ультура > —≥м чудес св≥ту

” в≥зках, запр¤жених биками, привозили у ¬авилон дерева, загорнут≥ в мокру рогожу, нас≥нн¤ р≥дк≥сних рослин, трав ≥ кущ≥в.

≤ розцв≥ли в незвичайних садах дерева самих надзвичайних пор≥д ≥ прекрасн≥ кв≥ти. ƒень ≥ н≥ч сотн≥ раб≥в обертали водоп≥дйомне колесо з≥ шк≥р¤ними цебрами, подаючи у вис¤ч≥ сади воду з р≥ки ™вфрат.

„удов≥ сади з р≥дк≥сними деревами, гарними духм¤ними кв≥тами ≥ прохолодою в пекуч≥й ¬авилон≥њ були по ≥стин≥ чудом св≥ту. ” поко¤х нижнього ¤русу цих сад≥в пров≥в своњ останн≥ дн≥ в червн≥ 323 року до н.е. ќлександр ћакедонський.

¬ис¤ч≥ сади були зруйнован≥ повен¤ми ™вфрату, що п≥д час повен≥ п≥дн≥маЇтьс¤ на 3 - 4 метри. ƒревн≥й ¬авилон давно перестав ≥снувати, але ≥м'¤ його живе дотепер.

’–јћ ј–“≈ћ≤ƒ» ” ≈‘≈—≤

” VI стор≥чч≥ до нашоњ ери нечуваного розкв≥ту дос¤гло старогрецьке м≥сто ≈фес, засноване на зах≥дному узбережж≥ ћалоњ јз≥њ в  ар≥њ ще у XII стор≥чч≥ до н.е. ѕокровителькою м≥ста була јртем≥да - дочка цар¤ бог≥в ≥ людей усемогутнього «евса ≥ Ћ≥то, сестра јполлона. —початку јртем≥да була богинею родючост≥, покровителькою тварин ≥ полюванн¤, а також богинею м≥с¤ц¤, пот≥м - покровителькою цнотливост≥ й охоронницею пород≥лей. ÷≥лком природно р≥шенн¤ процв≥таючих город¤н побудувати величний храм на честь такоњ покровительки. ¬т≥м, цей нам≥р мав ≥ практичне значенн¤. ™фесц≥ вели значн≥ лихварськ≥ операц≥њ, п≥д велик≥ в≥дсотки в≥ддавали грош≥ в позики. —тарц≥ спод≥валис¤, що нова споруда зб≥льшить оборот УбанкуФ јртем≥ди.

«апрошений дл¤ упор¤дкуванн¤ проекту ≥ буд≥вництва храму в≥домий арх≥тектор ’арс≥фрон ≥з  носса запропонував побудувати мармуровий храм, оперезаний подв≥йним р¤дом струнких колон. ѕроте справа ускладнювалас¤ тим, що поблизу не було мармуру.

ƒопом≥г випадок. якось пастух ѕ≥ксодор пас череда на зелених пагорбах недалеко в≥д ≈феса. ƒва барани вир≥шили з'¤сувати в≥дношенн¤. Ќахиливши голови, вони помчали назустр≥ч друг другу, але промахнулис¤. ≤ один ≥з них ≥з ходу стукнувс¤ об скелю. ≤ так, що в≥д нењ в≥длет≥в осколок сл≥пучоњ б≥лизни. ѕодальша дол¤ баран≥в нев≥дома, але њхн¤ битва ви¤вилас¤ ≥сторичною. «дивований пастух п≥дн¤в кам≥нь, уважно огл¤нув його ≥ раптом, кинувши череду, посп≥шив у м≥сто. –ад≥сн≥ город¤ни прив≥тали пастуха, облачили його в дорог≥ од¤ги, ≥ нев≥домий ѕ≥ксодор став знаменит≥стю ™вангел≥Їм, що значить: Уўо прин≥с благу зв≥сткуФ.

Ѕуд≥вництво храму продовжувалос¤ 120 рок≥в. …ого вир≥шили будувати недалеко в≥д уст¤ р≥ки  ан≥стри. •рунт тут був болотистий. ƒумали, що саме таким шл¤хом вдастьс¤ послабити поштовхи землетрус≥в, що часто трапл¤лис¤ на узбережж≥ ћалоњ јз≥њ. •рунт посипали товченим вуглем, що старанно утрамбовували.

ѕо топк≥й земл≥ було важко перевозити мармуров≥ колони з каменоломень, що знаходилис¤ в 12 к≥лометрах в≥д храму.  олеса в≥зк≥в вТ¤зли в болотистому ірунт≥. “од≥ ’арсифрон запропонував дотепний зас≥б, ¤ким древн≥ вир≥внювали ірунт. ” к≥нц≥ колони забили зал≥зн≥ прути, зм≥цнивши њхн≥м оловом, ≥ на ц≥ ос≥ по обидва боки колони насадили колеса такого розм≥ру, що кам'¤на колона вис≥ла на зал≥зних ос¤х. ѕот≥м прикр≥пили довг≥ жердки, упр¤гли бик≥в.  олона, перетворена у своЇр≥дне колесо, покотилас¤ по топк≥й дороз≥.

