Ѕ≥олог≥¤ > —савц≥. «агальна ≥нформац≥¤

њжа в ротов≥й порожнин≥ перем≥шуЇтьс¤ за допомо≠гою м'¤зистого ¤зика. ¬≥н Ї органом смаку, а також бере участь у проштовхуванн≥ њж≥ з ротовоњ порожни≠ни в глотку. « глотки через стравох≥д њжа потрапл¤Ї до шлунка. “ам триваЇ њњ перетравленн¤ п≥д впливом шлункового соку. ” б≥льшост≥ ссавц≥в шлу≠нок однокамерний, але у де¤ких травоњдних тварин (кор≥в, олен≥в) в≥н чотирикамерний. ƒобре пережована та змочена слиною њжа зброджуЇтьс¤ у певних в≥дд≥лах такого шлунка п≥д д≥Їю особливих бактер≥й, що спри¤Ї кращому перетравленню грубоњ рослинноњ њж≥, багатоњ на кл≥тковину.

«≥ шлунка њжа надходить до кишечнику, ¤кий складаЇтьс¤ з трьох в≥дд≥л≥в: тонкого ≥ товстого ки≠шечнику та пр¤моњ кишки. ” передню д≥л¤нку тонко≠го кишечнику впадають протоки п≥дшлунковоњ зало≠зи та печ≥нки. ” тонкому кишечнику зак≥нчуЇтьс¤ травленн¤ ≥ поживн≥ речовини всмоктуютьс¤ в кров. Ќеперетравлен≥ рештки потрапл¤ють до товстого ки≠шечнику. “ам переважно всмоктуЇтьс¤ вода. ” пр¤м≥й кишц≥ формуютьс¤ калов≥ маси, ¤к≥ вивод¤ть≠с¤ назовн≥.

як≥ особливост≥ нервовоњ системи та орган≥в чутт≥в ссавц≥в? Ќервова система ссавц≥в за своЇю будовою под≥бна до нервовоњ системи плазун≥в ≥ птах≥в, але њхн≥й головний мозок значно б≥льший за об'Їмом, насамперед передн≥й мозок та мозочок. ” цих тварин добре розвинена кора п≥вкуль, ¤ка в б≥льшост≥ ссавц≥в вкрита борознами та звивинами, що зб≥льшують њњ поверхню.

” ссавц≥в добре розвинен≥ нюх, слух ≥ з≥р. ” них Ї також органи дотику, смаку та р≥вноваги. јле р≥вень розвитку орган≥в чутт≥в у р≥зних вид≥в залежить в≥д умов ≥снуванн¤. Ќаприклад, китопод≥бн≥ майже не розр≥зн¤ють запах≥в, тод≥ ¤к б≥льш≥сть наземних зв≥р≥в маЇ дуже тонкий нюх. ¬≥н допомагаЇ знаходити њжу, а також особин свого виду.  роти та ≥нш≥ риюч≥ тварини мають гострий нюх, але з≥р у них недорозви≠нений, бо вони живуть п≥д землею у темр¤в≥.

” середньому вус≥ ссавц≥в Ї не одна, а три слухов≥ к≥сточки. ¬они сполучен≥ м≥ж собою ≥ передають зву≠ков≥ коливанн¤ в≥д барабанноњ перетинки до внутр≥шнього вуха. –озвинене ≥ зовн≥шнЇ вухо, що складаЇтьс¤ ≥з зовн≥шнього слухового проходу та вушноњ раковини. ƒуже тонкий слух мають т≥ види тварин, ¤к≥ активн≥ вноч≥.  ажани нав≥ть здатн≥ до ехолокац≥њ: вони вловлюють в≥дбит≥ навколишн≥ми предметами ультразвуки, ¤к≥ сам≥ й видають.

ќргани дотику ссавц≥в - довг≥ чутлив≥ волосинки та нервов≥ зак≥нченн¤ у шк≥р≥. ƒовжина чутливих воло≠син на голов≥, наприклад, кот≥в, зайц≥в, землерийок, мишопод≥бних гризун≥в пов'¤зана ≥з розм≥рами т≥ла.  оли тваринам необх≥дно прол≥зти в невеликий отв≥р, вони спочатку намагаютьс¤ протиснути туди свою го≠лову. ¬олосини, розташован≥ на голов≥, Ђп≥дказуютьї тварин≥, чи пройде в отв≥р усе т≥ло чи н≥. Ќ≥чн≥ твари≠ни н≥коли не натикаютьс¤ на р≥зн≥ предмети: маючи чутлив≥ волосини, вони завжди знатимуть про пере≠шкоду, щойно торкнутьс¤ до нењ.

Ќадзвичайно розвинена нервова система та р≥зно≠ман≥тн≥ органи чутт≥в зумовлюють складну повед≥нку ссавц≥в, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на поЇднанн≥ ≥нстинкт≥в та умовних рефлекс≥в.

яка у ссавц≥в статева система? —татев≥ залози ссавц≥в (с≥м'¤ники у самц≥в, ¤Їчники у самок) парн≥. ” самок Ї матка - це розширенн¤ ¤йцепровод≥в, у ¤кому розвиваЇтьс¤ зародок. «апл≥дненн¤ у ссавц≥в внутр≥шнЇ.

як розмножуютьс¤ ссавц≥? «алежно в≥д особливо≠стей розмноженн¤ та розвитку вс≥х ссавц≥в под≥л¤ють на ¤йцекладних, сумчастих та плацентарних. ѕ≥д час зародкового розвитку б≥льшост≥ ссавц≥в у матц≥ самки формуЇтьс¤ плацента, або дит¤че м≥сце. ѕлацента - це орган, ¤кий забезпечуЇ зв'¤зок м≥ж орган≥змом матер≥ та зародком. ¬она утворюЇтьс¤ завд¤ки сполученню зовн≥шньоњ оболонки зародка та ст≥нки матки. ” плацент≥ кровоносн≥ судини матер≥ та зародка перепл≥таютьс¤ ≥ м≥ж ними встановлюЇтьс¤ зв'¤зок. «авд¤ки цьому в≥дбуваЇтьс¤ обм≥н речовин та газообм≥н зародка.

1	2

Ќазва: —савц≥. «агальна ≥нформац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2126 прочитано)