ћакроеконом≥ка > ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ державного регулюванн¤ економ≥ки

ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ державного регулюванн¤ економ≥ки

«м≥ст

¬ступ

“еоретичн≥ основи досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму

«м≥ст ф≥нансового механ≥зму

ѕон¤тт¤ про систему елемент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки

ћетоди досл≥дженн¤ ф≥нансового механ≥зму

—учасний ф≥нансовий механ≥зм ”крањни ≥ його м≥сце в систем≥ елемент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки

‘≥нансово-кредитний механ≥зм у систем≥ стратег≥чного управл≥нн¤

ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ елемент≥в державного регулюванн¤ економ≥ки

¬исновки

—писок використаних л≥тературних джерел

1.“≈ќ–≈“»„Ќ≤ ќ—Ќќ¬» ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя

‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ ћ≈’јЌ≤«ћ”

1.1. «м≥ст ф≥нансового механ≥зму

Ућехан≥змФ у переклад≥ з грецькоњ означаЇ знар¤дд¤, машина. ¬ даний час пон¤тт¤ Умехан≥змФ Ї багатозм≥стовним. “ак, п≥д механ≥змом розум≥ють пристр≥й дл¤ передач≥ ≥ перетворенн¤ руху, ¤кий представл¤Ї собою систему т≥л (ланок), в ¤к≥й рух одного чи к≥лькох т≥л (ведучих) викликаЇ ц≥лком визначен≥ рухи решти т≥л системи; механ≥зми бувають р≥зними за конструкц≥Їю ≥ призначенн¤м, складають основу б≥льшост≥ машин, прилад≥в та ≥нших техн≥чних знар¤дь. ѕ≥д механ≥змом розум≥ють також ≥ внутр≥шн≥й устр≥й (будову), систему чого-небудь, наприклад, державний механ≥зм управл≥нн¤. ћехан≥зм Ц це також ≥ сукупн≥сть стан≥в ≥ процес≥в, з ¤ких складаЇтьс¤ ¤ке-небудь ф≥зичне, х≥м≥чне, ф≥з≥олог≥чне, псих≥чне чи будь-¤ке ≥нше ¤вище, наприклад, механ≥зм мисленн¤ [14].

