ћакроеконом≥ка > Ѕанки та њх роль в економ≥ц≥

посередництво в кредит≥;

2) акумулюванн¤ в≥льних кошт≥в ≥ перетворенн¤ њх в кап≥тал;

3) посередництво в платежах;

створенн¤ кредитних засоб≥в об≥гу.

‘ункц≥¤ посередництва в кредит≥ пол¤гаЇ у перерозпод≥л≥ банками грошових кошт≥в, що тимчасово вив≥льн¤ютьс¤ в процес≥ кругообороту кап≥тал≥в п≥дприЇмств ≥ доход≥в населенн¤. Ѕанки виконують роль посередник≥в м≥ж тими субТЇктами ринку, ¤к≥ нагромаджують тимчасово в≥льн≥ кошти, ≥ тими учасниками економ≥чного обороту, ¤к≥ тимчасово потребують додаткового кап≥талу. ѕри цьому вир≥шуЇтьс¤ протир≥чч¤ м≥ж розм≥рами кошт≥в, що пропонуютьс¤ в позику, та величиною попиту, що на них предТ¤вл¤Їтьс¤, а також м≥ж строком, вив≥льненн¤ кошт≥в у кредитора та строком, на ¤кий ц≥ кошти потр≥бн≥ позичальнику.

“аким чином, банки спри¤ють в≥льному переливу кап≥тал≥в в економ≥ц≥, виход¤чи ≥з найб≥льш ефективних сфер њх застосуванн¤. ѕосередництво банк≥в у кредитних в≥дносинах дозвол¤Ї також суттЇво знизити ризик в економ≥чн≥й систем≥, оск≥льки банки мають б≥льш широк≥ можливост≥ визначенн¤ стану платоспроможност≥ позичальник≥в, а також диверсиф≥кують кошти своњх кл≥Їнт≥в, що знижуЇ ≥мов≥рн≥сть втрат.

Ѕанк≥вський кредит Ї одн≥Їю з найб≥льш зручних та гнучких форм залученн¤ кошт≥в субТЇктами ринку, що дозвол¤Ї максимально враховувати потреби конкретного позичальника.

јкумулюванн¤ в≥льних кошт≥в ≥ перетворенн¤ њх в кап≥тал визначаЇ роль банк≥в ¤к основних ф≥нансових ≥нститут≥в, що стимулюють процес нагромадженн¤ в господарств≥. —тимули до нагромадженн¤ ≥ заощадженн¤ грошових ресурс≥в формуютьс¤ на основ≥ гнучкоњ пол≥тики банк≥в, що пропонують власникам кошт≥в зручну форму збер≥ганн¤ грошей у вигл¤д≥ р≥зноман≥тних депозит≥в, ¤к≥ принос¤ть дох≥д у форм≥ проценту. —концентрован≥ таким чином ресурси перетворюютьс¤ на позичковий кап≥тал, що використовуЇтьс¤ банками дл¤ наданн¤ кредиту п≥дприЇмствам. ¬икористанн¤ кредиту забезпечуЇ розвиток виробництва та зб≥льшенн¤ споживанн¤, тобто загальний економ≥чний розвиток сусп≥льства.

‘ункц≥¤ посередництва у платежах пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ банками безгот≥вкових розрахунк≥в м≥ж субТЇктами ринку шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в по њхн≥х рахунках або зал≥ку взаЇмних вимог. ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, населенн¤, державн≥ установи, утримуючи своњ кошти на банк≥вських рахунках, активно використовують њх ¤к зас≥б взаЇморозрахунк≥в, що суттЇво знижуЇ загальн≥ витрати об≥гу в економ≥ц≥.

Ѕанки беруть на себе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасне ≥ повне виконанн¤ доручень своњх кл≥Їнт≥в по зд≥йсненню платеж≥в. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ найб≥льш сучасн≥ форми обчислювальноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥й, ¤к≥ дозвол¤ють в оптимальн≥ строки проводити розрахунки та забезпечують над≥йний контроль за њх зд≥йсненн¤м.

—творенн¤ кредитних засоб≥в об≥гу пол¤гаЇ в тому, що банки на основ≥ кредитно-розрахункових операц≥й забезпечують потреби господарського обороту належною к≥льк≥стю плат≥жних засоб≥в у форм≥ кредитних грошей. ƒан≥ операц≥њ повТ¤зан≥ з депозитно-чековою ем≥с≥Їю, суть ¤коњ пол¤гаЇ в тому, що банк, надаючи кредит кл≥Їнту, зараховуЇ суму позики на його розрахунковий рахунок. ¬ межах ц≥Їњ суми кл≥Їнт може одержати гот≥вку або виписувати чеки дл¤ розрахунк≥в. ” результат≥ банк по сут≥ створюЇ додатков≥ плат≥жн≥ засоби, оск≥льки видача кредиту передуЇ зб≥льшенню залишку на поточному рахунку ≥ не супроводжеЇтьс¤ реальним внесенн¤м кошт≥в до банку. ƒана функц≥¤ банк≥в спри¤Ї п≥дтриманню належноњ еластичност≥ грошовоњ системи крањни, пристосовуючи грошову масу до потреб господарського обороту.

