¤гли на дерев'¤них сан¤х. ≤ д≥йсно археологи ви¤вили залишки таких саней. —учасн≥ досл≥дники вважають, що дл¤ зменшенн¤ терт¤ трасу пост≥йно змочували водою, так що полозз¤ легко сковзали по бруду. ѕот≥м за допомогою дерев'¤них важел≥в блоки встановлювали на м≥сце. оли буд≥вництво в основному зак≥нчували, похилий насип розр≥внювали, а поверхн≥ п≥рам≥ди закривали облицьованими блоками. ѕ≥рам≥ди, може бути, найв≥дом≥ш≥ арх≥тектурн≥ споруди у св≥т≥. « ≥нженерноњ ж точки зору, це прим≥тивн≥ будови, гори складен≥ людьми. ѕроте мета була дос¤гнута - п≥рам≥ди стали в≥чними монументами, переживши тис¤чор≥чч¤. ¬перше були побудован≥ наст≥льки висок≥ споруди, що залишилис¤ аж до ≈йфелевоњ веж≥ своЇр≥дним рекордом. ¬»—я„≤ —јƒ» ” ¬ј¬»ЋќЌ≤ ” 90 к≥лометрах в≥д Ѕагдада знаход¤тьс¤ руњни ¬авилона. —тародавнЇ м≥сто давно перестало ≥снувати, але ≥ сьогодн≥ руњни св≥дчать про його гранд≥озн≥сть. Ућ≥сто великеЕ м≥сто м≥цнеФ, - сказано про це м≥сто в Ѕ≥бл≥њ. ” VII стор≥чч≥ до нашоњ ери ¬авилон був найб≥льшим ≥ багатим м≥стом —тародавнього —ходу. Ѕагато надзвичайних споруд було у ¬авилон≥, але б≥льше усього вражали вис¤ч≥ сади царського палацу, сади, що стали легендою. —творенн¤ знаменитих сад≥в легенда зв'¤зуЇ з ≥м'¤м —ем≥рам≥ди, цариц≥ јссир≥њ. ƒ≥одор ≥ ≥нш≥ грецьк≥ ≥сторики розпов≥дають, що нею були побудован≥ вис¤ч≥ сади у ¬авилон≥. —ем≥рам≥да - Ўаммурамат - ≥сторична особа, але житт¤ њњ легендарне. «а легендою, дочка богин≥ ƒеркето - —ем≥рам≥да росла в пустел≥, у зграњ голуб≥в. ѕот≥м њњ побачили пастухи ≥ в≥ддали нагл¤дачу царських стад —≥ммасу, що виховав њњ ¤к р≥дну дочку. ÷арський воЇвода ќанн побачив д≥вчину ≥ женивс¤ на н≥й. —ем≥рам≥да була дивовижно гарна, розумна ≥ в≥дважна. ¬она очарувала цар¤, що в≥дн¤в њњ у свого воЇводи. ќанн позбавив себе житт¤, а —ем≥рам≥да стала царицею. ѕ≥сл¤ смерт≥ чолов≥ка вона стала спадкоЇмицею престолу, хоча в них був син Ќ≥н≥й. “од≥ ≥ зТ¤вилис¤ њњ зд≥бност≥ в мирному керуванн≥ державою. ¬она побудувала царське м≥сто ¬авилон ≥з потужними ст≥нами ≥ вежами, ≥з чудовим мостом через ™вфрат ≥ надзвичайний храм Ѕелу. ѕри н≥й була прокладена зручна дорога в Ћ≥д≥ю, де вона теж побудувала столицю ≈кбатану з прекрасним царським палацом, а воду до столиц≥ провела через тунель ≥з далеких г≥рських озер. ѕодв≥р'¤ —ем≥рам≥ди блищало пишнотою. Ќ≥н≥ю набридло безславне житт¤, ≥ в≥н орган≥зував проти матер≥ змову. ÷ариц¤ добров≥льно передала сину владу, а сама, перетворившись у голубку, полет≥ла з палацу з≥ зграЇю голуб≥в. « цього часу асс≥р≥йц≥ стали почитати њњ богинею, а голуб став дл¤ них св¤щенною птицею. ѕроте знаменит≥ Увис¤ч≥ сади У були розбит≥ не —ем≥рам≥дою ≥ нав≥ть не в часи њњ царюванн¤, а п≥зн≥ше, на честь ≥ншоњ, на жаль, не легендарноњ ж≥нки. ¬они були побудован≥ за наказом Ќавуходоносора дл¤ його улюбленоњ дружини јм≥т≥с - м≥д≥йськоњ цар≥вни, що тужила в курному ¬авилон≥ по зеленим пагорбах ћ≥д≥њ. ÷ей цар, що знищував м≥сто за м≥стом ≥ нав≥ть ц≥л≥ держави, багато будував у ¬авилон≥. Ќавуходоносор перетворив столицю в неприступну твердиню й оточив себе безприкладною, нав≥ть у т≥ часи розк≥шшю. —в≥й палац Ќавуходоносор побудував на штучно створен≥й площадц≥, п≥дн¤тоњ на висоту чотирьох ¤русноњ споруди. Ќа насипних терасах, що спочивають на склеп≥нн¤х, були розбит≥ вис¤ч≥ сади. —клеп≥нн¤ п≥дтримували м≥цн≥ висок≥ колони, розташован≥ у середин≥ кожного поверху. ѕлатформи терас були складною спорудою. ” њхн≥й п≥дстав≥ лежали масивн≥ кам'¤н≥ плити з прошарком очерету, залитим асфальтом. ѕот≥м йшов подв≥йний р¤д цеглин, зТЇднаних г≥псом. ўе вище свинцев≥ пластини дл¤ затримки води. —аму терасу покривав товстий прошарок родючоњ земл≥, у ¤кому могли пустити корен≥ велик≥ дерева. ѕоверхи сад≥в п≥дн≥малис¤ уступами ≥ з'Їднувалис¤ широкими положистими сх≥дц¤ми, покритими рожевими ≥ б≥лими камен¤ми. ¬исота поверх≥в дос¤гала 50 л≥кт≥в (27,75 м) ≥ давала достатньо св≥тла дл¤ рослин.
Ќазва: —≥м чудес св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (7072 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
