Ћог≥ка > ¬изначенн¤ лог≥стики. ‘актори ефективност≥ закуп≥вельноњ д≥¤льност≥

ѕор¤д ≥з пон¤тт¤м "управл≥нн¤ матер≥альним потоком" спец≥ал≥сти вид≥л¤ють ще два терм≥ни - "управл≥нн¤ матер≥алами" ≥ "управл≥нн¤ розпод≥лом". ѕерший стосуЇтьс¤ руху матер≥ал≥в у межах п≥дприЇмства, другий - розпод≥лу готовоњ продукц≥њ серед споживач≥в.

” рамках п≥дрозд≥лу з управл≥нн¤ розпод≥лом об'Їднуютьс¤ пов'¤зан≥ з рухом функц≥њ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в "економ≥чному простор≥" м≥ж крайньою межею виробничого процесу, тобто в≥двантаженн¤м готовоњ продукц≥њ з розм≥щених на територ≥њ п≥дприЇмства склад≥в збуту, ≥ сферою споживанн¤ продукц≥њ, що постачаЇтьс¤.

“аким чином, п≥дрозд≥л з управл≥нн¤ матер≥алами - це орган≥зац≥йний механ≥зм зниженн¤ витрат, ¤к≥ виникають, в основному, на етапах постачанн¤ ≥ виробництва, а п≥дрозд≥л з управл≥нн¤ розпод≥лом - аналог≥чний механ≥зм зменшенн¤ витрат, але вже в сфер≥ збуту. ќбидва вар≥анти побудови ≥нтегрованого п≥дрозд≥лу базуютьс¤ на розчленуванн≥ матер≥ального потоку ≥ Ї окремими випадками загального управл≥нського р≥шенн¤. …ого доц≥льно рекомендувати п≥дприЇмствам, ¤к≥ незалежно в≥д виробничого проф≥лю стикаютьс¤ з проблемами, пов'¤заними з координац≥Їю д≥й ус≥х п≥дрозд≥л≥в, через ¤к≥ проходить матер≥альний пот≥к.

–озгл¤нут≥ орган≥зац≥йн≥ форми усп≥шно зарекомендували себе в промислових корпорац≥¤х —Ўј. ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки й об'Їктивн≥ потреби виробництва зумовлюють можлив≥сть створенн¤ аналог≥чних ≥нтегрованих п≥дрозд≥л≥в на в≥тчизн¤них п≥дприЇмствах.

3. ¬икористанн¤ агрегованого показника, ¤кий кр≥м вартост≥ самих матер≥ал≥в, враховуЇ також витрати, пов '¤зан≥ з њхн≥м рухом. Ќа п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн¤ фактичних сукупних витрат ≥з м≥н≥мальними при дотриманн≥ одного обмеженн¤ - ¤к≥сного обслуговуванн¤ споживач≥в - робл¤ть висновок про ефективн≥сть функц≥онуванн¤ лог≥стичних систем.

¬итрати, пов'¤зан≥ з рухом матер≥альних ресурс≥в, по сут≥, Ї витратами на створенн¤ ≥ збереженн¤ запас≥в ≥ досить легко п≥ддаютьс¤ формал≥зац≥њ.

”правл≥нн¤ лог≥стикою спр¤мовано на координац≥ю плануванн¤ ≥ поточноњ д≥¤льност≥ в сфер≥ матер≥ального забезпеченн¤ ≥ розпод≥лу в т≥сному зв'¤зку з технолог≥чним процесом (рис. 25).

¬провадженн¤ концепц≥њ лог≥стики на п≥дприЇмств≥ може дати так≥ реальн≥ результати:

- скороченн¤ к≥лькост≥ продажу, "втраченого" за в≥дсутност≥ запас≥в необх≥дноњ продукц≥њ, завд¤ки б≥льш точному розм≥щенню запас≥в ≥ контролю за ними. “им самим дос¤гаЇтьс¤ подв≥йна мета: зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г продажу ≥ забезпечуЇтьс¤ б≥льш високий р≥вень обслуговуванн¤ споживача;

- лог≥стична система, ¤ка спроможна швидко реагувати на ринков≥ зм≥ни, може забезпечити скороченн¤ "циклу обслуговуванн¤ споживач≥в" ≥, в≥дпов≥дно, скороченн¤ запас≥в у них. ÷е даЇ п≥дприЇмству-постачальнику переваги перед конкурентами в боротьб≥ за свою частку ринку;

- вдало спроектована лог≥стична система спри¤Ї зм≥цненню зв'¤зк≥в постачальника з≥ споживачем. ÷е може бути дос¤гнуто шл¤хом ≥нтеграц≥њ засоб≥в доставки продукц≥њ постачальника ≥ засоб≥в одержанн¤ њњ споживачем.

- ефективн≥ методи "ф≥зичного розпод≥лу" дають ≥стотну економ≥ю витрат, що можна поширити ≥ на споживача у форм≥ зниженн¤ оплати за доставку продукц≥њ ≥ т.д.;

- впровадженн¤ ефективноњ лог≥стичноњ системи даЇ можлив≥сть п≥дприЇмству б≥льш усп≥шно ≥ прибуткове конкурувати на окремих ринках.