–озгл¤нут≥ функц≥њ перебувають у т≥сному взаЇмозвТ¤зку м≥ж собою та в≥дображають базов≥ напр¤ми д≥¤льност≥ банк≥в ≥ њх роль в економ≥ц≥. ќднак ними не вичерпуЇтьс¤ ус¤ гама найр≥зноман≥тн≥ших операц≥й, ¤к≥ спроможн≥ зд≥йснювати сучасн≥ банки. ќсобливост≥ цих операц≥й визначаютьс¤ функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю банк≥вських установ, ¤ка в першу чергу ірунтуЇтьс¤ на под≥л≥ банк≥в на центральн≥ й комерц≥йн≥.

2. –оль комерц≥йних банк≥в в економ≥ц≥

Ѕазовою ланкою кредитноњ системи, основою, на ¤к≥й грунтуЇтьс¤ ус¤ д≥¤льн≥сть, пов¢¤зана з кредитно-ф≥нансовим обслуговуванн¤м господарства, Ї комерц≥йн≥ банки. ¬они ¤вл¤ють собою другий.

 омерц≥йн≥ банки ¾ це багатопроф≥льн≥ кредитн≥ установи, що зд≥йснюють операц≥њ у р≥зних секторах ринку позичкових кап≥тал≥в, обслуговуючи п≥дприЇмства вс≥х галузей економ≥ки та населенн¤.

ќсновними функц≥¤ми комерц≥йних банк≥в, що визначають њх суть та роль у кредитн≥й систем≥, Ї: прийом депозит≥в в≥д юридичних та ф≥зичних ос≥б; кредитуванн¤ п≥дприЇмств ≥ населенн¤; орган≥зац≥¤ та зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у господарств≥; випуск кредитних знар¤дь об≥гу. ”с≥ функц≥њ т≥сно пов¢¤зан≥ м≥ж собою та дозвол¤ють комерц≥йному банку виступати у ¤кост≥ органа, що ем≥туЇ плат≥жн≥ засоби дл¤ обслуговуванн¤ усього кругообороту кап≥талу в процес≥ виробництва й об≥гу товар≥в.

Ќайважлив≥ша особлив≥сть комерц≥йних банк≥в пол¤гаЇ у њх можливост≥ створювати за рахунок кредиту додатков≥ плат≥жн≥ засоби шл¤хом зб≥льшенн¤ залишк≥в на поточних рахунках кл≥Їнт≥в. ”с≥ ≥нш≥ ≥нститути кредитноњ системи, кр≥м центрального банку, не можуть використовувати ем≥тован≥ кошти ¤к джерело кредитних ресурс≥в. ” той же час комерц≥йн≥ банки не мають права самост≥йно ем≥тувати гот≥вков≥ кошти, оск≥льки це Ї монопол≥Їю центрального банку.

ќкр≥м зазначених базових функц≥й, комерц≥йн≥ банки можуть виконувати р¤д ≥нших операц≥й, конкретне коло ¤ких визначаЇтьс¤ особливост¤ми р≥зних сектор≥в ринку ≥ потребами тих груп кл≥Їнт≥в банку, на ¤к≥ в≥н ор≥ЇнтуЇ свою д≥¤льн≥сть. ” цьому пол¤гаЇ в≥дм≥нн≥сть комерц≥йних банк≥в в≥д спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, що надають обмежене коло послуг. “ак, комерц≥йн≥ банки можуть зд≥йснювати опера≥њ з куп≥вл≥ та продажу ≥ноземноњ валюти, орган≥зовуючи ф≥нансуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, виконувати дов≥рч≥ операц≥њ, пов¢¤зан≥ з управл≥нн¤м майном, грошовими коштами та ≥ншими матер≥альними ц≥нност¤ми ф≥зичних та юридичних ос≥б за њх дорученн¤м, надавати консультац≥йн≥ послуги своњм кл≥Їнтам з питань орган≥зац≥њ господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, проводити л≥зингов≥ та факторингов≥ операц≥њ, орган≥зовувати збер≥ганн¤ ф≥нансових ≥ матер≥альних ц≥нностей у спец≥ально обладнаних сховищах, видавати гарант≥њ за трет≥х ос≥б, надавати економ≥чну й ф≥нансову ≥нформац≥ю, зд≥йснювати операц≥њ з ц≥нними паперами, а також р¤д ≥нших операц≥й, пов¢¤заних з обслуговуванн¤м р≥зних кл≥Їнт≥в.

¬ажливою особлив≥стю комерц≥йних банк≥в Ї те, що окр≥м своњх традиц≥йних функц≥й, вони, ¤к правило, можуть виконувати практично вс≥ функц≥њ ≥нших ≥нститут≥в кредитноњ системи ( кр≥м центрального банку), а тому Ї по сут≥ ф≥нансово-кредитними установами ун≥версального типу, у зв¢¤зку з чим њх ще називають ²ф≥нансовими ун≥вермагами². —учасн≥ комерц≥йн≥ банки здатн≥ виконувати до 200 р≥зних вид≥в операц≥й залежно в≥д своњх розм≥р≥в, сфери д≥¤льност≥ потреб кл≥Їнт≥в та ≥нших ознак.