“ерм≥н Умехан≥змФ в наукових економ≥чних прац¤х д≥став особливий розвиток в постсоц≥ал≥стичних крањнах в друг≥й половин≥ 60-х рок≥в, коли науковц≥ навпереб≥й заговорили про Угосподарський механ≥зм економ≥чноњ системиФ, прагнучи наголосити на конкретн≥й руш≥йн≥й сил≥ системи, що функц≥онуЇ. “од≥ це вважалос¤ Ув≥дносно новим в≥дкритт¤м нашоњ ф≥лософ≥њ ≥ пол≥теконом≥њ, ≥сторичного матер≥ал≥змуФ [1]. Ќезважаючи на в≥дносну Умолод≥стьФ цього терм≥ну в економ≥ц≥, в≥н у ц≥й галуз≥ знань теж набув багатозм≥стовност≥. “ак, Ћ.≤.јбалк≥н наступним чином визначав у т≥ часи зм≥ст згаданого вище терм≥ну: У√осподарський механ≥зм соц≥ал≥стичного сусп≥льства волод≥Ї досить складною структурою. —еред найважлив≥ших його структурних ланок можна вид≥лити: форми орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва (под≥л прац≥, спец≥ал≥зац≥¤ виробництва, його розм≥щенн¤ та ≥нш≥, з допомогою удосконаленн¤ ¤ких сусп≥льствовпливаЇ на розвиток продуктивних сил ≥ забезпечуЇ п≥двищенн¤ ефективност≥ њх використанн¤); форми господарських зв'¤зк≥в, завд¤ки ¤ким зд≥йснюЇтьс¤ своЇр≥дний Уобм≥н речовинФ в економ≥ц≥, в тому числ≥ оборот засоб≥в виробництва, ф≥нансово-кредитн≥ в≥дносини та ≥н.; структуру, форми ≥ методи плануванн¤ ≥ господарського кер≥вництва, в склад≥ ¤ких одночасно з економ≥чними можуть бути вид≥лен≥ також правов≥ ≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ форми ≥ методи; сукупн≥сть економ≥чних важел≥в ≥ стимул≥в впливу на виробництво ≥ учасник≥в господарськоњ д≥¤льност≥, з допомогою ¤ких забезпечуЇтьс¤ узгодженн¤ ≥ стимулюванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥Ф. ≈.Ѕ.јлаЇв акцентуЇ увагу на тому, що Утаке визначенн¤ Ц типовий приклад ≥деоцентризму, коли нове, недостатньо ч≥тко сформульоване пон¤тт¤ чи ≥де¤ Уп≥дминаютьФ п≥д себе ≥нш≥ пон¤тт¤Ф [1]. –азом з тим терм≥н Умехан≥змФ приживс¤ ≥ сучасн≥ економ≥чн≥ досл≥дженн¤ р¤сн≥ють такими пон¤тт¤ми ¤к Уф≥нансовий механ≥змФ, Умехан≥зм управл≥нн¤Ф, Угосподарський механ≥змФ, Умехан≥зм соц≥ально-економ≥чного розвиткуФ тощо. ѕричому, в одних випадках п≥д одним ≥ тим же терм≥ном розум≥ють сукупн≥сть стан≥в системи, наприклад Уф≥нансовий механ≥змФ (сукупн≥сть стан≥в ф≥нансовоњ системи), Умехан≥зм соц≥ально-економ≥чного розвиткуФ (сукупн≥сть соц≥ально-економ≥чних стан≥в господарськоњ системи); в ≥нших Ц головний руш≥й цього розвитку (головний елемент структури системи, особливост≥ його взаЇмод≥њ з ≥ншими елементами тощо). ≤снують ≥ дещо в≥дм≥нн≥ в≥д попередн≥х погл¤ди на зм≥ст пон¤тт¤ Умехан≥змФ. «окрема, ¬.Ќ.„ерковець говорить, що господарський механ≥зм представл¤Ї собою систему взаЇмозв'¤заних, взаЇмообумовлених форм ≥ метод≥в планового управл≥нн¤ сусп≥льним виробництвом ≥ його структурними складовими частинами, вважаючи, що, з одн≥Їњ сторони, вони вони виступають ¤к специф≥чн≥ об'Їктивн≥ форми про¤ву виробничих в≥дносин (народногосподарське плануванн¤, сусп≥льн≥ нормативи, стандарти, ц≥на, прибуток, кредит ≥ т.п.), а з ≥ншоњ сторони, ц≥ форми використовуютьс¤ на практиц≥ ¤к методи господарюванн¤. ќ.√.ƒерев'¤нко бачить господарський механ≥зм наступним чином: Уѕ≥д пон¤тт¤м Умехан≥змФ традиц≥йно маЇтьс¤ на уваз≥ спос≥б функц≥онуванн¤ певноњ системи, тому доц≥льно визначити господарський механ≥зм ¤к спос≥б функц≥онуванн¤ господарськоњ системи (незалежно в≥д њњ розм≥ру), в основ≥ ¤кого лежить визначена сукупн≥сть виробничих в≥дносин. “обто може йтис¤ ¤к про господарський механ≥зм народного господарства в ц≥лому (макроеконом≥чний р≥вень), так ≥ про господарський механ≥зм суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (м≥кроеконом≥чний р≥вень)Ф[4].

ќтже, ¤к бачимо, наведен≥ вище погл¤ди на господарський механ≥зм суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою. якщо узагальнити ц≥ погл¤ди, то можна вид≥лити наступн≥ ракурси баченн¤ зм≥сту господарського механ≥зму:

1) —укупн≥сть структурних ланок господарства з формами виробничих зв'¤зк≥в м≥ж ними;

2) √оловний руш≥й розвитку господарськоњ системи;

3) —пос≥б функц≥онуванн¤ господарськоњ системи;

4) —истема форм ≥ метод≥в управл≥нн¤ сусп≥льним виробництвом;

5) —укупн≥сть соц≥ально-економ≥чних стан≥в господарськоњ системи.

јле вс≥ наведен≥ вище ракурси баченн¤ зм≥сту пон¤тт¤ Угосподарський механ≥змФ Ї однобоким погл¤дом на нього, тобто погл¤дом на ¤кусь одну сторону чи окремий елемент господарського механ≥зму, що зумовлюЇ неадекватн≥сть сприйн¤тт¤ його ¤к об'Їкту ≥ ¤к ¤вища економ≥чного досл≥дженн¤. —учасн≥ досл≥дники п≥д господарським механ≥змом розум≥ють в сукупност≥:

√осподарську систему, њњ будову (компонентну чи галузеву та територ≥альну структури);

¬заЇмозв'¤зки м≥ж компонентними та територ≥альними елементами системи;

—пос≥б ≥снуванн¤ господарськоњ системи;

—истема форм ≥ метод≥в управл≥нн¤ функц≥онуванн¤м господарськоњ системи, посл≥довною зм≥ною њњ соц≥ально-економ≥чних стан≥в;

–уш≥й соц≥ально-економ≥чного розвитку адм≥н≥стративного району Ц аппарат управл≥нн¤, методи ≥ важел≥ управл≥нн¤, ¤к≥ ним використовуютьс¤, ступ≥нь впливу на ≥нш≥ елементи тощо;

—пос≥б ≥ ¤к≥сть життЇд≥¤льност≥ населенн¤.

