Ѕ∆ƒ > –ад≥ац≥¤ ≥ життЇд≥¤льн≥сть людини

ќсновн≥ принципи захисту:

> використанн¤ принцип≥в захисту, що застосовуютьс¤ при робот≥ з джерелами випром≥нюванн¤ у закритому вид≥;

> герметизац≥¤ виробничого устаткуванн¤ з метою ≥зол¤ц≥њ процес≥в, що можуть стати джерелами надходженн¤ рад≥оактивних речовин у зовн≥шнЇ середовище;

> заходи планувального характеру;

> застосуванн¤ сан≥тарно-техн≥чних засоб≥в ≥ устаткуванн¤, викори≠станн¤ спец≥альних захисних матер≥ал≥в;

> використанн¤ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту ≥ сан≥тарноњ обробки персоналу;

> дотриманн¤ правил особистоњ г≥г≥Їни;

> очищенн¤ в≥д рад≥оактивних забруднень поверхонь буд≥вельних кон≠струкц≥й, апаратури ≥ засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту;

> використанн¤ рад≥опротектор≥в (б≥олог≥чний захист).

–ад≥оактивне забрудненн¤ спецод¤гу, засоб≥в ≥ндив≥дуального захи≠сту та шк≥ри персоналу не повинно перевищувати припустимих р≥вн≥в, передбачених Ќормами рад≥ац≥йноњ безпеки Ќ–Ѕ”-97.

” випадку забрудненн¤ рад≥оактивними речовинами особистий од¤г ≥ взутт¤ повинн≥ пройти дезактивац≥ю п≥д контролем служ≠би рад≥ац≥йноњ безпеки, а у випадку неможливост≥ дезактивац≥њ њх сл≥д захоронити ¤к рад≥оактивн≥ в≥дходи.

–ентгенорад≥олог≥чн≥ процедури належать до найб≥льш ефективних метод≥в д≥агностики захворювань людини. ÷е визначаЇ подальше зростанн¤ застосуванн¤ рентгене- ≥ рад≥олог≥чних процедур або ви≠користанн¤ њх у ширших масштабах. ѕроте ≥нтереси безпеки пац≥Їнт≥в зобов'¤зують прагнути до максимально можливого зниженн¤ р≥вн≥в опром≥ненн¤, оск≥льки вплив ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в будь-¤к≥й доз≥ поЇднаний з додатковим, в≥дм≥нним в≥д нул¤ ризиком ви≠никненн¤ в≥ддалених ,стохастичних ефект≥в. ” даний час з метою зниженн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колективних доз опром≥ненн¤ населенн¤ за рахунок д≥агностики широко застосовуютьс¤ орган≥зац≥йн≥ ≥ тех≠н≥чн≥ заходи:

Х ¤к вин¤ток необгрунтован≥ (тобто без доведень) досл≥дженн¤;

Х зм≥на структури досл≥джень на користь тих, що дають менше дозове навантаженн¤;

Х впровадженн¤ новоњ апаратури, оснащеноњ сучасною електронною техн≥кою посиленого в≥зуального зображенн¤;

Х застосуванн¤ екран≥в дл¤ захисту д≥л¤нок т≥ла, що п≥дл¤гають дос≠л≥дженню, тощо.

÷≥ заходи, проте, не вичерпують проблеми забезпеченн¤ максималь≠ноњ безпеки пац≥Їнт≥в ≥ оптимального використанн¤ цих д≥агностичних метод≥в. —истема забезпеченн¤ рад≥ац≥йноњ безпеки пац≥Їнт≥в може бути повною й ефективною, ¤кщо вона буде доповнена г≥г≥Їн≥чними регла≠ментами припустимих доз опром≥ненн¤.

5. јвар≥њ з викидом рад≥оактивних речовин у навколишнЇ середовище

Ќайнебезпечн≥шими за насл≥дками Ї авар≥њ на ј≈— з викидом в ат≠мосферу рад≥оактивних речовин, внасл≥док ¤ких маЇ м≥сце довгостро≠кове рад≥оактивне забрудненн¤ м≥сцевост≥ на величезних площах.