ќтже, концепц≥¤ лог≥стики - це спос≥б мисленн¤, що визначаЇ ц≥л≥ ≥ принципи виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, сама ж лог≥стика виступаЇ при цьому засобом д≥й, засобом реал≥зац≥њ концепц≥њ.

якщо концепц≥¤ лог≥стики - це спр¤мован≥сть д≥лового мисленн¤, то лог≥стика - це спр¤мован≥сть д≥й у сфер≥ б≥знесу. якщо концепц≥¤ лог≥стики - це ф≥лософ≥¤ п≥дприЇмства, то лог≥стика - це система управл≥нн¤, об'Їктивно необх≥дна дл¤ реал≥зац≥њ ц≥лей п≥дприЇмства.

2. ‘актори, що впливають на ефективн≥сть закуп≥вельноњ д≥¤льност≥

”¤вленн¤ про експедитора ¤к про людину з купою папер≥в, що сидить у вантаж≥вц≥ поруч з вод≥Їм, в≥д≥йшло в минуле. ≈кспедируванн¤ в сучасному св≥т≥ стало визначальною частиною процесу перевезенн¤, транспортноњ лог≥стики, а експедитор Ч орган≥затором перевезенн¤, њњ Ђарх≥текторомї.

ѕон¤тт¤ лог≥стики включаЇ плануванн¤, контроль та управл≥нн¤ транспортуванн¤м, складуванн¤м та ≥ншими матер≥альними i нематер≥альними операц≥¤ми, що зд≥йснюютьс¤ в процес≥ доставки сировини й матер≥ал≥в до виробничого п≥дприЇмства, внутр≥шньозаводськоњ переробки сировини, матер≥ал≥в i нап≥вфабрикат≥в, доставки готовоњ продукц≥њ до споживача в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в i вимог останнього, а також передач≥, збер≥ганн¤ й обробки в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ.

Ќа сьогодн≥ на практиц≥ склалис¤ три взаЇмоповТ¤зан≥ галуз≥ лог≥стики Ч виробнича лог≥стика (м≥кролог≥стика), транспортна лог≥стика i лог≥стика руху товар≥в (макролог≥стика).

“ранспортно-експедиторська д≥¤льн≥сть Ї складовою частиною транспортноњ лог≥стики й одн≥Їю з визначальних њњ функц≥й.

“ранспортно-експедиторське обслуговуванн¤ (“≈ќ) розгл¤даЇтьс¤ ¤к комплексна система доставки, що включаЇ перевезенн¤ товару в≥д виробника до споживача i виконанн¤ повТ¤заних з нею вантажно - розвантажувальних роб≥т, пакуванн¤, складуванн¤, збер≥ганн¤, страхуванн¤, веденн¤ розрахунк≥в тощо. ” розвинутих крањнах експедитор Ї основною сполучною ланкою м≥ж вантажов≥дправником, перев≥зником i вантажоодержувачем.

ѕрот¤гом останн≥х 10 Ч 15 рок≥в в≥дбуваютьс¤ докор≥нн≥ зм≥ни частки експедиторського кап≥талу в транспортному п≥дприЇмництв≥ й експедиторських послуг в орган≥зац≥њ процесу перевезень вантаж≥в. ¬они Ї насл≥дком науково-техн≥чноњ революц≥њ на транспорт≥, що ви¤вилас¤, зокрема, у контейнеризац≥њ вантажноњ маси i переход≥ на мультимодальн≥ (зм≥шан≥) технолог≥њ орган≥зац≥њ перевезень, без ¤ких р≥дко обходитьс¤ дуже попул¤рна у кл≥Їнт≥в схема доставки Ђв≥д дверей до дверейї. Ќа сьогодн≥ експедитори орган≥зовують дв≥ третини перевезень вантаж≥в у св≥т≥, п≥д час ¤ких вони виконують ус≥ необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ перевезенн¤ операц≥њ. ¬≥дбулас¤ диверсиф≥кац≥¤ експедиторського обслуговуванн¤, й особливо в крањнах з колишньою плановою економ≥кою.

«г≥дно з даними ћ≥жнародноњ федерац≥њ експедиторських асоц≥ац≥й (FIATA) на сьогодн≥ 75 Ч 80% в≥дправлень генеральних i контейнеризованих зовн≥шньоторговельних вантаж≥в оформл¤Їтьс¤ не вантажов≥дправниками, а за њх дорученн¤м експедиторськими й агентськими п≥дприЇмствами.

јсоц≥ац≥ю м≥жнародних експедитор≥в ”крањни (јћ≈”) було створено в 1994 р. i вже з 1995 р. вона Ї нац≥ональною асоц≥ац≥Їю FIATA. Ќа сьогодн≥ јћ≈” обТЇднуЇ понад 130 експедиторських п≥дприЇмств ”крањни, що забезпечують орган≥зац≥ю понад 50% ≥мпортних i експортних перевезень вантаж≥в i понад 70% транзиту вс≥ма видами транспорту.