ѕри ’арс≥фрон≥ була зведена буд≥вл¤ храму ≥ встановлена колонада. јле до завершенн¤ буд≥вництва було ще далеко. Ѕуд≥вництво продовжив син ’арс≥фрона арх≥тектор ћетаген. …ому вдалос¤ зак≥нчити верхню частину храму. « великими труднощами балки вит¤гали канатами по похил≥й площин≥ на висоту храму. јле отут починалос¤ найскладн≥ше. ѕотр≥бно було покласти арх≥трав на вершину колони так обережно, щоб не ушкодити њњ кап≥тель. як ≥ у св≥й час, батько, ћетаген дотепно розв'¤зав виниклу трудн≥сть. Ќа вершину колони поклали м≥шки з п≥ском, на них обережно опустили балки, п≥д вагою ¤ких п≥сок поступово висипавс¤, ≥ балка плавно л¤гала на м≥сце. ¬т≥м, цей зас≥б був в≥домий ще староЇгипетським буд≥вельникам.

ћетоген теж не встиг добудувати храм, ≥ це випало на долю арх≥тектор≥в ѕеон≥та ≥ ƒеметр≥¤. ” 550 роц≥ до н.е., коли легка ≥ витончена б≥ломармурова буд≥вл¤ ≥з чудовою оздобою в≥дчинилас¤ погл¤дам сучасник≥в, вона викликала подив ≥ замилуванн¤.

—в¤тилище було величезне, довжиною 110 ≥ шириною 55 метр≥в. Ќавколо нього йшли два р¤ди кам'¤них колон висотою до 18 метр≥в. «а св≥дченн¤м ѕл≥н≥¤ —таршого, њх було 127. ƒвосхилий дах був зроблений не з черепиц≥, ¤к у древн≥х храмах, а з мармурових плит.

ѕройшло майже 200 рок≥в. ” 356 роц≥ до нашоњ ери житель ≈феса √ерострат, захоплений честолюбною ≥деЇю за будь-¤ку ц≥ну ув≥чнити своЇ ≥м'¤, запалив св¤тиню малоаз≥атських м≥ст. ÷е в≥дбулос¤ в н≥ч народженн¤ ќлександра ћакедонського. ≤стор≥¤ не зберегла дат народженн¤ ≥ смерт≥ п≥дпалювача ≥ не повинна була зберегти нав≥ть його ≥мен≥. јле зрадити в≥чному забуттю його ≥м'¤ не вдалос¤: у четвертому стор≥чч≥ до н.е. про нього згадав старогрецький ≥сторик ‘еолен.

’рам сильно постраждав. «добиччю вогню ви¤вилис¤ дерев'¤н≥ конструкц≥њ. “р≥снули балки перекритт≥в ≥ колони. ÷е була велика втрата. ∆ител≥ ≈феса не могли з н≥й примиритьс¤. Ќа в≥дновленн¤ храму в≥ддали своњ заощадженн¤ ≥ дорогоц≥нност≥. ѓх п≥дтримали жител≥ ≥нших м≥ст ћалоњ јз≥њ. —ам ќлександр ћакедонський запропонував оплатити вс≥ минул≥ ≥ майбутн≥ витрати по реконструкц≥њ храму. ѕроте поставив умову, щоб у храм≥ з'¤вивс¤ напис, що в≥ддаЇ належне його заслугам. ™фесц≥ умову не прийн¤ли ≥ тактовно в≥дпов≥ли богор≥вному полководцю, що УбогуФ не личить споруджувати храми ≥ншим богам.

¬≥дновленн¤м храму јртем≥ди зайн¤вс¤ арх≥тектор ’ейрократ, котрий вн≥с де¤к≥ зм≥ни, п≥дн¤в сх≥дчасту п≥дставу, щоб храм п≥дн≥мавс¤ над буд≥вл¤ми, що виросли навколо нього за останн≥ стор≥чч¤.

«середини храм був облицьований мармуровими плитами. ” головному зал≥ сто¤ла стату¤ јртем≥ди висотою 15 метр≥в, покрита золотими прикрасами ≥ дорогоц≥нност¤ми. ” художньому оформленн≥ вз¤ли участь видатн≥ грецьк≥ скульптори ≥ живописц≥. –ельЇф дл¤ в≥втар¤ б≥л¤ храму вир≥зував знаменитий аф≥нський скульптор ѕракситель, рельЇф на одн≥Їњ з колон - ≥нший знаменитий скульптор —копас. „утки про незр≥вн¤нну красоту, струнк≥сть, гранд≥озн≥сть ≥ багатство в≥дновленого храму поширилис¤ по всьому античному св≥т≥. ≤ не дивно, що храм јртем≥ди в ≈фес≥ став одним ≥з чудес св≥ту.

