Макроекономіка > Банки та їх роль в економіці

В рамках тенденції до спеціалізації банківської діяльності у промислово розвинутих країнах можна відзначити створення комерційними банками вузькоспеціалізованих дочірніх компаній, що займаються одним-двома видами операцій (наприклад, лізингом, факторингом та ін.).

Окрім певного типу операцій комерційні банки можуть також зосереджуватись на обслуговуванні окремих галузей економіки ¾ промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва, енергетики, транспорту і зв¢язку.

Територіальна ознака класифікації банків вказує на обсяг мережі філіалів того чи іншого банку, а також масштаби здійснюваних ним операцій. Залежно від територіального розміщення комерційні банки прийнято поділяти на:

¾ міжнародні, що обслуговують клієнтів у різних країнах, здійснюючи операції на міжнародних ринках позичкових капіталів;

¾ національні, які функціонують в масштабах країн;

¾ міжрегіональні, що обслуговують потреби у кредитно-фінансових послугах кількох регіонів;

¾ регіональні, масштаби операцій яких обмежуються рамками певного регіону країни.

Серед критеріїв класифікації комерційних банків важлива роль належить формі власності, що визначає особливості формування статутного фонду банку та порядок управління ним. Відповідно до цього критерію розрізняють наступні типи банків: державні, приватні та змішані.

У державних банків капітал повністю належить державі в особі центральних органів влади й управління, зокрема, міністерству фінансів або галузевим відомствам, які виступають засновниками банків. Створення таких банківських установ має на меті, як правило, реалізацію певних загальнонаціональних програм розвитку тих чи інших галузей або регіонів. Державні банки можуть бути створені також місцевими органами влади. Основним завданням таких муніципальних банків є кредитно-фінансове обслуговування місцевого господарства.

Приватні банки можуть бути створені у формі: акціонерних товариств відкритого чи закритого типу, капітал яких формується шляхом емісії акцій; товариств з обмеженою відповідальністю, та повних товариств, що створюються на основі пайових внесків юридичних та фізичних осіб.

Змішаний тип організації банку передбачає можливість поєднання державної і приватної форм власності на його капітал у різних співвідношеннях відповідно до інтересів господарюючих суб¢єктів та держави у реалізації певних програм.

Основною формою організації банківського бізнесу в сучасних умовах є акціонерна, оскільки вона дозволяє найкраще організувати управління банком та має широкі можливості щодо залучення додаткового капіталу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Современная экономика / Под ред. Мамедова О.Ю. – Ростов-на-Дону, 1996. - С.169-176.

2. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. –К., 1997.

3. Баликоев В.В. Общая экономическая теория –Новосибирск. 1997.- С. 338-346.

4. Барр Раймон. Политэкономия. – М., 1995.

5. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998.

6. Введение в рыночную экономику / Под ред. А.Я. Лифшица. –М., 1994.

7. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика – СПб, 2000.

8. Гальперин В.М. и др. Макроэкономика. – СПб, 1997.

9. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998.

10. Дадаян В.С. Макроэкономика для всех. – Дубно, 1996.

11. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996.

12. Економіка України / За ред. Б.Ф. Заболоцького. – Львів, 1997.

1	2	3

Назва: Банки та їх роль в економіці
Дата публікації: 2005-03-01 (2494 прочитано)