¬≥дпов≥дно в усьому св≥т≥ спостер≥гаЇтьс¤ зм≥на вимог до квал≥ф≥кац≥њ сучасного експедитора, ¤ка вимагаЇ в≥д фах≥вц¤ ум≥нн¤ сконструювати оптимальну лог≥стичну схему доставки вантажу в≥д виробника до споживача, товару Ч в≥д продавц¤ до покупц¤ за участю дек≥лькох вид≥в транспорту, найчаст≥ше з використанн¤м спец≥альних експедиторських документ≥в.

“енденц≥¤ до спец≥ал≥зац≥њ багатьох вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, зокрема транспортного процесу, зумовлюЇ необх≥дн≥сть ≥снуванн¤ Їдиного орган≥затора перевезенн¤, ¤кий профес≥йно направл¤Ї, контролюЇ i, головне, гарантуЇ ¤к≥сть i усп≥шне завершенн¤ перевезенн¤, заощаджуючи час, грош≥, нерви вантажовласника.

ѕитанн¤ щодо того, ¤ким видом транспорту найкраще направити вантаж i за ¤ким маршрутом, не повинн≥ хвилювати вантажовласник≥в.  ожен вид транспорту маЇ низку ¤к позитивних, так i негативних ¤костей, ¤к i р≥зн≥ маршрути перевезень мають своњ переваги i недол≥ки.  р≥м того, дл¤ розробки оптимальноњ лог≥стичноњ схеми важлив≥ характер i параметри вантажу, знанн¤ правил, закон≥в, звичањв, що ≥снують у р≥зних державах. ”се це Ч сфера досл≥дженн¤ i д≥¤льност≥ експедитора.

якщо вантажовласник знаЇ, куди йому потр≥бно доставити вантаж, а перев≥зник Ч ¤ким чином його доставити, то експедитор орган≥зовуЇ це перевезенн¤ найоптимальн≥ше i з найменшими витратами. ≈кспедиторськ≥ п≥дприЇмства, що зарекомендували себе на ринку експедиторських послуг, зазвичай працюють з≥ своњми кл≥Їнтами на п≥дстав≥ √енерального договору транспортного експедируванн¤, у ¤кому визначаютьс¤ загальн≥ умови орган≥зац≥њ перевезенн¤, права, обовТ¤зки i в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н, i наступних домовленостей (у форм≥ за¤вок або угод) на конкретн≥ перевезенн¤. ѕри цьому замовник, повн≥стю зн≥маючи з себе вс≥ турботи за орган≥зац≥ю перевезенн¤, ¤к правило, перераховуЇ на рахунок експедитора суми оплати за вс≥ операц≥њ дл¤ того, щоб експедитор в≥д його ≥мен≥ оплатив увесь комплекс послуг перев≥зника, вантажно-розвантажувальних роб≥т, збер≥ганн¤ вантажу, митне оформленн¤ тощо. ѕевна частина ц≥Їњ суми Ї оплатою за роботу самого експедитора. –озм≥ри експедиторськоњ винагороди залежать в≥д багатьох чинник≥в, ¤к≥ на ринку орган≥зац≥њ перевезень надзвичайно динам≥чн≥. ѕроте будь-¤кий замовник за бажанн¤ може одержати в≥д експедитора вичерпну ≥нформац≥ю, будь-¤к≥ дан≥ щодо орган≥зац≥њ конкретного перевезенн¤.

ѕитанн¤ част≥ше пол¤гаЇ в тому, ¤к знайти над≥йного експедитора, де, ¤ким чином i за ¤кими критер≥¤ми сл≥д його вибирати.

«аконом ”крањни в≥д 23.12.97 р. N 762/97-¬– Ђѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмництвої транспортно-експедиторську д≥¤льн≥сть було виключено з перел≥ку л≥цензованих вид≥в д≥¤льност≥. «а даними ћ«≈«торгу ”крањни, у в≥данн≥ ¤кого ран≥ше було л≥цензуванн¤ торговельно-економ≥чноњ д≥¤льност≥, в ”крањн≥ нараховувалос¤ не б≥льше двох тис¤ч експедиторських п≥дприЇмств, ¤к≥ мали л≥ценз≥њ. ¬≥дтод≥ б≥льш-менш точний обл≥к п≥дприЇмств, що беруть на себе обовТ¤зок займатис¤ експедируванн¤м, в≥дсутн≥й. ¬насл≥док цього, а також через здавалось би простоту одержанн¤ легкого зароб≥тку зТ¤вилос¤ безл≥ч нових експедиторських ф≥рм. Ќа думку дилетант≥в, дл¤ орган≥зац≥њ експедируванн¤, нав≥ть м≥жнародного, достатньо телефону, де¤ких звТ¤зк≥в на транспорт≥ й пари Ђнакатанихї маршрут≥в.

1	2	3

Ќазва: ¬изначенн¤ лог≥стики. ‘актори ефективност≥ закуп≥вельноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4273 прочитано)