Ћ≥тература св≥това > —имвол≥ка ≥мен персонаж≥в пов≥ст≥ УЌад пр≥рвою у жит≥Ф ƒжерома ƒев≥да —ел≥нджера

—имвол≥ка ≥мен персонаж≥в пов≥ст≥ УЌад пр≥рвою у жит≥Ф ƒжерома ƒев≥да —ел≥нджера

ѕов≥сть —ел≥нджера ≥з непростою тематикою, що наповнена складною символ≥кою, тонкими ледь пом≥тними мотивами, де л≥ризм опов≥д≥ поЇднуЇтьс¤ з гумором, в≥д сумного стилю в≥н р≥зко переходить до рад≥сного ≥ навпаки, де складна й багатогранна система образ≥в, тонкий психолог≥зм у зображенн≥ внутр≥шнього св≥ту головного геро¤ та його в≥дношень до ≥нших персонаж≥в, все це ставить пов≥сть УЌад пр≥рвою у жит≥Ф на р≥вень св≥тових шедевр≥в ’’ стол≥тт¤. ÷¤ пов≥сть ув≥брала найкращ≥ здобутки —ел≥нджера у ранн≥х опов≥данн¤х, де¤к≥ з них майже повн≥стю ув≥йшли до нењ (УЋегкий бунт на ћед≥сон-јвенюФ), в≥н використав прийоми, ¤кими користувавс¤ ран≥ше, тв≥р ви¤вивс¤ дуже концентрованим ≥ насиченим р≥зними художн≥ми засобами, з дуже багатогранним зм≥стом. ” ранн≥х опов≥данн¤х можна знайти основн≥ мотиви, що вийдуть на перший план у пов≥ст≥, прототипи характер≥в, др≥бн≥ детал≥, що несуть в соб≥ глибоке значенн¤ ≥ символ≥ку. ” дан≥й розв≥дц≥ основна увага звертаЇтьс¤ на ≥мена головних персонаж≥в, њх т≥сний звТ¤зок з њх характером та њх роллю у твор≥. ≤мена б≥льшост≥ героњв значущ≥, дан≥ не просто так, вони несуть у соб≥ прихований зм≥ст, що дозвол¤Ї краще зрозум≥ти персонажа, тому не сл≥д залишати њх поза увагою, вивчаючи чи просто читаючи цей тв≥р.

√олден  олф≥лд (Holden Caulfield)

√олден  олф≥лд головний персонаж твору, з ним повТ¤заний весь сюжет пов≥ст≥, оц≥нка ≥нших героњв, њх характеристика даЇтьс¤ у його субТЇктивн≥й оц≥нц≥. ќсновн≥ теми твору - тема подоросл≥шанн¤, складного моменту переходу у св≥т дорослих, крах ≥люз≥й ≥ ≥деал≥в з цим повТ¤заний, та тема конфл≥кту з д≥йсн≥стю, що випливаЇ з попередньоњ - дуже прекрасно показан≥ за допомогою цього неординарного п≥дл≥тка, з його своЇр≥дними погл¤дами, з його хворобливою ≥, здаЇтьс¤, незвичною, псих≥кою. јле в≥н чомусь ви¤вл¤Їтьс¤ надзвичайно близький безл≥ч≥ читач≥в у всьому св≥т≥, книга й дос≥ продаЇтьс¤ щороку величезними тиражами. «даЇтьс¤ —ел≥нджеру вдалос¤ вловити й описати той складний внутр≥шн≥й св≥т п≥дл≥тка, з його прагненн¤ми ≥ пориванн¤ми, часто не зрозум≥лими самому соб≥, з дит¤чою нањвн≥стю ≥ неприйн¤тт¤м закон≥в старших. ÷ей незвичайний персонаж ви¤вивс¤ насправд≥ реальним прототип≥в, м≥льйон≥в п≥дл≥тк≥в. ’арактер √олдена, його ≥деали, переконанн¤, все це в≥дбиваЇтьс¤ на його ≥мен≥, що маЇ т≥сний звТ¤зок з його особист≥стю.

