Ѕ≥олог≥¤ > —савц≥. «агальна ≥нформац≥¤

—савц≥. «агальна ≥нформац≥¤

Cсавц≥. «агальна ≥нформац≥¤.

—савц≥ Ц найдосконал≥ш≥ черепн≥ тварини. «агальна морфоф≥з≥олог≥чна характеристика.

ћорфолог≥чн≥ ознаки кровоносноњ, нервовоњ, гормональноњ системи ссавц≥в.

Ѕудова ≥ життЇв≥ функц≥њ

‘орма т≥ла ≥ зовн≥шн≥й вигл¤д ссавц≥в р≥зноман≥тн≥. «деб≥ль≠шого тулуб видовжений; добре виражена ши¤, що забезпечуЇ рухом≥сть голови; в≥дособлений хв≥ст; на¤вн≥ 2 пари п'¤типалих к≥нц≥вок. ¬≥д основного типу сильно в≥дхилились летюч≥ миш≥, ¤к≥ пристосувались до польоту, та китопод≥бн≥, що ведуть водний спо≠с≥б житт¤ ≥ набули рибопод≥бноњ форми. —савц≥ досить р≥зноман≥т≠н≥ за розм≥рами. Ќайменший серед них Ч карликова б≥лозубка (довжина т≥ла 3,8 см ≥ маса 1,5 г), найб≥льший Ч син≥й кит (довжина 33 м, маса 150 т). Ўк≥ра ссавц≥в м≥цна й еластична. ¬она складаЇтьс¤ з двох шар≥в: еп≥дерм≥су ≥ кор≥уму, або власне шк≥ри. ≈п≥дерм≥с багатошаровий; його зовн≥шн≥й шар рогов≥Ї й виконуЇ захисну функц≥ю. ƒо кор≥уму входить волокниста сполучна ткани≠на, що надаЇ шк≥р≥ м≥цност≥. ” нижньому шар≥ кор≥уму в≥дкладаЇ≠тьс¤ жир, що Ї енергетичним резервом. ≈п≥дерм≥с утворюЇ численн≥ ≥ функц≥онально р≥зноман≥тн≥ пох≥дн≥ (волос¤ний покрив, к≥гт≥, н≥гт≥, копита та ≥н.), що складаютьс¤ з рогопод≥бноњ речовини.

3. ќргани травленн¤ розпочинаютьс¤ ротовим отвором, оточеним губами (характерн≥ лише дл¤ ссавц≥в), що служать дл¤ захопленн¤ њж≥. ” ротов≥й порожнин≥ розташован≥ ¤зик, на поверхн≥ ¤кого знаход¤тьс¤ смаков≥ сосочки, ≥ зуби. «уби сид¤ть в альвеолах; вони диференц≥йован≥ на р≥зц≥, ≥кла, перед-кутн≥ та справжньокутн≥. –≥зц≥ служать дл¤ в≥дкушуванн¤ чи об≠гризанн¤ њж≥, кутн≥ Ч дл¤ њњ розжовуванн¤. ≤клами зв≥р≥ умерт≠вл¤ють здобич, розривають њњ. «убна система ссавц≥в залежить в≥д способу њх живленн¤. ” молодому в≥ц≥ у них функц≥о≠нують молочн≥ зуби; п≥зн≥ше вони зам≥нюютьс¤ пост≥йними. ” ро≠тову порожнину в≥дкриваютьс¤ протоки слинних залоз, секрет ¤ких змочуЇ њжу; фермент пт≥ал≥н, що Ї в слин≥, розщеплюЇ крохмаль на цукор. ѕо стравоходу њжа надходить у шлунок, що здеб≥льшого маЇ два в≥дд≥ли: розширений кард≥альний та звужений п≥лоричний. —т≥нки шлунка вид≥л¤ють шлунковий с≥к, ¤кий м≥стить сол¤ну кислоту, пепсин (розкладають б≥лки), л≥пазу (розкладаЇ жири). ” жуйних копитних шлунок складаЇтьс¤ ≥з чотирьох в≥дд≥л≥в: руб≠ц¤, с≥тки, книжки ≥ сичуга. ѕерш≥ три в≥дд≥ли позбавлен≥ травних залоз; њх насел¤ють бактер≥њ-симб≥онти, п≥д д≥Їю ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ процес брод≥нн¤ рослинноњ њж≥. Ћише в сичуз≥ њжа перетрав≠люЇтьс¤.