ќтже, розгл¤д будь з ¤ких названих вище елемент≥в господарського механ≥зму Ц це вагомий внесок у досл≥дженн¤ особливостей його функц≥онуванн¤ в ц≥лому. “ак, вивченн¤ соц≥ально-економ≥чного стану господарськоњ системи на конкретну дату Ц це статичний зр≥з господарського механ≥зму ц≥Їњ системи. ¬ивченн¤ т≥льки одного з елемент≥в (наприклад, важел≥в ≥ метод≥в управл≥нн¤), не дасть повноњ у¤ви про господарський механ≥зм в ц≥лому. «алишатиметьс¤ незрозум≥лим, чому цей механ≥зм не функц≥онуЇ зовс≥м чи функц≥онуЇ дуже погано. “ак, нав≥ть найсучасн≥ша машина з потужним мотором, але без кол≥с, не поњде, тобто не виконуватиме свою функц≥ю Ц пересуванн¤ в простор≥. јналог≥чно ≥ господарський мехаен≥зм не функц≥онуватиме при в≥дсутност≥ певних компонентних чи територ≥альних елемент≥в, необх≥дних при певному р≥вн≥ розвитку господарськоњ системи.

‘≥нансовий механ≥зм Ц це складова частина господарського механ≥зму, ¤ка представл¤Ї собою сукупн≥сть ф≥нансових стимул≥в, важел≥в, ≥нструмент≥в, форм ≥ способ≥в регулюванн¤ економ≥чних процес≥в ≥ в≥дношень. ‘≥нансовий механ≥зм включаЇ насамперед ц≥ни, податки, п≥льги, штрафи, санкц≥њ, дотац≥њ, субсид≥њ, банк≥вський кредитний ≥ депозитний процент, тарифи.

1.2 ѕон¤тт¤ про систему елемент≥в державного

регулюванн¤ економ≥ки

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки Ц це вплив держави в особ≥ державних орган≥в на економ≥чн≥ об'Їкти ≥ процеси та на ос≥б, ¤к≥ в них приймають участь. державне регулюванн¤ економ≥коюзд≥йснюЇтьс¤, щоби надати процесам орган≥зований характер, впор¤дкувати д≥њ економ≥чних суб'Їкт≥в. забезпечити виконанн¤ закон≥в, п≥дтримувати державн≥ ≥ сусп≥льн≥ ≥нтереси.

ƒержавне регулюванн¤ в широкому розум≥нн≥ слова включаЇ прогнозуванн¤, плануванн¤, ф≥нансуванн¤, бюджетуванн¤, оподаткуванн¤, кредитуванн¤, адм≥н≥струванн¤, обл≥к ≥ контроль. ƒержавне регулюванн¤ маЇ м≥сце ¤к в централ≥зовано керован≥й економ≥ц≥, так ≥ в ринков≥й економ≥ц≥. ќтже, воно мусить мати м≥сце ≥ в економ≥ц≥ перех≥дного пер≥оду, тобто в так≥й економ≥ц≥, ¤ка зараз маЇ м≥сце в ”крањн≥.

як бачимо, державне регулюванн¤ економ≥кою передбачаЇ вплив держави практично на вс≥ складов≥ ф≥нансового механ≥зму, а значить ≥ на весь ф≥нансовий механ≥зм в ц≥лому. ќсоблив≥сть цього впливу визначаЇ м≥ру втручанн¤ держави у функц≥онуванн¤ економ≥ки шл¤хом регулюванн¤ функц≥онуванн¤ ф≥нансового механ≥зму та його складових.

як в≥дм≥чаЇ ќ.√.ƒерев'¤нко, ф≥нансово-кредитний механ≥зм Ї ≥нтегральним елементом механ≥зму господарського механ≥зму. …ого функц≥онуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на баз≥ двох основних метод≥в: ф≥нансового забезпеченн¤ та ф≥нансового регулюванн¤. ‘≥нансове забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ економ≥чноњ системи пол¤гаЇ у формуванн≥ ц≥льових грошових фонд≥в (ф≥нансових ресурс≥в) достатнього розм≥ру та њх ефективному використанн≥. ф≥нансове регулюванн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к метод ф≥нансового впливу, що пов'¤заний ≥з регулюванн¤м розпод≥льних в≥дносин. якщо ф≥нансове регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ принципу оптимальност≥, то воно маЇ стратег≥чний характер, тобто зор≥Їнтоване не на дос¤гненн¤ короткострокових ц≥лей, а на забезпеченн¤ виживанн¤ економ≥чноњ системи у перспектив≥. ѕо-сут≥, в такому випадку воно маЇ характер стратег≥чного ф≥нансового управл≥нн¤ [4].

1	2	3

Ќазва: ћ≥сце ф≥нансового механ≥зму в систем≥ державного регулюванн¤ економ≥ки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2974 прочитано)