≤мТ¤ У√олденФ (перекликаЇтьс¤ з УholdФ - стримуватись) вказуЇ на те, що в≥н утримуЇтьс¤ в≥д входженн¤ до сусп≥льного житт¤, в≥н не сприймаЇ всю фальш ≥ облуду св≥ту, ¤кий його оточуЇ, проте не бунтуЇ, а т≥льки стримуЇтьс¤, щоб не стати одним з тих, кого в≥н ненавидить. —лово УholdenФ, найкраще це пом≥тно на словосполученн≥ Уholden backФ - той, що стримуЇтьс¤, утримуЇтьс¤, - характеризуЇ одну з основних рис персонажу ≥, можливо, концепц≥ю самого автора по в≥дношенню до св≥ту, ¤ку √олден мав би виражати. ¬≥н стримуЇтьс¤, ¤к ≥ ƒжейн √аллахер, один з позитивних персонаж≥в, теж стримуЇтьс¤, залишаючи своњ дамки на краю дошки. “ут важливо зазначити, що √олден зовс≥м не бунтар, ¤к може здатис¤ на перший погл¤д, в≥н вт≥люЇ не бунт, а лише неприйн¤тт¤ св≥ту, правил гри ¤к≥ той навТ¤зуЇ кожному - лицем≥рства, облудност≥ ≥ фальш≥. як тут не пригадати його н≥чну розмову з ‘≥б≥, коли в≥н оголошуЇ своЇ в≥дношенн¤ до св≥ту: У√≥ршоњ школи н≥ж ѕенс≥, ¤ не бачив.  ругом самий фальш ≥ показуха. ≤ пройдисв≥т на пройдисв≥тов≥ [...] ™ там к≥лька путн≥х вчител≥в, та й вони все робл¤ть напоказФ. ¬≥н протестуЇ проти такого стану речей, не приймаЇ його, але не бунтуЇ в≥д св≥ту, в≥н стримуЇтьс¤ в≥д р≥шучих д≥й, в≥д боротьби, та це йому й не потр≥бно, це протир≥чить його характеру.

≤нше значенн¤ слова УholdenФ - той, що приховуЇ, ховаЇ, - характеризуЇ ще одну √олденову рису - певну замкнут≥сть у соб≥, прихован≥сть. —еред дорослих, серед б≥льшост≥ друз≥в, нав≥ть у своЇњ д≥вчини —алл≥ √айс, в≥н не знаходить порозум≥нн¤, тому свою головну мр≥ю в≥н дов≥р¤Ї т≥льки ‘≥б≥. Ѕрак порозум≥нн¤, такий характерний мотив дл¤ творчост≥ —ел≥нджера, що наскр≥зно проходить через його твори, ви¤вл¤Їтьс¤ й у √олдена, хоч най¤скрав≥ше це показано в опов≥данн≥ про —≥мора √ласа.

ѕр≥звище -  олф≥лд (Caulfield) - розкладаЇтьс¤ на дв≥ частини. ѕерша частина маЇ глибше значенн¤. —лово УcaulФ (шл¤пка, анат. вод¤на оболонка плоду) маЇ пр¤ме в≥дношенн¤ до теми дитинства в пов≥ст≥. « б≥олог≥чноњ точки зору це слово означаЇ частину амн≥ону (зародковоњ оболонки), мембрану, що захищаЇ зародок в≥д механ≥чних ушкоджень та створюЇ умови дл¤ його розвитку. “ут бачимо пр¤му метафору ≥деалу √олдена - бути ловцем у жит≥, захищати д≥тей в≥д жорстокост≥ дорослих, в≥д брудноњ лайки на ст≥нах школи, р¤тувати њх в≥д пр≥рви подоросл≥шанн¤, у вс¤кому раз≥ до призначеного часу. ƒруга частина (field - поле) теж викликаЇ асоц≥ац≥ю з його мр≥Їю, з пол¤ми жита.

≤мТ¤ й пр≥звище разом створюють стислий, але ц≥лком точний портрет персонажу, де вказан≥ його основн≥ риси ≥ пориванн¤. ” ≥менах ≥нших персонаж≥в теж вт≥лен≥ риси √олдена, через його в≥дношенн¤ до них, через символ≥ку њх образ≥в.