 ишки ссавц≥в под≥лен≥ на тонку, товсту ≥ пр¤му кишки. Ќа меж≥ м≥ж тонким ≥ товстим в≥дд≥лами в≥дходить сл≥па кишка, ¤ка особливо добре розвинена у рослиноњдних ссавц≥в. «алози ст≥нок тонкоњ кишки вид≥л¤ють травн≥ ферменти; у њњ передн≥й в≥дд≥л (дванадц¤типалу кишку) в≥дкриваютьс¤ протоки печ≥нки ≥ п≥д≠шлунковоњ залози. “ому саме у тонких кишках в≥дбуваЇтьс¤ основ≠не перетравленн¤ ≥ всмоктуванн¤ њж≥. ” товст≥й ≥ особливо сл≥п≥й кишках за участю симб≥онт≥в (бактер≥й, гриб≥в ≥ найпрост≥ших) груба њжа зброджуЇтьс¤ ≥ розкладаЇтьс¤ насамперед рослинна кл≥тковина. ” пр¤м≥й кишц≥ всмоктуЇтьс¤ вода ≥ формуютьс¤ ка≠лов≥ маси.

ƒиференц≥ац≥¤ зуб≥в ≥ травного тракту, на¤вн≥сть р≥зноман≥т≠них травних залоз значно ≥нтенсиф≥кували процес травленн¤ ≥ за≠своЇнн¤ њж≥ у зв≥р≥в.

 ровоносна система ссавц≥в досконала. —ерце чотирикамерне. ¬≥д л≥вого шлуночка в≥дходить одна дуга аорти, ¤ка повертаЇ вл≥во (л≥ва дуга аорти). ¬она продовжуЇтьс¤ у спинну аорту, що т¤гнетьс¤ вздовж хребта. ќтже, у ссавц≥в, ¤к ≥ в птах≥в, до орган≥в ≥де артер≥альна кров. ¬енозна кров в≥д пе≠реднього в≥дд≥лу т≥ла збираЇтьс¤ у передн≥ порожнист≥ вени, в≥д заднього ≥ середньогоЧ у задню порожнисту вену. Ќа¤вна вор≥тна система печ≥нки. ћале коло кровооб≥гу под≥бне до такого у птах≥в. ≈ритроцити кров≥ без'¤дерн≥, дуже мал≥; в 1 мм3 кров≥ њх буваЇ до 8,4 млн. «авд¤ки цьому загальна поверхн¤ еритроцит≥в дуже ве≠лика, що значно зб≥льшуЇ њхню кисневу Їмк≥сть.

≤нтенсивний обм≥н речовин ≥ система терморегул¤ц≥њ забезпеч чують пор≥вн¤но високу (до 39 ∞—) ≥ сталу температуру т≥ла у ссавц≥в. ” терморегул¤ц≥њ важливу роль в≥д≥грають волос¤ний по≠крив та потов≥ залози (при випаровуванн≥ поту з поверхн≥ т≥ла орган≥зм охолоджуЇтьс¤).