Ќа п≥дприЇмствах атомноњ енергетики в≥дбулис¤ так≥ значн≥ авар≥њ:

Х 1957р≥к Ч авар≥¤ в ”њндскейл≥ (ѕ≥вн≥чна јнгл≥¤) на завод≥ по виробниц≠тву-плутон≥ю (зона рад≥оактивного забрудненн¤ становила 500кв.км);

Х 1957р≥к Ч вибух сховища рад≥оактивних в≥дход≥в б≥л¤ „ел¤б≥нська, —–—– (рад≥ац≥йне забрудненн¤ переважно стронц≥Їм-90 територ≥њ, на ¤к≥й мешкало 0,5 млн ос≥б);

Х 1961 р≥к Ч авар≥¤ на ј≈— в јйдахо-‘олс≥, —Ўј (в реактор≥ ставс¤ вибух);

Х 1979р≥к Ч авар≥¤ на ј≈— Ђ“римайл-јйлендї у √арисберз≥, —Ўј (стало≠с¤ зараженн¤ великих територ≥й короткоживучими рад≥онукл≥дами, що при≠звело до необх≥дност≥ евакуювати населенн¤ з прилеглоњ зони).

ќднак найб≥льшою за масштаба≠ми забрудненн¤ навколишнього се≠редовища Ї авар≥¤, ¤ка сталас¤ 1986 р. на „орнобильськ≥й ј≈—. ¬насл≥док грубих порушень правил експлуа≠тац≥њ та помилкових д≥й 1986 р≥к став дл¤ людства роком вступу в епоху ¤дерноњ б≥ди. ≤стор≥¤ людства ще не знала такоњ авар≥њ, ¤ка була б на≠ст≥льки згубною за своњми насл≥дка≠ми дл¤ довк≥лл¤, здоров'¤ та житт¤ людей. –ад≥ац≥йне забрудненн¤ ве≠личезних територ≥й та водоймищ, м≥ст та с≥л, вплив рад≥онукл≥д≥в на м≥льйони людей, ¤к≥ довгий час про≠живають на забруднених територ≥¤х, дозвол¤Ї назвати масштаби „орно≠бильськоњ катастрофи глобальними, а ситуац≥ю надзвичайною.

«а оц≥нками спец≥ал≥ст≥в, в≥дбулись викиди 50 мегакюр≥ небезпеч≠них ≥зотоп≥в ≥ 50 мегакюр≥ х≥м≥чно ≥нертних рад≥оактивних газ≥в. —умарне рад≥оактивне забрудненн¤ екв≥валентне випад≥нню рад≥оактивних ре≠човин в≥д вибуху дек≥лькох дес¤тк≥в таких атомних бомб, ¤к≥ були ски≠нут≥ над ’≥рос≥мою. ¬насл≥док цього викиду були забруднен≥ води, ірун≠ти, рослини, дороги на дес¤тки й сотн≥ к≥лометр≥в. ѕ≥д рад≥оактивне ураженн¤ потрапили територ≥њ ”крањни, Ѕ≥лорус≥, –ос≥њ, де зараз про≠живаЇ 5 млн ос≥б.

Ќин≥ рад≥оактивний стан об'Їкта „ј≈— такий: доза опром≥ненн¤ становить 15-300 м–/год, а на окремих д≥л¤нках 1-5 –/год. ѕроектний терм≥н служби сар≠кофага, ¤кий захищаЇ четвертий реактор, Ч «ќ рок≥в. «араз плануЇтьс¤ бу≠д≥вництво Ђ—аркофага-2ї, ¤кий повинен вм≥стити Ђ—аркофаг-1ї ≥ зробити його безпечним. 15 грудн¤ 2000 року в≥дбулос¤ закритт¤ „орнобильськоњ ј≈—.

—ьогодн≥ н≥хто практично не застрахований в≥д впливу насл≥дк≥в ц≥Їњ авар≥њ чи будь-¤коњ ≥ншоњ авар≥њ на об'Їктах атомноњ промисловост≥. Ќав≥ть в≥ддален≥сть на сотн≥ ≥ тис¤ч≥ к≥лометр≥в в≥д ј≈— не може бути гарант≥Їю безпеки.

* —тан здоров'¤ населенн¤ в умовах довгостроковоњ д≥њ малих доз ≤он≥зуючого випром≥нюванн¤. ќдним з насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й станц≥њ Ї довгострокове опром≥ненн¤ малими дозами ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ за рахунок надходженн¤ в орган≥зм рад≥оактивних речовин, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в про≠дуктах харчуванн¤ та вод≥. ѕри вплив≥ малих доз ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ в≥дбу≠ваЇтьс¤ поступовий розвиток патолог≥чних процес≥в.

ѕроблема оц≥нки довгострокового впливу на орган≥зм малих доз рад≥оактивно≠го випром≥нюванн¤ належить до найб≥льш актуальних.