‘≥б≥  олф≥лд (Phoebe Caulfield)

” образ≥ ‘≥б≥ най¤скрав≥ше вт≥люЇтьс¤ любов √олдена до д≥тей. ÷е пом≥тно нав≥ть тод≥, коли в≥н злий на нењ. « по¤вою ‘≥б≥, в≥дкриваЇтьс¤ зовс≥м новий б≥к √олденового характеру, те, що в≥н розум≥Ї ¤к щаст¤. ‘≥бине призначенн¤ у роман≥ - тримати √олдена привТ¤заним до реальност≥, щоб його фантаз≥њ не згубили його. —трах, що робитиме ‘≥б≥ без нього, стримуЇ √олдена в≥д в≥дТњзду на зах≥д.  оли вона збираЇтьс¤ њхати з ним, в≥н повертаЇтьс¤ до реальност≥, розум≥Ї ≥деал≥зм ц≥Їњ подорож≥, прекрасно знаЇ, що ц¤ подорож може зруйнувати ‘≥бину дит¤чу невинн≥сть, що його перем≥нна повед≥нка може зашкодити њй. ¬≥н робить р≥шенн¤ залишитись задл¤ ‘≥б≥, щоб утримувати њњ в≥д пад≥нн¤ з обриву за житн≥м полем. ‘≥б≥ - це св≥тло, що осв≥тлюЇ частину √олденовоњ темноњ депрес≥њ: Уя тихенько, не човгаючи ногами, п≥шов по к≥мнат≥ [де спала ‘≥б≥], розгл¤даючи то те, то се. Ќа душ≥ раптом стало тепло, затишно. Ќав≥ть передчутт¤ того, що ¤ захвор≥ю на запаленн¤ леген≥в, зникло. ѕросто мен≥ стало хороше-хорошеФ.

” ≥мен≥ ‘≥б≥ можна знайти три р≥зних значенн¤:

- —лово phoebe давньоангл≥йською та грецькою значить с¤юча, що сп≥вв≥дноситьс¤ з њњ функц≥Їю просв≥тленн¤ √олденового настрою у роман≥.

- ” грецьк≥й м≥фолог≥њ њй сп≥вв≥дносна ‘еба, що ототожнювалась з јртем≥дою, ¤к богин¤ м≥с¤ц¤.

- “акож слово phoebe означаЇ маленького птаха (чиб≥с) дл¤ ¤кого характерний пост≥йний рух ≥ стрибанн¤. ÷е наводить паралель з тим, що ‘≥б≥ тенд≥тна, вона пост≥йно в рус≥ - танцюЇ, см≥Їтьс¤, пише ≥стор≥њ, говорить про своњх друз≥в.

¬с≥ три значенн¤ в≥днос¤ть њњ до небесних висот. ‘≥б≥ с¤Ї ¤к св≥тило у √олденовому житт≥, принос¤чи йому справжнЇ щаст¤. як м≥с¤чна орб≥та навколо «емл≥, ‘≥б≥ завжди в √олденових думках, впливаЇ на його р≥шенн¤, немов м≥с¤ць на приливи й в≥дливи «емл≥, п≥дсв≥домо утримуючи його в≥д необдуманих р≥шень. ¬она чимось схожа на тенд≥тну пташку: У‘≥б≥ ще т≥льки дес¤ть рок≥в. ’уда, ¤к ¤, але не худюща, а саме така ¤к треба дл¤ роликових ковзан≥в. якось ¤ дививс¤ на нењ з в≥кна, коли вона йшла через ѕТ¤ту авеню до парку, ≥ раптом подумав: Уяка ж ‘≥б≥ худенька - ¤краз дл¤ роликових ковзан≥в!ФФ. ≤мТ¤ даЇ ц≥лком вичерпний портет цього персонажу.

—алл≥ √айс (Sally Hayes)

—алл≥ √айс обмежена св≥тська людина, з ¤кою √олден зустр≥чавс¤ коли навчавс¤ в ѕенс≥. ¬≥н каже, що звик думати, н≥би вона розумна, бо вона знаЇ чимало про театри та л≥тературу, але коли пройшло достатньо часу, в≥н побачив, що це не так. “а й п≥сл¤ цього в≥н був закоханий у нењ, хоч ≥ памТ¤тав про своњ справжн≥ почутт¤, коли в≥дчував раптовий пот¤г до нењ.