¬иди операц≥й Ї найважлив≥шим критер≥Їм, що дозвол¤Ї класиф≥кувати комерц≥йн≥ банки за р≥зними типами.  р≥м того, до числа таких критер≥њв належать: галузева ор≥Їнтац≥¤; територ≥альне розм≥щенн¤; форма власност≥.

«а видами операц≥й комерц≥йн≥ банки под≥л¤ютьс¤ на ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥.

”н≥версальний комерц≥йний банк зд≥йснюЇ вс≥ або майже вс≥ види банк≥вських операц≥й (понад стандартний наб≥р кредитно-розрахункових функц≥й). ѕри цьому банк може орган≥зовувати так зване ²пакетне² обслуговуванн¤ своњх кл≥Їнт≥в: наданн¤ ¤к короткострокових, так ≥ довгострокових кредит≥в, операц≥њ з ц≥нними паперами, прийом вклад≥в, валютн≥ операйц≥њ, консультац≥йн≥ та ≥нш≥ послуги.

—учасн≥ тенденц≥њ у розвитку банк≥вськоњ справи в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою характеризуютьс¤ зб≥льшенн¤м числа зд≥йснюваних банками операц≥й та глобальним характером пол≥тики, що проводитьс¤ на ринку, пошуком нових њњ форм та метод≥в. ÷е призводить до поступового втручанн¤ банк≥в у традиц≥йн≥ сфери д≥¤льност≥ спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, що забезпечуЇ можливост≥ дл¤ перемоги у конкурентн≥й боротьб≥ за кл≥Їнт≥в.

ќднак при тому, що банки в основн≥й своњй мас≥ надають величезну к≥льк≥сть послуг компан≥¤м, ф≥рмам, населенню, вони можуть робити ≥ акценти в своњй д≥¤льност≥ на окрем≥ види операц≥й, ор≥Їнтуючись на потреби р≥зних груп кл≥Їнт≥в у в≥дпов≥дност≥ з обраною дл¤ себе стратег≥Їю застосуванн¤ кап≥талу. “ому ун≥версальн≥сть комерц≥йних банк≥в ¤к загальна притаманна њм риса не виключаЇ ≥ њх спец≥ал≥зац≥њ.

—пец≥ал≥зован≥ комерц≥йн≥ банки, не в≥дмовл¤ючись в принцип≥ в≥д можливост≥ наданн¤ ун≥версального набору послуг, концентрують зусилл¤ на зд≥йсненн≥ к≥лькох основних банк≥вських операц≥й або на обслуговуванн≥ обмеженого кола кл≥Їнт≥в. —пец≥ал≥зац≥¤ впливаЇ на характер ус≥Їњ д≥¤льност≥ банку, визначаючи особливост≥ формуванн¤ його актив≥в ≥ пасив≥в, побудову балансу, а також специф≥ку орган≥зац≥њ роботи з кл≥Їнтурою. «агалом в силу набутт¤ досв≥ду роботи у певн≥й сфер≥ банк≥вськоњ справи, розробки техн≥чних прийом≥в ≥ метод≥в реал≥зац≥њ тих чи ≥нших операц≥й п≥двищуЇтьс¤ њх ¤к≥сний р≥вень. ÷е в свою чергу зумовлюЇ зростанн¤ дох≥дност≥ окремих спец≥альних операц≥й комерц≥йних банк≥в, а тому њхн¤ д≥¤льн≥сть в ≥нших сферах стаЇ необов¢¤зковою.

” розвинутих крањнах найб≥льш поширеними видами спец≥ал≥зованих банк≥в Ї ≥нвестиц≥йн≥, ≥новац≥йн≥, ощадн≥, ≥потечн≥ та експортно-≥мпортн≥. ѓх д≥¤льн≥сть зосереджена на к≥лькох операц≥¤х дл¤ б≥льшост≥ кл≥Їнт≥в. “ак, ≥нвестиц≥йн≥ банки займаютьс¤ переважно ем≥с≥йно-засновницькою д≥¤льн≥стю, забезпечуючи посередництво ≥ гарант≥њ розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в на фондовому ринку. ≤новац≥йн≥ банки зд≥йснюють довгострокове кредитуванн¤, в результат≥ ¤кого можлива реал≥зац≥¤ крупних науково-техн≥чних проект≥в. ќщадн≥ банки ор≥Їнтують свою д≥¤льн≥сть на залученн¤ др≥бних вклад≥в населенн¤ на певний строк ≥ наданн¤ позик приватним особам. ≤потечн≥ банки видають довгостроков≥ кредити п≥д заставу нерухомого майна ¾ земл≥, житлових будинк≥в, споруд виробничого призначенн¤. ≈кспортно-≥мпортн≥ банки займаютьс¤ кредитуванн¤м ≥ видачею гарант≥й за операц≥¤ми, пов¢¤заними в основному ≥з зовн≥шньою торг≥влею та м≥жнародним рухом кап≥тал≥в.

1	2	3

Ќазва: Ѕанки та њх роль в економ≥ц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2494 прочитано)