„им дал≥ ми в≥д 26 кв≥тн¤ 1986p., тим б≥льше питань постаЇ щодо насл≥дк≥в авар≥њ. Ќаведемо дан≥ з допов≥д≥ ћ≥н≥стра охорони здоров'¤ ”крањни про медичн≥ аспекти насл≥дк≥в авар≥њ через 12 рок≥в п≥сл¤ трагед≥њ.

Ќайближчими насл≥дками ц≥Їњ авар≥њ стало опром≥ненн¤ ос≥б, ¤к≥ брали участь у гас≥нн≥ пожеж≥ та авар≥йних роботах на атомн≥й електростанц≥њ. √острою променевою хворобою захвор≥ло 238 ос≥б, 29 з них померло в перш≥ м≥с¤ц≥ п≥сл¤ авар≥њ, ще 15 Ч згодом. ѕ≥зн≥ше д≥агноз Ђгостра променева хворобаї був п≥дтверджений у 134 хворих, з них важкого та дуже важкого ступен¤ Ч у 43.

Ѕлизько 2 тис¤ч ос≥б отримали м≥сцев≥ променев≥ ураженн¤, з 800 тис¤ч, що брали участь у роботах з л≥кв≥дац≥њ авар≥њ. ÷е пожежники, в≥йськов≥, прац≥вники атомноњ енергетики, науков≥ сп≥вроб≥тники, бу≠д≥вельники, медичн≥ прац≥вники та багато ≥нших.

Ќайб≥льш≥ дози опром≥ненн¤ зареЇстрован≥ серед пожежник≥в та персоналу ј≈—, ¤к≥ працювали п≥д час авар≥њ в першу добу.

”сього, за сучасними даними, внасл≥док „орнобильськоњ катастро≠фи в ”крањн≥ постраждало майже 3,23 млн ос≥б, з них 2,35 млн мешка≠ють прот¤гом 12 рок≥в на забруднен≥й територ≥њ, б≥льше 358 тис¤ч бра≠ли участь у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, 130 тис¤ч були евакуйован≥ 1986 р. або були в≥дселен≥ п≥зн≥ше.

* Ўл¤хи п≥двищенн¤ життЇд≥¤льност≥ в умовах рад≥ац≥йноњ не≠безпеки. јктуальним дл¤ жител≥в багатьох район≥в ”крањни Ї питанн¤ про виживанн¤ в умовах п≥двищеноњ рад≥ац≥њ. ќск≥льки зараз основну загрозу становл¤ть рад≥онукл≥ди, що потрапл¤ють в орган≥зм людини з продуктами харчуванн¤, сл≥д знати запоб≥жн≥ й проф≥лактичн≥ захо≠ди, щоб спри¤ти виведенню з орган≥зму цих шк≥дливих речовин.

—учасна концепц≥¤ рад≥озахисного харчуванн¤ базуЇтьс¤ на трьох принципах:

> обмеженн¤ надходженн¤ рад≥онукл≥д≥в з њжею;

> гальмуванн¤ всмоктуванн¤, накопиченн¤ ≥ прискоренн¤ њх виведенн¤;

> п≥двищенн¤ захисних сил орган≥зму.

“рет≥й напр¤м передбачаЇ пошук та створенн¤ рад≥озахисних харчових речо≠вин ≥ продукт≥в, ¤к≥ мають антиоксидантну та ≥муностимулюючу активн≥сть й здатн≥ п≥двищувати ст≥йк≥сть орган≥зму до неспри¤тливоњ д≥њ рад≥оактивного випром≥ню≠ванн¤ (антимутагени та рад≥опротектори). Ќа допомогу приход¤ть природн≥ Ђза≠хисникиї. ƒо цих речовин належать: лист¤ чаю, виноград, чорна смородина, чор≠нопл≥дна горобина, обл≥пиха, банани, лимони, ф≥н≥ки, грейпфрути, гранати; з овоч≥в Ч шпинат, брюссельська ≥ цв≥тна капуста, боби, петрушка. ƒл¤ того, щоб рад≥о≠нукл≥ди не засвоювались орган≥змом, потр≥бно пост≥йно вживати продукти, ¤к≥ м≥ст¤ть пектини, зокрема ¤блука. Ќас≥нн¤ сон¤шника належить до групи рад≥о≠захисних продукт≥в. Ѕагат≥ на б≥орегул¤тори морськ≥ продукти, дуже корисний мед ≥ св≥ж≥ фруктов≥ соки.

¬икористана л≥тература:

Ѕезпека життЇд≥¤льност≥. ѕ≥дручник. Ц  ., 2000.

1	2	3

Ќазва: –ад≥ац≥¤ ≥ життЇд≥¤льн≥сть людини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (11789 прочитано)