” 263 роц≥ храм јртем≥ди був розграбований готами. ƒовершили загибель храму болотистий ірунт, що поступово поглинала величезну буд≥влю, ≥ р≥ка  а≥стра, що наносами покрила залишки споруди.  оли археологи зац≥кавилис¤ храмом јртем≥ди, на поверхн≥ земл≥ н≥чого не було видно. ƒес¤тил≥тт¤ знадобилис¤ археологам ≥ арх≥текторам, щоб в≥дтворити початковий образ одного з чудес св≥ту.

—“ј“”я «≈¬—ј ¬ ќЋ≤ћѕ≤ѓ

ƒревньогрецьке м≥сто ќл≥мп≥¤, розташоване у п≥вн≥чно-зах≥дн≥й частин≥ ѕелопоннесу, було рел≥г≥йним центром, м≥сцем культу верховного бога древн≥х грек≥в «евса ≥ проведенн¤, присв¤чених йому ќл≥мп≥йських ≥гор, ÷е був найб≥льший художн≥й центр ƒревньоњ √рец≥њ. јрх≥тектурний ансамбль ќл≥мп≥њ в основному склавс¤ в VII - IV стор≥чч¤х до н.е. “ут були зведен≥ чудов≥ храми бог≥в - велик≥ ≥ мал≥.

“ам знаходилос¤ й одне ≥з семи чудес св≥ту - величезна ≥ прекрасна стату¤ владики ќл≥мпу «евса.

як св≥дчать античн≥ ≥сторики, в ол≥мп≥йськ≥й долин≥ мали майстерн≥ багато видатних елл≥нських скульптор≥в - ћирон, ѕол≥клет, —копас, ѕракситель. —тату¤ «евса була зроблена ген≥альним древньогрецьким скульптором ‘≥д≥Їм.  ор≥нний аф≥н¤нин, ‘≥д≥й народивс¤, ¤к вважають, б≥л¤ 500 року до н.е. ≥ помер б≥л¤ 430 року. ¬≥н був найб≥льшим скульптором, арх≥тектором, живописцем, мислителем. «а св≥дченн¤м древн≥х автор≥в, ‘≥д≥й у своњх скульптурних образах зум≥в передати надлюдську велич. “аким надлюдським образом була, очевидно, його стату¤ «евса, створена дл¤ храму в ќл≥мп≥њ. —тату¤ знаходилас¤ в к≥нц≥ величезного залу храму, довжина ¤кого складала 64 метра, ширина - 28 метр≥в, а висота внутр≥шнього прим≥щенн¤ - б≥л¤ 20 метр≥в.

¬еличезний 14 метровий «евс зас≥дав на трон≥ з золота, слоновоњ к≥стки, чорного дерева ≥ дорогоц≥нних камен≥в. Ќа трон≥ ‘≥д≥й в≥дтворив чимало сюжет≥в елл≥нськоњ м≥фолог≥њ ≥ ф≥гури ц≥лком реальних людей, зокрема свого улюбленц¤ хлопчика ѕантарка, що став переможцем на 86-их ќл≥мп≥йських ≥грах у боротьб≥ серед самих молодших хлопчик≥в.

‘≥д≥й створив статую з золота ≥ слоновоњ к≥стки. ѕластинки цих дорогоц≥нних матер≥ал≥в мистецьки закр≥плювалис¤ на спец≥альному дерев'¤ному каркас≥. ѕо описах голову «евса прикрашав золотий в≥нок з оливкових г≥лок - знак миролюбства гр≥зного бога. ќголена до по¤са ф≥гура «евса ≥ його голова були виточен≥ з≥ слоновоњ к≥стки. ” одн≥й руц≥ в≥н тримав золоту статую крилатоњ ф≥гури перемоги Ќ≥ки, ≥нший спиравс¤ на ск≥петр з орлом на верхньому к≥нц≥. ѕлащ, перекинутий через плече, волосс¤ ≥ борода «евса були вил≥плен≥ з золота. —тату¤ здавалас¤ живою: от - от «евс п≥дн≥метьс¤ з трону.

” насл≥дку стату¤ «евса була перевезена в  онстантинополь. Ѕагато твор≥в поганського мистецтва знищили христи¤нськ≥ фанатики, але дивну статую «евса зруйнувати не наважились. ѕроте в V стор≥чч≥ згор≥в палац ≥мператора ‘еодос≥¤ II, а з ним ≥ ген≥альний утв≥р ‘≥д≥¤. —тату¤ «евса зникнула. ѕро нењ в≥домо лише по св≥дченн¤х древн≥х автор≥в. « перемогою христи¤нства занепала поганська ќл≥мп≥¤, а в 426 роц≥ вона була зпалена за наказом римського ≥мператора ‘еодос≥¤ II. «бережен≥ буд≥вл≥ ≥ статуњ були зруйнован≥ землетрусами в 522 ≥ 551 роках.

√јЋ≤ ј–Ќј—№ »… ћј¬«ќЋ≈…

ќдним ≥з самих гранд≥озних пам'¤тник≥в грецькоњ арх≥тектури п≥зньоњ класики була велична гробниц¤ в ћалоњ јз≥њ, у столиц≥ невеличкоњ  ар≥йськоњ держави - √ал≥карнас≥.

1	2	3	4

Ќазва: —≥м чудес св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (7072 прочитано)