4. яких тварин в≥днос¤ть до ссавц≥в?  лас —савц≥, або «в≥р≥, нал≥чуЇ близько 5 тис. вид≥в (в ”крањн≥ - 108 вид≥в). ƒл¤ вс≥х ссавц≥в характерне вигодовуванн¤ мал¤т молоком. як ≥ птахи, ссавц≥ - теплокровн≥ тва≠рини з добре розвиненою здатн≥стю до теплорегу≠л¤ц≥њ. “≥ло ссавц≥в складаЇтьс¤ з голови, тулуба, хвос≠та, Ї передн≥ ≥ задн≥ к≥нц≥вки. –озм≥ри цих тварин дуже р≥зноман≥тн≥: наприклад, карликова б≥лозубка лише 3,5 см завдовжки, а син≥й кит - до 33 м. ћаса т≥ла найменших ссавц≥в становить 3-5 г (землерийки), а найб≥льших - до 150 т (син≥й кит).  ≥нц≥вки ссавц≥в розташован≥ не з бок≥в тулуба, ¤к у плазун≥в, а п≥д ним, завд¤ки чому њхнЇ т≥ло п≥дн¤те над землею. Ѕ≥льш≥сть ≥з них маЇ волос¤ний покрив, а шк≥ра багата на р≥зноман≥тн≥ залози. «уби р≥зн≥ за будовою залежно в≥д виконуваних функц≥й ≥ мають корен≥. Ўийних хребц≥в зазвичай с≥м. —ерце чотири≠камерне. √оловний мозок добре розвинений, кора п≥вкуль переднього мозку вкрита численними бороз≠нами та звивинами.

як≥ особливост≥ будови скелета ссавц≥в? —келет ссавц≥в загалом нагадуЇ скелет плазун≥в, однак маЇ ≥ низку в≥дм≥нностей. «б≥льшилис¤ розм≥ри мозковоњ частини черепа, що пов'¤зано з≥ зб≥льшенн¤м розм≥р≥в головного мозку.  р≥м того, ссавц≥ мають масивн≥ щелепи. ¬они гризуть та пережовують њжу за допомогою зуб≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у спец≥альних лунках щелеп. ” цих тварин розвиваЇтьс¤ к≥сткове п≥днеб≥нн¤, ¤ке додатково зм≥цнюЇ ст≥нки ротовоњ та носовоњ порож≠нин ≥ в≥докремлюЇ носову порожнину в≥д ротовоњ.

’ребет под≥лений на шийний, грудний, попереко≠вий, крижовий та хвостовий в≥дд≥ли. Ўийний в≥дд≥л хребта майже вс≥х ссавц≥в утворений с≥мома хребц¤≠ми (вин¤тком Ї лише де¤к≥ троп≥чн≥ види, ¤к-от л≥нивц≥, що мають 6-10 хребц≥в). якою б не була дов≠жина шињ - довгою, ¤к у жирафа, або майже невираженою, ¤к у крота чи дельф≥на, - к≥льк≥сть шийних хребц≥в у цих вид≥в тварин однакова, р≥зна т≥льки њхн¤ довжина. ƒо хребц≥в грудного в≥дд≥лу приЇднан≥ ребра, ¤к≥ разом з грудиною утворюють грудну кл≥тку. ’ребц≥ поперекового в≥дд≥лу масивн≥ й на в≥дм≥ну в≥д плазун≥в мають лише зачатки ребер. ’ребц≥ крижового в≥дд≥лу зростаютьс¤ м≥ж собою. ƒо криж≥в приростають к≥стки таза. ƒовжина хвостового в≥дд≥лу залежить в≥д к≥лькост≥ хребц≥в, ¤к≥ вход¤ть до його складу (в≥д трьох до к≥лькох дес¤тк≥в).

—келет к≥нц≥вок та њхн≥х по¤с≥в нагадуЇ скелет ≥нших наземних хребетних. ” по¤с≥ перед≠н≥х к≥нц≥вок б≥льшост≥ ссавц≥в нерозвинен≥ ворон¤ч≥ к≥стки приростають до лопаток.  лючиц≥ добре розви≠нен≥ у тих тварин, чињ передн≥ к≥нц≥вки здатн≥ до р≥зноман≥тних ≥ складних рух≥в (наприклад, у мавп).  лючиц≥ слабко розвинен≥ або њх взагал≥ немаЇ у тва≠рин, передн≥ к≥нц≥вки ¤ких рухаютьс¤ лише в одн≥й площин≥, паралельн≥й поздовжн≥й ос≥ т≥ла (наприклад, у копитних, здатних до швидкого б≥гу).