ѓњ пр≥звище - √айс - вказуЇ на обманний туман (haze ['heiz]), що символ≥зуЇ те ¤к √олден губитьс¤ п≥д њњ погл¤дом, ¤к вона затуманюЇ його св≥дом≥сть: У—м≥хота, але коли ¤ побачив њњ, то мен≥ захот≥лось ≥з нею одружитись. Ќамаханий ¤кийсь. —алл≥ мен≥ нав≥ть не дуже подобалась, ≥ раптом ¤ в≥дчув, що закоханий у нењ ≥ хочу одружитис¤! ѓй-богу, намаханий. Ќ≥чого не скажешФ.

‘ейс  авенд≥ш (Faith Cavendish)

Ќа образ≥ ‘ейс  авенд≥ш розкриваЇтьс¤ ще одна грань характеру √олдена. Ќезважаючи на те, що в≥н болюче переносить розрив з дитинством, колишн≥ми ≥деалами, в≥н ≥нод≥ намагаЇтьс¤ вигл¤дати дорослим. ¬≥н в≥рить, що може видаватис¤ старшим ≥ б≥льш зр≥лим н≥ж насправд≥. ¬≥н вважаЇ, що високий зр≥ст, сиве волосс¤, кур≥нн¤ та спиртне допоможуть йому справити враженн¤ старшого. ѕерш н≥ж дзвонити  авенд≥ш, √олден викурив чимало цигарок в У≈дмонтон≥Ф. ÷е кур≥нн¤ символ≥зуЇ його намаганн¤ здаватис¤ старшим.  оли в≥н подзвонив то понизив св≥й голос з т≥Їю ж метою: У√оворити ¤ намагавс¤ басом, щоб вона не здогадалась ск≥льки мен≥ рок≥в. ј взагал≥ голос у мене й так досить низькийФ.

‘ейсине пр≥звище визначаЇтьс¤ ¤к п≥дсолоджений жувальний тютюн. ÷е напр¤му повТ¤зане з √олденовим кур≥нн¤м, адже ≥ кур≥нн¤ ≥ розмова з нап≥впов≥Їю ‘ейс повТ¤зан≥ з намаганн¤м √олдена вигл¤дати дорослим. ≤мТ¤ ‘ейс (Faith) виражаЇ в≥ру √олдена у те, що в≥н може вигл¤дати доросл≥шим.

ƒжеймс  асл (James Castle)

ѕр≥звище ƒжеймса  асла в≥дбиваЇ його висок≥ ≥деали. ¬≥н немов знаходитьс¤ у замку, п≥днос¤чись над своњми лицем≥рними однол≥тками. ¬≥н в≥дмовл¤Їтьс¤ вз¤ти назад своњ слова за будь-¤ких умов ≥ вчин¤Ї самогубство ран≥ш, н≥ж його змус¤ть це зробити. ƒжеймс виплигуЇ з в≥кна, немов з≥ свого замку високих ≥деал≥в. —лово УзамокФ наводить на думку про велик≥ вершини, корол≥в, що п≥дносились над ≥ншими й у¤вл¤ютьс¤ неземними ≥ могутн≥ми.

ѕерсонаж ƒжеймса  асла також маЇ в≥дношенн¤ до мотиву пад≥нн¤, що пронизуЇ усю пов≥сть. —мерть  асла викликаЇ паралель з √олденовим поступовим пад≥нн¤м здоровТ¤, та б≥йки з ћор≥сом де в≥н, ¤к ≥  асл, каже, що думаЇ, ≥ б≥йка ц¤ теж зак≥нчуЇтьс¤ смертю, щоправда у¤вною смертю √олдена.

1	2

Ќазва: —имвол≥ка ≥мен персонаж≥в пов≥ст≥ УЌад пр≥рвою у жит≥Ф ƒжерома ƒев≥да —ел≥нджера
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (855 прочитано)