„ерез те що ссавц≥ живуть у р≥зноман≥тних умовах, њхн≥ к≥нц≥вки можуть бути видозм≥нен≥. “ак, у вод¤≠них ссавц≥в (ластоног≥, китопод≥бн≥) передн≥ к≥нц≥вки, ¤к вам уже в≥домо, перетворилис¤ на ласти, у ру≠кокрилих - на крила. ” тварин, здатних до швидкого б≥гу (вовч≥, кот¤ч≥, парнокопитн≥, непарнокопитн≥), к≥стки кист≥ та стопи розташован≥ б≥льш-менш вертикально. “ому вони п≥д час руху спираютьс¤ лише на пальц≥.

ўо собою становить мускулатура ссавц≥в? ћуску≠латура ссавц≥в добре розвинена ≥ диференц≥йована. ќсобливий куполопод≥бний м'¤з - д≥афрагма - д≥лить порожнину т≥ла на дв≥ частини: грудну (в н≥й розта≠шован≥ серце та леген≥) та черевну (в н≥й м≥ститьс¤ кишечник, травн≥ залози, нирки тощо). ƒобре розвинен≥ м'¤зи спини, к≥нц≥вок та њхн≥х по¤с≥в, а також жуйн≥ мТ¤зи.

5. “равна система ссавц≥в починаЇтьс¤ передротовою порожниною, оточеною ззовн≥ щоками та губами. ¬≥д ротовоњ порожнини вона в≥докремлена ¤снами та зу≠бами. ” де¤ких вид≥в (ховрахи, бурундуки) передротова порожнина розширюЇтьс¤ й утворюЇ защ≥чн≥ м≥шки, де тимчасово може збер≥гатис¤ њжа. ” ротов≥й порожнин≥ њжа подр≥бнюЇтьс¤ зубами, а також почи≠наЇ перетравлюватись п≥д д≥Їю фермент≥в слини.

«уби ссавц≥в розм≥щен≥ в лунках щелеп. ¬они под≥лен≥ на р≥зц≥, ≥кла та кутн≥. –≥зц≥ мають загострений край, вони допомагають тварин≥ в≥др≥за≠ти в≥д њж≥ невелик≥ шматочки. ≤кла найчаст≥ше кон≥чноњ форми ≥ довш≥ за ≥нш≥ зуби. «а њхньою допо≠могою тварини утримують та розривають здобич, а та≠кож захищаютьс¤ в≥д ворог≥в. ћал≥ та велик≥ кутн≥ зуби перетирають њжу. Ќа њхн≥й поверхн≥ Ї р≥зно≠ман≥тн≥ горбки та згортки, ¤к≥ разом утворюють жуй≠ну поверхню. ” рослиноњдних вид≥в добре розвинен≥ р≥зц≥ й кутн≥ зуби, а ≥кла недорозвинен≥ або зникають.

’оча зуби ссавц≥в р≥зноман≥тн≥ за вигл¤дом, вони однаков≥ за будовою.  ожен зуб складаЇтьс¤ з особливоњ речовини - дентину. „астина зуба, що виступаЇ над ¤снами, ззовн≥ вкрита м≥цною емаллю. ƒо щелепи зуби кр≥пл¤тьс¤ за допомогою корен¤, вкритого твер≠дим цементом. –≥зц≥ та ≥кла мають один кор≥нь, кутн≥ - два або три. ” б≥льшост≥ ссавц≥в прот¤гом њхнього житт¤ зуби зм≥нюютьс¤. ѕерш≥ зуби назива≠ють молочними, у них, на в≥дм≥ну в≥д пост≥йних, ¤к≥ њх зам≥нюють, немаЇ корен≥в.

—л≥д зазначити, що не вс≥ ссавц≥ пережовують њжу. ƒельф≥ни, наприклад, ловл¤ть ≥ ковтають рибу ц≥лою, њхн≥ зуби вс≥ однаков≥, схож≥ на ≥кла та здатн≥ лише утримувати здобич. ¬усат≥ кити зовс≥м не мають зуб≥в. ∆ивл¤тьс¤ вони др≥бними орган≥змами товщ≥ води, проц≥джуючи воду за допомогою особливих рогових пластин (Ђвус≥вї) та ¤зика.

1	2

Ќазва: —савц≥. «агальна ≥нформац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2126 прочитано)